Рішення

від 01.03.2021 по справі 520/12255/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 березня 2021 року № 520/12255/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участі представників:

позивача - Мосейчук А.І.

відповідача - Шутової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю МРП 21 (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 33, код ЄДРПОУ 41553660)

до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МРП 21 (далі по тексту - позивач, ТОВ "МРП 21", товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС, контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну підстави позову, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0037215704 від 28 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що через прийняття 23.01.2019 Комісією Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про те, що ТОВ ПЕЛАРГО (правонаступником якого є ТОВ МРП 21 ) відповідає п. 1.6. Критеріїв ризикованості платника податку, товариство не подавало на реєстрацію та не мало можливості реєструвати податкові накладні з лютого по листопад 2019 р., позаяк, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, таке віднесення до ризикових зумовлює обов`язкове зупинення реєстрації податкових накладних, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, це створило додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Отже, рішення про віднесення ТОВ ПЕЛАРГО до ризикових, яке є обов`язковим для нього та породжує негативні наслідки для Товариства, зумовило необхідність змінити свою поведінку та поклало додатковий тягар оскаржувати рішення суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з цим зазначає про відсутність вини товариства у неподанні ним до ЄРПН на реєстрацію податкових накладних з лютого по листопад 2019 р., а відтак висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки від 29.01.2020 №182/20-40-57-04-16/41553660 та, як наслідок, прийняте на його підставі податкове повідомлення - рішення № 0037215704 від 28 лютого 2020 року про застосування штрафу на суму 977097,51 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування є неправомірними, а оскаржуване рішення таким, що підлягає скасуванню.

Посилаючи на викладені вище доводи і міркування, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - ГУ ДПС у Харківській області, позов не визнав.

У своєму відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що викладені в акті від 29.01.2020 №182/20-40-57-04-16/41553660 судження контролюючого органу про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об`єктивно, позаяк подані на реєстрацію у листопаді податкові накладні є виписаними з лютого по листопад 2019 року, тобто зареєстровані з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних. За таких підстав, податкове повідомлення - рішення № 0037215704 від 28 лютого 2020 року про застосування штрафу на суму 977097,51 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування є правомірним та обґрунтованим.

Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що згідно витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ № 26606250 товариство з обмеженою відповідальністю МРП 21 (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 33, код ЄДРПОУ 41553660) є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю Пелагро . Так, у Реєстрі міститься запис про юридичну особу (код ЄДРПОУ 41553660) 25.02.2021 року стосовно ТОВ Пелагро у зв`язку із державною реєстрацією змін інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміною керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміною місцезнаходження юридичної особи щодо первісного позивача по справі ТОВ Пелагро .

Ухвалою суду від 01.03.2021 року було задоволено клопотання представника позивача та замінено позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пеларго" (вул. Антоновича, буд. 7, корп. В, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 41553660) у справі на товариство з обмеженою відповідальністю МРП 21 (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 33, код ЄДРПОУ 41553660).

Згідно копії витягу з протоколу від 23.01.2019 р. № 21 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було ухвалено включити платника ТОВ ПЕЛАРГО (п.н. 41553660) до переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок за критерієм ризиковості платників відповідно п. 1.6. наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Позивач, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, неодноразово звертався до Головного управління ДФС у Харківській області зі скаргами про виключення з переліку підприємств, що відповідають критеріям ризикованості (Скарги від 17.05.2019, 31.07.2019, 10.06.2019, 09.09.2019, 17.09.2019, 21.10.2019 р.).

Згідно копії витягу з протоколу від 19.11.2019 року № 67 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, пунктом 7 Порядку денного засідання визначено питання Про розгляд скарг від платника ТОВ Пелагро (п.н. 41553660) .

По вказаному питанню комісією було ухвалено рішення виключити ТОВ ПЕЛАРГО (п.н. 41553660) із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платника з ознаками ризиковості через те, що на теперішній час проведення ризикових операцій не вбачається, про що позивача було повідомлено листом № 10037/10/20-40-06-04-08 від 19.11.2019 року Про надання відповіді .

З 20.11.2019 року по 25.11.2019 року ТОВ ПЕЛАРГО здійснено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму на загальну суму 2445241, 25 грн., а саме:

№ податкової накладноїДата виписки ПНСума ПДВ, грн. 207 21.02.2019 23708,2 218 20.02.2019 41548,00 213 15.02.2019 26950,67 219 27.02.2019 42318,67 221 21.02.2019 32633,33 214 20.02.2019 17045,32 217 23.02.2019 24298,67 204 20.02.2019 69394,00 209 14.02.2019 4895,99 203 20.02.2019 69394,00 224 23.02.2019 86347,8 215 21.02.2019 27891,33 225 24.02.2019 83576,54 210 15.02.2019 27880,00 222 21.02.2019 51625,93 206 21.02.2019 55307,8 212 15.02.2019 36720,00 208 22.02.2019 140590,00 211 15,02.2019 40913,33 223 23.02.2019 87392,07 205 21.02.2019 77860,00 226 25.02.2019 94440,87 300 28.06.2019 4109,33 299 27.06.2019 8374,99 259 04.04.2019 1516,16 261 05.04.2019 2095,36 264 12.04.2019 2027,84 262 09.04.2019 2010,78 263 10.04.2019 1519,68 260 05.04.2019 2040,82 216 22.02.2019 26882,67 257 08.02.2019 72546,33 253 13.02.2019 7895,83 254 19.02.2019 16487,5 255 06.02.2019 73473,33 250 27.02.2019 9851,25 256 07.02.2019 72443,33 249 02.02.2019 11396,00 245 14.04.2019 90466,68 241 17.04.2019 4020,00 234 15.04.2019 30276,00 231 10.04.2019 26478,00 239 15.04.2019 43333,33 242 04.04.2019 60163,46 238 08.04.2019 97466,69 243 14.04.2019 98933,35 227 04.04.2019 28062,00 235 16.04.2019 26496,00 237 08.04.2019 92066,69 244 14.04.2019 91933,35 230 10.04.2019 25722,00 233 15.04.2019 29682,00 232 15.04.2019 24426,00 229 08.04.2019 28350,00 236 24.04.2019 28620,00 246 14.04.2019 80433,35 228 05.04.2019 25326,00 240 16.04.2019 5166,67 251 17.06.2019 10000,00 252 18.06.2019 9200,00 200 30.09.2019 1000,00 247 03.09.2019 989,96 201 30.09.2019 2000,00 248 31.10.2019 2000,00 301 27.06.2019 5226,00 ГУ ДПС у Харківській області проведена камеральна перевірка ТОВ Пеларго з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), якою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (акт перевірки від 29.01.2020 №182/20-40-57-04-16/41553660).

На підставі висновків акту перевірки за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 2445241, 25 грн., ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 28.02.2020 №0037215704 щодо застосування штрафу на суму 977 097, 51 грн., за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Не погоджуючись з означеним рішенням владного суб`єкта, позивач звернувся до суду із вимогою про його скасування.

Суд відзначає, що згідно приписів частини першої статті 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 19 частини першої статті 4 КАСУ індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частиною першою статті 5 КАСУ визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підпунктом 20.1.45. пункт 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - ПКУ, кодекс) встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно пункту 61.1. статті 61 ПКУ податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 ПКУ).

За приписами пункт у71.1. статті 71 ПКУ інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно п.п. 74.1., 74.3. статті 74 Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пункт 201.1 статті 201 ПКУ визначає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII), була змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Постанова № 117 втратила чинність 01.02.2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року N 1165. Тобто, на час спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачався саме Порядком № 117.

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) (п. 1 Порядку № 117).

Згідно пункту 2 Порядку № 117 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» /«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» /«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У п. 5 Порядку передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку).

За п. 7 Порядку у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року).

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

Згідно п. 1 Порядку роботи комісій цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно п. 17 Порядку під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пунктом 23 Порядку передбачено, що протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Отже, суд відзначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Суд відзначає, що такі дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

З аналізу приписів чинного податкового законодавства на час виникнення спірних правовідносин вбачається, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

Відтак, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача та не позбавляє права платника податків на направлення податкових накладних на реєстрацію до ЄРПН.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом п. 120 1 ст. 120і ПК України, визначена відповідальність за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкових накладних, передбаченого статтею 201 ПК України, а саме - накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Так, позивачем до суду не надано, а судом під час розгляду справи по суті не добуто належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів: подання товариством податкових накладних, означених в акті перевірки, в межах граничних строків, встановлених приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України; доказів визнання незаконними дій контролюючого органу по віднесенню ТОВ Пелагро до переліку таких платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; доказів зупинення податкових накладних, означених в акті перевірки і у подальшому - відмови в їх реєстрації у зв`язку із віднесенням ТОВ Пелагро до переліку таких платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У відповідності зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

В ході розгляду справи відповідач довів належними та допустимими, достатніми та достовірними в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказами, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв у відповідності до критеріїв, встановлених ч.2. ст. 2 КАСУ та приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Таким чином, позовні вимоги позивача до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МРП 21 (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 33, код ЄДРПОУ 41553660) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.03.2021 року.

Суддя Бадюков Ю.В.