Постанова

від 24.02.2021 по справі 140/2386/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 140/2386/18 пров. № А/857/128/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів - Обрізка І. М., Сеника Р. П.,

за участю секретаря судового засідання - Смолинця А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, ухвалене суддею Ксендзюком А. Я. в порядку письмового провадження у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КОММ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю КОММ (далі - ТзОВ КОММ ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.07.2018 № 0007631408, № 0007641408, № 0007651408.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при проведенні перевірки, на підставі висновків якої відповідачем були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, допущено процедурні порушення вимог чинного законодавства, а викладені у акті перевірки висновки є необ`єктивними та хибними. Вказує, що ним було дотримано усіх вимог та обмежень митного режиму переробки на митній території Україні відповідно до отриманого дозволу від Волинської митниці ДФС, оскільки роботи щодо переробки імпортованої сировини, ввезеної на митну територію України в митному режимі переробки, здійснено виключно власними силами без залучення сторонніх підприємств.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019, позов задоволено.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.07.2020 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 скасовано, адміністративну справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою те, що позивачем не підтверджено факт самостійної переробки імпортованих товарів без залучення іншого стороннього суб`єкта господарювання та не спростовано висновки контролюючого органу щодо обробки ТзОВ Новотекс виключно давальницької сировини на підставі укладених з позивачем договорів підряду. Зазначає, що ТзОВ КОММ пов`язане з іноземним суб`єктом господарювання - ВТП КОММ ВАТ Мажена Марциховец, з метою забезпечення його потреб виробництва з мінімізацією витрат, шляхом виготовлення (обробки) продукції на території України з майбутнім вивезенням (експортом) в межах митного режиму переробки до Республіки Польща, відтак, позивач не міг виробляти продукцію з сировини іншої, ніж та, що поставлялась йому від ВТП КОММ ВАТ Мажена Марциховец, зокрема, згідно з договором підряду, укладеного з ТзОВ Новотекс .

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ КОММ зареєстроване 15.06.2007 як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є виробництво іншого верхнього одягу .

Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку стану дотримання ТзОВ КОММ вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.03.2015 по 31.12.2017, за результатами проведення якої складено акт від 09.07.2018 № 10900/03-20-14-08/35184196.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог частини першої статті 147 та частини третьої статті 150 Митного кодексу України; вимог Закону України Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ; вимог пункту 206.12 статті 206 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого відповідно до частини третьої статті 282, частини дванадцятої статті 286, пункту 3 частини третьої статті 293 Митного кодексу України занижено податкові зобов`язання за митними деклараціями від 19.03.2015 № 205100000/2015/915, від 17.04.2015 № 205100000/2015/1288, від 30.04.2015 №205100000/2015/1435, від 25.05.2015 205100000/2015/1661, від 16.06.2015 № 205100000/2015/1848, від 30.06.2015 № 205100000/2015/1962, від 16.09.2015 №205100000/2015/2605, від 07.10.2015 №205100000/2015/2744, від 21.10.2015 №205100000/2015/2842, від 29.10.2015 №205100000/2015/2900, від 22.01.2016 №205100000/2016/62, від 07.04.2016 №205100000/2016/184, від 19.04.2016 №205100000/2016/246, від 18.05.2018 №UA205120/2018/001143 на загальну суму 1244527 грн, в тому числі ввізного мита - 318984,94 грн, додаткового імпортного збору - 132910,39 грн, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів - 792631,69 грн.

Такі висновки обґрунтовані тим, що за перевірений період із застосуванням преференції за кодом 517 - товар поміщується в митний режим переробки на митній території ТзОВ КОММ , оформлено 52 МД типу ІМ51, по яких надавались пільги зі сплати митних платежів. Операції з переробки товарів здійснювались на підставі укладених між позивачем (Виконавець) та Виробничо-торгівельним підприємством КОММ ВАТ Мажена Мартиховец (Замовник) контрактів про співпрацю від 02.01.2014 № 1/U/2014 та від 07.11.2016 № 1/U/2016, відповідно до яких Виконавець зобов`язується протягом встановлених термінів, неухильно дотримуючись технологічної схеми переробки, виготовити і поставити Замовнику одяг (продукція) з наданої Замовником давальницької сировини (елементи виробів з тканини, фурнітура, інші допоміжні та комплектуючі матеріали) без передання своїх права і обов`язків третій особі без письмової згоди іншої сторони контракту.

У заявах позивача про надання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України Товариство зобов`язалося всі роботи з переробки продукції здійснювати самостійно на власній території, однак, при здійсненні операцій з переробки частини ввезених товарів , а саме: Частини одягу: викроєні деталі піджаків для чоловіків модель Vestus здійснювалась із залученням сторонніх підприємств - ТзОВ Новотекс .

На підставі вказаного вище акта перевірки Головним управлінням ДПС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.07.2018 № 0007631408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, за податковими зобов`язаннями на 100 140,27 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 25 035,07 грн; № 0007641408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем додатковий імпортний збір за податковими зобов`язаннями на 41 725,11 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 10 431,28 грн; № 0007651408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів за податковими зобов`язаннями на 365 884,59 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 91 471,15 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення ТзОВ КОММ вимог митного законодавства є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а досліджені під час розгляду справи докази доводять факт самостійного виконання позивачем умов зовнішньоекономічних контрактів від 02.01.2014 №1/U/2014 та від 07.11.2016 №1/U/2016, без залучення іншого стороннього суб`єкта господарювання, а тому позивачем не порушено вимог порядку митного режиму переробки на митній території України та цільового використання імпортованих товарів.

Апеляційний суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів та здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пункт 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Підпунктами 20.1.2, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з частиною п`ятою статті 334 Митного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин) з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

За приписами пунктів 1, 2 частини третьої статті 345 Митного кодексу України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування.

Статтею 346 Митного кодексу України визначено підстави та порядок проведення органами доходів і зборів документальних виїзних перевірок.

Відповідно до частини першої статті 346 Митного кодексу України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 346 Митного кодексу України документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності таких обставин, як, зокрема: виявлення фактів або отримання документальної інформації, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що виявлені факти або отримана інформація, які свідчать про порушення вимог законодавства з питань митної справи, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Апеляційний суд враховує, що відповідно до правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, 22.03.2018 Головне управління ДФС у Волинській звернулась до ТзОВ КОММ з письмовим запитом Про надання пояснень та їх документального підтвердження , згідно з яким у зв`язку з виявленням можливих ризиків порушення законодавства України з питань державної митної справи під час ввезення на митну територію України товарів у митному режимі переробка на митній території України просило надати інформацію (пояснення та їх документальне підтвердження) за період з 01.03.2015 по 31.12.2017, зокрема, копії зовнішньоекономічних контрактів, акти виконаних робіт, договори на надання послуг з вивезення відходів, документи щодо оплати послуг, відображення у бухгалтерському та податковому обліку зазначених взаємовідносин та стану розрахунків по них, а в разу залучення для виконання заявок замовника третіх осіб, надати відповідні документи, що підтверджують факт виконання робіт та оплату за їх послуги.

12.04.2018 ТзОВ КОММ надало відповідь на вказаний запит, в якому зазначено, що веде зовнішньоекономічну діяльність, ввозить давальницьку сировину (викроєні деталі верхнього одягу та фурнітури до нього) та надає послуги по шиттю верхнього одягу згідно з технологічної схеми. Відходів по давальницькій сировині не було, для виконання заявок замовника третіх осіб не залучалось.

У зв`язку з ненаданням ТзОВ КОММ відповіді у повному обсязі на письмовий запит податкового органу, начальником Головного ДФС у Волинській області 08.05.2018 було видано наказ №1748 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ КОММ .

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при призначенні перевірки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Позивач таких висновків суду першої інстанції не спростував, оскільки не подавав апеляційну скаргу на рішення суду.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727).

Акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 2 розділу І Порядку № 727).

Пунктами 3, 4, 5 розділу ІІ Порядку встановлено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, складений за результатами перевірки діяльності позивача акт відповідає вимогам, встановленим нормами Порядку № 727, так як в ньому зафіксовані факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи з посиланням на первинні документи.

Що стосується підставності донарахування позивачу грошових зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 70 Митного кодексу України з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими: 1) імпорт (випуск для вільного обігу); 2) реімпорт; 3) експорт (остаточне вивезення); 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення; 7) тимчасове вивезення; 8) митний склад; 9) вільна митна зона; 10) безмитна торгівля; 11) переробка на митній території; 12) переробка за межами митної території; 13) знищення або руйнування; 14) відмова на користь держави.

При цьому, статтею 71 Митного кодексу України встановлено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Згідно з статтею 147 Митного кодексу України переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Пунктом 206.12 статті 206 Податкового кодексу України передбачено, що до операцій із ввезення товарів на митну територію України в митному режимі переробки на митній території застосовується умовне повне звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 23 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 148 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами. Заходи гарантування додержання митного режиму переробки на митній території застосовуються до товарів, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті.

Частиною першою статті 149 Митного кодексу України передбачено, що поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Згідно із частиною третьою статті 150 Митного кодексу України окремі операції з переробки товарів або повний цикл переробки за дорученням підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватися іншими підприємствами. При цьому відповідальність перед митними органами за порушення визначеного порядку переробки товарів несе підприємство, якому видано дозвіл на проведення операцій з переробки товарів на митній території України. Дозволи на виконання окремих операцій з переробки або повного циклу переробки надаються одночасно з дозволом на переробку товарів на митній території України або, за необхідності, - на підставі заяви відповідної особи після надання цього дозволу та відображаються у ньому.

Як встановлено з матеріалів справи, між ТзОВ КОММ (Виконавець) та Виробничо-торгівельним підприємством КОММ ВАТ Мажена Мартиховец (Замовник) укладено контракти про співпрацю від 02.01.2014 №1/U/2014 та від 07.11.2016 №1/U/2016.

Відповідно до пунктів 1.1 цих контрактів Виконавець зобов`язується протягом домовлених термінів, неухильно дотримуючись технологічної схеми переробки, виготовити і поставити Замовнику одяг (продукція) з наданої Замовником давальницької сировини (елементи виробів з тканини, фурнітура, інші допоміжні та комплектуючі матеріали). Замовлення на виготовлення продукції супроводжуються окремою Специфікацією та Технологічною схемою переробки давальницької сировини для кожної партії товару.

Пунктах 1.2, 1.3 згаданих контрактів визначено, що Специфікація містить: найменування продукції, модель, кількість швейних виробів, ціни за виготовлення одиниці виробу, загальна вартість робіт, вартість сировини, загальну вартість готової продукції. Технологічна схема переробки давальницької сировини містить всі основні етапи переробки, кількісні показники сировини на кожному етапі переробки, витрати Виконавця на кожному етапі переробки.

Відповідно до пунктів 12.2 контрактів жодна із сторін не може передавати свої права і обов`язки третій особі без письмової згоди іншої сторони контракту.

З письмового дозволу Волинської митниці ДФС іноземні товари поміщувались в режим переробки на митній території України з умовним повним звільненням від оподаткування.

При отриманні дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України ТзОВ КОММ зобов`язувалося всі роботи з переробки продукції здійснювати самостійно на території підприємства за адресою: 44750, Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Льотниче, вул. Лесі Українки, 120.

Як стверджує контролюючий орган, позивачем порушено митний режим переробки на митній території України із застосуванням пільги в режимі ІМ51, оскільки Частини одягу: викроєні деталі піджаків для чоловіків модель Vestus перероблялися із залученням стороннього підприємства - ТзОВ Новотекс .

Таким чином, обставини господарських відносин позивача з ТзОВ Новотекс мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.

Так, між позивачем (Замовник) та ТзОВ Новотекс (Підрядник) укладено договори підряду від 01.11.2010 №45/11, від 10.08.2011 №48/08.

Договором підряду від 01.11.2010 № 45/11 передбачалось проведення обробки предметів одягу згідно з додатками до договору. Термін дії договору - до 31.12.2012.

Згідно з договором підряду від 10.08.2011 №48/08 замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами провести технологічне прання та/або фарбування швейних виробів згідно з додатками до договору та передати після обробки Замовнику. Термін дії договору - до 31.12.2012.

Відтак, на момент укладення позивачем контрактів про співпрацю з Виробничо-торгівельним підприємством КОММ ВАТ Мажена Мартиховец договірні відносини з ТзОВ Новотекс були припинені.

Що стосується складених між позивачем та ТзОВ Новотекс актів виконаних робіт та комерційних інвойсів, то з них вбачається надання останнім послуг з обробки предметів одягу, а саме обробку напівфабрикатів (піджаків без підкладки) шляхом їх прання та/або фарбування.

При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено, що з наданих документів неможливо встановити, що оброблені ТзОВ Новотекс предмети одягу є саме товаром, поміщеним у митний режим переробка на митній території - Частини одягу: викроєні деталі піджаків для чоловіків модель Vestus .

Податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, не встановив належним чином всіх обставин відносин позивача з ТзОВ Новотех , не провів відповідну перевірку, а лише, виходячи із відсутності інших господарських відносин у позивача, вирішив, що ТзОВ Новотех було залучено до процесу переробки.

Більше того, з наявної в матеріалах справи технологічної схеми виготовлення піджаків для чоловіків не встановлено здійснення саме обробки готової продукції, оскільки вона передбачала таку послідовність переробки: прийом крою та фурнітури; заготовка деталей крою; монтаж заготовлених деталей; пришивання ґудзиків; навішування етикеток; пакування в поліетиленові мішки; навішування на вішаки.

Враховуючи викладене, доводи контролюючого органу про порушення позивачем митного режиму переробки на митній території України базуються на припущеннях, а не на фактично встановлених обставинах та доказах про те, що позивачем було залучено ТзОВ Новотех саме до переробки продукції.

Вказані обставини дають підстави для висновку, що умови зовнішньоекономічних контрактів від 02.01.2014 №1/U/2014 та від 07.11.2016 №1/U/2016 виконані ТзОВ КОММ самостійно, без залучення іншого стороннього суб`єкта господарювання, що свідчить про дотримання ним порядку митного режиму переробки на митній території України та цільового використання ввезених товарів, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до частини шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат судом не змінюється.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 140/2386/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 05.03.2021