Рішення

від 17.02.2021 по справі 922/3830/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3830/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 1; ідент. код 37283505)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" (61001, м. Харків, пр. Московський, 85; ідент. код 39455562)

про стягнення 582059,47 грн.

за участю представників:

позивач - Гардаушенко С.П.

відповідач - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" 27.11.2020 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-447 від 16.07.2015 року, укладеним між ТОВ Виробничо-торгівельна фірма "Авіас" та ТОВ "НК КАДІЗ" у розмірі 582059,47 грн. Як на наявність права вимоги до відповідача, позивач посилається на договір про відступлення права вимоги № У-03/08-16, укладений 03.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельною фірмою "АВІАС", як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН", як новим кредитором. Судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 8730,89 грн. позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; відкрито провадження у справі № 922/3830/20, прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 17 грудня 2020 року о 10:00.

У підготовчому засіданні 17.12.2020 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на 12 січня 2021 р. об 11:00.

У підготовчому засіданні 12.01.2021 у справі № 922/3830/20 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 28.02.2021 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на "26" січня 2021 р. об 11:00.

У підготовчому засіданні 26.01.2021 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 17.02.2021 р. о 10:30.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі від 30 листопада 2020 року, яка була направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас", як підприємством, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" (відповідач), як користувачем, був укладений Договір про надання фінансової допомоги № Ф15-447.

За Договором Підприємство надає Користувачеві фінансову допомогу, а останній зобов`язується повернути її у визначений Договором термін.

Згідно п. 2.1 Договору розмір фінансової допомоги становить 108 943 052,90 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору, відповідач має перерахувати фінансову допомогу до 31 грудня 2015 року. Термін користування фінансовою допомогою, згідно п. 4.1. Договору визначений до 31 грудня 2017 р.

Відповідно до пункту 5.1. договору, після закінчення терміну користування фінансової допомоги, користувач зобов`язується повернути суму фінансової допомоги на протязі 14-ти календарних днів підприємству. Таким чином, граничним строком повернення фінансової допомоги є 13 січня 2018 року.

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" перерахувало відповідачу у встановлений строк всю передбачену договором суму, що підтверджується Актом звірки станом на 01 червня 2016 року, підписаним між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ".

З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що станом на 01.08.2016 р. TOB "НК КАДІЗ" лише частково повернуло ТОВ ВТФ "Авіас" фінансову допомогу у розмірі 3 894 938,74 грн. Стан взаєморозрахунків сторін Договору про надання фінансової допомоги № Ф15-447 та залишок заборгованості ТОВ "НК КАДІЗ" перед ТОВ ВТФ "АВІАС" у розмірі 105 048 114, 16 грн. станом на 01.08.2016 р. підтверджено у Акті звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2015-01.08.2016 р. між ТОВ ВТФ "АВІАС" і ТОВ "НК КАДІЗ" за договором Ф15-447 від 16.07.2015р. (а.с. 4)

03 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" (первісним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" (новим кредитором, позивачем) був укладений договір про відступлення права вимоги № У-03/08-16, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право і вимоги на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ", як боржника, частини заборгованості у розмірі 582 059,47 грн., що виникла за Договором про надання фінансової допомоги № Ф15-447 від 16.07.2015 р., укладеним між ТОВ ВТФ "Авіас", як підприємством, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ"

Відповідно до пункту 1.2 договору про відступлення права вимоги, право вимоги, зазначене у пункті 1.1 даного договору, переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п. 3.1.2 Договору про відступлення права вимоги ТОВ ВТФ "Авіас", як первісний кредитор, передав ТОВ "МЕЗОНІН", як новому кредитору, документи, які засвідчують права, що передаються, а саме: Договір про надання фінансової допомоги № Ф15-447 від 16.07.2015 р. (за яким ТОВ ВТФ "Авіас", як підприємство, надавало ТОВ "НК КАДІЗ", як користувачу, фінансову допомогу); акт звірки станом на 01.08.2016 р., між ТОВ ВТФ "Авіас" та ТОВ "НК КАДІЗ" (підтвердження повного виконання ТОВ ВТФ "Авіас" своїх зобов`язань за Договором, а також наявності заборгованості у ТОВ "НК КАДІЗ" перед ТОВ ВТФ "Авіас"); виписку з ПАТ КБ "Приватбанк" від 30.07.2015 р. на суму 678 082,75 грн. (доказ повернення ТОВ ВТФ "Авіас" частини фінансової допомоги ТОВ "НК КАДІЗ", що знаходиться в межах суми, переданої за Договором відступлення права вимоги ТОВ "МЕЗОНІН").

Про укладення Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" Договору про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" сповістило товариство з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" повідомленням про відступлення права вимоги № 03/08-16 від 03.08.2016 р. (а.с. 8)

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов пункту 2.2 вищевказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" зі свого боку повністю розрахувалося з Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "Авіас" за отримане право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" шляхом укладання між цими сторонами договору про залік зустрічних однорідних вимог від 05 серпня 2016 року (а.с. 9).

Після закінчення строку користування фінансовою допомогою Товариство з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" грошові кошти в розмірі 582059,47 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" не повернуло.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" перед позивачем за договором про надання фінансової допомоги № Ф15-447 від 16 липня 2015 року становить 582059,47 грн.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що в строк повернення отриманої фінансової допомоги за договором № Ф15-447 від 16.07.2015 р. настав, право Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" вимоги від Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" повернення частини отриманих за вказаним договором грошових коштів у розмірі 582059,47 грн. підтверджується матеріалами справи , при цьому відповідач доказів протилежного не надав.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів належного виконання умов договору не надав, спірну суму отриманої фінансової допомоги у повному обсязі позивачу не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 582059,47 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 8730,89 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" (61001, м. Харків, пр. Московський, 85; ідент. код 39455562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 1; ідент. код 37283505) заборгованість у розмірі 582059,47грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК КАДІЗ" (61001, м. Харків, пр. Московський, 85; ідент. код 39455562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН" (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 1; ідент. код 37283505) судовий збір у розмірі 8730,89 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "01" березня 2021 р.

Суддя М.І. Шатерніков