Рішення

від 23.02.2021 по справі 520/13949/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 лютого 2021 року № 520/13949/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Зюкіної О.В.,

представника відповідача - Милейко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Соратник" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Благодійна організація "Благодійний фонд "Соратник" звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р. видану м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 р.;

- зобов`язати м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби здійснити митне оформлення товару за ціною, зазначеною декларантом у ЕМД №UA807070/2020/005601 та здійснити випуск товару у вільний обіг.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 року є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення. Вказані обставини, на думку позивача, є підставою для зобов`язання м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби здійснити митне оформлення товару за ціною, зазначеною декларантом у ЕМД №UA807070/2020/005601 та здійснити випуск товару у вільний обіг.

Ухвалою суду від 19.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. Також, представником відповідача вказано, що підставою для запиту у підприємства позивача, який виступав в якості декларанта, додаткових документів відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України стали обґрунтовані підстави митного органу вважати, що декларантом було здійснено заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів. При цьому, вказано, що оскільки заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівня на подібні товари, що оформлювались у найближчий час до часу митного оформлення оцінюваного товару митницею було прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та прийнято спірне у даній справі рішення про коригування митної вартості за резервним методом.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Благодійна організація "Благодійний фонд "Соратник", код ЄДРПОУ - 39358252, зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

Під час розгляду справи встановлено, що 10.06.2020 р. Благодійною організацією Благодійний фонд СОРАТНИК , який виступає одержувачем та декларантом, з метою митного оформлення ввезеного товару подано електронну митну декларацію №UA807070/2020/00560 до митного посту Харків-аеропорт Слобожанської митниці Держмитслужби. за якою декларувався товар №1 Картина написана маслом, назва Nighi Seascape w Fishing Sailing Boats" написана більш ніж 100 років тому (за даними з товаросупровідних (документів), обрамлена дерев`яною рамкою. Надсилається в якості подарунку .

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано наступні товаросупровідні документ: митну декларацію CN 23 (Customs Declaration EE200373042SE), що надана країною відправлення, рахунок-проформу (Proforma Invoice 0303/20).

Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що товар є подарунком, про що декларант зазначив у відповідних графах ЕМД, та декларантом визначено ціну товару за основним методом (тобто, за вартістю операції).

В процесі митного оформлення товару 10.06.2020 р. за повідомленням про проведення митного огляду товару, надісланому декларанту від митного посту Харків-аеропорт Слобожанської митниці Держмитслужби, та інспектором митного посту разом з представником декларанта було здійснено митний огляд товару.

За результатами проведеного митного огляду, складено акт №UA807070/2020/000082 від 10.06.2020 p., яким встановлено, що оглянутий товар візуально відповідає відомостям заявленим в ТСД, а кількість місць, опис, маркування відповідають заявленим декларантом у ЕМД.

В той же день, 10.06.2020 р. від Відділу аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією Слобожанської митниці Держмитслужби до позивача надійшов запит, щодо надання документів відповідно до вимог ст. 52, 53, 55 та 58 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, 11.06.2020 року БО БФ СОРАТНИК засобами електронного обміну даними з митними органами, у відповідь на запит Відділу аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією від 10.06.2020 року було надіслано лист № 06/1-20 від 11.06.2020 про те, що задекларований товар у ЕМД №UA807070/2020/005601 є подарунком і, як наслідок, окрім наданих до ЕМД товаросупровідних документів, в яких відправником була відображена вартість товару, всі інші можливі документи у декларанта відсутні.

Позивачем у позовній заяві вказано, що у зазначеному листі, декларантом також було повідомлено про здійснення самостійного пошуку на веб-ресурсі EBAY.COM (https://www.ebay.com/) з метою визначення діапазону цін на подібні та близькі до товару за зовнішнім виглядом та товарним описом картин і встановлено що ціни на такі картини, в перерахунку на середній курс шведської крони (SEK) становлять від 1746 до 4316 SEK з наданням обґрунтованих посилань та зображень (знімків екрану).

22.06.2020 p. Відділом аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією щодо товару, задекларованого за ЕМД №UA807070/2020/005601 було винесено рішення про коригування митної вартості №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 і встановлено новий розрахунок митної вартості на товар: 6943,07 дол. США/кг або 11803,22 дол. США/шт або 108863,40 SЕК/шт.

При цьому, митним органом у графі 33 рішення вказано, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відсутні банківські платіжні документи щодо транспортних витрат), чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема, відсутня митна декларація країни відправлення, відсутні відомості де зазначена інформація щодо автора картини, назви картини, року написання, вартості в країні експорту та/або в світі, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та здійснені фахівцями мистецтвознавцями щодо вартості товару тощо), а також у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МКУ, та спливу терміну, передбаченому ст. 53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експотер у результаті поставки в Україну. Також зазначено, що джерелом інформації для даного рішення є наявна в митному органі цінова інформація з врахуванням спрацювання ризику АСАУР та фактів митних оформлень схожих товарів: МД №UA100170/2020/18122 від 04.6.2020. При прийнятті даного рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає: тов. №1: 6943,07 дол. США/кг або 11803,22 дол. США/шт. або 108863,40 SEK/шт. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту.

Таким чином, юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення відповідачем вказано положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про спрацювання модуля АСАУР, недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У подальшому на виконання цього рішення про коригування митної вартості Митницею було прийнято рішення у формі Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р.

Відповідачем, зокрема, зазначено, що задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені митницями у максимально наближений термін, подані до митного оформлення документи не підтверджують в повній мірі задекларований найменший рівень митної вартості.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням, 06.07.2020 року звернувся зі скаргою до органу вищого рівня щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 року.

Листом від 20.07.2020 року №714-08-2/714-15/13/9922 скаргу не задоволено, рішення про коригування та картку відмову в прийнятті ЕМД не скасовано та запропоновано оскаржити рішення безпосередньо до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить відомості про митне оформлення товару, яке вже було здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні в ЄАІС та АСМО Інспектор, проте ані рішення, ані відзив на позовну заяву не містять відомості про подібність товарів за поданою заявником митною декларацією та товаром за митною декларацією, інформація щодо якої наявна в відповідача.

При цьому, відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, що свідчить про необґрунтованість зазначених доводів відповідача.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача стосовно правомірності проведеного розрахунку під час коригування, з огляду на обставини того, що такий розрахунок здійснено із розрахунку не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання ВМД, а із розрахунку вартості одного кілограму товару, без урахування того, що товар є окремою одиницею товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну. Застосування відповідачем з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, враховуючи обставини того, що самі по собі відомості зазначеної системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для висновку про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позов в частині того, що позивачем до митного оформлення не було надано усіх документів не можуть вважатися судом доведеними та обґрунтованими, оскільки позивачем як і під час митного оформлення, так і під час розгляду справи було повідомлено, що імпортований товар є подарунком, що свідчить про відсутність у позивача інших доказів, окрім наданих до митного оформлення.

Суд також зазначає, що положеннями ст. 264 Митного кодексу України визначено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відтак, слід дійти висновку, що видане відповідачем рішення у формі коригування митної вартості товару та рішення у формі картки відмови у митному оформленні товарів співвідносяться як безумовна причина та імперативний наслідок.

Частиною 7 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тому недоведеність відповідності закону рішення відповідача про коригування митної вартості товару з невідворотною неминучістю призводить до виникнення правових підстав для визнання протиправною картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів.

Відповідачем у спірних в даній справі рішеннях та картках відмови не було вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених постанові від 06.03.2019 по справі № 809/278/17.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 по справі № 826/25605/15 ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Також, стосовно посилань представника відповідача на необхідність реєстрації документа та отримання висновку експерта суд зазначає, що вказана процедура неможлива при митному оформленні, а здійснюється після закінчення митних процедур та випуску товару у вільний обіг, оскільки фізично неможливо без товару (картини) здійснити реєстрацію, а товар знаходиться на митному складі і на даний момент не випущений у вільній обіг на митну територію України. Крім того, суд зазначає, що в своїх запитах відповідач жодного разу не зауважив на недотримання такої процедури, що свідчить про неможливість врахування таких доводів судом.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 11 Закону Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей , обов`язковій державній експертизі підлягають культурні цінності, заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення.

Відтак, для здійснення процедури ввезення культурних цінностей на митну територію України проведення експертизи не є обов`язковим, а є лише правом декларанта чи митного органу, що свідчить про помилковість доводів представника відповідача в цій частині.

Суд одночасно зазначає, що в документах, наданих для здійснення митних процедур зазначені наступні характеристики товару: назва картини, її вартість в країні експорту, її вік вказані в митній декларації CN 23 (Customs Declaration EE200373042SE), що надана країною відправлення) та рахунку-проформі (Proforma Invoice 0303/20); опис товару/full descripting of goods - antique painting Night Seascape w Fishing Sailing Boats , over 100 year; value - 4222,00, freight - 456,00, insurance - 0, total value - 4676,00.

Стосовно посилання представника відповідача на ненадання супровідного листа СР 71 суд зазначає, що відповідачем про ненадання зазначеного документу не було повідомлено під час проведення процедури консультації.

Крім того, суд зазначає посилання представника відповідача на Порядок пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 р. № 211, яким передбачено використання супровідного листа CP 71, є необґрунтованим, адже його дія поширюється на національного оператора поштового зв`язку, а у даному випадку було здійснено переміщення товару шляхом міжнародного авіасполучення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаних доводів представника відповідача.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів за №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 р. та картки відмови №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р. видану м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби, у зв`язку з чим останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби здійснити митне оформлення товару за ціною, зазначеною декларантом у ЕМД №UA807070/2020/005601 та здійснити випуск товару у вільний обіг суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є передчасними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Благодійної організації "Благодійний фонд "Соратник".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Благодійної організації "Благодійний фонд "Соратник" (просп. Правди, буд. 6, під. 8, м. Харків, 61022) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA807070/2020/00323 від 22.06.2020 р. видану м/п «Харків-аеропорт» Слобожанської митниці Держмитслужби.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за №UA807000/2020/001080/2 від 22.06.2020 р.

Стягнути на користь Благодійної організації "Благодійний фонд "Соратник" (просп. Правди, буд. 6, під. 8, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 39358252) сплачену суму судового збору у розмірі 4204 (чотири двісті чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ - 43332958).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 02 березня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.