Ухвала

від 03.03.2021 по справі 127/5055/21

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/5055/21

Провадження № 1-кс/127/2085/21

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю:

заявника скарги: адвоката ОСОБА_3

слідчого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 10.02.2021 про відмову у задоволенні клопотання та зобов`язання слідчого вчинити дії та прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження №32018020000000046, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до суду із вищевказаною скаргою, в якій просила:

1. скасувати постанову слідчого від 10.02.2021, якою було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України;

2. зобов`язати СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018020000000046 від 14.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 191 КК України, у найкоротший строк вчинити дії, визначені ч. 1 ст. 283, п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України, та прийняти процесуальне рішення, у відповідності до ст. 110 КПК України, про закриття даного кримінального провадження.

Скарга мотивована тим, що на досудовому розслідуванні СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 191 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 26.05.2020 кримінальне провадження закрите на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , 08.02.2021 звернулася до слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області з клопотанням про закриття кримінального провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Однак, 10.02.2021 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у задоволенні вище зазначеного клопотання, з якою заявник не погоджується.

З огляду на зазначене заявник звернувся до суду із даною скаргою.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені в скарзі вимоги, просила задовольнити скаргу з наведених у ній підстав та додатково пояснила, що ОСОБА_7 де-факто являється підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування не є реабілітуючою обставиною та створює враження, що кримінальне правопорушення мало місце та було вчинено ОСОБА_5 , однак останній не був притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки закінчився строк, тоді як в даному випадку взагалі відсутня подія кримінального правопорушення.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018020000000046 від 14.05.2018 закінчився, а тому слідчий зобов`язаний закрити кримінальне провадження, крім того ОСОБА_5 не є підозрюваним у даному провадженні, а має статус свідка, а тому не є особою, яка може заявляти клопотання в порядку статті 220 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, заслухавши думку адвоката ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, матеріли кримінального провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.05.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018020000000046 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 cт. 191, ч. 2 ст. 205 КК України.

Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені за заявою заступника начальника відділу слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_8 , який повідомив, що « ОСОБА_5 у другій половині 2017 року за попередньою змовою з невстановленими особами придбав з метою прикриття незаконної діяльності суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи) ПП «Елітар Авто» (код 37357964, м. Вінниця, вул. Промислова, 4) та ТОВ «Вінницька будівельна кампанія» (код 37085210, м. Вінниця, вул. Першотравнева, 11) та призначив себе директором зазначених юридичних осіб. Придбання ПП «Елітар Авто» і ТОВ «Вінницька будівельна кампанія» ОСОБА_5 здійснив не з метою ведення господарської діяльності для отримання прибутку, як це передбачено у cm. 3 Господарського кодексу України, а з метою наступного проведення дій по заволодінню коштами державного бюджету у вигляді бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

26 травня 2020 року старшим слідчим СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 було винесено постанову про закриття кримінального провадження №32018020000000046 від 14.05.2018, у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2021 (справа №127/29112/20) скасовано постанову старшого слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 26.05.2020, про закриття кримінального провадження №32018020000000047 від 14.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

08 лютого 2021 року адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до слідчого СВ Вінницького ВП ГУПН у Вінницькій області з клопотанням, в межах кримінального провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, в якому просила:

- кримінальне провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Постановою слідчого СВ Вінницького ВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_4 від 10.02.2021 у задоволенні вище зазначеного клопотання відмовлено.

Підставою для відмови у задоволенні клопотання стало те, що під час досудового розслідування встановлено, що події злочинів, передбачених ст. 205, ч. 3 ст. 191 КК України мали місце, що підтверджується матеріалами кримінального провадження; із матеріалів кримінального провадження встановлено, що статусу підозрюваного або обвинуваченого ОСОБА_5 не набував; ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не є особами, які можуть заявляти клопотання в порядку ст. 220 КПК України, оскільки ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні був допитаний лише в якості свідка.

Визначаючись щодо обґрунтованості вимог скарги суд виходить з того, що згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений статтею 303 КПК України, зокрема, відповідно до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

З наведеної норми слідує висновок, що перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні є вичерпний та чітко зазначений у пунктах 1-11 частини першої статті 303 КПК України.

З поданої заявником скарги слідчим суддею встановлено, що захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернулася зі скаргою в якій просила:

- скасувати постанову слідчого від 10.02.2021, якою було відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- зобов`язати слідчого у найкоротший строк вчинити дії, визначені ч. 1 ст. 283, п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України, та прийняти процесуальне рішення, у відповідності до ст. 110 КПК України, про закриття даного кримінального провадження.

Однак, постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з конкретних підстав не відноситься до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, що виключає можливість для задоволення скарги.

Відповідно до частини другої статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

При цьому, та обставина, що слідчим ОСОБА_4 в оскаржуваній постанові зазначено про можливість її оскарження до слідчого судді відповідно до ст. 303 - 307 КПК України, не спростовує самих положень статті 303 КПК України, якою не передбачено можливості оскарження до слідчого судді постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання потерпілого або його представника про відмову у закритті кримінального провадження з конкретних підстав.

Крім того, надаючи оцінку спірним правовідносинам суд звертає увагу на те, що, на даний час кримінальне провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 розслідується виключно в частині вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. (в іншій частині - ч. 2 ст. 205 КК України закрито)

Відповідно до частини першої та другої статті 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;

2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Як вбачається з матеріалів справи досудове розслідування по кримінальному провадженні №32018020000000046 було розпочато з дня внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто з 14 травня 2018 року, за ознаками злочину передбаченого частиною третьою статті 191 КК України.

Відповідно до частини третьої статті 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За правиламичастини третьоїстатті 12КК Українитяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

В матеріалах кримінального провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 міститься ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від від 12 листопада 2019 року у справі №127/30568/19, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №32018020000000046 від 14.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, до шести місяців, тобто до 14 травня 2020 року.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень закону, враховуючи те, що у кримінальному провадженні №32018020000000046 від 14.05.2018, жодній особі не було повідомлено про підозру, строк досудового розслідування становить вісімнадцять місяців з дня внесення відомостей до ЄРДР (14.11.2019), який був продовжений ухвалою суду від 12.11.2019 до 14 травня 2020 року та відповідно вказаний строк сплинув 14 травня 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах кримінального провадження№32018020000000046 від 14.05.2018 відсутні відомості про подальше продовження строку досудового розслідування.

Відповідно абзацу другого частини п`ятої статті 294 КПК України строк досудовогорозслідування,що закінчився,поновленню непідлягає.

Частиною першою статті 113 КПК України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. (ст. 116 КПК)

Відповідно до частини першої статті 284 КПК України слідчий, дізнавач прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Таким чином,оскільки строкдосудового розслідуванняу кримінальномупровадженні №32018020000000046від 14.05.2018 закінчився та не був продовжений, з урахуванням вимог статті 284 КПК України, слідчий зобов`язаний закрити кримінальне провадження.

Згідно з частиною восьмою статті 233 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу.

Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження, постановою слідчого Вінницького ВП ГУПН у Вінницькій області ОСОБА_6 від 26.05.2020 кримінальне провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 було закрито у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Однак, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2021 (справа №127/29112/20) скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, задоволено та скасовано постанову старшого слідчого СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 від 26.05.2020 про закриття кримінального провадження №32018020000000047 від 14.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Скасовуючи постанову про закриття кримінального провадження слідчий суддя зазначив, що "постанова слідчого про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, невмотивованою та передчасною, а досудове розслідування по кримінальному провадженню №32018020000000047 від 14.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.191 КК України проведено однобічно та поверхово".

Однак,дослідивши матеріаликримінального провадженнята матеріалисправи,слідчий суддядійшов висновкупро те,що скасуваннясудом постановислідчого прозакриття кримінальногопровадження незмінює тієїобставини,що строкдосудового розслідування у кримінальному провадженні №32018020000000046 від 14.05.2018 закінчився та не був продовжений, а відтак, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 233 КПК України, слідчий позбавлений можливості вчиняти слідчі (розшукові) дії у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, однобічність та поверхневість досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018020000000047 від 14.05.2018, про що зазначено в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 18.01.2021 (справа №127/29112/20), не може бути усунуто у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, а відтак слідчий зобов`язаний закрити кримінальне провадження відповідно до вимог абзацу другого пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

З огляду на наведене, вимоги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , викладенні у клопотанні до слідчого та у скарзі, яка надійшла до суду, про зобов`язання слідчого кримінальне провадження №32018020000000046 від 14.05.2018 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не узгоджуються з вищенаведеними положеннями КПК України, та відповідно не можуть бути задоволені.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

При цьому, діючим кримінальним процесуальним законодавством слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов`язувати слідчого закрити будь-яке кримінальне провадження. Слідчий суддя звертає увагу, що закриття кримінального провадження є процесуальним рішенням, а не слідчою чи процесуальною дією, а тому слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов`язувати слідчого прийняти рішення про закриття чи не закриття кримінального провадження, оскільки слідчий самостійний у прийнятті такого рішення.

Посилання ж адвоката ОСОБА_3 на те, що ОСОБА_7 де-факто являється підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування не є реабілітуючою обставиною та створює враження, що кримінальне правопорушення мало місце та було вчинено ОСОБА_5 , однак останній не був притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки закінчився строк, у даному випадку немає правового значення та не приймається судом до уваги, оскільки суд розглядає скаргу в межах заявлених вимог відповідно до положень КПК України, а тому наявність чи відсутність таких обставин не змінює того, що постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не відноситься до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а також не змінює того, що слідчий суддя не наділений повноваженнями зобов`язувати слідчого прийняти рішення про закриття кримінального провадження.

Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

2) зобов`язання припинити дію;

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 9, 214, 303-307, 309, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 10.02.2021 про відмову у задоволенні клопотання та зобов`язання слідчого вчинити дії та прийняти процесуальне рішення про закриття кримінального провадження №32018020000000046, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя