Постанова

від 01.03.2021 по справі 922/2720/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2021 р. Справа № 922/2720/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю:

позивача - Зучек Є.Н., довіреність №47 від 29.12.2020 року, наказ№126-к від 11.07.2019 року;

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - адвокат Савельєв В.В., довіреність №б/н від 14.01.2021 року, свідоцтво ДН №5646 від 30.10.2019 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків (вх. №221Х1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі №922/2720/20, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Новікова Н.А.), повний текст якого складено 22.12.2020 року

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків

до 1-го відповідача Державного підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , м. Харків

до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "РАДІЙ, ЛТД", Харківська обл., Харківський р-н., м. Мерефа

про визнання укладеним договору №1 про внесення змін до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року у редакції позивача

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі № 922/2720/20 в позові відмовлено повністю.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; стягнути пропорційно з 1-го відповідача та з 2-го відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2102,00 грн., а саме по 1 051,00 грн.; стягнути пропорційно з 1-го відповідача та з 2-го відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. , а саме по 1 576,50 грн.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує про таке.

Державним підприємством «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» передані в оренду приміщення виробничого корпусу А-6 загальною площею 1369,2 м.2, що є перевищенням норми, передбаченої ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 року №157-ІХ, відповідно до вимог якого орендодавцями є: балансоутримувачі - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 кв.м. на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Господарським судом першої інстанції не враховано, що виключна компетенція та належні повноваження Регіонального відділення Фонду державного майна до набуття статусу належного орендодавця державного майна чітко визначені у відповідних чинних нормативно - правових актах.

Невірне тлумачення господарським судом першої інстанції положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 року №157-ІХ призвело до формування невірних висновків по суті спору та визначення норм матеріального права, які підлягали застосуванню у спірних правовідносинах.

Обмеження щодо правомірності набуття балансоутримувачем статусу орендодавця державного майна були передбачені і до набрання чинності та введення в дію Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 року №157-ІХ, у зв`язку з чим висновки місцевого господарського суду в цій частині спростовуються нормами матеріального права.

Господарським судом першої інстанції проігноровано те, що рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2016 року у справі №922/3047/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2017 року за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Державного підприємства «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» , Приватної фірми «Гамма-55» , третя особа - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про укладення додаткової угоди до договору оренди №А-35 від 14.12.2003 року у редакції позивача, позов задоволено; ухвалено вважати укладеною додаткову угоду до договору оренди № А-35 від 31.12.2003 року, укладеного між Державним підприємством "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" та Приватною фірмою "Гамма-55" у редакції позивача, чим, в свою чергу, підтверджено законність вимог Регіонального відділення.

Неприведення у відповідність з вимогами чинного законодавства договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року безпосередньо впливає на майнові інтереси та законні права держави та спричиняє настання негативних наслідків, які полягають у недотриманні державним бюджетом коштів від оренди державного майна, що спричинено неправильним розподілом орендної плати, як того вимагає Порядок передачі майна в оренду.

Належним орендодавцем за договором оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року є виключно Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Отже, 2-й відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку щодо підписання договору №1 про внесення змін до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року в редакції позивача, а в свою чергу місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення безпідставно було відмовлено у задоволенні позову щодо визнання укладеним договору №1 про внесення змін до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року, в редакції позивача.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року за №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року в Україні введений карантин; постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року №291, від 11.05.2020 року №349, від 20.05.2020 року №392, від 17.06.2020 року №500, від 22.07.2020 року №641, від 26.08.2020 року №760, від 13.10.2020 року №956, від 09.12.2020 року №1236 до постанови від 11.03.2020 року № 211 внесено зміни, якими дію карантину продовжено до 28.02.2021 року.

Рада суддів України на офіційному сайті 11.03.2020 року звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 року до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів з рекомендацією встановити особливий режим роботи судів України, в тому числі роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Для запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед працівників суду на період з 13.03.2020 року по 03.04.2020 року наказом голови Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 року за № 04-а встановлено особливий режим роботи суду в умовах карантину; наказами голови суду від 26.03.2020 року № 05-а, від 23.04.2020 року №07-а, від 08.05.2020 року №08-а, від 22.05.2020 року №10-а, від 22.06.2020 року №12-а, від 28.07.2020 року №14-а, від 31.08.2020 року №15-а, від 22.10.2020 року №21-а, від 18.12.2020 року №24-а на період дії карантину суд продовжує працювати в умовах встановленого раніше особливого режиму.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2021 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі; відповідачам встановлено строк до 08.02.2021 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на "17" лютого 2021 року; явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

05.02.2021 року на адресу суду від 2-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1498), в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин 4 абз. п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №157-ІХ, який прямо передбачає та регламентує ситуацію, що склалася у правовідносинах щодо виконання договору оренди від 31.10.1997 року №9, а тому в справі підлягає застосуванню саме вказана спеціальна норма; позов подано особою, яка не є стороною договору, а самі позовні вимоги не відповідають ч. 2 т. 652 ЦК України; позивачем не дотримано процедури передбаченої ст. 188 ГК України, якою регламентовано порядок зміни умов договору; зазначена редакція договору змінює ряд істотних умов договору №9, а саме: цільове призначення майна, яке є об`єктом договору оренди.

08.02.2021 року на адресу суду від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1600), в якому останній просить долучити відзив до матеріалів справи та врахувати його при ухваленні рішення; ухвалити рішення за наявними матеріалами та спір розглянути без участі представника, який долучено до матеріалів справи, в обґрунтування якого вказує на те, що на час укладення договору оренди між 1-м та 2-м відповідачем а саме на 31.10.1997 року діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» , який не передбачав будь-яких обмежень щодо площі нерухомого майна при передачі її в орендне користування, зміни до абз. 5 ст. 5 вказаного Закону набрали чинності вже після укладення договору оренди; на адресу 1-го відповідача надійшла відповідь орендаря, в якій останній не погодився з пропозицією заміни орендодавця, посилаючись на положення Закону №157-ІХ.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 року, для забезпечення прав учасників справи на справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спору у справі, дотримання основних засад господарського судочинства, зокрема, змагальності сторін, повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, оголошено перерву у розгляді справи до "01" березня 2021 року, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась; роз`яснено учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon".

У судовому засіданні 17.02.2021 року та 01.03.2021 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник 2-го відповідача в судовому засіданні 17.02.2021 року та 01.03.2021 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник 1-го відповідача в судове засідання 17.02.2021 року та 01.03.2021 року не з`явився, про причини неявки не повідомив, на підтвердження направлення копій ухвал суду від 18.01.2021 року та 17.02.2021 року 1-му відповідачу у справі, додано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" від 27.01.2021 року №6102254365890, згідно з яким 1-й відповідач отримав копію ухвали від 18.01.2021 року - 26.01.2021 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта" від 25.02.2021 року №6102254515972, згідно з яким 1-й відповідач отримав копію ухвали від 17.02.2021 року - 24.02.2021 року.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції, Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Ухвали суду від 18.01.2021 року та від 17.02.2021 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з карантинними заходами, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та 2-го відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

31.10.1997 року між НДПІ "ДІПРОСТАЛЬ" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальна по фірмою «Радій, ЛТД» було укладено договір оренди державного майна № 9, відповідно до умов п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення к. №№ 142, 103, 122, загальною площею 142,80м2, за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9, що знаходиться на балансі НДПІ "ДІПРОСТАЛЬ".

Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою і становить 101 774,40грн. Майно передано в оренду з метою розміщення офісу та магазину фотоапаратів.

Договір було укладено строком на 3 роки до 01.11.2001 року.

Додатковою угодою №2 від 01.03.1998 року до договору оренди державного майна від 31.10.1997 року внесено зміни в частині мети використання орендованих приміщень, а саме: орендар використовує орендоване приміщення № 142, 103 - магазину фототоварів та офісу, к. №122 - складського приміщення.

Додатковою угодою №3 від 01.08.1998 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни в частині предмету договору оренди та мети використання орендованих і приміщень, а саме: п.п. 1.1. доповнено об`єктом - к. 102, площею 36 кв.м.

- 1.2. Орендар використовує орендоване приміщення №142 - з метою розміщення магазину фототоварів, №№ 103, 102 з метою розміщення офісу, № 122 - з метою розміщення складського приміщення; здійснено відповідний перерахунок орендної плати, який є невід`ємною частиною.

Додатковою угодою №4 від 01.12.1998 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни в частині мети використання орендованих приміщень, орендної плати, строку дії договору, які викладено в наступній редакції:

- 1.1 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення к. №№ 142, 102, 103, 37, загальною площею 197,0 м 2, за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9, що знаходиться на балансі НДПІ "ДІПРОСТАЛЬ". Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою і становить 131 677,00грн.

- 1.2 Орендар використовує орендоване приміщення № 142 - для розміщення магазину фототоварів, 103, 102 - для розміщення офісу, к.№37 - для розміщення складського приміщення.

- 3.1. Орендна плата за перший місяць перерахунку оренди становить - 666,66 грн.

- продовжено строк дії договору: 10.1 Цей договір діє до 01 листопада 2007 років. Строк дії договору 10 років.

Додатковою угодою №5 від 22.10.1999 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року і орендованих приміщень у відповідності з технічним паспортом МіськБТІ інв. № 81783 внесено зміни в частині об`єкту оренди та орендної плати, а саме:

- 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 196,70 м2, що знаходяться на балансі НДПІ "ДІПРОСТАЛЬ": к. № 17, 18, 19, 20 - на 1-му поверсі площею 84,80м2, к. № 37 - на 1-му поверсі площею 37,9м2. Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою, затвердженою розпорядженням Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області № 1161-Р від 23.10.1997 року та становить 89 325,60грн. А також, к. № 36 на 1-му поверсі площею 38,2м2 та к. № 6 - на цокольному поверсі площею 35,8м2, визначена згідно з експертною оцінкою, затвердженою розпорядженням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 1381-Р від 22.10.1999 року та становить 59 000,00грн.

- 3.1. Оренда плата за перший місяць (жовтень 1999 року) визначається відповідно до розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року, що становить: за к. №№ 17-20, 37 - 508,49 грн., для к. № 36 та к.№ 6 - 253,21 грн.

Додатковою угодою №6 від 01.03.2000 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни в частині об`єкту оренди та орендної плати, а саме:

- 1.1. Орендар використовує приміщення к. №№ 17, 18, 19, 20 - на 1-му поверсі площею 84,80 м2, - з метою розміщення торгового залу; к. №№ 36-1, 37 - на 1-му поверсі - з метою розміщення офісу; к.№6 - на цокольному поверсі, з метою розміщення складу.

- 3.1. Оренда плата за перший місяць перерахунку орендної плати (березень 2000) становить 2395,5 грн. без ПДВ.»

- 3.7. Орендар щомісячно до 10 числа наступного місяця перераховує в бюджет України 30% орендної плати.

Додатковою угодою №7 від 01.07.2001 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни, в тому числі, щодо продовження строку дії договору на 15 років.

Додатковою угодою №8 від 05.10.2001 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни в частині об`єкту оренди та орендної плати, а саме:

- 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення к. №№ 17 - 20, 36-39 частина II, IV, V - на 1 поверсі головного корпусу загальною площею 220,34м2, та к. № 6,10 - цокольного поверху головного корпусу загальною площею 78,10 м2.

- 3.1. Оренда плата за перший місяць перерахунку орендної плати (жовтень 2001 року) становить 3795,38 грн. без ПДВ.

Додатковою угодою №9 від 01.12.2002 року до договору оренди державного майна № 9 від 31.10.1997 року внесено зміни в частині мети використання об`єкту оренди, орендної плати, а саме:

- 1.2 Орендар використовує орендоване приміщення з метою розміщення І-обмін валют, ІІ-торгівля продовольчими товарами, ІІІ-торгівля непродовольчими товарами, IV - допоміжні площі, V - підсобні приміщення.

- 3.1 Оренда плата за перший місяць орендної грудень 2002 року визначається відповідно до Методики розрахунків №786 і рахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України №995, що становить -2836,01 грн., без індексу інфляції за грудень та ПДВ.

Додатковою угодою №10 від 31.12.2003 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни, у зв`язку з приведенням договору оренди №9 від 31.10.1997 року у відповідність з Типовим договором оренди державного майна, затвердженим Фондом державного майна України від 23.08.2000 року № 1774, з врахуванням змін в законодавчих актах, що регулюють орендні відносини, внесено зміни до договору оренди, зокрема договір №9 від 31.10.1997 року викладено в новій редакції.

Так, щодо об`єкту оренди, мети використання, орендної плати та строку чинності договору внесено наступні зміни:

- 1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 310,20 м.2, в тому числі приміщення №20 (частина), 20а, 10а, 39 на 1-му поверсі площею 241,9 м2, на цокольному поверсі №6, 6а, 6б, 10,10а, 31 площею 95,3 м2, згідно технічного паспорту №73477/81783, літ. А-6, за адресою: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 9. Вартість майна визначена у відповідності з експертною оцінкою станом на 31.12.2003 року і складає 377 600,00грн.

- 1.2 Орендар використовує орендоване приміщення з метою розміщення торгівлі непродовольчими товарами - 207,7м2, підсобні приміщення - 28,5м2, офісні приміщення - 35,2м2, лабораторія - 38,8м2.

- 3.1. Oрендна плата за перший місяць оренди - січень 2004 року, згідно Методики розрахунку орендної плати складає 4398,85 грн. (без індексу інфляції за січень та ПДВ).

- 3.2. Орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним в відповідності з виставленими рахунками двома сумами 70% та 30%, з яких 70% орендної плати та 100% НДС перераховуються на основний розрахунковий рахунок, а 30% орендної плати (без НДС) на спеціальний рахунок орендодавця для перерахування до Державного бюджету. Орендодавець перераховує 30% орендної плати в бюджет по надходженню від орендаря» .

-10.1 Цей договір оренди діє з 31.12.2003 року до 01.07.2016 року.

Додатковою угодою №11 від 01.12.2004 року, у зв`язку із передачею нерухомого майна НДПІ "ДІПРОСТАЛЬ", відповідно до наказу Мінпромполітики України від 15.10.2004 року №536 на баланс УкрДНТЦ «Енергосталь» , до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни щодо орендодавця.

Додатковою угодою №12 від 01.01.2005 року до договору оренди державного майна № 9 від 31.10.1997 року внесено зміни до п. 3.2 та п. 3.6. договору оренди, встановлено: « 3.2. Орендна плата перераховується орендарем орендодавцю до 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендодавець виділяє з кожного чергового платежу за оренду майна 30% до Державного бюджету та перераховує їх до 15 числа місяця, наступного за звітним.

3.6. Зобов`язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансового платежу в розмірі орендної плати за базовий місяць розрахунку.

Додатковою угодою №8 від 01.12.2006 року до договору оренди державного майна № 9 від 31.10.1997 року викладені в новій редакції реквізити орендодавця.

Додатковою угодою №9 від 25.12.2006 року, за результатами інвентаризації та уточнення площ, які знаходяться у користуванні у орендаря, внесено зміни до п.п. 1.1 та 3.1. договору оренди державного майна № 9 від 31.10.1997 року в частині площі об`єкту оренди, орендної плати, а саме:

- 1.1. Орендар користується окремим індивідуально визначеним нерухомим майном: приміщення на 1 поверсі по пр. Леніна, 9 в будинку, що знаходиться на балансі УкрДНТЦ «Енергосталь» . Вартість майна визначена згідно з експертною оцінкою станом на 01.12.2006 року і становить 1 507 333,06 грн.

- доповнено п. 3.1. договору оренди абзацом наступного змісту: «З 01.01.2007 року розмір орендної плати -17 595,87грн. »

Додатковою угодою №10 від 01.06.2007 року внесено зміни до договору оренди державного майна № 9 від 31.10.1997 року, у тому числі доповнено п.3.1. договору оренди новим абзацом наступної редакції: «Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди - січень 2007 року становить, без ПДВ - 22 169,57грн.»

Додатковою угодою №11 від 05.11.2010 року викладені в новій редакції реквізити орендодавця та орендаря.

Додатковою угодою №12 від 29.08.2011 року до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року внесено зміни, в тому числі до п.п. 1.2, 3.1 договору оренди в частині мети орендної плати, а саме:

- 1.2 Орендар використовує орендоване приміщення для розміщення торгового об`єкту з продажу непродовольчих товарів (нежитлове вбудоване приміщення № 2 на першому поверсі загальною площею 126,2 м2), аптеки (нежитлове вбудоване приміщення № 20 на першому поверсі загальною площею 81,3м2) та підсобні приміщення (нежитлове вбудоване приміщення №№ 6, 6а, 6б, 6в, 10, 10а, 31 на цокольному поверсі загальною площею 100,6 м2 та 39м2, на першому поверсі загальною площею 1,6 м2).

- Доповнено п. 3.1 договору оренди новим абзацом, а саме: Орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди - червень 2011 року становить без ПДВ - 33 469,35грн.

Додатковою угодою №13 від 21.05.2012 року в Преамбулі договору найменування орендодавця Український державний науково-технічний центром з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування «Енергосталь» викладено в такій редакції: Державне підприємство «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» . Викладені в новій редакції реквізити орендодавця та орендаря.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2016 року у справі №922/6472/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду 16.02.2016 року позов ТОВ фірма Радій ЛТД до ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь» задоволено повністю та визнано укладеною додаткову угоду №14 від 14.12.2015 року, в наступній редакції:

1. Продовжено строк дії Договору на 13 років до 01.06.2029 року включно.

2. Пункт 1.1 розділу 1 "Предмет договору" викладено в наступній редакції: "Орендар користується окремим індивідуально визначеним нерухомим майном: приміщення №№ 6, 66, 6в, 10, 10а, 3 1 на цокольному поверсі, №№ 39, 20, 20а на першому поверсі, площею 109,7м2 (у відповідності з технічним паспортом № 73477/81783 на будівлю), розташоване за адресою: м. Харків, Дзержинський район, просп. Леніна, 9, в будівлі, що знаходиться на балансі УкрНТЦ "Енергосталь".

Додатковою угодою № 15 від 07.09.2016 року, внесено зміни до договору оренди державного майна № 9 від 31.10.1997 року, а саме:

- викладено пункт 1.1 розділу 1 «Предмет договору» , в наступній редакції: « 1.1 Орендар використовує орендоване приміщення для розміщення торгового об`єкту по продажу непродовольчих товарів (нежитлове вбудоване приміщення №№ 20, 20а на першому поверсі загальною площею 207,5м2), підсобні приміщення (нежитлове вбудоване приміщення №№ 6, 6а, 66, 6в, 10, 10а, 31 на цокольному поверсі загальною площею 100,6м2 та №39 на першому поверсі площею 1,6м2).

- Доповнено п.3.1. договору оренди новим абзацом наступної редакції: з 23 вересня 2016 року орендна плата за перший місяць перерахунку оренди становить без ПДВ - 25 496,86 грн.

Додатковою угодою №16 від 06.04.2020 року, до договору оренди державного майна № 9 від 31.10.1997 року внесено зміни, в тому числі до п.п. 1.2, 3.1 договору оренди в частині мети орендної плати, а саме:

- 1.2. Орендар використовує приміщення, що орендуються, для розміщення (відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4.10.1995 р №786 із змінами п доповненнями): кафе, барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи, (нежитлові вбудовані приміщення №20 на першому поверсі, загальною площею 81, 3 м2); торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, (нежитлові вбудовані приміщення № 20а на першому поверсі, загальною площею 126,2 м2), підсобних приміщень (нежитлові приміщення №№ 6, 6а, 66. 6в, 10, 10а на цокольному поверсі, загальною площею 100,6 м2 та №39 на першому поверсі, площею 1,6 м2)» .

- Доповнено п. 3.1. розділу 3 «Орендна плата» абзацом такого змісту:

Орендна плата за базовий місяць оренди - лютий 2020 року становить, без ПДВ 30 326,76 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку передбаченому чинним законодавством.

Розрахунок орендної плати за перший місяць перерахунку оренди наведено в додатку до Додаткової угоди №16 від 06.04.2020 року.

01.02.2020 року набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року №157-ІХ, згідно положень якого законодавцем визначено що балансоутримувачі державного майна можуть бути орендодавцями нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

У зв`язку з набранням вказаним законом чинності, позивач листом від 03.06.2020 року № 11-03-02-05101 звернувся до ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» та ТОВ Фірма «РАДІЙ ЛТД» з пропозицією замінити особу орендодавця за договором оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року з ДП «УкрНТЦ «Енергосталь» на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Листом №07/07 від 07.07.2020 року, 2-й відповідач повідомив позивача про те, що не погоджується з пропозицією Регіонального відділення Фонду державного майна щодо внесення змін до договору в частині заміни орендодавця, оскільки договір №9 продовжує діяти до моменту закінчення строку дії договору у відповідності до положень п. 2 Перехідних та Прикінцевих положень Закону.

Позивач посилається на те, що відмова 2-го відповідача істотно порушує права Регіонального відділення як орендодавця державного майна, а також суперечить інтересам держави, оскільки у відповідності до ч.2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" саме позивач має бути орендодавцем згідно вказаного договору.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив визнати укладеним договір №1 про внесення змін до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року, у редакції позивача.

08.12.2020 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна регулюється нормами ЦК України, ГК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За змістом ч. 2 ст. 759 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 7 ст. 179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативними актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У спірних правовідносинах позивач посилається на необхідність внесення змін до договору оренди в частині зміни орендодавця - з Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" як балансоутримувача на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як орендодавця в силу частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції від 03.10.2019 року.

Позивач посилається на те, що 01.02.2020 року набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року №157-ІХ (далі - Закон №157-ІХ).

За змістом ст. 4 Закону 157-ІХ, суб`єктами орендних відносин є: орендар; орендодавець; балансоутримувач; уповноважений орган управління; представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу; Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України.

Так, орендодавцями є, зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутного капіталу, що є державною власністю (крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам, та інших випадків, передбачених галузевими особливостями оренди майна).

Балансоутримувачі - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Як вказує позивач, площа нежитлових приміщень, які є предметом договору оренди, перевищує встановлену законом площу щодо нерухомого майна, орендодавцями стосовно якого можуть бути балансоутримувачі.

А тому, оскільки площа орендованого державного нерухомого майна перевищує 400 квадратних метрів по договору оренди, позивач вважає, що лише Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях може виступати орендодавцем у спірних правовідносинах.

Місцевий господарський суд, при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з того, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абз. 5 ч. 2 ст. 18 Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що норма ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розповсюджується на договори оренди, укладені саме за цим законом, а не на ті, що були укладенні до набрання його чинності.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року, виходячи з такого.

Так, за загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (№2269-XII від 10.04.1992 року) втратив чинність 01.02.2020 року.

Приймаючи до уваги загальні принципи дії нормативно-правових актів в часі, умови договору оренди зберігають чинність до моменту закінчення строку дії договору та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який він був укладений; разом з тим, вказана обставина не обмежує можливості застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-ІХ від 03.10.2019 року).

Так, за умовами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 року у редакції, чинній на дату укладення договору оренди, не було обмежень щодо можливості укладення договорів оренди з балансоутримувачами державного нерухомого майна по його площі (ст. 5).

Втім, з 01.02.2020 року діє законодавча норма, якою передбачено, що орендодавцями договорів оренди можуть бути балансоутримувачі - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування - щодо об`єктів комунальної власності або галузевими особливостями оренди майна.

Відтак, з метою приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства України, можлива заміна сторони у договорі з балансоутримувача державного нерухомого майна на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як особи, яка безпосередньо здійснює свої повноваження відповідно до статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України", Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.05.2019 року №487, якщо, зокрема загальна площа нерухомого майна перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача.

Посилання відповідачів на рішення господарського суду Харківської області від 25.12.2012 року у справі №5023/5651/12, яким було відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Радій, ЛТД" про розірвання договору оренди №107 від 01.04.2001 року, не приймаються, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2012 року у справі №5023/5651/12 не досліджувались і не встановлювались обставини щодо заміни сторони у договорі оренди з підстав внесення змін до законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Поряд з цим, за змістом позовної заяви, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях звернулось до місцевого господарського суду з позовом про визнання укладеним тристороннього договору №1 про внесення змін до договору оренди №9 від 31.10.1997 року, який, по суті є договором оренди, викладеним у новій редакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами пунктів 10.2, 10.3 договору оренди №9 від 31.10.1997 року, умови договору зберігають силу протягом всього строку дії договору.

Зміна або розірвання договору може мати місце за згодою сторін.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Статтею 652 ЦК визначені правові підстави зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин.

Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 цієї ст.652 ЦК України).

Положеннями ст. 188 ГК України врегульовано порядок зміни, розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Втім, позивач, не будучи стороною договору оренди, безпідставно посилається на положення ст. ст. 651, 652 ЦК України, оскільки редакцією договору №1 про внесення змін до договору оренди запропоновано викласти умови договору оренди у новій редакції.

Аргументи апелянта на те, що виключна компетенція та належні повноваження Регіонального відділення Фонду державного майна до набуття статусу належного орендодавця державного майна чітко визначені у відповідних чинних нормативно - правових актах, не приймаються оскільки положеннями Закону №157-ІХ чітко регламентовані орендні правовідносини за договором №9.

Разом з тим, викладена позивачем у прохальній частині редакція договору №1 про внесення змін до договору оренди не відповідає положенням чинної додаткової угоди №15 від 07.09.2016 року, а саме, предмету договору оренди і його ціни як істотних умов договору.

Положеннями ч. 1 ст. 284 ГК України визначено, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Як вказує 1-ий відповідач, що підтверджується матеріалами справи, позивачем при викладенні пункту 1.2. договору №1 про внесення змін до договору оренди №9 від 31.10.1997 року (предмет договору) не враховано положення додаткової угоди №15 від 07.09.2016 року до договору оренди №9 від 31.10.1997 року.

За положеннями, наведеними у ст. 284 ГК України, об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахування її індексації), орендна плата з урахуванням її індексації є істотними умовами договору оренди.

Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 статті 286 ГК України).

Разом з тим, позивач не звертався до орендодавця і орендаря як сторін договору щодо пропозиції укладення додаткової угоди шляхом викладення договору оренди у новій редакції.

Отже, у спірних правовідносинах позивач не є стороною договору, і позовні вимоги про викладення договору оренди у новій редакції, у тому числі, зі зміною істотних умов договору, за відсутності згоди орендаря протирічать перехідним положенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції від 03.09.2019 року, якими передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Сторони за згодою можуть внести на власний розсуд зміни до договору оренди, який є чинним і продовжує діяти до моменту закінчення строку, однак, задоволення позову шляхом визнання укладеним договору №1 про внесення змін до договору оренди, фактично виклавши його у новій редакції, без врахування положень діючих укладених сторонами договору додаткових угод, та за відсутності на це згоди орендаря, буде мати наслідком порушення таких основоположних засад цивільного законодавства як свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

За таких обставин, аргументи апелянта на те, що належним орендодавцем до договору оренди державного майна №9 від 31.10.1997 року є виключно Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях не приймаються.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2020 року у справі № 922/2720/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.03.2021 року.

Головуючий суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя П.В. Тихий