Постанова

від 02.03.2021 по справі 120/1826/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1826/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Поліщук І.М.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

02 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л. В.,

представника позивача: Мукомела Анатолія Петровича,

представника відповідача: Сидоренко Тетяни Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СХК Вінницька промислова група" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "СХК Вінницька промислова група" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2020 року позивач, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СХК Вінницька промислова група" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю «СХК Вінницька Промислова група» у вигляді:

1) зупинення використання водних об`єктів:

- ставка на р. Лозова (с. Конатківці, Шаргородського району),

- ставка на р. Дерло (с. Конатківці, Шаргородського району),

- ставка на р. Дерло (с. Конатківці, Шаргородського районну),

- ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району),

- ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району),

- ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району),

- ставка на р. Буша (с. Моївка, Чернівецького району), -

до отримання дозволу на спеціальне водокористування на вищезазначені водні об`єкти;

2) зупинення використання джерел викиду:

- зерноочисної машини БЦС-50 (проммайданчик «Елеватор» в м. Немирів, вул. Соборна (Леніна), 226А),

- зерноочисної машини ЗАВ-20, труби аспірації БЦС-25, резервуару для зберігання ДП, ПРК ДП (проммайдачник в селі Озаринці Могилів-Подільського району, вул. Шевченка, 100),

- опалювальної грубки, зерноскладу, резервуару для зберігання ДП, ПРК ДП, резервуару для зберігання бензину, майстерні (проммайданчик в Чернівецькому районі с. Мазурівка, вул. Незалежності, 109),

- зерноочисної машини РЗ-ГБО-6, зерноочисної машини БСХ-6, завальну яму, норія, 2 резервуари зберігання ДП, ПРК ДП, зернонавантажувачі, млин, (проммайданчик в Калинівському районі, с. Котюжинці),

- опалювальної грубки, майстерні (проммайданчик в с. Івашківці Шаргородського району), - до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел викиду.

В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення використання об`єктів, які є необхідними у здійснені господарської діяльності, є виключним заходом обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, апелянт вказує, що Державною екологічною інспекцію у Вінницькій області не надано доказів на підтвердження того, що використання ТОВ "СХК Вінницька промислова група" водних об`єктів та джерел викиду, перерахованих в акті №084/ВН від 07.02.2020 дійсно створює загрозу життю та здоров`ю людей. Так, позивачем не зазначено, які саме наслідки для життя та/або здоров`я людей настануть у разі незастосування таких заходів.

26.02.2021 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Крім того, позивач звертає увагу, що апелянтом лише після звернення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з позовом до суду розпочато процедуру отримання дозвільних документів. Тобто, у разі неподання відповідного позову, ТОВ "СХК Вінницька промислова група" і надалі продовжувало здійснювати господарську діяльність без дозволів, що створювало б загрозу життю та здоров`ю людей.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 19.02.2019 по 22.02.2019 Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання ТОВ «СХК Вінницька промислова група» вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено акт перевірки №90/ВН від 22.02.2019, в якому, окрім інших, зафіксовано порушення ТОВ «СХК Вінницька промислова група» вимог природоохоронного законодавства.

Крім того, відповідачу також було вручено Припис від 22.02.2019, яким встановлено строк виконання виявлених перевіркою порушень - до 22.06.2019.

Відповідний акт та припис були отримані директором ТОВ «СХК Вінницька промислова група» , що підтверджується його підписом.

Разом із тим, за результатами позапланової перевірки виконання Припису від 22.02.2019, відповідачем складено Акт №084/ВН від 07.02.2020, яким зафіксовано невиконання заходів згідно з висновками попередньої перевірки.

Також встановлено, що за результатами перевірки позивачем складено протоколи про адміністративне правопорушення, а саме:

- відносно еколога ТОВ «СХК Вінницька Промислова група» Сатановської Юлії Юріївни №011426 від 05.02.2020 року, а також винесено постанову №03/040 від 10.02.2020, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на неї адміністративний штраф у розмірі 255,00 грн., який було сплачено добровільно;

- відносно інженера ТОВ «СХК Вінницька Промислова група» Шевчука Віталія Івановича №011343 від 31.01.2020, а також винесено постанову №05/029 від 10.02.2020, якою визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на нього адміністративний штраф у розмірі 255,00 грн., який було сплачено добровільно;

- відносно еколога ТОВ «СХК Вінницька Промислова група» Луценко Альони Ігорівни №011344 від 31.01.2020, а також винесено постанову №05/030 від 10.02.2020, якою визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на неї адміністративний штраф у розмірі 340,00 грн., який було сплачено добровільно;

- відносно головного інженера ТОВ «СХК Вінницька Промислова група» Сімона Р.П. №011842 від 05.02.2020, а також винесено постанову №05/031 від 10.02.2020, якою визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на нього адміністративний штраф у розмірі 255 грн., який було сплачено добровільно;

- відносно еколога ТОВ «СХК Вінницька Промислова група» ОСОБА_3 №011671 від 06.03.2020, а також винесено постанову №05/082 від 10.03.2020, якою визнано ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП, та накладено на неї адміністративний штраф у розмірі 272,00 грн., який було сплачено добровільно.

Вважаючи, що вчинені відповідачем порушення є істотними та завдають шкоди навколишньому середовищу, позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "СХК Вінницька промислова група" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення використання джерел викиду та водних об`єктів.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи відповідачем частково усунуто порушення, викладені в Приписі від 22.02.2019, а саме надано докази отримання дозвільних документів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, а саме: опалювальної грубки, майстерні (проммайданчик в с. Червоне, Немирівського району); розгрузки та погрузки зерновідходів на склад (проммайданчик в м. Вінниці, вул. Сергія Зулінського, 54а); опалювального пункту (грубки на дровах), АЗС (дві заправочні колонки, резервуари для зберігання дизельного палива) (проммайданчик нафтобаза в Іллінецькому районі, с. Жадани, вул. Горького, 33).

Враховуючи вказані обставини, суд вказав, що підстави для застосування заходів реагування у вигляді зупинення використання наведених вище джерел викиду забруднюючих речовин відсутні.

Разом із тим, відповідачем не було надано доказів усунення усіх виявлених перевіркою порушень, які стали підставою для звернення позивача з цим адміністративним позовом, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та застосування заходів реагування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) (далі - Інспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Підпунктом 2 пункту 4 Положення №275 передбачено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин.

Правовий статус Державної екологічної інспекції у Вінницькій області регламентується Положенням про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженим наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №117 (далі - Положення №117).

Пунктом 1 розділу І Положення №117 визначено, що Інспекція є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Вінницької області.

Згідно пункту 3 розділу ІІ Положення № 117 Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Положення №117 Інспекція звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин; визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 статті 7 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства (ч. 8 ст. 7 Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначаються Законом України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон № 2707-XII).

Відповідно до ст. 10 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон № 2707-XII) підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані:

1) здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

2) вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

3) забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

4) здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

5) заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

6) забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;

7) забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;

8) використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел;

9) здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря;

10) своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об`єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 2707-XII для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною п`ятою статті 11 Закону № 2707-XII визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону № 2707-XII, викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у виняткових випадках лише з дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а до другої або третьої групи, - обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Положеннями ст. 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, обов`язковою умовою для здійснення викидів забруднюючих речовин, а також використання водних об`єктів є наявність відповідних дозволів, виданих уповноваженим на те органом виконавчої влади.

Так, судом встановлено, ТОВ "СХК Вінницька промислова група" (код ЄДРПОУ 33623350) зареєстровано юридичною особою з 31.08.2005. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності відповідача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур, 01.46 Розведення свиней, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 Складське господарство.

В період з 19.02.2019 по 22.02.2019 позивач здійснив планову перевірку відповідача у сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства. За її результатами відповідачу вручено Припис від 22.02.2019, яким встановлено конкретний та достатній строк для виконання виявлених перевіркою порушень.

Разом із тим, за результатами позапланової перевірки виконання Припису від 22.02.2019, відповідачем складено Акт №084/ВН від 07.02.2020, яким зафіксовано невиконання заходів згідно з висновками попередньої перевірки, а саме:

- пункту 1 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів які не враховані в чинному дозволі (зерноочисна машина БЦС-50 на проммайданчику «Елеватор» в м. Немирів, вул. Соборна (Леніна), 226 А);

- пункту 2 (привести у відповідність матеріали інвентаризації викидів, звіт з інвентаризації, обґрунтовуючи матеріали та дозвіл на викиди;

- пункту 12 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів (зерноочисна машина ЗАВ-20, труба аспірації БЦС-25, резервуар для зберігання ДП, ПРК ДП на проммайдачнику в селі Озаринці Могилів-Подільського району, вул. Шевченка, 100);

- пункту 13 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів (опалювальна грубка, зерносклад, резервуар для зберігання ДП, ПРК ДП, резервуар для зберігання бензину, майстерня на проммайданчику в Чернівецькому районі с. Мазурівка, вул. Незалежності, 109);

- пункту 14 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів (зерноочисна машина РЗ-ГБО-6, зерноочисна машина БСХ-6, завальна яма, норія, 2 резервуари зберігання ДП, ПРК ДП, зернонавангажувачі, млин на проммайданчику в Калинівському районі с. Котюжинці);

- пункту 19 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів (опалювальна грубка, майстерня на проммайданчику в с. Червоне Немирівського району);

- пункту 21 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів які не враховані в чинному дозволі (розгрузка та погрузка зерновідходів на склад на проммайданчику у м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 54 А);

- пункту 26 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів (опалювальна грубка, майстерня на проммайданчику в с. Івашківці Шаргородського району);

- пункту 30 (отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерела викидів (опалювальний пункт (грубка на дровах), АЗС (дві заправочні колонки, резервуари для зберігання дизельного палива) на проммайданчику Нафтобаза в Іллінецькому районі с. Жадани, вул. Горького, 32);

- пункту 36 (отримати дозвіл на спеціальне водокористування на всі водозабори на території вінницької області: ставка на р. Лозова (с. Конатківці, Шаргородського району); ставка на р. Дерло (с. Конатківці, Шаргородського району); ставка на р. Дерло (с. Конатківці, Шаргородського району); ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району); ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району); ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району); ставка на р. Буша (с. Моївка, Чернівецького району).

Тобто, Актом позапланової перевірки №084/ВН від 22.02.2019 зафіксовано невиконання вимог Припису від 22.02.2019 та встановлено, що відповідач експлуатує джерела викиду шкідливих речовин в атмосферне повітря, а також використовує водні об`єкти без отримання на те відповідних дозвільних документів.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ТОВ "СХК Вінницька промислова група".

При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем до матеріалів справи долучено докази про часткове усунення виявлених порушень, а саме отримано дозвільні документи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, а саме: опалювальної грубки, майстерні (проммайданчик в с. Червоне, Немирівського району); розгрузки та погрузки зерновідходів на склад (проммайданчик в м. Вінниці, вул. Сергія Зулінського, 54а); опалювального пункту (грубки на дровах), АЗС (дві заправочні колонки, резервуари для зберігання дизельного палива) (проммайданчик нафтобаза в Іллінецькому районі, с. Жадани, вул. Горького, 33).

Отже, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення використання вищевказаних об`єктів викиду забруднюючих речовин на відповідних проммайданчиках.

Разом з тим, як і на момент розгляду справи судом першої інстанції, так і на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції не здобуто доказів повного усунення порушень, встановлених в акті від 07.02.2020 №084/ВН, а відповідачем таких не надано.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що використання ТОВ "СХК Вінницька промислова група" водних об`єктів та джерел викиду створює загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, згідно вимог статей 11, 12 Закону України від 16.10.1992 № 2707-ХІІ Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, а господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Тобто, аналізуючи вказане, суд звертає увагу, що здійснення суб`єктом господарювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можливе тільки лише після отримання ним відповідного дозволу, виданого державним органом.

Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Враховуючи вказане, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо ненадання позивачем відповідних доказів, оскільки господарська діяльність товариства здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства у сфері охорони навколишнього середовища.

Крім того, факт відсутності у відповідача дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з окремих стаціонарних джерел та спеціальне водокористування встановлено під час здійснення позивачем планової та позапланової перевірки, а також підтверджено під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Також, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, що зупинення використання об`єктів, визначених рішенням суду першої інстанції заблокує виробний процес ТОВ "СХК Вінницька промислова група", оскільки посилання апелянта не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, так як не спростовують фактичних обставин щодо здійснення ТОВ "СХК Вінницька промислова група" викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та спеціального водокористування без отримання відповідних дозволів.

Суд зазначає, що звернення позивача до суду з позовом про застосування заходів реагування передбачене положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та спрямоване на припинення порушення відповідачем вимог законодавства, оскільки з моменту винесення Припису від 22.02.2019 до початку розгляду справи в суді першої інстанції виявлені порушення не усунуто відповідачем в повному обсязі.

Вжиття таких заходів є способом реагування на незаконні дії відповідача щодо здійснення ним викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2019 у справі № 804/6471/17, від 01.09.2020 у справі №820/6496/16.

Крім того, колегія суддів зазначає, що долучення відповідачем до матеріалів справи договору №0502/1/20 від 05.02.2020 про надання послуг щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та договору №1504/20 від 15.04.2020 про виготовлення проектних документів та отримання дозволу на спецводокористування, не спростовують фактичних обставин щодо здійснення викидів підприємством відповідача забруднюючих речовин в атмосферне повітря та використання водних об`єктів без отримання спеціального дозволу.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі отримання відповідних дозволів на використання джерел викиду та водних об`єктів заходи реагування буде припинено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення використання відповідачем водних об`єктів, а саме: ставка на р. Лозова (с. Конатківці, Шаргородського району), ставка на р. Дерло (с. Конатківці, Шаргородського району), ставка на р. Дерло (с. Конатківці, Шаргородського районну), ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району), ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району), ставка на р. Бушанка (с. Бабчинці, Чернівецького району), ставка на р. Буша (с. Моївка, Чернівецького району) до отримання дозволу на спеціальне водокористування на вказані водні об`єкти та зупинення використання джерел викиду, а саме: зерноочисної машини БЦС-50 (проммайданчик «Елеватор» в м. Немирів, вул. Соборна (Леніна), 226А), зерноочисної машини ЗАВ-20, труби аспірації БЦС-25, резервуару для зберігання ДП, ПРК ДП (проммайдачник в селі Озаринці Могилів-Подільського району, вул. Шевченка, 100), опалювальної грубки, зерноскладу, резервуару для зберігання ДП, ПРК ДП, резервуару для зберігання бензину, майстерні (проммайданчик в Чернівецькому районі с. Мазурівка, вул. Незалежності, 109), зерноочисної машини РЗ-ГБО-6, зерноочисної машини БСХ-6, завальну яму, норія, 2 резервуари зберігання ДП, ПРК ДП, зернонавантажувачі, млин, (проммайданчик в Калинівському районі, с. Котюжинці), опалювальної грубки, майстерні (проммайданчик в с. Івашківці Шаргородського району) до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел викиду.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СХК Вінницька промислова група" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 березня 2021 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.