Постанова

від 05.03.2021 по справі 520/13198/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Мельников Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 р. Справа № 520/13198/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бершова Г.Є.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2020, м. Харків, повний текст складено 23.11.20 по справі № 520/13198/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САБ-ОХОРОНА"

до Головного управління ДПС у м.Києві , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САБ-ОХОРОНА" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві за №1753889/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2020 р., №1753890/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2020 р., №1753891/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 30.06.2020 р.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "САБ ОХОРОНА" (код за ЄДРПОУ 39772227) № 1 від 30.06.2020 р., № 2 від 30.06.2020 р., № 3 від 30.06.2020 р.

В обґрунтування позову зазначено, що спірними у даній справі рішеннями було відмовлено у реєстрації податкових накладних. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення підприємства позивача до ризикових та, як наслідок, направлених позивачем податкових накладних до реєстрації, до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірні рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставою для складення та реєстрації податкових накладних. В той же час, у спірних рішеннях вказано на ненадання позивачем всіх первинних документів щодо здійсненої операції, однак вказане не відповідає обставинам справи, оскільки податкові накладні було направлено на реєстрацію у зв`язку зі здійснення господарської операції, що було зафіксовано суб`єктами господарювання у первинних документах, та всі необхідні документи для реєстрації було надано податковому органу разом з поясненнями. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДПС у м. Києві за №1753889/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2020 р., №1753890/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2020 р., №1753891/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 30.06.2020 р.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "САБ ОХОРОНА" (код за ЄДРПОУ 39772227) № 1 від 30.06.2020 р., № 2 від 30.06.2020 р., № 3 від 30.06.2020 р.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САБ-ОХОРОНА" (просп. Льва Ландау, буд. 149, м. Харків, 61128, код ЄДРПОУ - 39772227) сплачену суму судового збору у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ - 43141267).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач, Головне управління ДПС у м.Києві, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "САБ-ОХОРОНА" (ідентифікаційний код юридичної особи 39772227) зареєстроване як суб`єкт господарювання в формі юридичної особи.

Позивач як платник податків з 29.04.2015 року перебував на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, а з 04.09.2020 року - у Головному управлінні ДПС у Харківській області.

За видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "САБ-ОХОРОНА" є коди КВЕД 80.10 діяльність приватних охоронних служб (основний); 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 80.20 обслуговування систем безпеки; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Судом встановлено, що в рамках здійснення власної господарської діяльності підприємством позивача ТОВ " САБ ОХОРОНА " було оформлено податкові накладні № 1 від 30.06.2020 р., № 2 від 30.06.2020 р., № 3 від 30.06.2020 р. та на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України було направлено такі податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно інформації зазначеної у квитанціях, отриманих підприємством позивача, що направлені ДПС України через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України, версія 2.3.4.55 , реєстрація документів була зупинена, оскільки податкові накладні відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.07.2020 року №9165726486, №9165740094, №9165707285 податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено. Зазначено: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.06.2020 №1, №2 та №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник D = 2,6373%, Р = 0.

Судом встановлено, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних позивачем було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійсненої господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за допомогою програми електронного документообігу направлено на адресу відповідачів повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками: а саме щодо податкової накладної № 1 від 30.06.2020 р., сума ПДВ - 368520,00 грн.: повідомлення № 1 від 15.07.2020 р.; договір на охорону об`єктів від 01.08.2019 р., що укладений між ТОВ "САБ ОХОРОНА" (виконавець) та ПАТ АПК-ІНВЕСТ (замовник); рахунок №28 від 30.06.2020 р.; акт наданих послуг №28 від 30.06.2020 р.; банківська виписка за період 15.07.2020 р.; щодо податкової накладної № 2 від 30.06.2020 р., сума ПДВ - 39960,00 грн.; повідомлення №2 від 15.07.2020 р.; договір на охорону об`єктів від 01.10.2019 р., що укладений між ТОВ "САБ ОХОРОНА" (виконавець) та ТОВ Александровка-Агро (замовник); рахунок №29 від 30.06.2020 р.; акт наданих послуг №28 від 30.06.2020 р.; банківська виписка за період 15.07.2020 р.; щодо податкової накладної № 3 від 30.06.2020 р., сума ПДВ - 17760,00 грн.; повідомлення № 3 від 15.07.2020 р.; договір на охорону об`єктів від 14.12.2018 р., що укладений між ТОВ "САБ ОХОРОНА" (виконавець) та ТОВ КЗТС МАШИНИНГ (замовник) з додатками; рахунок №30 від 30.06.2020 р.; акт наданих послуг №30 від 30.06.2020 р.; банківська виписка за період 15.07.2020 р.

Проте, за результатами розгляду поданих документів підприємством позивача отримано від податкового органу з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме рішення Головного управління ДПС у м. Києві за №1753889/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2020 р., №1753890/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2020 р., №1753891/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 30.06.2020 р.

В якості підстав для відмови в реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач, не погодившись з відмовою Головного управління ДПС у м. Києві в реєстрації спірних податкових накладних, через електронний кабінет звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами щодо скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1753889/39772227 від 21.07.2020 р.; №1753890/39772227 від 21.07.2020 р.; №1753891/39772227 від 21.07.2020 р.

Однак, рішеннями комісії ДПС України залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач не погодився із оскаржуваним рішенням податкового органу та звернувся із позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних, а тому дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» , «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю САБ-ОХОРОНА станом на момент направлення до реєстрації податкових накладних було зареєстровано за адресою: вул. Юрія Іллєнка, буд. 2/10, корп. 14, пов. 6, м. Київ, 04050.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: п.8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно з вимогами п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, з аналізу наведених вище норм вбачається, що враховуючи встановлення відповідності позивача критеріям ризиковості платника податків, Комісія була зобов`язана розглянути питання про включення такого платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на засіданні Комісії та прийняти за його результатами рішення про відповідність підприємства позивача п. 8 критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням підстави, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

В той же час, суд зазначає, що в квитанціях від 14.07.2020 року №9165726486, №9165740094, №9165707285 не міститься жодної інформації стосовно того, що комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято відповідне рішення, згідно з яким підприємство позивача віднесене до ризикових платників податків.

Відповідного рішення контролюючого органу про віднесення позивача до ризикових платників податків згідно з приписами Порядку № 1165 не було надано як до суду першої, так і апеляційної інстанції.

Окрім того, відповідачем не було надано до суду жодних доказів на підтвердження наявності у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем як суб`єктом владних повноважень наявності достатніх правових підстав для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії Головного управління ДПС в м. Києві повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, оскаржуваним спірними рішеннями комісії Головного управління ДПС в м. Києві відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а в якості підстави визначено неподання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Відтак, колегія суддів приходить висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також колегія суддів наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 8 Критеріїв, без наведення відповідних недоліків, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарських операцій, що стали підставами для складання та реєстрації спірних податкових накладних.

Однак, комісією було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, колегією судді встановлено, що зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості.

Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту вказаної квитанції вбачається, що вона містить в собі посилання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В той же час, у спірних у даній справі рішеннях комісії вказано на ненадання підприємством позивача первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також в якості додаткової інформації вказано на відсутність первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей.

З приводу вказаного колегія суддів зазначає, що контролюючий орган фактично не врахував надані йому підприємством позивача разом із поясненнями документи, відповідно до яких підприємством позивача було подано на реєстрацію податкові накладні.

Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправних рішень про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.

Вказані обставини свідчать про протиправність рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДПС у м. Києві за №1753889/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2020 р., №1753890/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.06.2020 р., №1753891/39772227 від 21.07.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 30.06.2020 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "САБ ОХОРОНА" (код за ЄДРПОУ 39772227) № 1 від 30.06.2020 р., № 2 від 30.06.2020 р., № 3 від 30.06.2020 р., колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи позивача, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "САБ ОХОРОНА" (код за ЄДРПОУ 39772227) № 1 від 30.06.2020 р., № 2 від 30.06.2020 р., № 3 від 30.06.2020 р.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "САБ-ОХОРОНА".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 по справі № 520/13198/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко