Постанова

від 03.03.2021 по справі 640/21752/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21752/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансове сервіс бюро" про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансове сервіс бюро" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 жовтня 2019 року № 0001784208 Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 току позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що жодним з підпунктів 164.2.1-164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України база оподаткування для доходів, визначених пункту 165.1.18 Податковим кодексом України не передбачена. Так само не передбачена вона і пунктами 164.3-164.6 статті 164 Податкового кодексу України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року - без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансове сервіс бюро" про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить стягнути з відповідача судові витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 20 січня 2021 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат. При цьому до прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення представником позивача було подано заяву розподіл судових витрат та вказано, що відповідні докази будуть надані після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від ЗО вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 2040/5858/18.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ Фінансове сервіс бюро - адвокатом Гаврищук Н.Є. протягом встановленого процесуальним законом строку було надано документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, серед яких:

- договір № 2 про надання правової допомоги від 21 грудня 2020 року, укладений між ТОВ Фінансове сервіс бюро і адвокатом Гаврищук Н.Є.

- акт № 1 прийому передачі послуг від 22 січня 2021 року за вказаним договором;

- платіжні доручення № 383 від 25 січня 20201 року на суму 5635,00 грн. та № 384 від 25 січня 2021 року на суму 1260,00 грн.

Судова колегія, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 120/3929/19-а.

Матеріали справи свідчать, що відповідач заперечує проти задоволення заяви про стягнення судових витрат з підстав того, що відповідно до наданих позивачем документів не можливо встановити затрачений час адвоката на надані послуги, оскільки в акті № 1 міститься лише загальний перелік послуг та часу без погодинної деталізації.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів наданих послуг, деталізація яких наведена в акті прийому-передачі послуг від 22 січня 2021 року, з урахуванням заперечень відповідача щодо їх співмірності, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Із змісту вказаного акту вбачається, що вартість наданих позивачу адвокатом послуг складається з:

1) ознайомлення з рішенням суду першої інстанції та доводами, викладеними у апеляційній скарзі, формування правової позиції. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу, - 3 години, всього 6000,00 грн.

2) участь у судовому засіданні 20 січня 2021 року у справі № 640/21752/19, - 0,5 годин, всього 1000 грн.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Щодо обгрунтованості витрат, наведених у пункті акту прийому-передачі послуг від 22 січня 2021 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що написання відзиву на апеляційну скаргу належить до такої діяльності адвоката як складання процесуальних документів, до якої входить аналіз та вивчення документів, з урахуванням яких відзив на апеляційну скаргу складається. Отже, окреме виділення від підготовки і складання відзиву таких послуг як аналіз рішення суду першої інстанції та аналіз апеляційної скарги, а також пошук і оновлення релевантної судової практики є необгрунтованим, позаяк відповідні послуги є елементом підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а тому такі витрати не можуть бути присуджені з відповідача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зміст апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві фактично аналогічний за своїм змістом відзиву на позов. Наведене, з огляду на зміст позовної заяви та її доводів, вказує на те, що відзив на апеляційну скаргу з урахуванням викладених у ній доводів та мотивів не містив нових відомостей чи даних, відмінних від позовної заяви. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що підготовка та написання відзиву на апеляційну скаргу з урахуванням його змісту не могла потребувати у адвоката майже 3 годин робочого часу з огляду на те, що останній повинен бути обізнаний із даною справою, а тому, з урахуванням заперечень Відповідача щодо неспівмірності заявленої суми витрат, приходить до висновку про те, що написання відзиву на апеляційну скаргу у цій справі в адвоката не може складати 3 години.

Поряд з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що аналіз змісту наданого акту прийому-передачі надання правничої допомоги свідчить, що останній не містить зазначення кількості часу, витраченого адвокатом саме на підготовку відзиву на апеляційну скаргу. Викладене, у свою чергу, унеможливлює визначити обгрунтованість понесення позивачем витрат у вказаній частині.

При цьому судова колегія вважає обґрунтованим та пропорційним витрачання адвокатами 0,5 годин для участі у судовому засіданні 20 січня 2021 року у справі № 640/21752/19.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що, виходячи з критеріїв співмірності, обґрунтованості і пропорційності, а також зв`язку витрат із конкретною справою, присудженню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ Фінансове сервіс бюро підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (витрати щодо участі у судовому засіданні).

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансове сервіс бюро" про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансове сервіс бюро" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансове сервіс бюро (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 33938839) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов