Постанова

від 02.03.2021 по справі 640/10831/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10831/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Земляної Г.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханібаджер" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханібаджер" до Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, треті особи: Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, Кабінет Міністрів України про визнання протиправними дій, визнання протиправним листа, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ханібаджер звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства фінансів України (далі - відповідач - 1, МФУ), Державної податкової служби України (далі - відповідач - 2, ДПС України), треті особи: Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства (далі - третя особа - 1, Держпідприємництво України), Кабінет Міністрів України (далі - третя особа - 2, КМУ), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Міністерства фінансів України щодо погодження зміни підходу щодо визначення бази оподаткування акцизним податком видів тютюнових виробів, одиницею виміру якої є вага нетто таких виробів, а саме: сплати 100% акцизного податку з усієї ваги (брутто) тютюнової суміші, до складу якої також входять не підакцизні товари;

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо запровадження (реалізації) зміни підходу щодо визначення бази оподаткування акцизними податком видів тютюнових виробів, одиницею виміру якої є вага нетто таких виробів, а саме: сплати 100% акцизного податку з усієї ваги (брутто) тютюнової суміші, до складу якої також входять не підакцизні товари;

- визнати протиправним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, лист Міністерства фінансів України від 19 грудня 2019 року № 11320-10-62/34080;

- зобов`язати Міністерство фінансів України відкликати лист Міністерства фінансів України від 19 грудня 2019 року № 11320-10-62/34080, як такий, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний лист МФУ, який є регуляторним актом, порушує права та законні інтереси позивача в частині бази оподаткування акцизним податком видів тютюнових виробів, застосовуючи норми Митного кодексу України до товару, виробленого на митній території України, прийнятий з порушенням процедури, а отже є таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу, який підтвердив би, що дії з погодження листом МФУ від 19 грудня 2019 року № 11320-10-62/34080 листа від 28 листопада 2019 року №765/4/99-00-04-02-05-13 порушують права та законні інтереси товариства.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції не було в повній мірі досліджено обставини, що надають позивачу право для задоволення позову. Апелянтом зазначено, що база оподаткування акцизним податком тютюну для кальянів визначена Податковим кодексом України, до якого внесено зміни, що вступають в силу лише з 01 січня 2021 року, однак ДПС України проігнорувала це й факт та змінила правозастосовну практику, а МФУ погодило ці зміни. Крім того, листом від 28 листопада 2019 року №765/4/99-00-04-02-05-13 порушено права та законні інтереси позивача, оскільки фактично змінено базу оподаткування акцизним податком з ваги складової частини в суміші (тютюну) на вагу усієї суміші.

Кабінет Міністрів України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуваний лист Міністерства фінансів України від 19 грудня 2019 року №11320-10-62/34080 не є регуляторним актом у розумінні положень законодавства.

Держпідприємництво України подало пояснення, згідно яких наданий час у зв`язку з втратою чинності положенням про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, затвердженого Указом Президента України від 30 березня 2013 року №237/2012, ним не здійснюються владні управлінські функції, тому Держпідприємництво України не зможе вплинути на поновлення прав позивача.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 лютого 2021 року. Однак, судове засіданні у вказану дату не відбулося у зв`язку з участю головуючого судді в підготовці суддів апеляційних адміністративних судів згідно з Календарним планом підготовки суддів для підтримання кваліфікації на 2021 рік. У зв`язку з цим розгляд даної справи було перенесено на 02 березня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Ханібаджер (код 41009667) зареєстроване як юридична особа 18 вересня 2018 року та взяте на податковий облік.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ Ханібаджер за КВЕД є 12.00 Виробництво тютюнових виробів.

ТОВ Ханібаджер отримало ліцензією серії АЖ № 077842 від 18 лютого 2019 року Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 30292197) на виробництво тютюнових виробів (суміші тютюнові для кальяну), терміном дії з 18 лютого 2019 року до 18 лютого 2024 року та ліцензією Головного управління ДФС в Одеській області на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, реєстраційний номер 15540311201903411 від 31 липня 2019 року.

ТОВ Ханібаджер виготовляє суміші тютюнові для кальяну у відповідності з вимогами ТУ У 12.0-42480819-001:2018 Суміші тютюнові для кальяну. Технічні умови , відповідно до пункту 3.2 яких продукція виробляється у відповідності з рецептурою .

Код товару, згідно експертного висновку № УТЕ-2280 від 28 грудня 2018 року, виданого Торгово-промисловою палатою України, є УКТ ЗЕД: 2403 11 00 00 Суміш тютюнова для кальяну складається із суміші тютюну та гліцерину, з вмістом глюкози, барвників натуральних харчових та ароматизаторів .

ТОВ Ханібаджер розроблено та затверджено рецептуру №5 та №6 виробництва суміші тютюнової, де визначено пропорцію складових у 100 грамах вироблюваної продукції, відповідно до якої у 100 г суміші тютюнової для кальяну складова тютюнового листя складає 13,0 г та 11,2 г.

ТОВ Ханібаджер склало заявку-розрахунок на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів.

ТОВ Ханібаджер отримало від Головного управління ДПС в Одеській області лист №884/10/15-32-32-05-08 від 21 січня 2020 року з доданим до нього листом № 704/7/99-00-17-03-01-07 від 16 січня 2020 року директора департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової служби України Гнатюка Р., в якому викладено позицію щодо бази оподаткування деяких видів тютюну та замінників тютюну, погоджену листом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2019 року №11320-10-62/34080.

Листом від 28 листопада 2019 року № 765/4/99-00-04-02-05-13 Державна податкова служба України звернулась до Міністерства фінансів України з метою погодження визначення єдиного підходу при застосуванні норм Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування акцизним податком тих видів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, одиницею виміру якої є вага нетто.

TOB Ханібаджер направило звернення до ДПС України та ГУ ДПС в Одеській області щодо отриманого листа Державної податкової служби України № 704/7/99-00-17-03-01-07 від 16 січня 2020 року, в якому висловило свою позицію щодо неправильного тлумачення листа Міністерства фінансів України і помилкового застосування норм Закону України Про митний тариф України замість норм, визначених Податковим кодексом України, до вирішення питання щодо оподаткування діяльності ТОВ Ханібаджер , а саме: виробництва тютюнової суміші для кальяну на території України.

Відповідно до листа від 07 лютого 2020 року № 1829/10/15-32-32-05-08 заступника начальника Головного управління ДПС в Одеській області В. Політило, лист Державної податкової служби України від 16 січня 2020 року №704/7/99-00-17-03-01-07 було направлено до Головного управління ДПС в Одеській області для доведення до відома платників податків, а погоджений Міністерством фінансів України лист від 19 грудня 2019 року на адресу Головного управління ДПС в Одеській області не надходив.

Відповідно до листа директора Департаменту контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Державної податкової служби України Гнатюка Р. від 18 лютого 2020 року № 6119/6/99-00-17-03-01-06, лист Державної податкової служби України від 16 січня 2020 року № 704/7/99-00-17-03-01-07 відкликано.

24 лютого 2020 року ТОВ Ханібаджер направило на адресу Головного управління ДПС в Одеській області повторну заяву із заявкою-розрахунком № 2 від 19 лютого 2020 року на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів в кількості 3397 шт., що підтверджується описом вкладення у конверт та накладною № 6504200399285 Укрпошти від 24 лютого 2020 року.

ТОВ Ханібаджер отримало лист № 5392/10/15-32-32-06-06 від 25 березня 2020 року в.о. заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області Балануца О. щодо розгляду заяви від 24 лютого 2020 року. Відповідно до зазначеного листа, для отримання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів ТОВ Ханібаджер необхідно здійснити розрахунок акцизного податку відповідно до доведеного листа Головного управління від 21 січня 2020 року №884/10/15-32-32-05-08.

Лист Міністерства фінансів України від 19 грудня 2019 року № 11320-10-62/34080 відкликано не було, що, на думку позивача, створює перешкоди в отриманні марок акцизного податку ТОВ Ханібаджер відповідно до наданої заявки-розрахунку.

Позивач вважаючи, що запроваджене відповідачем листом від 19 грудня 2019 року №11320-10-62/34080 визначення бази оподаткування акцизним податком суперечить вимогам законодавства, порушує його законні права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, колегія суддів виходила з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п. 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

За пп. 19-1.1.28 пункту 19-1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи надають консультації відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 19-1.1.31 п. 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи узагальнюють практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляють проекти нормативно-правових актів.

Позивач, зокрема, просив визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо запровадження (реалізації) зміни підходу стосовно визначення бази оподаткування акцизними податком видів тютюнових виробів, одиницею виміру якої є вага нетто таких виробів, а саме: сплати 100% акцизного податку з усієї ваги (брутто) тютюнової суміші, до складу якої також входять не підакцизні товари.

У листі № 704/7/99-00-17-03-01-07 від 16 січня 2020 року, який, як встановлено судом першої інстанції, станом на час судового розгляду справи був відкликаним, викладена позиція відповідача ДПС України з метою погодження визначення єдиного підходу при застосуванні норм Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування акцизним податком тих видів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, одиницею виміру якої є вага нетто таких виробів віднесена Податковим кодексом України до повноважень центрального органу виконавчої влади - Державної податкової служби України.

Відповідно до статті 19-2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики виконує такі функції: здійснює координацію діяльності контролюючих органів; затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції контролюючих органів; прогнозує, аналізує надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, надає пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету; узагальнює практику застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати єдиного внеску, розробляє проекти нормативно-правових актів; видає узагальнюючі податкові консультації відповідно до цього Кодексу; здійснює процедури взаємного узгодження відповідно до міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування; виконує інші функції, передбачені законом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ДПС не наділено повноваженнями запроваджувати (реалізовувати) зміни підходу щодо визначення бази оподаткування, разом з цим ДПС наділена повноваженнями надавати роз`яснення щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган та оприлюднювати позицію центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства.

Отже, саме з метою погодження визначення єдиного підходу при застосуванні норм Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування акцизним податком тих видів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, одиницею виміру яких є вага нетто, ДПС звернулось до Міністерства фінансів України.

Листом від 19 грудня 2019 року № 11320-10-62/34080 Міністерством фінансів України погоджено вказану позицію Державної податкової служби України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, випуску і проведення лотерей, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, забезпечує формування державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, державної політики у сфері контролю за трансфертним ціноутворенням, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку (п.2 Положення).

Згідно п. 8 Положення, Мінфін у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції України та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Накази Мінфіну, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Нормативно-правові акти Мінфіну підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Накази Мінфіну, видані у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Отже, з наведеного вбачається, що саме накази Мінфіну, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

В даному випадку лист Державної податкової служби України від 28 листопада 2019 року №765/4/99-00-04-02-05-13 погоджений листом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2019 року № 11320-10-62/34080, тому не є регуляторним актом. При цьому суттю такого листа є роз`яснення застосування правових норм, а не їх запровадження.

Крім того, як вже було зазначено вище, лист ДПС України від 28 листопада 2019 року №765/4/99-00-04-02-05-13 відкликаний листом від 07 лютого 2020 року №2105/7/99-00-17-03-01-07, про що позивача повідомлено листом ДПС України від 18 лютого 2020 року №6119/6/99-00-17-03-01-06.

Позивач стверджує, що лист Державної податкової служби України від 28 листопада 2019 року №765/4/99-00-04-02-05-13, який погоджений Міністерством фінансів України має ознаки регуляторного акту, оскільки є офіційним письмовим документом, який змінює норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і спрямований на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Колегія суддів вважає таке твердження позивача помилковим, оскільки поняття регуляторний акт , визначене Законом України Про засади державної регуляторної політики відповідно до якого, регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Крім того, відповідно до п.18 ч.1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Статтею 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності передбачено, що громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю.

Проте, як вже зауважено судом та вірно вказано в оскаржуваному рішенні, лист ДПС України від 28 листопада 2019 року №765/4/99-00-04-02-05-13 погоджений саме листом МФУ, а не наказом, відтак не є регуляторним актом у розумінні положень законодавства і не потребує проходження відповідної процедури.

В той же час, судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб`єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Натомість, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які не впливають на суб`єктивні права та обов`язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб`єкта владних повноважень.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду, позивач посилається на те, що порушено його право, оскільки фактично змінено базу оподаткування акцизним податком з ваги складової частини в суміші (тютюну) на вагу усієї суміші - з 13% до 100%.

Проте, наразі лист ДПС України від 28 листопада 2019 року №765/4/99-00-04-02-05-13 відкликаний листом від 07 лютого 2020 року №2105/7/99-00-17-03-01-07.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що спірними діями відповідачів - Міністерства фінансів України та Державної податкової служби України - права та законні інтереси позивача не порушені.

Разом з тим, у відповідь на заяву ТОВ Ханібаджер про придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів в кількості 3397 шт., позивач отримав лист № 5392/10/15-32-32-06-06 від 25 березня 2020 року в.о. заступника начальника ГУ ДПС в Одеській області Балануца О. щодо розгляду заяви від 24 лютого 2020 року, відповідно до якого листом ДПС України від 16 січня 2020 року №704/7/99-00-17-03-01-07 роз`яснено обчислення суми податку підакцизної продукції на придбання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів; для отримання марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів ТОВ Ханібаджер необхідно здійснити розрахунок акцизного податку відповідно до доведеного листа Головного управління від 21 січня 2020 року №884/10/15-32-32-05-08.

Тобто, з наведеного вбачається, що Головне управління ДПС в Одеській області продовжує посилатися на лист ДПС України, який наразі є відкликаним і застосуванню не підлягає. Однак, вказаний суб`єкт владних повноважень в даній справі відповідачем не заявлений. Відповідно, його дії по відношенню до позивача оцінюватися судом не можуть.

Той же час, колегія суддів зауважує, що ТОВ Ханібаджер звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області: щодо порушення строків відповіді на заяву TОB Ханібаджер від 19 лютого 2020 року; щодо відмови у видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів ТОВ Ханібаджер відповідно до заявки-розрахунку № 2 від 19 лютого 2020 року; щодо зобов`язання ТОВ Ханібаджер сплатити 100 % акцизного податку з усієї ваги (брутто) тютюнової суміші, до складу якої також входять не підакцизні товари, а саме, гліцерин, ароматизатори та сироп, для отримання марок для маркування тютюнових виробів; зобов`язати відповідача видати ТОВ Ханібаджер марки акцизного податку для маркування тютюнових виробів відповідно до заявки-розрахунку № 2 від 19 лютого 2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії відповідача щодо відмови позивачеві у видачі марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів відповідно до заявки-розрахунку № 2 від 19 лютого 2020 року; щодо зобов`язання позивача сплатити 100 % акцизного податку з усієї ваги (брутто) тютюнової суміші для отримання марок для маркування тютюнових виробів; зобов`язав відповідача повторно розглянути заявку-розрахунок № 2 від 19 лютого 2020 року про видачу марок акцизного податку для маркування тютюнових виробів та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні; в решті позовних вимог суд відмовив.

Вказане рішення залишено в силі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року.

Тобто, наразі права позивача захищено в повному обсязі в іншому провадженні.

Таким чином, доводи позивача про порушення його прав діями та рішеннями відповідачів, за умови відкликання оскаржуваного листа, та незалучення належного відповідача, є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханібаджер" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Повний текст рішення виготовлено 03 березня 2021 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев