Ухвала

від 03.03.2021 по справі 400/3995/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 400/3995/19

адміністративне провадження № К/9901/4916/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №400/3995/19 за позовом Приватного підприємства Висотник до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

15.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №400/3995/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 11.02.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що вперше подану касаційну скаргу у справі №400/3995/19 повернуто ухвалою Верховного Суду від 20.01.2021 через невикладення у ній підстав касаційного оскарження. Повторно касаційна скарга подається без надмірного зволікання.

Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та вказує, що суди застосували статті 198, 44 Податкового кодексу України, статтю 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі №1440/2276/18.

Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга ідентична раніше поданій касаційній скарзі. Вимоги ухвали Верховного Суду від 20.01.2021 щодо викладення підстав касаційного оскарження при зверненні з касаційною скаргою вдруге скаржником враховані не були.

Верховний Суд зауважує, що при цьому скаржником не конкретизовано, у чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, не доведено подібність правовідносин у даній справі та справах, на які він посилається. Податковим органом процитовано постанови Верховного Суду в контексті оцінки судами доказів у справі в частині підтвердження реальності господарських операцій, які, в свою чергу, в кожній справі оцінюються окремо, в залежності від спірних правовідносин, наданих доказів, та їх підтвердження.

Зазначаючи підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не враховано, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз положень ст.328, ст.330 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (ст. ст. 351-354 КАС України) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Разом з тим, доводи скаржника зводяться до викладення фактичних обставин справи, необхідності переоцінки доказів, оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.07.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №400/3995/19 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва