Рішення

від 26.02.2021 по справі 580/5879/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2021 року справа № 580/5879/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Тальнівської міської ради, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 1,80 га, кадастровий номер 7124089200:01:001:1857, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Соколівоцької сільської ради Тальнівського району Черкаської області, оформленої рішенням №67/8-17.2 від 26.11.2020;

- зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,80 га, кадастровий номер 7124089200:01:001:1857, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Соколівоцької сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 22.10.2020 звернувся до відповідача із заявою про надання у власність вільної земельної ділянки із земель комунальної власності площею 1,8 га з кадастровим номером 7124089200:01:001:1857, розташованої в адміністративних межах Соколівоцької сільської ради Тальнівського району Черкаської міської ради. Відповідач рішенням №67/8-17.2 від 26.11.2020 Про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації відмовив позивачу у наданні вказаної земельної ділянки у зв`язку з передачею її в майбутньому учасникам АТО. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його конституційне право на землю.

Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 24.02.2020 отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 28.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7115507092020 від 01.12.2020 земельна ділянка площею 1,8 га з кадастровим номером 7124089200:01:001:1857, розташована в адміністративних межах Соколівоцької сільської ради Тальнівського району Черкаської області, відноситься до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування чи юридичним особам). Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. Форма власності - комунальна.

Позивач ОСОБА_1 22.10.2020 звернувся до Тальнівської міської ради (відповідач у справі) із заявою, в якій просив надати у власність вільну від використання земельну ділянку площею 1,8 га із земель комунальної власності за межами населеного пункту в адміністративних межах с. Соколівочка, кадастровий номер 7124089200:01:001:1857, землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Тальнівської міської ради №67/8-17.2 від 26.11.2020 позивачу відмовлено у наданні земельної ділянки з кадастровим номером 7124089200:01:001:1857 для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності, які відносять до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища, у зв`язку з передачею її в майбутньому учасникам АТО.

Вважаючи відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні правовідносини врегульовані Земельним кодексом України.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в частини 3 статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара.

Частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

На підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При вирішенні спору суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2018 у справі №803/1183/17, від 15.09.2020 у справі №805/4560/17-а, що відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судами.

Так, Верховний Суд зазначив, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

За приписами ст. 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, згідно вказаних норм, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з Земельного кодексу України способами формування земельної ділянки, є: у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на цій частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок); шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки.

У разі відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності особа, яка має намір отримати у власність земельну ділянку, має звернутись до відповідного органу із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. А у разі поділу раніше сформованої земельної ділянки - із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати у власність сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7124089200:01:001:1857. Із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації шляхом поділу сформованої земельної ділянки не звертався.

Отже, позовні вимоги про надання у власність сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 7124089200:01:001:1857 є передчасними і задоволенню не підлягають.

Разом з цим, відповідач відмовив позивачу у наданні у власність земельної ділянки з підстав передачі її в майбутньому учасникам АТО.

Тобто з підстав, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, рішення №67/8-17.2 від 26.11.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, згідно вказаних норм, питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою, поділу земельних ділянок тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Абзацом 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.10.2020 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тальнівської міської ради №67/8-17.2 від 26.11.2020 в частині відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 1,80 га, кадастровий номер 7124089200:01:001:1857, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Соколівоцької сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

Зобов`язати Тальнівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 жовтня 2020 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність площею 1,80 га, кадастровий номер 7124089200:01:001:1857, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Соколівоцької сільської ради Тальнівського району Черкаської області та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути з бюджетних асигнувань Тальнівської міської ради (вул. Соборна, 30б, м. Тальне, Черкаська область, 20401, РНОКПП 36566327) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий А.В. Руденко