ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 лютого 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/788/20
Головуючий у першій інстанції - Олійник В. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/96/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Бечка Є.М., Губар В.С.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім»
відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро»
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» на заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Олійника В.П. від 09 вересня 2020 року, місце ухвалення рішення м.Ніжин, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. У вимогах заявленого позову Товариство з обмеженою відповідальністю ''Агрокім'' просило: визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 01.12.2018 року, укладений між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» та ОСОБА_2 , спадкоємцем якої є відповідач ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки площею 1,51 га, кадастровий номер 7423382800:04:001:0902, розташованої на території Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області; скасувати рішення про державну реєстрації речового права оренди земельної ділянки площею 1,51 га, кадастровий номер 7423382800:04:001:0902, номер запису: 29668276 від 25.12.2018 року, договір оренди землі від 01.12.2018 року, строк дії: 10 років, орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» , орендодавець: ОСОБА_2 ; визнати укладеною додаткову угоду від 21.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» та фізичною особою ОСОБА_1 про поновлення договору оренди від 01.12.2009 року, на тих же умовах і на той же строк, що і договір оренди землі від 01.12.2009 року. Вимоги заявленого позову Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» обґрунтовувало тим, що 01.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1,51 га, кадастровий номер 7423382800:04:001:0902, розташованої на території Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, який зареєстрований у встановленому порядку 21.12.2009 року, на 10 років, з правом пролонгації. Позивач вказував, що Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» належно виконує умови договору та планувало подальшу співпрацю із орендодавцем, у зв`язку з чим 18.09.2019 року на адресу орендодавця було направлено цінний лист з описом вкладення »Лист-повідомлення від 17.09.2019 року про поновлення договору оренди землі, з трьома примірниками додаткової угоди від 16.09.2019 року до договору оренди землі від 01.12.2009 року» . Позивач зазначає, що даний лист отримано орендодавцем, при цьому, відмови, заперечень щодо поновлення договору оренди землі не надходило, що дає право позивачу на законних підставах вважати, що орендодавець погодився на пролонгацію договору, у зв`язку з чим позивачем здійснювався подальший обробіток вказаної земельної ділянки, подальша виплата орендної плати після 21.12.2019 року, позивачем використовуються добрива та засоби захисту, посівні матеріали. У лютому 2020 року позивач дізнався про існування спірного договору оренди землі від 01.12.2018 року, який було укладено під час дії договору від 01.12.2009 року, що порушує переважне право позивача щодо оренди землі. Позивач стверджує, що зазначена земельна ділянка стала предметом договорів оренди з різними орендарями, при цьому орендодавець не повідомив позивача про свій намір укласти спірний договір оренди. Позивач вказує, що земельна ділянка не була повернута орендодавцю на підставі акту приймання - передачі.
Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.09.2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 01.12.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» щодо земельної ділянки площею 1,51 га, розташованої на території Галицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, кадастровий номер 7423382800:04:001:0902.Скасовано рішення про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 1,51 га, кадастровий номер 7423382800:04:001:0902, номер запису: 29668276 від 25.12.2018 року, договір оренди землі від 01.12.2018 року, строк дії: 10 років, орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» , код ЄДРПОУ 37418796, орендодавець: ОСОБА_2 . У задоволенні інших позовних вимог судом відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» , місцезнаходження - 16671, Чернігівська область, Ніжинський район, с.Галиця, вул.Франка, 25, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37418796, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» , місцезнаходження - 17523, Чернігівська область, Прилуцький район, смт.Мала Дівиця, вул.Слобідська,22, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 32370430, по 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції від 09.09.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання укладеною додаткової угоди від 21.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» та фізичною особою ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі від 01.12.2009 року на тих же умовах і на той же строк, що і договір оренди землі від 01.12.2009 року, та ухвалити у вказаній частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» стосовно визнання укладеною додаткової угоди від 21.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» та фізичною особою ОСОБА_1 про поновлення договору оренди землі від 01.12.2009 року на тих же умовах і на той же строк, що і договір оренди землі від 01.12.2009 року. Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» вказують, що заочне рішення суду першої інстанції від 09.09.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрокім'' не відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам справи, і тому підлягає скасуванню у вказаній частині. Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» зазначають про помилковість висновку суду першої інстанції відносно того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач має право саме на поновлення договору оренди землі. При цьому, статтею 16 ЦК Кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, і визнання права та визнання правочину недійсним. Доводи апеляційної скарги стверджують, що вказане питання є врегульованим Великою Палатою Верховного Суду, яка дійшла правового висновку відносно того, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що власне, і може бути предметом розгляду в суді. Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» вказують, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що зазначений у додатковій угоді строк дії договору до 21.12.2029 року не відповідає умовам договору від 01.12.2009 року стосовно строку його дії терміном 10 років. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» звертає увагу апеляційного суду на те, що пунктом 14.3 договору оренди землі від 01.12.2009 року визначено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації, тобто, строк дії договору визначено з 21.12.2009 року по 21.12.2019 року. Доводи апеляційної скарги стверджують, що момент укладення договору, а відтак, і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Доводи апеляційної скарги вказують, що позивач обґрунтовано зазначив, що строк договору при його продовженні на той самий строк закінчиться 21.12.2029 року.
В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції від 09.09.2020 року апелянтом не оскаржується.
Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За даних обставин, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції від 09.09.2020 року в частині відмови судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
В судовому засіданні апеляційного суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» - Опанасенко В.В. підтримав доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» , належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_2 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЧН №137338, виданого 20.06.2003 року, є власником земельної ділянки площею 1,51 га, розташованої на території с.Галиця, Галицької сільської ради, Ніжинського району, Чернігівської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7423382800:04:001:0902 (а.с.23).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-2634, спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 . Спадкове майно складається із вказаної земельної ділянки (а.с.22).
ОСОБА_1 01.12.2009 року уклав договір оренди землі №1 з Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» строком на 10 років (а.с.12-13). Сторонами договору погоджено (п.3.2.), що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Пунктом 14 вказаного договору оренди землі передбачено, що даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Даний договір зареєстрований у Ніжинському районному відділі центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2009 року за №040985000006.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.21), дата формування: 06.02.2020 року, наявні відомості щодо земельної ділянки площею 1,5111 га, кадастровий номер 7423382800:04:001:0902, дата державної реєстрації: 25.12.2018, договір оренди землі, виданий 01.12.2018 року, строк дії: 10 років, орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» , код ЄДРПОУ 37418796, орендодавець: ОСОБА_2 .
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2009 року, спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її чоловік ОСОБА_1 (а.с.22).
Згідно додаткової угоди від 16.09.2019 року до договору оренди землі від 01.12.2009 року, зареєстрованого у Ніжинському районному відділі центру Державного земельного кадастру 21.12.2009 року за №040985000006 (а.с.18-19), в ній зазначена інформація про орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» , орендодавця - ОСОБА_1 , наявна інформація щодо строку дії договору оренди землі (п.7 додаткової угоди) та інших умов договору.
Як вбачається з листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 17.09.2019 року на ім`я ОСОБА_1 (а.с.17), вказана додаткова угода до договору оренди землі надіслана Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), із зазначенням наміру Товариства з обмеженою відповідальністю ''Агрокім'' скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, при цьому позивач висловив пропозиції щодо укладення договору оренди землі на новий строк, надіславши проект вказаної вище додаткової угоди до договору оренди землі. Зазначений лист-повідомлення позивачем було надіслано орендодавцю ОСОБА_1 цінним листом 18.09.2019 року, що підтверджується копією роздруківки центру поштового зв`язку від 18.09.2019 року (а.с.20).
Станом на час розгляду справи зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 (а.с.32).
Згідно списку згрупованих поштових переказів електронних, Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» перерахована ОСОБА_1 орендна плата за 2019 рік у сумі 2 375 грн. 12 коп. (а.с.24).
Таким чином, судом в ході розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач, як орендар, вважаючи, що договір оренди землі продовжено, здійснював подальший обробіток спірної земельної ділянки, при цьому проводив ОСОБА_1 подальшу виплату орендної плати після 21.12.2019 року. Орендодавець Парубець І.П. письмово не повідомив позивача, як орендаря, у встановлений договором та законодавством строк про відмову у поновленні договору оренди землі на новий строк, а також не повідомив позивача про свої наміри укласти договір оренди із іншим орендарем. При цьому, позивач, користуючись переважним правом на поновлення договору оренди, виконав всі умови щодо пролонгації договору, продовжує користуватись та обробляти спірну земельну ділянку, провівши виплату орендної плати позивачу. Судом у заочному рішенні від 09.09.2020 року зазначено, що для припинення даних договірних відносин встановлено механізм, передбачений Законом України »Про оренду землі» , при цьому, матеріали справи не містять доказів відносно того, що ОСОБА_1 ним скористався.
Відповідно до приписів ч.1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається із заочного рішення суду першої інстанції від 09.09.2020 року, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, суд першої інстанції зазначив, що позивач, згідно статті 33 Закону України »Про оренду землі» , має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), при цьому, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється саме із відповідачем ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, у зв`язку з чим позов в частині вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі задоволенню не підлягає. Оскільки, як вказав суд першої інстанції, позивач має право саме на поновлення договору оренди землі, а статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання права та визнання правочину недійсним. Також суд першої інстанції послався на ті обставини, що позивачем надана копія додаткової угоди від 21.12.2019 року, із зазначенням строку дії договору до 21.12.2029 року, що не відповідає умовам договору від 01.12.2009 року стосовно строку його дії терміном 10 років.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» зазначають про помилковість висновку суду першої інстанції відносно того, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач має право саме на поновлення договору оренди землі. При цьому, статтею 16 ЦК Кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, і визнання права та визнання правочину недійсним. Доводи апеляційної скарги стверджують, що вказане питання є врегульованим Великою Палатою Верховного Суду, яка дійшла правового висновку відносно того, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що власне, і може бути предметом розгляду в суді. Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» вказують, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що зазначений у додатковій угоді строк дії договору до 21.12.2029 року не відповідає умовам договору від 01.12.2009 року стосовно строку його дії терміном 10 років. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» звертає увагу апеляційного суду на те, що пунктом 14.3 договору оренди землі від 01.12.2009 року визначено, що договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації, тобто, строк дії договору визначено з 21.12.2009 року по 21.12.2019 року. Доводи апеляційної скарги стверджують, що момент укладення договору, а відтак, і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Доводи апеляційної скарги вказують, що позивач обґрунтовано зазначив, що строк договору при його продовженні на той самий строк закінчиться 21.12.2029 року.
Апеляційний суд, переглядаючи заочне рішення суду першої інстанції від 09.09.2020 року у оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, не узгоджується із фактичними обставинами справи та приписами норм права, які регламентують спірні правовідносини.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 статті 627 ЦК України).
Згідно ч.2 статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 13 Закону України »Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.4 статті 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Таким чином, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.
Згідно статті 15 Закону України ''Про оренду землі'' , істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Приписи статті 33 Закону України ''Про оренду землі'' (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), регламентують переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю »Агрокім» дотрималось процедури повідомлення орендодавця про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, надавши при цьому ОСОБА_1 проект додаткової угоди у встановлений законом термін до закінчення строку дії договору, належним чином виконавши свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди землі. Судом також встановлено, що позивач продовжує користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди. Орендодавець ОСОБА_1 не надав своєчасної відповіді на лист-повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» , датований 17.09.2019 року (а.с.17) щодо своєї згоди або відмови з приводу укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
При вирішенні вимог заявленого позову у вказаній частині, апеляційний суд, відповідно до приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №338/180/17, провадження №14-144цс18, зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
З врахуванням вказаних вище норм права, які регламентують спірні правовідносини, та фактичних обставин справи, в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що власне, і може бути предметом розгляду в суді.
За даних обставин, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
В ході апеляційного розгляду даної справи також знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду першої інстанції відносно того, що зазначення строку дії договору до 21.12.2029 року у додатковій угоді від 21.12.2019 року, не відповідає умовам договору від 01.12.2009 року стосовно строку його дії терміном 10 років.
З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У ч.1 статті 251 ЦК України строк визначено, як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (ч.3 статті 251 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.
Згідно із ч.3 статті 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
У ч.1 статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, яка регламентує виникнення права на земельну ділянку, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України ''Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'' .
Як вбачається з договору оренди землі №1 від 01.12.2009 року, укладеного та підписаного між ОСОБА_1 та позивачем (а.с.12-13), сторони узгодили у п.3 даного договору строк його дії - 10 років, у п.9.4 договору сторони передбачили обов`язок орендаря приступати до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку, у п.14.3 сторони визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.
Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. При цьому, інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить. З вказаного договору оренди вбачається, що він зареєстрований у Ніжинському районному відділі центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2009 року за №040985000006. Тобто, строк дії договору визначено з 21.12.2009 року по 21.12.2019 року. За даних обставин, є помилковим висновок суду першої інстанції відносно того, що позивачем надана копія додаткової угоди від 21.12.2019 року, із зазначенням строку дії договору до 21.12.2029 року, що не відповідає умовам договору від 01.12.2009 року стосовно строку його дії терміном 10 років. При цьому, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» відносно того, що строк даного договору при його продовженні на той самий строк закінчиться 21.12.2029 року.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» необхідно задовольнити. Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.09.2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, задовольнивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» у вказаній частині. Визнати укладеною додаткову угоду від 21.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» та фізичною особою ОСОБА_1 про поновлення договору оренди від 01.12.2009 року на тих же умовах і на той же строк, що і договір оренди землі від 01.12.2009 року. За даних обставин, апеляційний суд вважає за необхідне заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.09.2020 року змінити, виклавши перший абзац його резолютивної частини у наступній редакції: »Позов задовольнити» .
На підставі приписів статті 141 ЦПК України, яка регламентує розподіл судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» по 1 576 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування документально підтверджених (а.с.75) понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Розрахунок наступний: 3 153 грн. (сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання апеляційної скарги) : 2 (кількість відповідачів) = 1 576 грн. 50 коп. (сума, яка підлягає стягненню з кожного відповідача).
В іншій частині заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.09.2020 року апеляційним судом не переглядається в силу положень ч.1 статті 367 ЦПК України.
Керуючись статтями: 141, 367, 368, 374; п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» задовольнити.
Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, задовольнивши позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» у вказаній частині.
Визнати укладеною додаткову угоду від 21 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю »Агрокім» та фізичною особою ОСОБА_1 про поновлення договору оренди від 01 грудня 2009 року на тих же умовах і на той же строк, що і договір оренди землі від 01 грудня 2009 року.
Заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 вересня 2020 року змінити, виклавши перший абзац його резолютивної частини у наступній редакції: »Позов задовольнити» .
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» (місцезнаходження: 17523, Чернігівська область, Прилуцький район, смт.Мала Дівиця, вул.Слобідська,22, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 32370430) 1 576 (одну тисячу п`ятсот сімдесят шість) грн. 50 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю »Крок-Агро» (місцезнаходження: 16671, Чернігівська область, Ніжинський район, с.Галиця, вул.Франка,25, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37418796) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю »Агрокім» (місцезнаходження: 17523, Чернігівська область, Прилуцький район, смт.Мала Дівиця, вул.Слобідська,22, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 32370430) 1 576 (одну тисячу п`ятсот сімдесят шість) грн. 50 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді:
Суд | Чернігівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2021 |
Оприлюднено | 05.03.2021 |
Номер документу | 95332239 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернігівський апеляційний суд
Скрипка А. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні