Рішення

від 21.02.2021 по справі 918/1188/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. м. Рівне

Справа № 918/1188/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4 950 грн 13 коп., розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Парчук Н.І., довіреність № 08-825 від 16.09.2020 р.;

від відповідача - не з`явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP6B3WJ221904891A.

У судовому засіданні 22 лютого 2021 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (далі - Громадське формування, відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4 950 грн 13 коп., розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівне від 7 березня 2019 року № 513-б.

Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року позовну заяву Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради від 17.12.2020 р. № 08-1135 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 січня 2021 року.

Ухвалою суду від 25 січня 2021 року підготовче засідання відкладено на 8 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 8 лютого 2021 року підготовче провадження у даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 22 лютого 2021 року.

У судовому засіданні 22 лютого 2021 року представник Управління підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання 22 лютого 2021 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 24 грудня 2021 року, відправлена відповідачу, на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84, повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 28-30).

Ухвала суду від 25 січня 2021 року про відкладення розгляду справи, надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84, була отримана Громадським формуванням, що підтверджується, наявним в матеріалах справи, рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301311157745 (а.с. 40).

Ухвала суду від 8 лютого 2021 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84. Однак, до початку судового засідання не повернулося ні рекомендоване повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення, ні ухвала суду з відміткою на конверті про невручення.

Станом на 22 лютого 2021 року за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що місцезнаходження Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії є: 33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84.

Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

У даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд вважає, що всі необхідні докази для вирішення спору по суті залучено до матеріалів справи. Інших додаткових доказів судом у відповідача не витребовувалось, а явка останнього в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Управління, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

7 березня 2019 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадським формуванням з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлового приміщення, що належить територіальній громаді м. Рівне № 513-б (далі - Договір, а.с. 7-9), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно), площею 24,8 кв.м., розміщені на 1 поверсі будівлі (кімнати №№ 55-56 згідно з технічним паспортом) за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45, що перебуває на балансі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 30.11.2018 року і складає 169 778 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акта прийому-передачі майна.

Обов`язок щодо складання акта прийому-передачі покладається на Орендодавця за участю Балансоутримувача (п. 2.4. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного і становить без ПДВ за місяць оренди - 438 грн 13 коп..

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, не пізніше останнього дня поточного місяця.

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 5.2. Договору Орендар зобов`язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Чинність Договору припиняється: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; ліквідації Орендаря - юридичної особи (п. 10.5. Договору).

Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, договір діє з 7 березня 2019 року до 6 лютого 2022 року (п. 10.1. Договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їхніми печатками.

Звертаючись з позовом до суду позивачем зазначено, що відповідач положення Договору не виконує належним чином, орендна плата вноситься несвоєчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку позивача, за період з 07.03.2019 р. по 15.12.2020 р. за відповідачем за Договором рахується заборгованість по орендній платі в сумі 4 950 грн 13 коп. З наданого позивачем розрахунку також вбачається, що за період з серпня 2019 року по березень 2020 року відповідачем внесено орендну плату лише в сумі 200 грн 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору Управління 1 грудня 2020 року звернулось до Громадського формування з претензію № 1121-08 від 30.11.2020 р., в якій просило терміново погасити заборгованість (а.с. 10-12, докази надіслання - а.с. 13). Однак, відповідачем претензія Управління залишена без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ст. 286 ГК України та ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата повинна сплачуватись незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря.

Також це передбачає і норма ст. 762 ЦК України, відповідно до якої за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно умов Договору відповідач (орендар) зобов`язаний сплачувати орендну плату за об`єкт оренди у розмірі та у терміни згідно з договором.

Під час дії вищезазначеного договору оренди відповідачу постійно нараховувалась орендна плата відповідно до умов договору. Проте відповідач під час використання орендованого майна порушував умови договору та не в повному обсязі сплачував орендну плату, внаслідок чого виникла заборгованість.

У відповідності до ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем в порушення ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України, п. 3 ст. 285, ст. 286 ГК України, ст.ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не здійснювалось своєчасне та у повному обсязі перерахування орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості по орендній платі.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача по орендній платі станом на 15.12.2020 року складає 4 950 грн 13 коп.

Беручи до уваги той факт, що розмір заборгованості підтверджений належними та допустимими доказами, відповідачем право на подання заперечень проти вимог Управління та участь у судовому розгляді даного спору не реалізоване, обов`язок відповідача сплачувати орендну плату встановлений аналізом умов укладеного договору оренди та положень діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь Управління 4 950 грн 13 коп. заборгованості по сплаті орендної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В силу положень ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 782 ЦК України передбачає право наймодавця відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 вказаного Кодексу у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до роз`яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", у вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов`язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, орендну плату не сплачує, внаслідок чого на момент звернення Управління до суду у відповідача виникла заборгованість за договором по сплаті орендних платежів, суд дійшов висновку, що згідно ст. ст. 782, 785 ЦК України договір підлягає розірванню, а нежитлове приміщення звільненню і поверненню Управлінню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4 950 грн 13 коп., розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов`язання звільнити нежитлові приміщення, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 6 306 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди № 513/б нерухомого майна (нежитлового приміщення), що належить територіальній громаді м. Рівне, від 07.03.2019 року площею 24.8 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45, укладений між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Громадським формуванням з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії.

Громадському формуванню з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84, код ЄДРПОУ 42179368) звільнити нежитлові приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45, шляхом виселення.

Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84, код ЄДРПОУ 42179368) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 26259563, рахунок UA 6382201720355189001000044608, банк ДКСУ м Київ, одержувач: УКВ Рівненського МВК) заборгованість з орендної плати в сумі 4 950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 13 коп.

Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку "Територіальна оборона "Волинь" Української Добровольчої Армії (33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84, код ЄДРПОУ 42179368) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12А, код ЄДРПОУ 26259563, рахунок UA 638201720344270002000044608, банк ДКСУ м Київ, одержувач: УКВ Рівненського МВК) 6 306 (шість тисяч триста шість) грн 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 4 березня 2021 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 12 А);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Басівкутська, буд. 84).