Рішення

від 22.02.2021 по справі 464/4600/19

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/4600/19

пр.№ 2/464/109/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання - Цуняк А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача Львівської міської ради - Кузь І.І.,

представника відповідача Релігійної організації Український католицький університет Української греко-католицької церкви - Москаля Д.М.,

представника відповідача Релігійної організації Львівська духовна семінарія Святого Духа Української греко-католицької церкви - Беня Б.З.,

представника відповідача Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради - Паращича В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Релігійної організації Український католицький університет Української греко-католицької церкви , Релігійної організації Львівська духовна семінарія Святого Духа Української греко-католицької церкви , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання неправомірними та скасування рішень , -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14.05.2020 (Т. 1 а.с. 241), до відповідачів Львівської міської ради, Релігійної організації Український католицький університет Української греко-католицької церкви , Релігійної організації Львівська духовна семінарія Святого Духа Української греко-католицької церкви , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання неправомірними та скасування ухвал Львівської міської ради №1504 від 28.02.2002, №1774 від 20.09.2012, №1884 від 28.02.2002 в частині вилучення та передачі у постійне користування земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 8,7268 га, визнання неправомірним та скасування акту про право постійного користування земельною ділянкою від 20.11.2012 серії ЯЯ №178068, скасування запису в поземельній книзі на право постійного користування земельною ділянкою площею 5,8574 га, кадастровий номер 4610136800:03:003:0007, за релігійною організацією Український католицький університет Української греко-католицької церкви, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою площею 8,7268, кадастровий номер 4610136800:03:003:0008, за релігійною організацію Львівська духовна семінарія Святого Духа Української греко-католицької церкви . В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що є власником будинковолодіння АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом серії АВЕ №908007 від 27.09.1999. Житловий будинок складається з двох житлових кімнат площею 34,5 кв.м., до якого також належать господарські будівлі і споруди: цегляний сарай, позначений в поверховому плані літ. Б, дерев`яні сараї, позначені в поверховому плані літ. В і Г, дерев`яна вбиральня, позначена літ. У, дерев`яна огорожа №1, колодязь, позначений літ. К. Будинок розташований на земельній ділянці площею 1200 кв.м., що надана в користування для обслуговування будинковолодіння на підставі рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641. У квітні 2019 року, з метою належного оформлення права користування вищевказаною земельною ділянкою, звернувся до землевпорядної організації з проханням допомогти в оформленні земельної ділянки та виготовленні землевпорядної документації. Однак, йому було надано лише копію плану земельної ділянки та повідомлено, що вищевказана земельна ділянка знаходиться в користуванні РО Український католицький університет УГКЦ та РО Львівська духовна семінарія Святого Духа УГКЦ . 25.07.2019 отримав відповідь відділу у м. Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області, до якої долучено державний акт про право постійного користування земельною ділянкою у АДРЕСА_2 , зареєстрований за №46101003000201 від 20.11.2012, та копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку для обслуговування будівель Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ. З наданих документів дізнався, що вищевказана земельна ділянка, яка надана для обслуговування його будинковолодіння на підставі рішенням виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641, увійшла в межі земельної ділянки площею 17,0 га, що надана в оренду для будівництва комплексу семінарії на АДРЕСА_2 . Так, 12.05.2012 Львівською міською радою надано в оренду вказану ділянку Львівській духовній семінарії Святого Духа Києво-Галицької Митрополії Греко-католицької церкви на підставі ухвали Львівської міської ради №1504 від 28.02.2002. В подальшому, ухвалою Львівської міської ради №1774 від 20.09.2012 земельну ділянку площею 5,8574 га, що входила в земельну ділянку площею 17,0 га, вилучено з користування Малої семінарії Києво-Галицької митрополії Української греко-католицької церкви та передано Українському католицькому університету УГКЦ. Також ухвалою Львівської міської ради №1884 від 14.11.2012 земельну ділянку площею 8,7268 га, що входила в земельну ділянку площею 17,0 га, вилучено з користування Малої семінарії Києво-Галицької митрополії Української греко-католицької церкви та передано Львівській духовні семінарії Святого Духа УГКЦ. 20.11.2012 Українському католицькому університету УГКЦ видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 5,8574 га, серії ЯЯ №178068, та зареєстровано право користування в Державному земельному кадастрі. Таким чином, земельна ділянка площею 1200 кв.м., яка знаходиться під будинковолодіння позивача та мала б перебувати в його користуванні, перейшла в користування відповідачів в складі земельних ділянок площею 8,7268 га та 5,8574 га на підставі вищевказаних рішень Львівської міської ради. Таким чином, позивач позбавлений можливості отримати документи на користування земельною ділянкою під його житловим будинком та право отримати її у власність для обслуговування будинковолодіння, а у випадку необхідності не зможе відчужити житловий будинок. Вказав, що є користувачем земельної ділянки, на якій розташоване успадковане ним нерухоме майно та частина земельної ділянки, що необхідна для його обслуговування, оскільки успадкована ним нерухомість є невід`ємною від зазначеної земельної ділянки. Окрім цього, згідно з інформацією державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку за відповідачем, за відповідачем РО Український католицький університет УГКЦ зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136800:03:003:0007, за відповідачем РО Львівська духовна семінарія Святого Духа УГКЦ зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136800:03:003:0008. Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за відповідачем РО Український католицький університет УГКЦ речове право на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4610136800:03:003:0007 не зареєстроване.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, надала пояснення, аналогічні змісту такого та відповідей на відзиви, інших пояснень (Т.1 а.с. 124-127, Т. 2 а.с. 20-21, 211-217) , відповідно до яких безоплатна передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України, не є тотожним з переходом права на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду, що передбачено ст. 120 Земельного кодексу України. Вказані правові норми передбачають різні процедури в частині набуття у власність земельних ділянок, відтак, встановлені норми щодо площі земельних ділянок, передбачені у ст. 121 Земельного кодексу України не поширюються на правовідносини, що виникають при застосуванні ст. 120 цього кодексу. При застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 Земельного кодексу України необхідно виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Враховуючи принцип слідування землі за будівлею, позивач є власником будинку та відповідно земельної ділянки, оскільки будинок фактично займає частину земельної ділянки, а інша частина необхідна для безпосереднього обслуговування житлового будинку. Вважає, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у межах строку позовної давності, оскільки дізнався про таке порушення лише у квітні 2019 року. Ведення з позивачем переговорів щодо відчуження будинку не може свідчити про обізнаність позивача щодо порушення його прав на земельну ділянку, оскільки предмет розмови полягає не в питанні щодо законного власника земельної ділянки, а щодо відчуження нерухомого майна. Як видно з плану земельної ділянки, межові знаки не були встановлені безпосередньо на земельній ділянці позивача, встановлення таких поблизу інших земельних ділянок могло і не сформувати у позивача думку про те, що порушуються саме його права. Доводи Львівської міської ради про те, що позивач мав можливість дізнатись про його порушене право із веб-сайту, де публікуються проекти ухвал, не можуть братись до уваги, оскільки відповідач не має обов`язку відстежувати такі веб-сайти та шукати з поміж численних ухвал та інших документів ті ухвали, що можуть порушити його право. Додатково зазначила, що покликання відповідачів на те, що останні у встановленому законом порядку набули у користування земельну ділянку, що належала позивачу, також є неправильним, оскільки Львівська міська рада не була власником земельної ділянки, а відтак не була уповноважена розпоряджатися такою на власний розсуд. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №437/20 від 28.05.2020, земельна ділянка на АДРЕСА_1 , відповідно до конфігурації кадастрового плану, виготовленого ТОВ Землевпорядний центр Наділ , розташована в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 4610136800:03:003:0007, площею 5,8574, та 4610136800:03:003:0008, площею 8,7268 га. Вказаний факт додатково підтверджує, що права позивача порушені, оскільки його земельна ділянка розподілена між відповідачами. Відомості та інформація, що викладені у такому висновку, надають можливість оцінити ряд технічних питань, які вказують на те, що права позивача є порушеними. Окрім цього просила суд врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду, перелік яких наведено у заяві від 16.12.2020 (Т. 2 а.с. 211-217). Вказала, що разом з об`єктом нерухомого майна до позивача, на підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України, перейшло право користування земельною ділянкою під таким та частиною земельної ділянки, необхідною для його обслуговування. Оскільки ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є позивач, з 1958 року користувалася земельною ділянкою під будинком, тому відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позивач має право на земельну ділянку, що знаходиться під будинком. Згідно з висновком комісії виконкому Львівської міської ради за ОСОБА_3 зареєстровано право користування земельною ділянкою АДРЕСА_3 на підставі рішення Львівського міськвиконкому №821 від 30.07.1958. Приймаючи оскаржувані ухвали №1504 від 28.02.2002, №1774 від 20.09.2012 та №1884 від 14.11.2012не було перевірено, чи вільна земельна ділянка від забудови. За таких обставин вищевказані ухвали не можуть вважатись законними і підлягають скасуванню, як і держаний акт на право постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , серії ЯЯ №178068. Позивач користується спірною земельною ділянкою на підставі рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641, таке рішення не скасовано, земельну ділянку у встановленому законом порядку в користувача вилучено не було, підстави передбачені статтями 140, 141 Земельного кодексу України для припинення права власності чи користуванні відсутні. Право користування земельною ділянкою не втрачене, в зберігається до його належного переоформлення. Оскільки законодавство, чинне на час прийняття рішення №641 від 12.12.1964, не визначало моменту, з якого особа набувала прав землекористування, то право користування земельною ділянкою виникло на підставі рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641. Як Земельний кодекс 1970 р., так і Земельний кодекс 1990 р., серед підстав припинення права користування земельними ділянками не передбачали неоформлення або непереоформлення раніше наданих прав. Просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Львівської міської ради Кузь І.І. в судовому засіданні позов не визнала з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (Т.1 а.с. 129-136). Зазначила, що після прийняття позивачем нерухомого майна у спадщину 27.09.1999, на виконання вимог статей 23, 30 Земельного кодексу України, останній не звертався до Львівської міської ради з метою приватизації земельної ділянки на АДРЕСА_2 , чи належного оформлення за ним землекористування. Ухвалою Львівської міської ради від 24.06.1999 №268 Про погодження місця розташування комплексу семінарії на АДРЕСА_2 та надання Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ дозволу на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню земельної ділянки під будівництво міською радою погоджено місце розташування і надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення в постійне користування земельної ділянки міськземфонду, орієнтовною площею 10 га, на АДРЕСА_2 для будівництва комплексу семінарії. Ухвалою Львівської міської ради від 12.10.2000 №808 внесено зміни в п. 1 ухвали від 24.06.1999 №268, а саме те, що замість 10 га необхідно читати 17 га. В матеріалах попереднього погодження для виготовлення проекту відведення земельної ділянки Львівській духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ для будівництва комплексу семінарії у м. Львові на вул. Хуторівка, виданих Львівським міським центром державного земельного кадастру, наявний висновок Львівського міського управління земельних ресурсів від 23.11.2000 №1639/1628, відповідно до якого вказане управління попередньо погоджує вибір земельної ділянки для згаданих цілей, площею 17 га, за рахунок земель міста, які не надані у власність або користування. Вибір земельної ділянки погоджується з відповідними обмеженнями та сервітутами, визначеними Головним управління архітектури і містобудування. У висновку Головного правління архітектури і містобудування на погодження вибору земельної ділянки від 08.08.2000 №1610/1596 зазначено, що Головне управління архітектури і містобудування погоджує Львівській духовній семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ вибір земельної ділянки для надання в постійне користування під розміщення комплексу семінарії на АДРЕСА_2 за рахунок земель запасу міста Львова, орієнтовною площею 15,15 га. Відповідно до висновку від 21.05.2001 №04-14/142 Львівське обласне управління земельних ресурсів, керуючись ст. 34 ЗК України та наказом обласного управління від 19.11.1996 №97 Про впорядкування робіт по відводах земель для несільськогосподарського призначення, які відводяться сільськими, селищними та міськими радами , розглянуто матеріали попереднього погодження вибору земельної ділянки для Львівської Духовної Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ під розташування комплексу семінарії в м. Львові, погодження землекористувача, міських землевпорядника, архітектора, санлікаря, інспектора екобезпеки. Намічена для згаданих цілей ділянка розташована в АДРЕСА_2 та займає площу НОМЕР_2 га земель міста, в тому числі відкриті землі з незначним рослинним покривом площею 14,2 га, під ставками та іншими водоймищами 1,1 га, забудовані землі площею 1,7 га. Проектом відведення передбачається закріплення земельної ділянки у постійне користування. Враховуючи необхідність розташування комплексу семінарії, згоду землекористувача, відповідних державних служб, обласне управління земельних ресурсів погодилось з вибором і розмірами намічених до відводу земель при умові виконання вимог управління екологічної безпеки. Враховуючи положення ст. 12 Земельного кодексу України при погодженні матеріалів попереднього погодження для виготовлення проекту відведення земельної ділянки Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ для будівництва комплексу семінарії у м. Львові на вул. Хуторівка, виданих Львівським міським центром державного земельного кадастру, не було висловлено застережень чи зауважень до поданих на погодження документів. У зв`язку з цим у міської ради не було причин ставити під сумнів достовірність матеріалів попереднього погодження. На виконання ухвали міської ради від 24.06.1999 №268 Про погодження місця розташування комплексу семінарії на АДРЕСА_2 та надання Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ дозволу на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки під будівництво , а також, розглянувши клопотання Львівської Духовної Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ від 02.10.2001 №295/01, матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, висновок Львівського обласного управління земельних ресурсів від 21.05.2001 №01-14/142, керуючись ст. 41-1 Конституції України, пп. 34 п. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 4, 7, ч. 2, 5 п. 1 ст.10, статтями 19, 34 Земельного кодексу України, на підставі тимчасового погодження Про порядок надання і вилучення земельних ділянок для державних і громадських потреб , затвердженого рішення Львівської обласної ради від 11.05.1995 №69, Львівською міською радою прийнято рішення 07.12.2001 №565 Про затвердження Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва комплексу семінарії на АДРЕСА_2 . Вказаним рішенням затверджено Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва комплексу семінарії на АДРЕСА_2 від 28.02.2002 №1504 затверджено Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ проект відведення в оренду строком на 50 років земельної ділянки площею 17,0 га для будівництва комплексу семінарії на АДРЕСА_2 . Розглянувши звернення Українського Католицького Університету УГКЦ від 01.03.2012 №65/12, прийнято ухвалу від 20.09.2012 №1774, якою вилучено з користування Малої Семінарії Києво-Галицької Митрополії Греко-Католицької Церкви земельну ділянку площею 5,8574 га на АДРЕСА_2 , та передано Українському Католицькому Університету УГКЦ зазначену земельну ділянку у постійне користування для обслуговування існуючих будівель за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі громадського призначення. На звернення Львівської Духовної Семінарії Святого Духа УГКЦ від 01.03.2012 міська рада прийняла ухвалу від 14.11.2012 №1884 Про користування Львівською духовною семінарією Святого Духа Української греко-католицької Церкви земельними ділянками на вул. Хуторівці . Вказаною ухвалою вилучено за згодою з користування Малої Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 8,7268 га та земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 1,3715 га на АДРЕСА_2 , та передано у постійне користування для обслуговування існуючих будівель за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі громадського призначення. На підставі ухвали Львівської міської ради від 20.09.2012 №1774 Українському Католицькому Університету видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_2 , загальною прощею 5,8574 га від 01.11.2012 серії ЯЯ №178068 та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №461010003000201 від 20.11.2012. На момент прийняття оскаржуваних ухвал Львівської міської ради, земельна ділянка на АДРЕСА_1 , відносилася до земель м. Львова та не була надана у власність або користування. Стаття 22 Земельного кодексу УРСР від 18.12.1990, чинного на момент видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, встановлювала, що право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Однак, як випливає із поданого позивачем висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 28.05.2020 №437/20, земельній ділянці на АДРЕСА_1 , на якій знаходиться будинок позивача, не присвоєно кадастрового номера земельної ділянки. Також у висновку зазначений перелік документів, які посвідчують право позивача на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , а саме: технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовлений Львівським БТІ, станом на 15.02.1992, інвентарний номер 952, реєстраційний номер 3327, та рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641. Проте, жоден із зазначених документів не посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою. Відповідно до вимог земельного законодавства документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку можна поділити на дві групи: документи, видані до 01.01.2013 - державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку, документи, видані після 01.01.2013 - свідоцтво про право власності на нерухомемайно чи витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641, відповідно до якого вирішено залишити в користуванні земельну ділянку площею 1200 кв.м. за будинковолодінням АДРЕСА_4 , а залишок земельної ділянки площею 652,7 кв.м. вилучити та зарахувати до міськземфонду. Однак, після прийняття зазначеного рішення виконкому спадкодавцем позивача ОСОБА_3 не було оформлено землекористування спірною земельною ділянкою, її межі не були винесені в натурі. Окрім цього, позивачем, після успадкування нерухомого майна, а саме будинку на АДРЕСА_1 , також не було вжито заходів щодо оформлення землекористування земельною ділянкою відповідно до вимог земельного законодавства. Окрім цього, покликалася на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду для захисту його порушених прав. Просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник Релігійної організації Львівська духовна семінарія Святого Духа УГКЦ Бень Б.З. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (Т.1 а.с. 89-92). Зокрема, зазначив, що позивачем не доведено те, що попередній власник будинку АДРЕСА_1 мав оформлене право користування земельною ділянкою, на яку претендує. Жодних доказів надання в користування земельної ділянки за вказаною адресою не надано. Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641 не підтверджує надання попередньому власнику будинку АДРЕСА_4 земельної ділянки. Позивачу було відомо про існування відповідних рішень Львівської міської ради та оформлення земельних ділянок за Львівською духовною семінарією Києво-Галицької митрополії УГКЦ, РО Українським католицьким університетом УГКЦ , РО Львівська Духовна семінарія Святого Духа УГКЦ та керівним центром Партіаршої курії УГКЦ. Усі рішення Львівської міської ради є публічними, доводяться до відома населення через засоби масової інформації та проходять процедуру оприлюднення у відповідності до ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування , в тому числі на веб-сторінці Львівської міської ради. Позивач з 2002 року і до цього часу міг довідатись про те, що поблизу його будинку розташовані Львівська духовна семінарія та Український католицький університет, які оформили право користування земельною ділянкою. За цей період земельна ділянка була відведена в оренду, розділена на частини та передана в користування релігійним організаціям, споруджено ряд будівель, де відбувається навчальний процес. На етапі відведення відбулася процедура винесення земельної ділянки в натурі, встановлення межових знаків. Зокрема, межові знаки встановлювались як у 2002 році, так і в 2009 році при підготовці документації для розподілу земельної ділянки і передачі в користування релігійних організацій. З огляду на викладене, позивач не мав жодних перешкод у доступі до ухвал Львівської міської ради, оформлення земельних ділянок релігійними організаціями у 2002 та 2009-2012 роках та їх використання здійснювалося відкрито щодо позивача, будь-яких третіх осіб. Позивач знав та повинен був знати про те, що земельна ділянка перебуває у користуванні релігійних організацій. Крім цього, після того як на спірній земельній ділянці були споруджені корпуси духовної семінарії та УКУ, позивач особисто неодноразово протягом багатьох років вів переговори з представниками цих релігійних організацій щодо відчуження ним будинку на АДРЕСА_1 їх користь. Таким чином позивачем пропущено строк звернення до суду з такими позовними вимогами. При цьому, відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради №562 від 26.12.1991, у зв`язку з проектуванням транспортно-складського господарства ВО Львівприлад будинки №1, АДРЕСА_1 підлягали зносу. Звернувся до суду з заявою про застосування позовної давності. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Релігійної організації Український католицький університет Української греко-католицької церкви Москаль Д.М. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (Т.1 а.с. 101-106). Так, ухвалою Львівської міської ради №1774 від 20.09.2012 земельну ділянку площею 5,8574 га, що входить в земельну ділянку площею 17,0 га, вилучено з користування Малої семінарії Києво-Галицької митрополії греко-католицької церкви та передано Університету, якому 20.11.2012 видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 5,8574 га, серії ЯЯ №178068, та зареєстровано право постійного користування в Державному земельному кадастрі. Університет не порушив жодних прав чи інтересів позивача, оскільки не приймав рішення щодо визначення меж земельної ділянки, яка передана Львівською міською радою у постійне користування згідно з оскаржуваною ухвалою. Такі ухвали є актами індивідуальної дії, на підставі яких у відповідних осіб виникло право отримання у користування земельної ділянки, а тому законодавчо визначені підстави для скасування таких ухвал відсутні. Позивач оскаржує ухвали Львівської міської ради, якими в користування певних осіб в період з 2002 до 2012 передавалася земельна ділянка, загальною площею 17,0 га, в яку, як вважає позивач, увійшла його земельна ділянка, призначена для обслуговування будинку, а саме земельна ділянка площею 1200 кв.м. У матеріалах справи наявне рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641, відповідно до якого в користування за будинковолодінням АДРЕСА_4 залишено земельну ділянку площею 1200 кв.м., а залишок земельної ділянки площею 652,7 кв.м. вилучено та зараховано до міськземфонду. Позивач стверджує, що земельна ділянка площею 1200 кв.м., яка знаходиться під його будинковолодінням та мала б знаходитись в його користуванні, перейшла в користування відповідачів в складі земельної ділянки площею 8,7268 га та 5,8574 га на підставі вищевказаних рішень Львівської міської ради. Однак, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в містах не більше 0,10 га. В додатках до позову наявна копія графічного зображення усіх земельних ділянок на кадастровій мапі України з позначенням контурів земельної ділянки, на яку претендує позивач. При цьому, візуальний огляд поданої копії графічного зображення усіх земельних ділянок на кадастровій мапі України та відомості з Публічної кадастрової мапи України не дають можливість з точністю ідентифікувати особу, в користуванні якої знаходиться земельна ділянка, на яку претендує позивач. Однак, позивач оскаржує усі ухвали Львівської міської ради в цілому, незважаючи на те, що з позову випливає, що останній претендує не на всю площу відповідної земельної ділянки, а лише на 1200 кв.м., однак відповідно до положень ст. 121 ЗК України має право отримати не більше 1000 кв.м. Всупереч вимогам статей 23, 30 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), чинного на момент отримання позивачем спадщини, з 1999 року позивачем не здійснено реєстрації відповідної земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, отриманий ним у спадок. Позивач оскаржує ухвали Львівської міської ради №1504 від 28.02.2002, №1774 від 20.09.2012, №1884 від 14.11.2012, при цьому, вказує, що дізнався про те, що відповідна земельна ділянка знаходиться на праві постійного користування УКУ УГКЦ лише в квітні 2019 під час оформлення права користування земельною ділянкою, що знаходиться під його будинком. Проте, з моменту отримання відповідного будинку у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.09.1999 позивач не міг не помічати, що відповідна земельна ділянка знаходиться у користуванні тих чи інших осіб, адже за цей час на такій ділянці збудовано цілий комплекс будівель і споруд. Земельна ділянка площею 5,8574 га, кадастровий номер 4610136800:03:003:0007 га, та площею 8,7268 га, кадастровий номер 4610136800:03:003:0008, наявні в Публічній кадастровій карті України. Відомості про такі земельні ділянки та їх користувачів є відкритими, загальнодоступними більше трьох років, тому позивач міг дізнатися про порушення свого прав та про особу, яка їх порушила, значно швидше, ніж квітень 2019 року. Таким чином позивачем заявлено позовні вимоги після спливу позовної давності. Також зазначив, що представники Університету з ОСОБА_2 неодноразово вели перемовини щодо питання викупу його будівлі. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Паращич В.П. в судовому засідання позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (Т. 2 ас. 101-102). Зокрема, зазначив, що у позовній заяві відсутні посилання на будь-які докази, які б свідчили про наявність спору між позивачем та управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради щодо майнових прав. Пред`явлення позову до управління державної реєстрації лише через те, що у разі задоволення позовних вимог про скасування права постійного користування управління є одним із суб`єктів, який зможе виконати рішення суду, є недостатнім для можливості бути належним відповідачем у справі. Державний реєстратор не може вважатися таким, що порушує права третіх осіб, якщо правомірно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і вносить запис про таку реєстрацію на підставі чинного та нескасованого рішення відповідного суб`єкта, який здійснює публічно-владні управлінські функції. З огляду на викладене державний реєстратор і орган державної реєстрації не можуть бути належними відповідачами за позовними вимогами про скасування державної реєстрації прав, якщо такі вимоги є похідними від вимог про скасування рішень суб`єкта владних повноважень, на підставі якого державна реєстрація проведена. Позивачем не надано доказів, що останній у встановленому законом порядку звертався із документами, передбачених законом, для вчинення відповідних реєстраційних дій, а відповідачем у вчиненні таких відмовлено. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор здійснює державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавча. Таким чином, саме по собі скасування державної реєстрації прав не є підставою для скасування державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з`явився, до суду надійшов відзив на позовну заяву (Т. 2 а.с 199-204), відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного. Відповідно до інформації, наданої відділом у м. Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельна ділянка з кадастровим номером 461013600:03:003:0007, площею 5,8574 га, для обслуговування існуючих будівель за адресою: АДРЕСА_2 перебуває у постійному користуванні Українського Католицького університету УГКЦ відповідно до державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого 20.11.2012, виданого на підставі ухвали Львівської міської ради №1774 від 20.09.2012. Відомості про вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 461013600:03:003:0007 перенесені до Державного земельного кадастру 21.03.2016. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:03:003:0008, площею 8,7268 га, для обслуговування існуючих будівель за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у постійному користуванні Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ на підставі ухвали Львівської міської ради №1884 від 14.11.2012. Відомості про вищевказану земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:03:003:0008 внесені до Державного земельного кадастру 02.10.2013. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Позовна вимога до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області є похідною та залежить від задоволення інших позовних вимог. З огляду на викладене, вважає позовну вимогу про скасування в поземельній книзі запису на право постійного користування земельною ділянкою площею 5,8574 га, кадастровий номер 4610136800:03:003:0007, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме житлового будинку, позначеного в поверховому плані А-1, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться на земельній ділянці площею 1200 кв.м. на АДРЕСА_1 . Житловий будинок складається з двох кімнат житловою площею 34,5 кв.м. та кухні. До будинку належать господарські будівлі і споруди: цегляний сарай, позначений в поверховому плані літерою Б-1, дерев`яні сараї, позначені в поверховому плані літерами В, Г, дерев`яна вбиральня, позначена в поверховому плані літ. У, дерев`яна огорожа №1, колодязь, позначений в поверховому плані літерою К. Вказане підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27.09.1999 серії АВЕ №908007, реєстраційним посвідченням серії КММ від 05.06.2000 (Т.1 а.с. 20, 21).

На підставі рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 12.12.1964 №641, за будинковолодінням АДРЕСА_4 залишено земельну ділянку площею 1200 кв.м., а залишок земельної ділянки площею 652,7 кв.м. вилучено та зараховано до міськземфонду (Т.1 а.с.22).

Ухвалою від 24.06.1999 №268, за результатами розгляду клопотання Львівської Духовної Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ та проекту пропозиції розташування комплексу семінарії на АДРЕСА_4 , враховуючи висновок постійної комісії землекористування, будівництва і архітектури, Львівська міська рада ухвалила погодити місце розташування і надати дозвіл Львівській Духовній семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення в постійне користування земельної ділянки міськземфонду орієнтовною площею 10 га на АДРЕСА_2 для будівництва комплексу семінарії (Т.1 а.с. 137).

Ухвалою Львівської міської ради від 12.10.2000 №808 внесено зміни в п. 1 ухвали Львівської міської ради від 24.06.1999 №268 Про погодження місця розташування комплексу семінарії на АДРЕСА_2 та надання Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ дозволу на збір матеріалів попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки під будівництво , відповідно до яких замість 10 га необхідно читати 17 га ( Т.1 а.с. 138).

Згідно з висновком Головного управління архітектури і містобудування від 08.08.2000 №1610/1596, погоджено Львівській Духовній семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКУ вибір земельної ділянки для надання в постійне користування під розміщення комплексу семінарії на АДРЕСА_4 за рахунок земель запаху міста Львова орієнтовною площею 15,15 га ( Т.1 а.с. 140).

Відповідно до висновків щодо попереднього погодження Львівській духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ місця розташування земельної ділянки для будівництва комплексу Духовної Семінарії Святого Духа на вул. Хуторівка від 23.11.2000 №1630/1628-16, 21.05.2001 №04-14/142, Львівське міське управління земельних ресурсів та Львівське обласне бюро земельних ресурсів відповідно погодили вибір земельної ділянки для згаданих цілей площею 17 га за рахунок земель міста (Т.1 а.с. 139, 142).

На виконання ухвали міської ради від 24.06.1999 №268 Про погодження місця розташування комплексу семінарії на АДРЕСА_2 та надання Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ дозволу на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки під будівництво , а також, розглянувши клопотання Львівської Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ від 02.10.2001 №295/01, матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, висновок Львівського обласного управління земельних ресурсів від 21.05.2001 №01-14/142, керуючись ст. 41-1 Конституції України, пп. 34 п. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 4, 7, ч. 2, 5 п. 1 ст.10, статтями 19, 34 Земельного кодексу України, на підставі тимчасового погодження Про порядок надання і вилучення земельних ділянок для державних і громадських потреб , затвердженого рішенням Львівської обласної ради від 11.05.1995 №69, Львівською міською радою прийнято рішення від 07.12.2001 №565 Про затвердження Львівській Духовній Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва комплексу семінарії на АДРЕСА_5 а.с. 146).

Відповідно до ухвали №1504 від 28.02.2002 Про затвердження Львівській духовній семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ проектування відведення земельної ділянки для будівництва комплексу семінарії на вул. Хуторівці , розглянувши клопотання Львівської Духовної Семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ, рішення виконкому Львівської міської рали від 07.12.2001 №565 Про затвердження Львівській Духовній семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва комплексу семінарії на АДРЕСА_5 , проект відведення земельної ділянки Львівська міська рада ухвалила затвердити Львівській Духовній семінарії Києво-Галицької Митрополії УГКЦ проект відведення в оренду терміном на 50 років земельної ділянки площею 17.0 га для будівництва комплексу семінарії на АДРЕСА_5 а.с. 5).

20.05.2002 між Львівською міською радою та Львівською Духовною Семінарією Святого Духа Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви укладено договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_5 , загальною площею 170000 кв.м., згідно з планом землекористування (Т. 1 а.с. 6-7).

Ухвалою Львівської міської ради №1774 від 20.09.2012 Про користування Українським католицьким університетом Української греко-католицької церкви земельною ділянкою на вул. Хуторівка, 35 вилучено за згодою з користування Малої семінарії Києво-Галицької Митрополії Української греко-католицької церкви земельну ділянку площею 5,8574 на АДРЕСА_2 , яку передано Українському католицькому університету Української греко-католицької церкви у постійне користування для обслуговування існуючих будівель за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі громадського призначення (Т.1 а.с. 8).

В подальшому, ухвалою Львівської міської ради № 1884 від 14.11.2012 Про користування Львівською духовною семінарією Святого Духа Української греко-католицької церкви земельними ділянками на вул. Хуторівка, 35 вилучено за згодою з користування Малої семінарії Києво-Галицької митрополії УГКЦ земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 8,7268 га та земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 1,3715 га на АДРЕСА_2 , які передано Львівській духовній семінарії Святого Духа УГКЦ у постійне користування для обслуговування існуючих будівель за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі громадського призначення (Т.1 а.с. 9).

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №178068, Український Католицький Університет Української Греко-Католицької Церкви на підставі ухвали Львівської міської ради №1774 від 20.09.2012 є постійним користувачем земельної ділянки площею 5,8574 га, розташованої у АДРЕСА_2 (Т.1 а.с. 10).

Згідно з витягом з державного земельного кадастру, земельній ділянці, площею 5,8574 га, розташованій у АДРЕСА_2 , цільове призначення якої - для обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, присвоєно кадастровий номер 4610136800:03:003:0007 (Т.1 а.с. 11-12).

Як видно з відповіді Управління Держкомзему у місті Львів Головного управління Держкомзему у Львівській області від 17.05.2011, відповідно до земельно-кадастрових даних, земельні ділянки на АДРЕСА_2 , згідно з представлених планів земельних ділянок площею 8,37268 га, 1,3715 га, 1,0443 га, 5,8574 га входять в межі земельної ділянки площею 17,000 га на АДРЕСА_5 , яка знаходиться в оренді Львівської Духовної Семінарії Святого Духа Києво-Галицької Митрополії УГКЦ м. Львів-Рудно для будівництва комплексу семінарії терміном на 50 років до 28.02.2052 (Т.1 а.с. 17).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 11.12.2019, за інформацією відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:03:003:0007 зареєстрована у Державному реєстрі земель 20.11.2012 та перенесена до Державного земельного кадастру на підставі п. 4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр . Земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:03:003:0008 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 02.10.2013 (Т.1 а.с. 164).

Як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог представники відповідачів Львівської міської ради, Релігійної організації Український католицький університет Української греко-католицької церкви , Релігійної організації Львівська духовна семінарія Святого Духа Української греко-католицької церкви , серед іншого, покликалися на сплив позовної давності (заяви від 05.12.2019, т. 1 а.с. 86-88, 98-99, 101-106).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 надала показання про те, що була працівником УКУ УГКЦ з 1997 до 2013 та працівником Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ до 2016 року. Свідку відомо, що протягом 2005-2006 років з позивачем велись переговори щодо відчуження успадкованого житлового будинку та певні пропозиції ОСОБА_2 тривалий час обмірковував. У 2017 останній зателефонував їй та попросив відновити переговори, з приводу чого зверталась до ректора УКУ УГКЦ.

Свідок ОСОБА_5 надав показання про те, що вів з ОСОБА_2 переговори лише щодо відчуження житлового будинку на АДРЕСА_1 , оскільки документів на земельну ділянку позивач не надав. ОСОБА_2 на певному етапі перемовин повідомив, що знайшов квартиру, яку мав намір придбати за кошти, отримані за будинок, проте вказав, що запропонована йому сума коштів за будинок є недостатньою. Жодні письмові документи в ході домовленостей з ОСОБА_2 не складались.

Разом з тим, звертаючись до суду з таким позовом, позивачем ОСОБА_6 зазначено, що у зв`язку з переходом до нього права власності на вищевказаний житловий будинок на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, є користувачем земельної ділянки, на якій розташований будинок, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. При цьому, покликається серед іншого на положення ст. 377 Цивільного кодексу України, статей 120, 125 діючого Земельного кодексу України та ст. 30 Земельного кодексу України (1990 р.), що діяв на момент успадкування будинковолодіння, та вважає, що за ним зберігається право користування земельною ділянкою до його належного переоформлення.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 28.05.2020 №437/20, наданого за зверненням ОСОБА_2 , фактична конфігурація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 відповідає конфігурації, що міститься в технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовлений Львівським БТІ, станом на 15.02.1992, інвентарний номер 952, реєстровий номер 3327. Житловий будинок на АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:03:003:0007 площею 5,8574 га. Земельна ділянка на АДРЕСА_1 відповідно до конфігурації кадастрового плану, виготовленого ТзОВ Землевпорядний центр Наділ , розташована в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 461013600:03:003:0007 площею 5,8574 га та 461013600:03:003:0008, площею 8,7268. (Т.2 а.с. 22-31).

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Земельного кодексу України (1990 р.), діючого на час видачі свідоцтва про право на спадщину від 27.09.1999, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 30 Земельного кодексу України (1990 р.), право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (1990 р.), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

У чинному Земельному кодексі України порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачено статтею 123. Згідно зі ст. 125 цього кодексу, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Крім цього, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України (1990 р.), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які надаються у власність чи користування громадян у містах повинен бути не більше 0,1 гектара (ст. 67 Земельного кодексу України (1990 р.)).

В ході розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 після отримання у 1999 році свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у встановленому законом порядку до відповідних органів місцевого самоврядування, органів державної влади, землевпорядних організацій з метою врегулювання питання щодо земельної ділянки, на якій розташований належний йому на праві власності житловий будинок, не звертався, та відповідно його право на таку земельну ділянку у відповідному порядку не посвідчене (оформлене) і межі такої земельної ділянки в натурі не встановлено. При цьому, жоден із наявних у позивача документів не посвідчує право власності чи право користування вищевказаною земельною ділянкою.

Враховуючи наведене, достатніх підстав для визнання неправомірними та скасування ухвал Львівської міської ради №1504 від 28.02.2002, №1774 від 20.09.2012, №1884 від 28.02.2002 в частині вилучення та передачі у постійне користування земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 8,7268 га, державного акту про право постійного користування земельною ділянкою від 20.11.2012 серії ЯЯ №178068 не встановлено. Інші позовні вимоги фактично є похідними від вищевказаних вимог.

Обставини, викладені у наданих представником позивача висновках Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, не є аналогічними з обставинами цієї справи.

Таким чином, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 22, 23, 30 Земельного Кодексу України (1999 р.), статтями 123, 125 Земельного кодексу України, статтями 2, 81, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської міської ради, Релігійної організації Український католицький університет Української греко-католицької церкви , Релігійної організації Львівська духовна семінарія Святого Духа Української греко-католицької церкви , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання неправомірними та скасування рішень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.03.2021.

Головуючий Дулебко Н.І.