Рішення

від 02.03.2021 по справі 520/9039/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року № 520/9039/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

14.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просив суд:

- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача № 2951 від 30 червня 2020 року про відмову нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення відповідача № 2951 від 30 червня 2020 року про відмову нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, на думку позивача, є неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 520/9039/2020 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного суду в зразковій адміністративній справі № 440/2722/20.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року поновлено провадження у справі № 520/9039/2020 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідач, Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, позивач мaє статус інваліда війни II групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області із заявою від 25.06.2020 року, в якій просив нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області листом №2951 від 30.06.2020 року повідомило позивача, що ч. 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами) передбачено, що щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Також, вказано, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і « Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що розмір разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни II групи У 2020 році становить - 3640,00 грн. Зазначено, що в квітні 2020 позивачу виплачено разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 3640,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом б підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI частину 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII, фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Статтею 17-1 Закону № 3551-XII визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин , який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

При цьому у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення зазначено, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Водночас, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.

Отже, на час виплати позивачу у 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.

Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.

Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Враховуючи вищевикладене, виплата відповідачем позивачу, як інваліду ІІ групи в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 3640,00 грн. з урахуванням приписів постанови КМУ № 112, а не статті 13 Закону №3551-XII, є неправомірною та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Вказана позиція повністю узгоджується зі змістом рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20), залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не виплатити ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

При цьому, позивач у позовній заяві зокрема просив визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача № 2951 від 30 червня 2020 року про відмову нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Проте, лист Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області №2951 від 30.06.2020 року за своєю суттю не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Таким чином, позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області щодо не виплатити ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Враховуючи вищевикладене та протиправність бездіяльності відповідача, суд приходить до висновку про зобов`язання Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області (64200, Харківська область, м. Балаклія, майдан Ростовцева, 4) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області щодо не виплатити ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомогу до 5-го травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року, як особі з інвалідністю II групи внаслідок війни, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.