Ухвала

від 05.03.2021 по справі 923/201/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

05 березня 2021 року Справа № 923/201/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. , розглянувши заяву у порядку ст. 136-140 ГПК України за вх. № 637/21 від 04.03.2021

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго", м. Нова Каховка, Херсонська область

до відповідача-1: Державного підприємства "Сетам", м. Київ

до відповідача-2: Громадської організації інвалідів збройних Сил Прометей Підприємство Гермес , м. Київ

до відповідача-3: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, м. Херсон

про визнання недійсними електронних торгів

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Державного підприємства "Сетам", Громадської організації інвалідів збройних Сил Промегей Підприємство Гермес , Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання недійсними електронних торгів, які відбулися 15.04.2019, лот № 337405 і результати яких оформлено протоколом проведення електронних торгів від 15.04.2019 року № 39901 з продажу майна боржника - ТОВ Південенерго - Нежитлова будівля вузлу зв`язку загальною площею 948,7 кв.м., яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги, 7-е, технічний стан незадовільний, два входи в приміщення, стіни залізобетонні, отвори дерев`яні, електромережа в наявності, приміщення погребує капітального ремонту. Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці несільськогосподарського призначення кадастровий номер 6510700000:12:054:0028, загальною площею 0.1286 га., яка належить ТОВ Південенерго на праві власності згідно державного акту серії ЯЕ № 944892 від 28.10.2008 року.

Ухвалою суду від 26.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

04.03.2021 за вх. № 637/21 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" надійшла заява у порядку ст. 136-140 ГПК України, відповідно до якої заявник просить задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю вузлу зв`язку загальною площею 948.7 кв.м., яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги. 7-е.

Заява обґрунтована тим, що за час розгляду справи у суді переможець торгів здійснить оформлення права власності на нежитлову будівлю вузлу зв`язку загальною площею 948.7 кв.м., яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, проспект Перемоги. 7-е, і дане майно може бути проданим, подарованим, переданим в іпотеку, іншим чином відчужений, що в подальшому ускладнить його повернення у власність ТОВ "Південенерго".

Суд зазначає, що відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Оскільки у цьому випадку ТОВ "Південенерго" звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.

Однак, суд зазначає, що заявником не наведено належних обґрунтувань та не доведено в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.

Так, суд зазначає, що у поданій заяві про забезпечення позову відсутні посилання ТОВ "Південенерго" на наявність будь-яких доказів на підтвердження обставин, з якими товариство пов`язує необхідність застосування заявлених заходів забезпечення позову.

Заявником не доведено суду вчинення або намір вчинити відповідачами чи іншими особами дій, спрямованих на відчуження об`єкту нерухомого майна, вчинення інших дій щодо цього майна, заявником не обґрунтовано належними доказами обставин того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення.

Наявність судового спору між сторонами справи за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, а самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову ТОВ "Південенерго" у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку з недоведеністю обставин, з якими заявник пов`язує необхідність забезпечення поданого ним позову.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" у порядку ст. 136-140 ГПК України (вх. 637/21 від 04.03.2021).

Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 235 ГПК України після її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 254, 255, 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 05.03.2021.

Суддя В.П.Ярошенко