Рішення

від 19.02.2021 по справі 314/3310/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3310/20

Провадження № 2/314/301/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 року м.Вільнянськ

Вільнянськийрайонний суд Запорізькоїобласті у складі:

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

за участю представника позивача- адвоката Кари Ю.М ,

представника відповідача - адвоката Сашкова М.В.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/3310/20 за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа: Шоста запорізька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа: Шоста запорізькадержавна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , про що Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 31.08.2019 року складений актовий запис за № 639 та видано Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 0,1449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є сином спадкодавця та єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Факт родинних відносин між позивачем та померлим підтверджується свідоцтвом про народження позивача серія НОМЕР_2 , виданим 26.11.1958 року Сталінським бюро ЗАГС м. Запоріжжя на підставі актового запису № 3383 від року 26.11.1958 року, із якого вбачається, що матір`ю позивача є ОСОБА_2 .

Позивач звернувся до державногонотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 . На підставі поданої заяви було відкрито спадкову справу № 99/2020.

Державним нотаріусом було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, про що видано Постанову про відмову увчиненні нотаріальної дії №662/02-31 від 16.05.2020 року, оскільки позивач не прийняв спадщину в установлений законом шестимісячний термін та не вступив в права спадкоємця фактично, крім того, не надано документи, що підтверджують право власності на таке майно. Наразі у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, місцезнаходження та особи у яких може перебувати державний акт позивачу не відомо.

З початку 2018 року через погіршення стану здоров`я та похилий вік мати позивача ОСОБА_2 переїхала жити до квартири позивача, та проживала з ним та його родиною по день своєї смертіза адресою: АДРЕСА_2 .Факт спільного проживання ОСОБА_2 на день її смерті разом із сином ОСОБА_1 підтверджується довідкою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний-57 від 05.06.2020 року №073/52-20-СА, яку додано до позову, також може бути підтверджено поясненнями свідків.

За життя ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка розміром 0,1449 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 09.09.2008 року, інформаційною довідкою Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Враховуючи наведені обставини позивач просив встановити факт постійного його проживання на час відкриття спадщини з його матір`ю (спадкодавцем) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2321584000:09:001:0095 площею 0,1449 га, яка розташована в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 вересня 2020 року судом відкрито провадження у цій справі та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження, витребувано з Шостої запорізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)витяг із спадкового реєстру та завірену копію спадкової справи ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13жовтня 2020 року на адресу суду на виконання вищезазначеної ухвали надійшла відповідна копія спадкової справи, а також інформаційні довідки зі спадкового реєстру із супровідним листом від державного нотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Дмитрієвої Н.П.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , про що Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 31.08.2019 року складений актовий запис за № 639 та видано Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Позивач є сином спадкодавця та єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Факт родинних відносин між позивачем та померлим підтверджується свідоцтвом про народження позивача серія НОМЕР_2 , виданим 26.11.1958 року Сталінським бюро ЗАГС м. Запоріжжя на підставі актового запису № 3383 від року 26.11.1958 року, із якого вбачається, що матір`ю позивача є ОСОБА_2 .

Позивач звернувся до державного нотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 . На підставі поданої заяви було відкрито спадкову справу № 99/2020.

Державним нотаріусом було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, про що видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №662/02-31 від 16.05.2020 року, оскільки позивач не прийняв спадщину в установлений законом шестимісячний строк та не вступив в права спадкоємця фактично, крім того, не надано документи, що підтверджують право власності на таке майно.

Відповідно до довідки Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний-57 від 05.06.2020 року №073/52-20-СА., ОСОБА_2 у 2018-2019 роках, мешкала, але не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своїм сином ОСОБА_1 .

Згідно листа голови Ради ветеранів 55 Краснознаменної артилерійської дивізії від 16.05.2020 року б/н, з жовтня 2018 року по серпень 2019 року рада ветеранів надавала необхідну допомогу ОСОБА_2 у зв`язку з чим члени даної організації постійно відвідували її за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2 , де вона мешкала разом зі своїм сином ОСОБА_1 . Періодичність відвідування ОСОБА_2 в осінньо-зимовий період складала 1 раз на тиждень, в літньо-осіннійперіод - 3 рази на місяць.

Факт постійного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також підтверджується наданими в судовому засіданні поясненням свідка ОСОБА_3 , як пояснила, що є донькою ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У лютому 2018 року її бабуся ОСОБА_2 зламала ногу і батьки забрали її до себе, оскільки остання не була в змозі себе обслуговувати. По день смерті бабуся проживала разом з ними в м.Запоріжжя, поховання здійснювали її батьки.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 0,1449 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акта про право власності на земельну ділянку від 09.09.2008, інформаційною довідкою Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1258 ЦК України визначено, щоспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Нормами ст.1258 ЦК України визначено, що у першучергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя хто його пережив, та батьки.

Верховним Судом України, у абзацах 1 та 3 п. 23 Постанови Пленуму від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини; у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, факт спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент смерті останнього відноситься до фактів, що мають юридичне значення, оскільки від нього залежить реалізація права на спадщину.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Таким чином, термін місце проживання , вжитий у ЦК України, є більш широким у порівнянні із відповідним терміном, закріпленим у ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , і охоплює також вжитий у цьому Законі термін місце перебування .

Відтак, факт спільного проживання осіб, у розумінні норм ЦК України, який відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Кодексу, є основним актом цивільного законодавства, не залежить від реєстрації місця проживання осіб за однією адресою. Реєстрація місця проживання чи місця перебування фізичної особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод або підставою для їх обмеження, згідно зі ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні .

Разом з цим, фактом, що має юридичне значення, встановлення якого є предметом позову у даному випадку, є саме постійне спільне проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент смерті останнього.

Визначаючи постійне місце проживання, з огляду на приписи ст. 29 ЦК України, ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , необхідно брати до уваги те місце проживання, у якому особа протягом року знаходиться найбільший час.

Факт постійного спільного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_1 по день смерті матері останнього підтверджується вищезазначеними належними і допустимими доказами.

Згідно ст. 328 ЦК України право власностінабувається на підставах, що не заборонені законом, зокремаізправочинів. Право власностівважається набутим правомірно, якщоінше прямо не випливаєіз закону абонезаконністьнабуття права власності не встановленасудом.

Згідно із ч.ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.

Згідно з пунктами 10, 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

З таких підстав, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка дійсно належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №276651, а ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої.

Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, не відшкодовується оскільки позивач не висував вимог щодо стягнення судових витрат з сільської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-80, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )до Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області(місцезнаходження: Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 17, код ЄДРПОУ 04353238), третя особа: Шоста запорізька державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 25б, код ЄДРПОУ 05383460) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт постійного проживання встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на час відкриття спадщини з його матір`ю (спадкодавцем) ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2321584000:09:001:0095 площею 0,1449 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

19.02.2021