Постанова

від 04.03.2021 по справі 167/732/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 167/732/20 Головуючий у 1 інстанції: Требик В. Б. Провадження № 22-ц/802/226/21 Категорія: 60 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Опейда В. О.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Щербюка О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 сільської ради Рожищенського району Волинської області (правонаступник Рожищенська міська рада), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , про визнання заповіту недійсним, за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 27 листопада 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 02 липня 2020 року звернулись в суд з позовом до Рудко-Козинської сільської ради Рожищенського району Волинської області про визнання заповіту недійсним. Позов мотивовано тим, що 25 січня 2019 року батько ОСОБА_6 зробив заповідальне розпорядження, відповідно до якого належне йому на праві власності майно заповів своїм синам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Вказаний заповіт записаний зі слів спадкодавця і до підписання прочитаний уголос заповідачем, посвідчений секретарем Рудко-Козинської сільської ради ОСОБА_7 . Батько тривалий час хворів невиліковною хворобою - цукровим діабетом, яка вплинула на його зір. Крім цього в останнього виявлено ще одну невиліковну хворобу, тому фактично на момент складення заповіту ОСОБА_6 не міг читати, писати та ходити. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. Заповіт не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки від імені ОСОБА_6 підпис (всі дії) вчинила їх мати, ОСОБА_8 оскільки вони знають її почерк. Під час посвідчення заповіту представник органу місцевого самоврядування, маючи не достовірні відомості про факт неспроможності заповідача причитати та підписати заповіт, дозволила підписати заповіт іншій особі, дружині заповідача. Такий спосіб підписання заповіту заборонений. Порушенням є посвідчення заповіту без участі свідків. Просили заповіт ОСОБА_6 , посвідчений секретарем Рудко-Козинської сільської ради Герасимчук Н. М. 25 січня 2019 року, зареєстрований у реєстрі за № 2, визнати недійсним

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 27 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій покликаються на порушення норм процесуального права. Вказують, що позов ними заявлений з підстав порушення процедури та підписання заповіту. Суд постановив ухвалу про закінчення підготовчого засідання і в ухвалі визначив сторін по справі. Питання про заміну відповідача на іншого з числа третіх осіб судом не розглядалось, суд не повідомив позивачів про неналежність відповідача. В суді першої інстанції вони подавали заяву про заміну відповідача - ОСОБА_9 -Козинську сільську раду, яка припинила свою діяльність, так як 24 листопада відбулися вибори до нової територіальної громади - Рожищенської міської ради Луцького району, а Рудко-Козинська сільська рада приєдналась до цієї територіальної громади. В задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено та ухвалено оскаржуване рішення. Просять скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на новий судовий розгляд до Рожищенського районного суду Волинської області.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залучено Рожищенську міську раду, як правонаступника відповідача Рудко-Козинської сільської ради Рожищенського району Волинської області, до участі в даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 сільська рада заперечила позовні вимоги. Під час посвідчення оспорюваного заповіту було визначено обсяг цивільної дієздатності заповідача. ОСОБА_10 був записаний секретарем за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Заповіт було прочитано вголос, власноручно ним підписано, на момент підписання заповідач був один. Заповідальне розпорядження ОСОБА_6 відповідало волі заповідача і волевиявлення його було вільним.

Позивачка ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з підстав, що в ній наведені.

Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Щербюка О. Ю. апеляційну скаргу не визнав. Просив в її задоволенні відмовити.

Рожищенська міська рада Луцького району Волинської області подала заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином були повідомлені судом про час та місце судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивачів необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 пред`явили позов про визнання заповіту недійсним до Рудко-Козинської сільської ради. Питання про залучення відповідачем ОСОБА_2 , який подав заяву про прийняття спадщини за оспорюваним заповітом, позивачами не ставилося та під час підготовчого судового засідання заперечувалася заміна відповідача або ж залучення співвідповідача(ів) із кола спадкоємців за оспорюваним заповітом.

Судом першої інстанції встановлено, що з копії журналу викликів для складення нотаріальних дій вбачається, що 25 січня 2019 року ОСОБА_11 здійснила виклик уповноваженої особи Рудко-Козинської сільської ради для вчинення нотаріальної дії - посвідчення заповіту ОСОБА_6 .

Відповідно до копії заповіту від 25 січня 2019 року, посвідченого секретарем Рудко-Козинської сільської ради, ОСОБА_6 заповів: сину ОСОБА_5 - житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 сину ОСОБА_2 - земельні ділянки (земельний пай) площею 2,75 га, 2,72 га, 3,0202 га, 1,0298 га.

За змістом книги запису нотаріальних дій Рудко-Козинської Рожищенського району Волинської області за 2019 рік, 25 січня 2019 року було посвідчено заповіти від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_11 (записи під № 2, 3).

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 стверджено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З копії довідки приватного нотаріуса Рожищенського нотаріального округу Матвійчук С. П. від 12 листопада 2020 року № 226/01-16 вбачається, що за матеріалами спадкової справи № 34/2019, заведеної 12 березня 2019 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , станом на час звернення наявні дані про те, що до складу спадкоємців входить ОСОБА_2 (заява про прийняття спадщини подана 17 липня 2019 року за № 327).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі , суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Згідно з ст. 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом статей 42, 48 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи в цивільному процесі є, зокрема, сторони, треті особи. Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Заповіт - це односторонній правочин, як і правочин про прийняття (відмову від прийняття) спадщини, який також є одностороннім. Сторонами у справі про визнання заповіту недійсним повинні бути спадкоємці, які у ньому зазначені.

Згідно з ч. 2 ст. 51 ЦПК якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

ОСОБА_2 , який подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , до участі у справі у якості відповідача не залучено, його процесуальний статус визначено як третя особана на стороні відповідача. ОСОБА_5 призначений спадкоємцем відповідно до заповіту ОСОБА_6 і був залучений до справи судом як третя особа на стороні відповідача.

Позовна вимога про визнання заповіту недійсним заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин - спадкоємцем майна за заповітом померлого ОСОБА_6 . А тому належне вирішення такого спору у даному складі учасників з зазначеним процесуальним статусом не вбачається можливим.

Суд першої інстанці підставно не прийняв доводи позивачів про те, що у цій справі оспорюється правомірність дій уповноваженої особи Рудко-Козинської сільської ради при посвідченні заповіту ОСОБА_6 , оскільки визнання недійсним заповіту внаслідок порушення процедури його посвідчення змінює правовий статус спадкоємця, який подав заяву про прийняття спадщини, у даному випадку ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які повинні брати участь у такій справі в якості відповідачів, а не третьої особи.

Оскільки з приводу спадкового майна між спадкоємцями виник спір, вочевидь, що визначення позивачами органу місцевого самоврядування в даній справі, як відповідача, не ґрунтується на законі.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те що питання про заміну відповідача на іншого з числа третіх осіб судом не розглядалось, суд не повідомив позивачів про неналежність відповідача, оскільки з матеріалів справи убачається, що позивачі в суді першої інстанції заперечували щодо заміни відповідача або ж залучення співвідповідача(ів) із кола спадкоємців за оспорюваним заповітом.

Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі співвідповідача, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі, крім випадків процесуального правонаступництва, передбаченого ст. 55 ЦПК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в суді першої інстанції позивачі подавали заяву про заміну відповідача - ОСОБА_9 -Козинську сільську раду, яка припинила свою діяльність так як 24 листопада відбулися вибори до нової територіальної громади - Рожищенської міської ради Луцького району, то ухвалою Волинського апеляційного суду від 09.02.2021 залучено Рожищенську міську раду, як правонаступника відповідача Рудко-Козинської сільської ради Рожищенського району Волинської області, до участі в даній справі. Рудко-Козинська сільська рада Рожищенського району Волинської області відповідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань перебуває в стані припинення. Однак, її повноваження в силу положень ч. 8 ст. 45 ЗУ Про місцеве самоврядування від 21 травня 1997 № 280/97-ВР з наступними змінами та доповненнями припинились 10 грудня 2020 року. Саме 10 грудня 2020 року відбулася перша сесія новообраної Рожищенської міської ради Луцького району Волинської області. Оскаржуване в даній справі рішення судом першої інстанції ухвалено 27.11.2020, тобто на час ухвалення рішення були відсутні підстави для заміни відповідача - ОСОБА_9 -Козинської сільської ради на Рожищенську міську раду Луцького району.

На думку колегії суддів, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 27 листопада 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді