ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/27704/15 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АК Інжинірінг до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.07.2015 №0003912206, №0003922206,-
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю АК Інжинірінг звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2015 №0003912206, №0003922206.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки викладені в акті перевірки, щодо відсутності та непідтвердженості проведення господарської операції з його контрагентами не знаходять свого підтвердження в дійсності, у зв`язку із чим відсутні підстави для сплати донарахованих сум грошового зобов`язання по податку на додану вартість та податку на прибуток.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 15.07.2015 №0003912206 та №0003922206.
Постановою Верховного Суду від 18.01.2021 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Верховний Суд у своїй постанові вказав, що судом апеляційної інстанції не наведено належних та достатніх мотивів щодо не врахування встановлених судовим рішенням в кримінальному провадженні обставин, які не потребують доказування відповідно до приписів ст. 78 КАС України, а лише викладено зміст пояснень свідка ОСОБА_1 , яка допитана судом апеляційної інстанції.
Судом не зазначено, які обставини підтверджують або спростовують пояснення свідка, з урахуванням того, що ОСОБА_1 в судовому засіданні в кримінальному проваджені підтримала клопотання прокурора про закриття провадження по справі, повністю з ним погодилась і просила його задовольнити.
Також, в матеріалах справи є постанова ст.слідчого РКП СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченко Д.Г. від 28.07.2016, про закриття кримінального провадження за ч.1 ст. 212, ч.3 ст. 212 КК України у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ АК Інжинірінг складу злочину.
Постанова слідчого від 28.07.2016 та ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 13.09.2016 приймались на підставі акту перевірки від 26.06.2015 №3194/26-58-22-06-18/32041006, відтак важливо з`ясувати в якій частині кримінальне провадження закрито в зв`язку з відсутністю складу злочину, а в якій частині закрито судом з нереабілітуючих підстав.
Крім того, судом не наведено належних мотивів щодо прийняття та оцінки доказів, які додатково надавались суду апеляційної інстанції, але не надані позивачем під час перевірки та суду першої інстанції, не досліджувались їх оригінали.
Під час нового розгляду справи суду необхідно взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АК Інжинірінг з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ВБК Візард за період вересня, листопада 2014 року, та з ТОВ Українська будівельна компанія Універсал за період жовтня 2014 року та з урахуванням податкових накладних, задекларованих в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, за наслідками перевірки складено акт від 26 червня 2015 року №3194/26-58-22-06-18/32041006.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем пункту 138.1, 138.2, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на 554 124,00 грн; пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 615 693,00 грн, в тому числі за вересень 2014 року на 429 169,00 грн, листопад 2014 року - 186 524,00 грн.
В обґрунтування заниження грошових зобов`язань контролюючий орган посилається на безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ ВБК Візард , ТОВ Українська будівельна компанія Універсал .
Так, щодо ТОВ ВБК Візард в акті перевірки міститься посилання на акт ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ ВБК Візард з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Бізнес Інвест ЛТД , ТОВ Омега люкс за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 , згідно якого отримані позивачем послуги не підтверджуються по ланцюгу постачання від контрагентів ТОВ ВБК Візард . Так, формування податкового кредиту по операціях з маніпулювання звітності та пересорту дали можливість сформувати ТОВ ВБК Візард технічний податковий кредит від ТОВ Бізнес інвест ЛТД , ТОВ Глобал логістік ЛТД , ТОВ Євро трейдінг ЛТД , та надало можливість в подальшому формувати сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання від ТОВ ВБК Візард до ТОВ АК Інжинірінг , яке в свою чергу використовує даний схемний податковий кредит з метою заниження податку на додану вартість.
Стосовно ТОВ Українська будівельна компанія Універсал контролюючий орган посилається на те, що вказане товариство виконувало будівельно - монтажні роботи не маючи в наявності людських та технічних можливостей, оскільки відсутній кваліфікаційний персонал, відсутні основні фонди. З огляду на зазначене, на думку відповідача, контрагент позивача формує податкову вигоду шляхом формального оформлення первинних документів при відсутності реального руху таварно - грошових потоків. Також в акті перевірки встановлено, що на товаристві працювало у штаті 4 особи, в тому числі директор та головний бухгалтер.
15.07.2015 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення №0003912206, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 923 540,00 грн; №0003922206, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 831 186,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України, рішеннями останніх від 17.09.2015 №14357/10/26-15-10-05-35 та, відповідно, від 26.11.2015 №25202/6/99-99-10-01-01-04-25, скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення - рішення - без змін.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано усі необхідні первинні документи, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, позивачем доведено факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності, тому позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість. Наголошено, що відповідачем не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності в повному обсязі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Пунктом 138.1 статті138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Крім того, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення (п. 150.1 статті 150 ПК України).
Від`ємне значення як результат розрахунку об`єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, формування валових витрат обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.
Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 цього ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Таким чином, іншим визначеним законодавством обов`язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.
Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.
Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.
Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з`ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку
Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2014 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ ВБК Візард (підрядник) укладений договір підряду №14/07, згідно якого останній на свій ризик та за завданням генпідрядника зобов`язується виконати і здати комплекс загальнобудівельних робіт на об`єкті: 4 Етап будівництва: секція 3,4 п`ятої черги, секція 3,5 шостої черги, 2-го пускового комплексу дев`ятої черги (підземний паркінг) будівництва житлового комплексу з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за адресою: 40-річчя Жовтня 60, в Голосіївському районі м. Києва (пункт 1.1). Безпосередньо детальні види і обсяг робіт, які доручають підряднику для виконання за цим договором, визначаються сторонами у договірній ціні (додаток №1 до договору) (пункт 1.2).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано договірну ціну (додаток №1), згідно якої підрядник виконує свердлення отворів; різання настінною пилкою; кріплення станка; шліфування монолітних конструкцій; прибирання приміщень від сміття тощо; довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2014 року, за листопад 2014 року; акти приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2014 року та листопад 2014 року, що зазначені в договірній ціні; податкові накладні та платіжні доручення.
Також, аналогічний за змістом договір був укладений позивачем (генпідрядник) з ТОВ ВБК Візард (субпідрядник) від 25 серпня 2014 року №25/08/14, згідно якого останній на свій ризик та за завданням генпідрядника зобов`язується виконати і здати комплекс робіт з свердління та різання з/б конструкцій на об`єкті: Офісно - житлова будівля за адресою: вул. Паторжинського, 6 у Шевченківському районі м. Києва (п. 1.1). Безпосередньо детальні види і обсяг робіт, які доручають підряднику для виконання за цим договором, визначаються сторонами у договірній ціні (додаток №1 до договору) (пункт 1.2).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано договірну ціну (додаток №1), згідно якої підрядник виконує свердлення отворів; монтаж свердлильної установки; різання конструкцій ручним інструментом; довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2014 року; акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2014 року, що зазначені в договірній ціні; податкова накладна та платіжні доручення.
Згідно матеріалів справи, у ТОВ ВБК Візард була дійсна ліцензія на господарську діяльність, пов`язану із створенням об`єктів архітектури, в тому числі на будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних мереж (термін дії з 16 травня 2014 року по 16 травня 2017 року).
Крім цього, 08 вересня 2014 року між позивачем (генеральний підрядник) та ТОВ Українська будівельна компанія Універсал (підрядник) укладений договір підряду №93, згідно якого останній на свій ризик та за завданням генпідрядника зобов`язується виконати і здати комплекс будівельно - монтажних робіт на об`єкті: 4 Етап будівництва: секція 3,4 п`ятої черги, секція 3,5 шостої черги, 2-го пускового комплексу дев`ятої черги (підземний паркінг) будівництва житлового комплексу з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за адресою: 40-річчя Жовтня 60, в Голосіївському районі м. Києва (пункт 1.1). Безпосередньо детальні види і обсяг робіт, які доручають підряднику для виконання за цим договором, визначаються сторонами у договірній ціні к вигляді додатків №1-7 до договору: Единичная расценка стоимости робот (пункт 1.2). Роботи виконуються підрядником відповідно до проектної документації наданої генпідрядником та/або відповідних письмових завдань (п. 1.3).
На підтвердження виконання умов договору позивачем надано договірну ціну у вигляді додатків до договору №1- 13 Единичная расценка стоимости работ по устройству перегородок из блоков; по устройству кирпичной кладки; протокол согласования договорной цены по отделочным работам ; довідку про вартість виконаних робіт за жовтень 2014 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року, що зазначені в договірній ціні; податкові накладні та платіжні доручення.
Згідно наданих податкових розрахунків сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку (форма №1ДФ), у період, в якому були спірні господарські операції, в ТОВ Українська будівельна компанія Унівресал працювало 4 особи, у ТОВ ВБК Візард - 11 осіб.
На підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаних у контрагентів будівельних робіт позивачем наданий договір генерального підряду від 01 лютого 2013 рок, що укладений між ТОВ Екско Плюс та ТОВ АК Інжинірінг , довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, що складені між ТОВ Екско Плюс та ТОВ АК Інжинірінг , за вересень 2014 року, згідно яких позивач передав замовнику виконані роботи по свердленню отворів; різанню настінною пилкою; кріпленню станка; шліфуванню монолітних конструкцій; вивозу та утилізації бетонних відходів (роботи, які були виконані ТОВ ВБК Візард за договором підряду від 14 липня 2014 року №14/07, від 25 серпня 2014 року №25/08/14); за жовтень 2014 року, згідно яких позивач передав замовнику виконані роботи по укладці торцевої стіни; цегляній кладці; монтажу перемичок та по виконанню супутніх робіт (роботи, які були виконані ТОВ Українська будівельна компанія Універсал за договором підряду від 08 вересня 2014 року №93); за листопад 2014 року, згідно яких позивач передав замовнику роботи по улаштуванню прийомів в залізобетонних конструкціях та ніші роботи (роботи, які були виконані ТОВ ВБК Візард за договором підряду від 14 липня 2014 року №14/07, від 25 серпня 2014 року №25/08/14); роботи були здійснені на об`єкті будівництва: житловий комплекс з вбудовано - прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за адресою: 40-річчя Жовтня 60, в Голосіївському районі м. Києва; сертифікат про відповідність закінченого будівництвом зазначеного об`єкта; декларація про готовність об`єкта до експлуатації.
Також, позивачем були надані акти на закриття прихованих робіт, що укладені з ТОВ Українська будівельна компанія Універсал (роботи по улаштуванню цегляної кладки, вузлів анкетування зовнішніх стін, внутрішніх перегородок із стінових блоків тощо)
Верховний Суд направляючи дану справу на новий розгляд вказав на необхідності дослідження постанови ст.слідчого РКП СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 28.07.2016 (матеріали досудового розслідування №32015100090000180 від 17.11.2015) та ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 13.09.2016 у справі №760/13244/16-к (кримінальне провадження №32015100090000180).
Відповідно до постанови ст.слідчого РКП СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 28.07.2016 про закриття кримінального провадження в частині, винесеної в межах кримінального провадження №32015100090000180 за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.212, ч.3 ст.212 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ АК Інжинірінг згідно акту перевірки №3194/26-58-22-06-18/32041006 від 26.06.2015 за період з 01.10.2014 по 30.11.2014 під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Українська будівельна компанія Універсал , ТОВ ВБК Візард ухилились від сплати податку на додану вартість на суму 615593 грн та податку на прибуток на суму 554124 грн.
Разом із тим, як вбачається зі змісту даної постанови, в ній детально досліджувалися взаємовідносини із зовсім іншими контрагентами (ТОВ Бакеліт , ТОВ УБК-Інвест , ТОВ Імпульс , ТОВ Метсільвер , ТОВ Неотекс , ТОВ Палідум ) та інший акт перевірки (5257/26-58-22-02-18/32041006 від 12.10.2015).
В даній постанові описано правовідносини та показання свідків, які стосуються взаємовідносин позивача саме з цими контрагентами, а не з ТОВ Українська будівельна компанія Універсал , ТОВ ВБК Візард , оскільки щодо останніх вказана постанова не містить взагалі ніяких висновків.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що постановою ст.слідчого РКП СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 28.07.2016 закрито кримінальне провадження в частині, що стосувалась взаємовідносин позивача із ТОВ Бакеліт , ТОВ УБК-Інвест , ТОВ Імпульс , ТОВ Метсільвер , ТОВ Неотекс , ТОВ Палідум .
При цьому, висновків щодо закриття кримінального провадження в частині, що стосувалась взаємовідносин позивача із ТОВ Українська будівельна компанія Універсал та ТОВ ВБК Візард дана постанова не містить, тому відсутні підстави стверджувати про закриття кримінального провадження щодо позивача в цій частині.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.09.2016 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків у кримінальному провадженні № 1-кп/760/930/16, справа № 760/13244/16-к вирішено, звільнити ОСОБА_1 (бухгалтер позивача) від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України на підставі ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України.
Відповідно до даної ухвали, 01.08.2016 до Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання у кримінальному провадженні про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України, у зв`язку з відшкодуванням завданих державі збитків у зазначеному кримінальному провадженні.
Згідно даного клопотання, ОСОБА_1 будучи службовою особою, а саме головним бухгалтером ТОВ АК Інжинірінг , усвідомлювала відповідальність, покладену на неї як на головного бухгалтера Товариства, за правильне ведення бухгалтерської та податкової звітності та результатів роботи, повне відображення в обліку за звітний період доходів і витрат підприємства, а також за своєчасне нарахування та сплату в повному обсязі податків та обов`язкових зборів в державний бюджет України.
Так, у невстановлений слідством час, та у не встановленому слідством місці, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера TOB AK Інжинірінг , користуючись наданим їй правом підпису податкової звітності Товариства, з метою ухилення від сплати податків шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість TOB AK Інжинірінг , звернулася до невстановлених слідством осіб з проханням надати їй допомогу в отриманні реквізитів підприємств з ознаками фіктивності , а саме: TOB ВБК Візард та TOB УБК Універсал та подальшим отриманням первинних документів про нібито здійснення будівельно-монтажні роботи з переліченими суб`єктами підприємницької діяльності, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість, шляхом формування податкового кредиту підприємства.
Таким чином, ОСОБА_1 діючи в порушення вимог п.п. 185.1 ст.185, п.п. 198.1 п.п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI ухилилася від сплати податку на додану вартість у значних розмірах на загальну суму 615693 грн, що встановлено висновком акту ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві №3194/26-58-22-06-18/32041006 від 26.06.2015 та податковим повідомленням рішенням №0003912206 від 15.07.2015, згідно до якого сума грошового зобов`язання за основним платежем становить 615 693 грн та сума за штрафними санкціями 307 847 грн
Відповідно до показань викладених в даній ухвалі, ТОВ AK Інжинірінг в повному обсязі погасило суму завданих державі збитків за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ВБК Візард та TOB УБК Універсал та сплачено податок на додану вартість до бюджету 615 693 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 307 847 грн, що підтверджується платіжним дорученнями №1867 від 13.07.2016, з якого вбачається сплата податку на додану вартість та штрафні санкції у сумі 923 540,00 грн.
Колегія суддів вказує, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що посадовою особою позивача визнано вину у вчинені правопорушення, яке було предметом дослідження в акті перевірки ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві №3194/26-58-22-06-18/32041006 від 26.06.2015, а саме щодо правовідносин позивача з TOB ВБК Візард та TOB УБК Універсал та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0003912206 від 15.07.2015.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0003912206 від 15.07.2015 є правомірним та не підлягає скасуванню.
При цьому, враховуючи правомірність та доведеність висновків контролюючого органу в частині винесення податкового повідомлення-рішення 0003912206 від 15.07.2015 щодо податку на додану вартість, колегія суддів вважає правомірним податкове повідомлення-рішення №0003922206 від 15.07.2015 щодо податку на прибуток приватних підприємств, яке винесено в межах спірних правовідносин та на підставі акту перевірки №3194/26-58-22-06-18/32041006 від 26.06.2015.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві - задовольнити .
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2016 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АК Інжинірінг - відмовити .
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 04.03.2021.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма Судді:В.О. Аліменко Н.В. Безименна
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2021 |
Оприлюднено | 05.03.2021 |
Номер документу | 95313490 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кучма Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні