Постанова

від 03.03.2021 по справі 580/3906/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3906/20 Суддя (судді) першої інстанції: С.О. Кульчицький

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді керівника ФГ Світанок з 01.07.2000 по 31.12.2003 та перерахувати у зв`язку з чим пенсію;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді керівника ФГ Світанок з 01.07.2000 по 31.12.2003 та перерахувати у зв`язку з чим пенсію.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у зверненні позивача щодо перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи у Фермерському господарстві Світанок , оскільки позивачем було надано всі необхідні документи на підтвердження періоду роботи на посаді керівника ФГ Світанок з 01.07.2000 по 31.12.2003.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що станом до 01 січня 2004 року для нарахування пенсії враховується трудовий стаж, тобто періоди офіційної трудової діяльності, що підтверджуються записами в трудовій книжці.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що право на пенсію мають особи, які досягли пенсійного віку, мають необхідний страховий стаж, тобто стаж протягом якого особою або за яку сплачувались внески (збір) на загальнообов`язкове соціальне страхування.

Враховуючи, що позивачем у спірний період не було сплачено страхові внески та не надав жодних документів, щоб могли підтвердити нарахування йому як керівнику фермерського господарства заробітної плати та сплати внесків на соціальне страхування.

У відповіді на відзив позивачем вказано, що у спірний період він сплачував фіксований податок, та будь-яка заборгованість у спірний період під час діяльності фермерського господарства була відсутня.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком.

17 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи на посаді керівника ФГ Світанок за період з 01.07.2000 по 31.12.2003.

Листом № 2465-2800/Р-03/8-2300 від 24.06.2020 відповідач відмовив у зарахуванні вказаного періоду роботи до страхового стажу, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків ФГ Світанок у період з 01.07.2000 по 31.12.2003, а також відсутності відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в базі системи персоніфікованого обліку щодо відомостей про сплату внесків ФГ Світанок за ОСОБА_1 відсутні, тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу позивача період роботи у ФГ Світанок з 01.07.2000 по 31.12.2003 та перерахунку у зв`язку з цим пенсії відповідають законодавству та є правомірними.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У силу вимог статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

У свою чергу, порядок обчислення страхового стажу для призначення пенсії визначено статтею 24 Закону № 1058-IV.

Так, частиною першою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У той же час, у законодавстві, що діяло до 1 січня 2004 року, зокрема у Законі №1788-XII, йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття загальний трудовий стаж є ширшим, ніж поняття страховий стаж , оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до вимог частини третьої статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

У той же час, колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону № 1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як свідчать матеріали справи, позивач був засновником та керівником ФГ Світанок (ідентифікаційний код 25210419), та відповідно до довідки ФГ Світанок від 15.02.2008 № 4 останній працював у ФГ Світанок як приватний підприємець на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

При цьому, у відповідності до довідки ДПІ у Звенигородському районі від 1953/15-191 від 04.03.2008 СФГ Світанок (код ЄДРПОУ 25210419) зареєстровано платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2000-2008 роках.

Відповідно до частини третьої статті 28 Закону України від 20.12.1991 № 2009-XII Про селянське (фермерське) господарство , який втратив чинність 29.07.2003) час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що періоди роботи до 01 січня 2004 року є трудовим стажем, згідно записів в трудовій книжці.

При цьому, вказаним Законом передбачено обов`язок сплачувати внески на соціальне страхування, осіб які в ньому працюють.

Разом з тим, поняття страхового стажу передбачає підтвердження даними персоніфікованого обліку про щомісячну сплату страхових внесків у розмірі, не меншому за мінімальний. Лише в разі сплати належних відрахувань з внесенням даних про це до реєстру застрахованих осіб зараховується до страхового стажу.

Так, пунктом 4 Порядку №637 передбачено, що час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 року, а також час роботи осіб, які займаються веденням особистого селянського господарства зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з січня 2004 роду по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

При цьому, постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вказані норми, підтвердженням трудового стажу до 01.01.2004 року є наявність доказів сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України або наявність спеціального торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян тощо.

При цьому, обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період щомісячно внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до частини першої Закону №1058-IV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону №1058-IV визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, згідно з довідок, виданих відділом персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі від 19.03.2008 та 17.03.2010 щодо відомостей про сплату внесків СФГ Світанок за ОСОБА_1 за період з 2000 по 2007 роки в базі системи персоніфікованого обліку відсутня.

Разом з тим, відповідно до службової записки від 06.12.2018 в системі персоніфікованого обліку ФГ Світанок містяться відомості, що річну звітність було подано за періоди 2000, 2001 та 2002 роки на ОСОБА_2 з типом ставки 7 - Фіксований податок с/г .

Втім, позивачем не надано доказів сплати страхових внесків за період з 2000 по 2003 рр., а тому страховий стаж з урахуванням перетину періодів не включений та не відображений в розрахунках пенсійного фонду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що Фермерським господарським Світанок не було сплачено внесків на соціальне страхування ОСОБА_1 спірний період.

Посилання позивача на відсутність заборгованості по сплаті податків та зборів у ФГ Світанок , що підтверджується довідкою про загальну інформацію щодо діяльності ФГ Світанок та результати його діяльності за період з 01.01.2014 по 26.10.2016 та довідкою №9894/09 від 19.12.2016 про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, колегія суддів оцінює критично, оскільки вказані документи не стосуються спірного періоду роботи позивача з 01.07.2000 по 31.12.2003.

Твердження апелянта про необхідність застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі №376/848/17-а, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки спірні правовідносини не є аналогічними до правовідносин зазначених в постанові Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Черкаській області щодо зарахування до трудового стажу період роботи на посаді керівника ФГ Світанок з 01.07.2000 по 31.12.2003 та перерахувати у зв`язку з чим пенсію.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук