ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3967/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Сеньківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Бориспільської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, за апеляційною скаргою Сеньківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Бориспільської районної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2020,
В С Т А Н О В И Л А:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулося до суду з позовом до Сеньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Сеньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області, за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Сеньківка, вул. Миру, буд. 11-А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 10.02.2020 №48.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Апелянт вважає, що зафіксовані в Акті перевірки порушення правил пожежної та техногенної безпеки, які створювали загрозу життю, а також здоров`ю людей були усунуті в повному обсязі.
В судове засідання з`явився представник апелянта та директор школи, підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилався на доводи, викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що Сеньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області, ідентифікаційний код 22203301, місцезнаходження: 08371, Київська область, Бориспільський район, с. Сеньківка, вул. Миру, 11-А, зареєстрована як юридична особа 16.03.1995, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 22.01.2007 запис №13301200000001100.
На підставі наказу від 30.01.2020 №118 Про проведення позапланових перевірок , посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 31.01.2020 №1019 Бориспільським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Сеньківською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 10.02.2020 №48.
Зі змісту зазначеного акта, за результатами проведення заходу встановлено наявність порушень відповідачем вимог законодавства, а саме: приміщення школи не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (відповідно до пункту 7.З., додатку А, таблиці А-1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ) (пункт 1.2., глави 1, розділу V ППБУ); приміщення школи не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей типу СО-3 (відповідно до пункту підпункту 5.1., пункту 5, таблиці Б.1, додатку Б ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту ) (пункт 1.2, глави 1, розділу V ППБУ); сходові клітки, внутрішні відкриті, зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, (відповідно до пунктів 9.7.1., 9.7.2., 9.13., 9.7.4., 9.7.5 ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 2.31, глави 2, розділу III ППБУ); не проведено вогнезахисну обробку засобами вогнезахисту дерев`яних елементів горищних покриттів (крокв, лат), які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, суб`єктом господарювання, який має відповідну ліцензію на такий вид робіт (відповідно до пункту 6.23 ДБН В. 1.1-7:2016) (пункти 2.5., 2.6 глави 2, розділу III ППБУ); основні евакуаційні виходи не позначено світловими покажчиками з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (пункт 2.31, 2.32, глави 2 розділу III ППБУ); двері евакуаційних виходів не обладнані пристроями для відкривання їх із середини без ключа у разі пожежі (відповідно до пункту 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016) (пункт 2.27., 2.37, глави 2, розділу III ППБУ); електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту не відповідають вимогам ПУЕ та потребують профілактичного ремонту (відповідно до висновку та відомостей недоліків які вказані у технічному звіті) (пункт 1.2, глави 1, розділу IV ППБУ); приміщення не в повній мірі забезпечені первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) відповідно до норм належності (пункт 3.6, глави 3, розділу V ППБУ); зони з кухонним обладнанням (плити, сковороди, тощо, системи витяжної вентиляції) в приміщеннях для приготування їжі не обладнані модульними системами локального пожежогасіння (відповідно до пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ) (пункт 1.2, глави 1, розділу V ППБУ); на дверях входу в підвал не вказано місце зберігання ключів (пункт 2.12, глави 2, розділу III ППБУ); люки виходу на горище в правому і лівому крилі закладу не виконано протипожежним 2-го типу (відповідно до пунктів 6.2., 6.4., таблиці 3, ДБН В. 1.1.7-2016) (пункт 2.3, глави 2, розділу III ППБУ); електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16, глави 1, розділу IV ППБУ); не відремонтований та не заповнений водою один з пожежних резервуарів (підпункт 2, пункту 2.1, глави 2, розділу V ППБУ); приміщення де розміщено оргтехніку не забезпечені переносними вогнегасниками ВВК-1,4 чи ВВК-2 (відповідно до пункту 6, додатку 10 Наказу МВС України №25 від 15.01.2018 Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників ) (пункт 3.6, глави 3, розділу V, пункт 22, розділу II ППБУ); до схематичного плану евакуації не розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (пункт 4, розділу II ППБУ); відсутній адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку), встановлений на фасаді будівлі або іншому видному місці і освітлюваними у темний час доби (пункт 2.22 глави 2 розділу III ППБУ); переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (пункт 3.10, глави 3, розділу V ППБУ); не проведено випробування на тиск та витрату води зовнішнього протипожежного водопроводу (пожежного гідранта), який знаходиться на території закладу з оформленням акту (підпункт 4, пункт 2.1, глави 2, розділу V ППБУ); біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (підпункт 9, пункт 2.1, глави 2); відсутній адресний вказівник (назва вулиці, номер будинку), встановлений на фасаді будівлі або іншому видному місці і освітлюваними у темний час доби (пункт 2.22 глави 2 розділу III ППБУ); переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (пункт 3.10, глави 3, розділу V ППБУ); не проведено випробування на тиск та витрату води зовнішнього протипожежного водопроводу (пожежного гідранта), який знаходиться на території закладу з оформленням акту (підпункт 4, пункт 2.1, глави 2, розділу V ППБУ); біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева) (підпункт 9, пункт 2.1, глави 2, розділу V ППБУ); пожежний кран-комплект №-3 (біля спортзалу) не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, важелем для полегшення відкривання вентиля (елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними) (пп. 2 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); пожежний кран-комплект №-1,4,5, не укомплектований пожежним стволом (пп. 2 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); в пожежному кран-комплекті №-7 відсутні елементи з`єднання на пожежному рукаві (пп. 2 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); в пожежному кран-комплекті №-1,2,4,5,6,7,8 пожежні плоскоскладальні рукави не приєднані до крана та ствола (пп. 3 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); пожежні кран-комплекти не розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (пп. 6 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пп. 8 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання) (пп. 9 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); не представлено журнал обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів (підпункт 9 пункт 2.2 глави 2 розділу V ППБУ); пожежний щит, не укомплектований: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11, глави 3, розділу V ППБУ); в підвальному приміщенні експлуатуються світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами) (пункт 1.18, глави 1, розділу IV ППБУ); вікна горищ, технічного поверху, не засклені (пункт 2.12 глави 2 розділу III ППБУ); працівників не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту (Кодекс цивільного захисту України, стаття 20, пункт 1, підпункт 2); кришки люків пожежних гідрантів не пофарбовані у червоний колір (п. 3 Наказу МВС України від 15.06.2015 №696) (пункт 22, розділу II ППБУ); відсутні покажчики руху до захисної споруди. Біля вхідних дверей захисної споруди не вивішена табличка розміром 60x50 см, із зазначенням номера споруди, місць зберігання ключів, її балансоутримувача, особи відповідальної за утримання та експлуатації сховища у мирний час, її місцезнаходження і номер телефону (Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджені наказом МВС України 09.07.2018 №589 (далі Вимоги) пункт 3,4 розділу II); приміщення захисної споруди не забезпечені: справними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); відсутня пожежна автоматика (пункт 5 розділу II Вимог); входи до захисної споруди не забезпечують можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення (пункт 6 розділу II, глава 1 розділу III Вимог); у приміщеннях захисної споруди електрообладнання та експлуатація електрообладнання здійснюється не у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок, а саме: електричні світильники не захищені пристроями від механічного пошкодження (пункт 9 розділу II Вимог); захисна споруда та її комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення не утримуються в належному технічному стані (пункт 7 розділу II Вимог); відсутня документація на захисну споруду у якій відображено відомості про терміни і результати проведення оглядів, обстежень та випробувань, проведення технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо (пункт 15 глави 3 розділу VI Вимог); не створено об`єктові формування цивільного захисту з обслуговування, захисних споруд (далі формування), не призначено осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію захисної споруди (пункти 1, 2 глави 1 розділу VI Вимог); особовий склад формування (відповідальні особи) їх посадові обов`язки та підготовленість не визначено (глава 2 розділу VII Вимог); захисну споруду не забезпечено засобами індивідуального захисту, радіаційної хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв`язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди згідно додатку №19 вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту Затверджені наказом МВС України 09.07.2018 №589 (далі вимоги) (пункт 5 глави 1 розділу VII Вимог); захисна споруда не забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю (пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог); захисна споруда не забезпечена лікарськими засобами медичними виробами (пункт 6 глави 1 розділу VII Вимог).
Зазначений акт підписано директором Сеньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Бориспільської районної ради Київської області без зауважень.
Вважаючи вказані порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з позовом до суду.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до ч. 1 якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно із ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
Водночас у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.
Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
У рамках проведеної ГУ ДСНС України у Київській області перевірки було встановлено значні порушення що є небезпечними факторами для виникнення пожежі на об`єкті (заклад освіти), створюють реальну загрозу життю та здоров`ю дітей які навчаються, працівників та осіб які перебувають в установі.
За результатами проведення повторного заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 24.06.2020 №157, встановлено зменшення кількості порушень вимог законодавства відповідачем.
Позивач зазначає, що залишились неусунутими наступні порушення відповідачем вимог законодавства на об`єкті (заклад освіти), який знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Сеньківка, вул. Миру, буд. 11-А:
- приміщення школи не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією (відповідно до пункту 7.З., додатку А, таблиці А-1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ) (пункт 1.2., глави 1, розділу V ППБУ);
- приміщення школи не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей типу СО-3 (відповідно до пункту підпункту 5.1., пункту 5, таблиці Б.1, додатку Б ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту ) (пункт 1.2, глави 1, розділу V ППБУ);
- сходові клітки, внутрішні відкриті, зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням, (відповідно до пунктів 9.7.1., 9.7.2., 9.13., 9.7.4., 9.7.5 ДБН В.2.5-56:2014) (пункт 2.31, глави 2, розділу III ППБУ);
- основні евакуаційні виходи не позначено світловими покажчиками з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (пункт 2.31, 2.32, глави 2 розділу III ППБУ);
- електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту не відповідають вимогам ПУЕ та потребують профілактичного ремонту (відповідно до висновку та відомостей недоліків які вказані у технічному звіті) (пункт 1.2, глави 1, розділу IV ППБУ);
- зони з кухонним обладнанням (плити, сковороди, тощо, системи витяжної вентиляції) в приміщеннях для приготування їжі не обладнані модульними системами локального пожежогасіння (відповідно до пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ) (пункт 1.2, глави 1, розділу V ППБУ);
- люки виходу на горище в правому і лівому крилі закладу не виконано протипожежним 2-го типу (відповідно до пунктів 6.2., 6.4., таблиці 3, ДБН В. 1.1.7-2016) (пункт 2.3, глави 2, розділу III ППБУ);
- не відремонтований та не заповнений водою один з пожежних резервуарів (підпункт 2, пункту 2.1, глави 2, розділу V ППБУ);
- пожежні кран-комплекти не розміщені у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности (пп. 6 п. 2.2 глави 2 розділу V ППБУ).
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - Правила №1417), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідачем на усунення порушень, зазначених в акті від 10.02.2020 № 48 було встановлено автоматичну пожежну сигналізацію, систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, евакуаційне освітлення на шляху евакуації, світлові покажчики з написом Вихід білого кольору на зеленому фоні в місцях основних евакуаційних виходів, згідно проекту, який пройшов погодження органу ДСНС.
Факт усунення зазначених недоліків підтверджується актом виконаних робіт від 07.12.2020 №1 та №2 (а.с.15-25 т.2).
Крім того, в технічному звіті від 22.11.2019 № 62 ЕТ-2019/11 визначено, що електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту придатні до використання та відповідають вимогам ПУЕ.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, на яку посилається позивач в актах, визначено, що будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .
Пунктом 1.2. ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об`єктів СПЗ під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.
З часу експлуатації будівлі в харчоблоці школи не здійснювались роботи по будівництву, реконструкції, технічному переоснащенню, капітальному ремонту, або зміні категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
Також в пункті 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 зазначено, що для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням (плити; сковороди; вертикальні, кутові, ланцюгові печі; шашличні печі з використанням газу, дров, кам`яного вугілля; фритюрниці; жарові шафи; "китайські котли" тощо; системи витяжної вентиляції), на підприємствах харчування при кількості посадочних місць 50 та більше необхідно використовувати модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань.
Сеньківська ЗОШ не є підприємством, зокрема і підприємством харчування, а є комунальним закладом і має вид економічної діяльності загальна середня освіта.
Згідно пункт 22 розділу II ППБУ під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. З часу експлуатації будівлі не здійснювались ремонтні або демонтажні роботи в харчоблоці школи, які б впливали на зменшення пожежної безпеки цього приміщення.
Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню.
Вимогами ДБН В. 1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва , на які посилався позивач при наданні оцінці порушень визначено, що ці норми застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації (пункт 1.2. ДБН).
Як зазначалося відповідачем, металевий протипожежний люк було змонтовано під час будівництва закладу і з моменту початку експлуатації будівлі рівень пожежної безпеки не знизився, а реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення, реставрація пов`язаною із заміною протипожежного люку в будівлі не проводилось.
Також, на території Сеньківської ЗОШ знаходиться пожежне водоймище та складається з двох резервуарів, один з яких заповнено в повній мірі. На даний час було відремонтовано і заповнено другий резервуар. На відстані 9 метрів від основної будівлі закладу на території села розміщено пожежний гідрант, відповідальність за експлуатаційні якості якого, несе орган місцевого самоврядування. Згідно підпункту 5 пункту 2.1. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 водоймище може знаходитись поблизу об`єкта в радіусі 200 метрів.
Щодо пункту 24 зазначеного в акті від 10.02.2020 № 48 (пункт 9 акту № 157) апелянт посилається на те, що шафи для кран-комплектів монтувались під час будівництва закладу згідно норм ДБН, які діяли на той час. Рівень пожежної безпеки не знизився з часу експлуатації будівлі, а в розумінні пункту 22 ППБУ відсутні підстави вимагати розміщення шаф для кран комплектів згідно нових вимог ДБН.
Фактична ситуація не обумовлює настання реальної загрози життю та здоров`ю людей, та відповідачем вжито та вживаються заходи, спрямовані на дотримання техногенної та пожежної безпеки, усунення порушень, виявлених перевіркою.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 420/5156/18 вказав, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 53 Закону України Про освіту передбачено, що здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання та праці.
Дії відповідача, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, усунуло ризик виникнення надзвичайної ситуації.
При цьому, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
Обраний позивачем захід реагування у вигляді повного зупинення та заборони експлуатації будівель і приміщень Сеньківської ЗОШ, не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності у досягненні справедливого балансу між інтересами відповідача та публічними інтересами.
У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Сеньківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Бориспільської районної ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Сеньківської загальноосвітньої школи I-III ступенів Бориспільської районної ради Київської області, про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 - скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови виготовлено 05.03.2021
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2021 |
Оприлюднено | 09.03.2021 |
Номер документу | 95365569 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні