Ухвала

від 01.03.2021 по справі 320/2080/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 березня 2021 року № 320/2080/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я. В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю ЮВІСКОН до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮВІСКОН до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації за №2169418/40631538 від 25.11.2020 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №2 від 17.08.2020, оформленої та поданої ТОВ ЮВІСКОН ;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 18.08.2020, подану ТОВ ЮВІСКОН , датою фактичного її подання, а саме 18.08.2020.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з вимогами частини першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як убачається з частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України,копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі №9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, всупереч вимог вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України, представником позивача до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені у спосіб, передбачений Національним стандартом України ДСТУ 4163-2003 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації . Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації , затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис . Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Так, копії документів, доданих до позовної заяви не містять особистого підпису особи, яка засвідчує копію, а підписані директором підприємства із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).

Факсиміле з латині facsimile - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Частиною третьою статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при засвідчені копій документів при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати копії документів, доданих до позовної заяви, відтворений за допомогою факсиміле, такими що засвідчені відповідно до вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації .

Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів як для суду, так і для відповідача, скріплених власноручним підписом особи, яка їх засвідчує.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи Креуз проти Польщі , що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ( Kreuz v. Poland № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Кодекс адміністративного судочинства України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЮВІСКОН до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я. В. Горобцова