Ухвала

від 02.03.2021 по справі 607/3446/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

02.03.2021 Справа №607/3446/21 Провадження № 1-кс/607/1234/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014210180000201 від 24.03.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

УСТАНОВИВ:

25.02.2021 на розгляд слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014210180000201 від 24.03.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 18.03.2014 представник засновників с/г ТзОВ «Драганівка» звернувся до правоохоронних органів із заявою щодо неправомірних дій посадових осіб Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Також 15.08.2014 до Тернопільського PB УМВС України в Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_5 про зловживання, допущені посадовими особами Держземагенства в Тернопільській області щодо внесення в державну статистичну звітність неправдивої інформації, видачі неправдивих документів, що стало підставою видачі земельних ділянок з порушенням земельного законодавства.

Під час досудового розслідування допитано ОСОБА_5 , який повідомив, що на підставі Державного акту про право колективної власності на землю від 31.08.1995 колгоспу «Драганівський» передані у приватну власність земельні ділянки загальною площею 1557,9 га для ведення господарства. Станом на 31.08.1995 до колгоспу «Драганівський» входило 507 учасників і в кожного із них на праві власності, а саме на підставі сертифікату на земельну частку належала земельна ділянка із середньою часткою 2,95 га на одного учасника. В 1997 році згідно з указом Президента № 720 сільськогосподарські підприємства, колгоспи, були реформовані в Товариства з обмеженою відповідальністю. Правонаступником колгоспу «Драганівський» стало TOB «Драганівка», яке було правонаступником всіх майнових і немайнових прав колгоспу.

23.04.2004 Тернопільська районна державна адміністрація винесла розпорядження № 255 щодо вилучення з користування TOB «Драганівка» землі площею 147,8 га, яка не підлягає паюванню, а також внесення змін до Державного акту на право колективної власності на землю ТР № 0086 від 16.09.1995. Також вказано, що дане розпорядження винесене на підставі клопотання TOB «Драганівка» від 06.02.2004. Проте учасники TOB «Драганівка» і директор вказаного клопотання не писали. Воно було написано Драганівською сільською радою, яка немає будь-якого відношення до даних земель у зв`язку з тим, що вони перебувають у приватній власності TOB «Драганівка». На підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 (справа № 2-А-1970/266/11) розпорядження голови Тернопільської районної державної адміністрації № 255 від 23.04.2004 було скасовано. На підставі ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 попереднє рішення суду залишено без змін.

Проте землі 147,8 га, які були вилучені на підставі вказаного розпорядження, в період з 2005 року по даний час передаються в приватну власність іншим особам. В такий спосіб посадові особи Тернопільської РДА ігнорують рішення суду та ігнорують право на власність TOB «Драганівка». На даний час із земель, які належать TOB «Драганівка», ряд земель передано у приватну власність фізичним особам, тому ОСОБА_5 вважає, що дані особи незаконно отримали у приватну власність земельні ділянки, а посадові особи органів влади та органів місцевого самоврядування вчинили незаконні дії, що призвело до збитків, які завдані колективу TOB «Драганівка» та які виражаються у незаконному позбавленні учасників даного товариства земельних ділянок, які їм належать на підставі державного акту.

В ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 заявив клопотання про накладення арешту на земельні ділянки із кадастровими номерами, а саме: 6125286900:02:001:0847, 6125286900:02:001:0848, 6125286900:02:001:0846, 6125286900:02:001:0969, 6125286900:02:001:5365, 6125286900:02:001:2418, 6125286900:02:001:0951, 6125286900:02:001:5624, 6125286900:02:001:1264, 6125286900:02:001:0995, 6125286900:02:001:5623, 6125286900:02:001:1058, 6125286900:02:001:2299, 6125286900:02:001:3319, 6125286900:02:001:0885, 6125286900:02:001:0951, 6125286900:02:001:1442, 6125286900:02:001:0968, 6125286900:02:001:0952, 6125286900:02:001:2544, 6125286900:02:001:2298, 6125286900:02:001:2210, 6125286900:02:001:2211, 6125286900:02:001:2297 6125286900:02:001:3112, 6125286900:02:001:4515, 6125286900:02:001:2296, які на праві колективної власності належать с/г ТзОВ «Драганівка», шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цим земельними ділянками. Відтак слідчий також звернувся з клопотанням про накладення арешту на ці земельні ділянки.

У судове засідання слідчий ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився без повідомлення про причини неприбуття.

Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що в клопотанні слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За змістом п. 4 ч. 2, ч. 6 ст. 170 КПК України арешт майна накладається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт у такому випадку накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим зазначене клопотання не відповідає вказаним вище вимогам закону, так як слідчим не надано доказів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Зокрема, як вбачається зі змісту клопотання зазначені земельні ділянки, на які слідчий просить накласти арешт, на даний час належать на праві приватної власності фізичним особам, а не ТОВ «Драганівка». Однак слідчим не зазначено конкретних осіб, які є власниками даного нерухомого майна, та не надано доказів на підтвердження такого права власності.

За таких підстав слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12014210180000201 від 24.03.2014 не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а відтак у клопотанні слід відмовити.

Керуючись ст. 170, 171, 172 ч. 3, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні слідчого СВ відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014210180000201 від 24.03.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1