Рішення

від 05.03.2021 по справі 904/6743/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2021м. ДніпроСправа № 904/6743/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сантехкомплект" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Санді" (м. Дніпро)

про стягнення збитків у розмірі 16 147 грн. 20 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Сантехкомплект" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Санді" (далі - відповідач) збитки у розмірі 16 147 грн. 20 коп.

Також позивач просить суд стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Позовні вимоги, з посиланням на статтю 22 Цивільного кодексу України, статтями 224, 225 Господарського кодексу України, статтями 14, 198, 201 Податкового кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 62/20-сн від 10.03.2020 та Податкового кодексу України, в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов`язання на суму 16 147 грн. 20 коп.

Ухвалою суду від 17.12.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 62002/20 від 29.12.2020 та № 62526/20 від 31.12.2020), в якому він просив суд надати час для відновлення реєстрації податкових накладних, а також зазначив таке:

- між сторонами у справі дійсно існували договірні відносини з поставки товару згідно з договором № 62/20-сн від 10.03.2020 за видатковою накладною № 52 від 16.03.2020 на суму 80 736 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 13 456 грн. 00 коп.;

- за вказаним договором ПрАТ "Сантехкомплект" здійснило передплату за товар 13.03.2020 на суму 80 736 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 13 456 грн. 00 коп.;

- відповідно до податкового законодавства, а саме статті 201.1 Податкового кодексу України, податкові накладні складаються постачальником по кожному рахунку-фактурі окремо, в залежності від настання першої події виникнення податкових зобов`язань відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України була складена податкова накладна № 10 від 13.03.2020 на суму 80 736 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 13 456 грн. 00 коп. та відправлена на реєстрацію, але реєстрація зупинена;

- підпункт 201.16.2 Податкового кодексу України надає 365 календарних днів для проведення роботи щодо розблокування та відновлення реєстрації додаткових накладних;

- заявлена до стягнення сума розрахована позивачем невірно, оскільки згідно з видатковою накладною № 52 від 16.03.2020 сума поставки товару склала 80 736 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 13 456 грн. 00 коп., але ніяк не 16 147 грн. 20 коп.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

При цьому, клопотання відповідача про надання час для відновлення реєстрації податкових накладних не підлягає задоволенню, у зв`язку з наявністю встановлених Господарським процесуальним кодексом України строків для розгляду справи по суті, а також відсутністю підстав для зупинення провадження у справі.

З приводу строку розгляду даної справи суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

В той же час, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Дана справа розглянута судом в межах розумного строку, тривалість якого обумовлена сукупністю таких об`єктивних причин:

- у зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 11.11.2020 по 23.12.2020, ухвала суду від 17.12.2020 своєчасно не була відправлена сторонам (фактична відправка відбулася лише 28.12.2020), отже з метою надання можливості сторонам скористатись процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності всіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд дійшов висновку щодо доцільності розгляду даної справи в межах розумного строку;

- більше того, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та перебуванням судді на лікарняному з 28.01.2021 по 22.02.2021 включно, рішення у даній справі прийнято після відновлення працездатності та виходу на роботу.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 10.03.2020 між Приватним акціонерним товариством "Сантехкомплект" (далі - покупець, позивач) та Приватним підприємством "Санді" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 62/20-сн (далі -договір, арк.с. 10-12), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати товар на умовах і в порядку, визначених договором, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в рахунку-фактурі, видаткових накладних або специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

У пункті 7.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 включно, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання сторонами. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний строк на тих самих умовах.

Доказів зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

Так, у пункті 3.2. договору сторони визначили, що товар оплачується на умовах 100% попередньої оплати покупцем за товар протягом 3 календарних днів після отримання рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до вказаних умов, позивачем було сплачено на користь відповідача 80 736 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення №1969 від 13.03.2020 на суму 80 736 грн. 00 коп. з призначенням платежу: "сплата за товари згідно з рахунком № 090-03/20 від 10.03.2020 (а.с.17).

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Так, в матеріалах справи наявна видаткова накладна № 52 від 16.03.2020, з якої вбачається, що на виконання умов договору, відповідачем (продавцем) було поставлено позивачу (покупцю) товар на суму 80 736 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 13 456 грн. 00 коп. (а.с.18).

При цьому, у пункті 5.7. договору сторони передбачили, що згідно зі статтею 201.1. Податкового кодексу України платник податку (постачальник) зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно ст.201.1 Податкового кодексу України. Податкові накладні складаються постачальником по кожному рахунку-фактурі окремо, в залежності від настання першої події виникнення податкових зобов`язань відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Відсутність факту реєстрації платником податку (постачальником) податкових накладних та/або порядку заповнення податкової накладної (стаття 201.10 ПК України) не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Сторони домовилися про те, що у разі невірно вказаних постачальником кодів УКТ ЗЕД в первинних документах, неправильно складених податкових накладних та податкових накладних, які не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних чи зареєстровано із порушенням чинного порядку, а також у разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат або податкового кредиту покупця та застосування до покупця штрафних (фінансових) санкцій з вини постачальника, чи у разі наявності у схемі руху ПДВ підприємств-контрагентів з ознаками фіктивності або таких, які підпадають під класифікацію "вигодонабувач", "транзитер", "податкова яма", покупець вправі вимагати від постачальника відшкодування сум, на які було зменшено витрати та податковий кредит з ПДВ, застосованих штрафних санкцій, а постачальник зобов`язаний здійснити перерахування цих сум на поточний рахунок покупця протягом 5 банківських днів з дати отримання вимоги покупця на підставі виставленого рахунку та підтверджуючих документів про понесені покупцем витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією №60/20-п від 21.09.2020, в якій вимагав негайно перерахувати суму штрафу у розмірі 16 147 грн. 20 коп. (а.с.13-15), але вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 192.1.1. пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

При цьому пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, таке:

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Так, позивач, звертаючись із даним позовом до суду, зазначив про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 62/20-сн від 10.03.2020 та Податкового кодексу України, в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов`язання, як вказав позивач, на суму 16 147 грн. 20 коп.

Під час розгляду справи, відповідач факт відсутності реєстрації податкової накладної за господарською операцією на суму 80 736 грн. 00 коп. не заперечував, посилався на те, що реєстрація складеної ним податкової накладної була зупинено.

З цього приводу суд відзначає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву обставин, як і не повідомлено суду з якої причини реєстрація податкової накладної була зупинена, але зазначає про наявність у нього 365 днів для відновлення реєстрації.

Дійсно пунктом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, як було вказано вище, у пункті 5.7. договору сторони передбачили, зокрема, що у разі невірно вказаних постачальником кодів УКТ ЗЕД в первинних документах, неправильно складених податкових накладних та податкових накладних, які не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних чи зареєстровано із порушенням чинного порядку, а також у разі коригування (невизнання) контролюючими органами податкових витрат або податкового кредиту покупця та застосування до покупця штрафних (фінансових) санкцій з вини постачальника, чи у разі наявності у схемі руху ПДВ підприємств-контрагентів з ознаками фіктивності або таких, які підпадають під класифікацію "вигодонабувач", "транзитер", "податкова яма", покупець вправі вимагати від постачальника відшкодування сум, на які було зменшено витрати та податковий кредит з ПДВ, застосованих штрафних санкцій, а постачальник зобов`язаний здійснити перерахування цих сум на поточний рахунок покупця протягом 5 банківських днів з дати отримання вимоги покупця на підставі виставленого рахунку та підтверджуючих документів про понесені покупцем витрати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не здійснення реєстрації відповідачем податкової накладної за господарською операцією на суму 80 736 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ у сумі 13 456 грн. 00 коп . в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавило позивача права на зменшення суми податкових зобов`язань, чим завдало збитки позивачу на суму 13 456 грн. 00 коп.

При цьому, суд погоджується з відповідачем щодо безпідставності визначення суми збитків в розмірі 16 147 грн. 20 коп., оскільки з матеріалів справи вбачається, що розмір ПДВ становить 13 456 грн. 00 коп., а позивач помилково нарахував ПДВ на суму 80 736 грн. 00 коп., яка в собі вже містить ПДВ в сумі 13 456 грн. 00 коп. (67 280,00 грн. + 13 456,00 (ПДВ)).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить також з наступного.

У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до пункту 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Таким чином, очевидною є наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом та договором обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю зменшення позивачем суми податкових зобов`язань на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Тобто, в даному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 13 456 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 751 грн. 67 коп. частина витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом Приватного акціонерного товариства "Сантехкомплект" до Приватного підприємства "Санді" про стягнення збитків у розмірі 16 147 грн. 20 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Санді" (49000, м. Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 169; ідентифікаційний код 30011074) на користь Приватного акціонерного товариства "Сантехкомплект" (04073, м. Київ, вулиця Куренівська, будинок 16-А; ідентифікаційний код 20038832) 13 456 грн. 00 коп. - збитків, 1 751 грн. 67 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 05.03.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко