Рішення від 01.03.2021 по справі 924/1084/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"01" березня 2021 р. Справа № 924/1084/20

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Мізику М.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м. Хмельницький

про стягнення 337 871,59грн., з яких: 207 717,55грн. - основного боргу, 23 317,46грн. - пені, 103 858,77грн. - штрафу, 2 977,81грн. - інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача: Бойченко В.М. - згідно ордера серії АІ №1058294 від 23.09.2020р. (в режимі відеоконференції поза межами суду);

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

01.10.2020 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ", м. Київ до ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький про стягнення 337 871,59грн., з яких: 207 717,55грн. - основного боргу, 23 317,46грн. - пені, 103 858,77грн. - штрафу, 2 977,81грн. - інфляційних втрат у зв`язку із неналежним виконанням умов договору поставки.

Ухвалою суду від 16.11.2020р. відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 09.02.2021р. було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 15.02.2021р. було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи по суті на "01" березня 2021 року.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" наполягає на задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що у 2019 році між сторонами було укладено договір поставки, згідно умов якого ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ (постачальник) зобов`язався постачати та передати у власність ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький (покупець) кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати вартість продукції на умовах договору.

Відповідно до видаткових накладних, за допомогою логістичної компанії "Делівері", відповідачу було відвантажено продукцію на загальну суму 270 927,82 грн. Відповідачем було здійснено попередню оплату 03.12.2019 р. та 05.12.2019 р. на загальну суму 46 186,05 грн. та 23.12.2019 року сплачено 17024,22 грн. Заборгованість ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький за договором становить 207 717,55 грн. Позивачем на виконання розділу ; договору, було направлено разом з кожною окремою партією продукції, виставлені рахунки та видаткові накладні, однак відповідач на адресу позивача повернув лише підписану видаткову накладну №497 від 06.12.2019 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України позивачем були складені та зареєстровані в ЄРПН відповідні податкові накладні. Суми ПДВ за вказаними податковими накладними були включені позивачем в зобов`язання з ПДВ за відповідні періоди. Тобто відповідач отримав такі ж суми податкового кредиту, що є доказом факту відвантаження товару. Просить стягнути з ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький 207 717, 55 грн. заборгованості за договором, 23 317,46 грн. пені, 2 977,81 грн. інфляційних втрат, 103 858,77грн. штрафу, 5 068,07 грн. витрат по сплаті судового збору, 16 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідач - ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ", в судове засідання не з`явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовні вимоги не надав, про дату час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Так, ухвали суду були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 29000, м.Хмельницький, вул.. Курчатова, буд. 6, однак повернуті за відсутністю адресата за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Окрім того, судом звернуто увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України „Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України „Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ звернулось до суду з позовом про стягнення ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький 207 717, 55 грн. заборгованості за договором, 23 317,46 грн. пені, 2 977,81 грн. інфляційних втрат, 103 858,77 грн. штрафу, зазначаючи, що між сторонами було укладено договір поставки, згідно умов якого ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ (постачальник) зобов`язався постачати та передати у власність ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький (покупець) кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати вартість продукції на умовах договору.

На підтвердження позовних вимог позивачем подано:

- копію договору поставки 2019 року без дати.

За умовами даного договору ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ (постачальник) зобов`язався постачати та передати у власність ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький (покупець) кабельно-провідникову та електротехнічну продукцію, а покупець зобов`язався приймати та оплачувати вартість продукції на умовах даного договору (п.1.1). Найменування продукції, її номенклатура, кількість та ціна вказуються у Специфікаціях до даного договору та/або у виставлених рахунках-фактурах та оформлених видаткових накладних (п.1.2)

Згідно п.6.2 договору покупець проводить 80% попередню оплату продукції на поточний рахунок постачальника, та доплату 20% не пізніше 3 банківських днів з моменту виготовлення, якщо інше не передбачене Специфікацією. У разі ортимання продукції до проведення попередньої оплати покупець зобов`язаний провести оплату не пізніше 5 роборчих днів до кінця місяця, в якому була проведена поставка продукції, або в строк вказаний у специфікації.

Відповідно до п.7.2 договору за невиконання зобов`язань по оплаті продукції покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.4 договору за необґрунтовану відмову від виконання зобов`язань, що випливають з даного договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 50% від вартості продукції, вказаної в специфікації або у виставленому постачальником рахунку-фактурі, по яким не виконані зобов`язання.

Договір підписаний повноважними представниками сторін;

- копію видаткової накладної №497 від 06.12.2019 року на суму 48 694,61 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №978 від 05 грудня 2019 р.". Накладна містить підписи керівників товариств та скріплені печатками;

- копію видаткової накладної №549 від 06.12.2019 року на суму 49 840,54 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №960 від 03 грудня 2019 р.". Накладна не містить підпису представника ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький;

- копію видаткової накладної №553 від 10.12.2019 року на суму 2 631,60 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №978 від 05 грудня 2019 р.". Накладна не містить підпису представника ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький;

- копію видаткової накладної №550 від 21.12.2019 року на суму 38918,88 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №990 від 06 грудня 2019 р.". Накладна не містить підпису представника ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький;

- копію видаткової накладної №551 від 21.12.2019 року на суму 25 667,46 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №1019 від 11 грудня 2019 р.". Накладна не містить підпису представника ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький;

- копію видаткової накладної №552 від 21.12.2019 року на суму 3 293,82 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №1047 від 13 грудня 2019 р.". Накладна не містить підпису представника ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький;

- копію видаткової накладної №560 від 24.12.2019 року на суму 34 048,44 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №1097 від 23 грудня 2019 р.". Накладна не містить підпису представника ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький;

- копію видаткової накладної №136 від 26.02.2020 року на суму 67 832,47 грн. У накладній зазначено, що її підставою є "договір, замовлення покупця №1002 від 09 грудня 2019 р.". Накладна не містить підпису представника ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький;

- виписку по рахунку позивача у АТ "Райффайзенбанк Аваль" у м Києві за 03.12.2019 р. У виписці зазначено про оплату відповідачем 20 522 грн. за матеріали згідно рахунку №960 від 03.12.2019 року;

- виписку по рахунку позивача у АТ "Райффайзенбанк Аваль" у м Києві за 05.12.2019 р. У виписці зазначено про оплату відповідачем 25 566,10 грн. за матеріали згідно рахунку №978 від 05.12.2019 року;

- виписку по рахунку позивача у АТ "Райффайзенбанк Аваль" у м Києві за 23.12.2019 р. У виписці зазначено про оплату відповідачем 17 024,22 грн. за матеріали згідно рахунку №1077 від 18.12.2019 року;

- квитанцію про прийом вантажу №1570269337 від 06.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ;

- квитанцію про прийом вантажу №0830595645 від 05.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 .;

- квитанцію про прийом вантажу №0830595314 від 04.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 ;

- квитанцію про прийом вантажу №1150023542 від 04.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 ;

- квитанцію про прийом вантажу №0830596909 від 12.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 ;

- квитанцію про прийом вантажу №1570270919 від 19.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 ;

- квитанцію про прийом вантажу №1570271459 від 24.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 ;

- квитанцію про прийом вантажу №0830599462 від 24.12.2019 р. логістичної компанії "Делівері". У квитанції зазначено, що відправником вантажу є ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ, отримувачем вантажу є ОСОБА_1 ;

- копії податкових накладних від 03.12.2019 року, від 03.12.2019 року №19, від 06.12.2019 року №20, від 06.12.2019 року №26, від 10.12.2019 року №35, від 21.12.2019 року №76, від 21.12.2019 року №77, від 21.12.2019 року №78, від 23.12.2019 року №81, від 24.12.2019 року №86, від 26.02.2020 року №69 та квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Претензія позивача від 29.07.2020 року залишена ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ"м. Хмельницький без розгляду.

Як вбачається із поданої на вимогу суду інформації Головного управління ДПС у м.Києві від 23.12.2020 року, згідно аналізу інформаційних ресурсів ДПС України, встановлено, що станом на 22.12.2020 року ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" (код ЄДРПОУ 38766233) в податковій звітності з податку на додану вартість (розділ І податкові зобов`язання, таблиці 1 операції на митній території України, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою, додатку 5 до декларації з ПДВ "Розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (далі - Додаток 5)) відображено: за грудень 2019 року обсяг постачання (без ПДВ) 169 246,13 грн., суму ПДВ 33 849,22 грн.; за лютий 2020 року обсяг постачання (без ПДВ) 56 527,06 грн., суму ПДВ 11 305,41 грн.

Поряд з цим, ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 33590760) в податковій звітності з податку на додану вартість (розділ II податковий кредит, таблиці 2 операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою, додатку 5) відображено: за грудень 2019 року обсяг постачання (без ПДВ) 169 246,12 грн., суму ПДВ 33 849,23 грн.; за лютий 2020 року обсяг постачання (без ПДВ) 56 527,06 грн., суму ПДВ 11 305,41 грн. Поряд з цим, що стосується відображення ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 33590760) в податковій звітності з ПДВ податкових накладних виписаних ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" (код ЄДРПОУ 38766233) то факт включення ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 33590760) зазначених в ухвалі Господарського суду Хмельницької області отриманих податкових накладних виписаних ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" (код ЄДРПОУ 38766233) до розділу II податковий кредит додатку 5 може бути встановлено виключно під час документальної перевірки, проведеної відповідно до вимог Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями.

22.02.2021 року позивачем долучено до матеріалів справи копії рахунків фактури №960 від 03.12.2019 р., №978 від 05.12.2019 р., №1002 від 09.12.2019 р., №990 від 06.12.2019 р., №1019 від 11.12.2019 р., №1047 від 13.12.2019 р., №1097 від 23.12.2019 р., на загальну суму 270 927,82грн.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст.173, ст.174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати крім іншого з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В якості доказів існування між сторонами господарського зобов`язання, позивачем подано до суду завірені копії - договору поставки 2019 року, видаткової накладної №549 від 06.12.2019 року на суму 49 840,54 грн., видаткової накладної №553 від 10.12.2019 року на суму 2 631,60 грн., видаткової накладної №550 від 21.12.2019 року на суму 38918,88 грн., видаткової накладної №551 від 21.12.2019 року на суму 25 667,46 грн., видаткової накладної №552 від 21.12.2019 року на суму 3 293,82 грн., видаткової накладної №560 від 24.12.2019 року на суму 34 048,44 грн., видаткової накладної №136 від 26.02.2020 року на суму 67 832,47 грн., виписку по рахунку позивача у АТ "Райффайзенбанк Аваль" у м Києві за 03.12.2019 р., виписку по рахунку позивача у АТ "Райффайзенбанк Аваль" у м Києві за 05.12.2019 р., виписку по рахунку позивача у АТ "Райффайзенбанк Аваль" у м Києві за 23.12.2019 р., квитанції логістичної компанії "Делівері" про прийом вантажу №1570269337 від 06.12.2019 р.,№0830595645 від 05.12.2019 р., №0830595314 від 04.12.2019 р., №1150023542 від 04.12.2019 р., №0830596909 від 12.12.2019 р., №1570270919 від 19.12.2019 р., №1570271459 від 24.12.2019 р., №0830599462 від 24.12.2019 р., копії податкових накладних від 03.12.2019 року, від 03.12.2019 року №19, від 06.12.2019 року №20, від 06.12.2019 року №26, від 10.12.2019 року №35, від 21.12.2019 року №76, від 21.12.2019 року №77, від 21.12.2019 року №78, від 23.12.2019 року №81, від 24.12.2019 року №86, від 26.02.2020 року №69 та квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність позивачем наявності господарського зобов`язання між сторонами, що ґрунтується на договорі поставки від 2019 року.

Судом враховується, що сам договір підписаний повноважними представниками сторін - керівниками товариств, зокрема, і директором ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький ОСОБА_1 .

Видаткова накладна №497 від 06.12.2019 року на суму 48 694,61грн. також містить підписи керівників товариств, скріплені печатками.

Товариством "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький проведено часткову оплату отриманої продукції, що підтверджується виписками по рахунку позивача у АТ "Райффайзенбанк Аваль" у м.Києві за 03.12.2019 р., за 05.12.2019 р., за 23.12.2019 р..

Згідно квитанцій логістичної компанії "Делівері" про прийом вантажу №1570269337 від 06.12.2019 р., №0830595645 від 05.12.2019 р., № 0830595314 від 04.12.2019 р., № 1150023542 від 04.12.2019 р., № 0830596909 від 12.12.2019 р., № 1570270919 від 19.12.2019 р., № 1570271459 від 24.12.2019 р., № 0830599462 від 24.12.2019 р. керівником ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м. Хмельницький ОСОБА_1 , який, згідно інформації з ЄДРПОУ і нині перебуває на цій посаді, здійснено отримання поставленої продукції.

Надані до матеріалів справи позивачем копії податкових накладних від 03.12.2019 року, від 03.12.2019 року №19, від 06.12.2019 року №20, від 06.12.2019 року №26, від 10.12.2019 року №35, від 21.12.2019 року №76, від 21.12.2019 року №77, від 21.12.2019 року №78, від 23.12.2019 року №81, від 24.12.2019 року №86, від 26.02.2020 року №69 та квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджують поставку продукції відповідачу.

Судом також враховується, що згідно інформації Головного управління ДПС у м.Києві від 23.12.2020 року, станом на 22.12.2020 року ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" м.Київ (код ЄДРПОУ 38766233) в податковій звітності з податку на додану вартість (розділ І податкові зобов`язання, таблиці 1 операції на митній території України, що оподатковуються ПДВ за основною ставкою, додатку 5 до декларації з ПДВ "Розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" відображено: за грудень 2019 року обсяг постачання (без ПДВ) 169 246,13 грн., суму ПДВ 33 849,22 грн.; за лютий 2020 року обсяг постачання (без ПДВ) 56 527,06 грн., суму ПДВ 11 305,41 грн. Поряд з цим, ТОВ "НОВА-ПРОММОНТАЖ" м.Хмельницький (код ЄДРПОУ 33590760) в податковій звітності з податку на додану вартість (розділ II податковий кредит, таблиці 2 операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою, додатку 5) відображено: за грудень 2019 року обсяг постачання (без ПДВ) 169 246,12 грн., суму ПДВ 33 849,23 грн.; за лютий 2020 року обсяг постачання (без ПДВ) 56 527,06 грн., суму ПДВ 11 305,41 грн.. Отже даною інформацією податкової інспекції підтверджується проведення господарської операції згідно договору від 2019 року на загальну суму 270 927,81 грн.

Відповідач у судовому засіданні заперечень проти позовних вимог не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи усе вищевикладене, а також те, що відповідачем було здійснено попередню оплату отриманої продукції 03.12.2019 р. та 05.12.2019 р. на загальну суму 46 186,05 грн. та 23.12.2019 року сплачено 17024,22 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором поставки від 2019 року в сумі 207 717,55 грн. підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 23 317,46грн. пені, 2 977,81грн. інфляційних втрат, 103 858,77грн. штрафу, згідно поданих розрахунків.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до змісту ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2 договору за невиконання зобов`язань по оплаті продукції покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені (за допомогою системи "ЛІГА") за вказані позивачем періоди, у відповідності до визначених сторонами п. 6.2 договору строків оплати, суд дійшов до висновку, що пеню обраховано поза межами максимального розміру у зв`язку з неврахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вимоги про стягнення 23 317,16грн. пені підлягають частковому задоволенню на суму 19 608,47грн.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми штрафу в розмірі 103 858,77 грн. суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Тому, оскільки сторонами договору погоджено у п. 7.4 можливість стягнення штрафу в розмірі 50% від вартості продукції, вказаної в специфікації або у виставленому постачальником рахунку-фактурі, по яким не виконані зобов`язання, суд вважає, що 103 858,77 грн. штрафу заявлено позивачем до стягнення правомірно, тому така позовна вимога підлягає задоволенню. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.02.2018р. по справі №911/28/13/17).

Між тим, судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст. 3, частині третій ст. 509 та частинах першій, другій ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).

Приписами ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, приймаючи до уваги часткову сплату відповідачем заборгованості згідно договору поставки, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу до 9 804,24грн. та до 51 929,39грн. відповідно.

Щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 2 977,81грн. за періоди: з січня 2020р. по липень 2020р. на суму 139 885,08грн. та з березня 2020р. по липень 2020р., судом враховано наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Судом враховано, що позивач при здійсненні розрахунку інфляції у встановлених ним періодах включав й періоди в яких мала місце дефляція. Проте, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми „ЛІГА") вважає, що відповідно до заявлених позивачем періодів та сум, арифметично вірними та правомірними будуть інфляційні втрати в розмірі 2 975,87грн., які підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 207 717,55грн. основного боргу, 9 804,24грн. пені, 51 929,39грн. штрафу, 2 975,87грн. інфляційних втрат, а в решті суми позовних вимог належить відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог. При цьому в частині стягненої пені та штрафу у визначеному судом розмірі судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення (відшкодування) з відповідача його витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00грн.

Положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 26 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. по справі №922/445/19).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір №16/07-02 від 16.07.2020 року про надання професійної правничої допомоги, рахунок на оплату №30 від 03.09.2020 р. на суму 4000 грн., рахунок на оплату №31 від 03.09.2020 р. на суму 12 000 грн., акт надання послуг №29 від 03.09.2020 року на суму 4000 грн., акт надання послуг №5 від 15.02.2021 року на суму 12000 грн., виписку "Райффайзенбанк Аваль" у м. Київ про оплату юридичних послуг згідно договору в сумі 16000,00 грн.

Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу були надані позивачем до закінчення судових дебатів у справі.

Судом враховано, що під час розгляду справи було встановлено арифметично невірне нарахування пені та інфляційних втрат.

Відповідно до положень ч.4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №910/8443/17, від 11.05.2018р. та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Крім того, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати ТОВ "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" у розмірі 7 912,00грн.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 7 912,00грн. витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ПРОММОНТАЖ" (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 6; код ЄДРПОУ 33590760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРКАБЕЛЬПРОЕКТ" (04201, м. Київ, вул. Бережанська, буд.20, кв. 104; код ЄДРПОУ 38766233) 207 717,55грн. (двісті сім тисяч сімсот сімнадцять гривень 55 коп.) основного боргу, 9 804,24грн. (дев`ять тисяч вісімсот чотири гривні 24 коп.) пені, 51 929,39грн. (п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот двадцять дев`ять гривень 39 коп.) штрафу, 2 975,87грн. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят п`ять гривень 87 коп.) інфляційних втрат, 5 012,32грн. (п`ять тисяч дванадцять гривень 32 коп.) витрат зі сплати судового збору, 7 912,00грн. (сім тисяч дев`ятсот дванадцять гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У решті суми позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.03.2021р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 4 прим. (надісл. всім реком. з повідом):

1- до справи;

2,3 - позивачу (04201, м. Київ, вул. Бережанська, буд.20, кв.104; 04053, м.Київ, Кудрявський узвіз, 5Б, офіс);

4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 6).