Рішення

від 01.03.2021 по справі 757/2968/18-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/2968/18-ц

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчак М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Пацьора А. М.,

представника позивача адвоката Крупника Д.Г.

представника відповідача адвоката Дудара Є.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного загальноосвітнього навчального закладу Німецько-українська міжкультурна школа в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Приватний загальноосвітній навчальний заклад Німецько-українська міжкультурна школа в м. Києві звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 2_33_2016 від 17.06.2016 в сумі 59 406 грн. 79 коп., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17.06.2016 між сторонами був укладений договір № 2_33_2016, за яким позивач зобов`язався надавати освітні послуги дитині відповідача, а відповідач зобов`язався оплачувати ці освітні послуги.

Вартість за навчання у 2016/2017 навчальному році становить 6 850 євро у гривні, за один календарний місяць становить - 685 євро, а сума еквіваленту у гривні визначається відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату виставлення рахунку на оплату за навчання. Параграфом 4 договору передбачено порядок стягнення заборгованості та припинення надання послуг, відповідно до якого позивач має право припинити надання послуг в разі ненадходження оплати в строк, встановлений п.4.2 договору, а також звернутися до суду. Дитина відповідача протягом навчального 2016/2017 року навчалася у другому класі, але відповідачем не були сплачені рахунки за лютий, березень та квітень 2017 року, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 59 406, 79 грн.

Відповідачу було виставлено рахунки: № 258 від 13.02.2017 на суму 39 617, 86 грн. за лютий березень 2017 року, строком оплати до 22.02.2017, № 494 від 03.04.2017 на суму 59 406,79 грн. за квітень, строком оплати до 12.04.2017, які не було сплачено.

25.04.2017 позивачем було повідомлено відповідача про припинення надання послуг і відсторонення дитини від занять, починаючи з 11.05.2017.

06.05.2017 відповідач надіслав листа, в якому просив надати йому можливість сплачувати заборгованість частинами, проте, заборгованість так і не була сплачена.

Оскільки зауважень/претензій від відповідача не надходило, послуги за лютий, березень та квітень 2017 року вважаються наданими.

Представник позивача - адвокат Крупник Д.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Дудар Є.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що освітні послуги дитині належним не надавалися, дитини була відсторонена від навчання.

Окрім того просив відкласти розгляд цивільної справи, у зв`язку необхідністю подати зустрічний позов. Вказав, що зустрічний позов направлений на адресу Поділського районного суду м.Києва.

Суд, в задоволенні клопотанні про відкладенні розгляду цивільної справи відмовив, оскільки розгляд даної справи призначено завчасно на 01.03.2021 о 10 год. 30 хв., представник відповідача мав можливість подати зустрічну позовну заяву безпосередньо в судовому засіданні. Окрім того, в судовому засіданні Печерським районним судом м.Києва було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви відповідача, з підстав необхідності подачі позову в загальному прядку.

Також суд приймає до уваги тривалість розгляду цивільної справи, відповідач в змозі був завчасно подати зустрічну позовну.

З наведених підстав у прийнятті зустрічної позовної заяви слід відмовити.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті, тому взявши до уваги пояснення сторін, вивчивши, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 17.06.2016 між сторонами був укладений договір № 2_33_2016, за яким позивач зобов`язався надавати освітні послуги дитині відповідача, а відповідач зобов`язався оплачувати ці освітні послуги (а. с. 6-12).

Вартість за навчання у 2016/2017 навчальному році становить 6 850 євро у гривні, за один календарний місяць становить - 685 євро, а сума еквіваленту у гривні визначається відповідно до офіційного курсу НБУ станом на дату виставлення рахунку на оплату за навчання. Параграфом 4 договору передбачено порядок стягнення заборгованості та припинення надання послуг, відповідно до якого позивач має право припинити надання послуг в разі ненадходження оплати в строк, встановлений п.4.2 договору, а також звернутися до суду. Дитина відповідача протягом навчального 2016/2017 року навчалася у другому класі, але відповідачем не були сплачені рахунки за лютий, березень та квітень 2017 року, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 59 406, 79 грн.

Відповідачу було виставлено рахунки: № 258 від 13.02.2017 на суму 39 617, 86 грн. за лютий березень 2017 року, строком оплати до 22.02.2017, № 494 від 03.04.2017 на суму 59 406,79 грн. за квітень, строком оплати до 12.04.2017, які не було сплачено (а. с. 15-19).

25.04.2017 позивачем було повідомлено відповідача про припинення надання послуг і відсторонення дитини від занять, починаючи з 11.05.2017.

06.05.2017 відповідач надіслав листа, в якому просив надати йому можливість сплачувати заборгованість частинами, проте, заборгованість так і не була сплачена. Що підтверджує відсутність спору щодо суми заборгованості та факту надання послуг позивачем.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 526 ЦК, ст. 525 України).

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 59 406,79 грн. заборгованості за договором № 2_33_2016 від 17.06.2016 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 626, 629, 634, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 273, 274, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Приватного загальноосвітнього навчального закладу Німецько-українська міжкультурна школа в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 2_33_2016 від 17.06.2016 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 2_33_2016 від 17.06.2016 в сумі 59 406 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста шість) гривень 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного загальноосвітнього навчального закладу Німецько-українська міжкультурна школа в м. Києві судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Повний текст рішення буде складений 05.03.2021.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

позивач - Приватний загальноосвітній навчальний заклад Німецько-українська міжкультурна школа в м. Києві (код ЄДРПОУ 36040289, місце знаходження: вул. Новомостицька, 10, м. Київ, 04108);

відповідач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 );

;

Суддя М. М. Головчак