Ухвала

від 03.03.2021 по справі 461/1581/21

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/1581/21

Провадження № 1-кс/461/1358/21

УХВАЛА

03.03.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваТрансАвто», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваМегаАвто» про скасування арешту майна,

встановив:

адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваТрансАвто», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваМегаАвто» звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 грудня 2020 року на автопоїзд у складі тягача «DAF XF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, шасі НОМЕР_2 , який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваТрансАвто» із напівпричепом «General Trailers», 2001 року випуску, шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваМегаАвто», мотивуючи клопотання тим, що кримінальне провадження слідчим закрито, відтак станом на день звернення до суду з клопотанням відпала потреба для подальшого арешту. Просить клопотання задовольнити скасувати арешт на майно.

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, з огляду на нижченаведене.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020140000000896 від 28.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 грудня 2020 року на автопоїзд у складі тягача «DAF XF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, шасі НОМЕР_2 , який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваТрансАвто» із напівпричепом «General Trailers», 2001 року випуску, шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваМегаАвто».

Ухвалою слідчого судді від 18.12.2020 року арешт на вказане майно частково скасовано, в частині користування ним.

Постановою слідчого від 25.02.2020 року кримінальне провадження №12020140000000896 від 28.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до частини 3 ст. 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим, а тому питання про скасування арешту майна вирішено не було.

Частиною 4 ст. 174 КПК України, визначено право суду скасування арешту майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Частина 6 ст. 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Відповідно дост. 41 Конституції України,право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, приймаючи до уваги той факт, що кримінальне провадження на даний момент постановою слідчого закрито, досудове розслідування по справі завершено, приходжу до переконання, що потреби і надалі обмежувати власника у володінні майном немає, продовження такого арешту спричиняє збитки інтересам власника, оскільки на даний час відпали обставини, які стали підставою для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України.

Аналогічного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19).

Так, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду:

Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України 2012 року прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України 2012 року).

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року (справа № 727/2878/19), обставини встановлені в ході розгляду клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 01 грудня 2020 року на автопоїзд у складі тягача «DAF XF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2005 року випуску, шасі НОМЕР_2 , який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваТрансАвто» із напівпричепом «General Trailers», 2001 року випуску, шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПолтаваМегаАвто».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_4