Справа № 183/7054/20
№ 2-з/183/30/21
У Х В А Л А
04 березня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря Устименко М.О.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
в с т а н о в и в :
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Петренко Катерина Володимирівна про визнання договору дарування емфітевтичного права недійсним в частині передачі права користування земельною ділянкою площею 5,500 га (кадастровий номер 1223286000:01:032:0534).
Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року, по справі відкрито провадження.
02 березня 2021 року представник позивача, з метою забезпечення позову звернувся до суду з заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначеним ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 5,500 га (кадастровий номер 1223286000:01:032:0534), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 грудня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. (спадкова справа № 26/2018), зареєстрованого в реєстрі за № 1505, до набрання законної сили рішенням у справі.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 5,500 га, кадастровий номер 1223286000:01:032:0534, що розташована на території Попасненської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області, яку вона успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час оформлення спадщини позивачеві стало відомо про те, що її чоловік за життя, а саме 31 січня 2018 року, уклав з відповідачем ОСОБА_3 договір про надання права користування вищезазначеною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб Емфітевзис , який було зареєстровано вже після смерті її чоловіка, термін дії договору склав 250 років, за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 повинна була сплатити її чоловікові 20 000,00 грн. Позивач вважала, що її чоловік зазначений договір не підписував, оскільки на час його укладання тяжко хворів та був прикутий до ліжка, спілкувався з оточенням лише через неї, а тому об`єктивно не міг виявити свою волю на укладення договору емфітевзису на такий тривалий термін та несприятливих для нього умовах, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2020 року, ухваленим заочно у цивільній справі № 183/793/19, позов ОСОБА_1 було задоволено, розірвано договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб Емфітевзис площею 5,500 га (кадастровий номер 1223286000:01:032:0534), укладений 31 січня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , зареєстрований 23 квітня 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району, Дніпропетровської області Моренко Катериною Сергіївною, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40830715 від 26 квітня 2018 року, номер запису про інше речове право 25903512. Зазначене рішення суду набрало законної сили 30 квітня 2020 року. Однак, в день набрання законної сили вищезазначеним рішенням суду, а саме 30 квітня 2020 року, між ОСОБА_3 , як користувачем за договором про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб Емфітевзис , який розірвано у судовому порядку, та ОСОБА_4 було укладено та зареєстровано договір дарування емфітевтичного права, серія та номер 489, відповідно до якого передано у власність право користування земельними ділянками, в тому числі і право користування земельною ділянкою площею 5,500 га, яка належить ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 вважає зазначений договір дарування, в частині права користування належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, недійсним, оскільки, як зазначалось вище, цей договір укладений дарувальником на підставі договору, який скасовано у судовому порядку.
Тому, представник позивача вважає, що ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна - земельної ділянки, наразі оскаржує договір дарування, а ОСОБА_4 , як обдарований за цим договором, не обмежений у своєму праві користування земельною ділянкою, може вчиняти будь-які дії з приводу передавання права такого користування на користь третіх осіб, що може утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом: накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 153 ЦПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
Відповідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір, а не подано фіктивний позов з метою уникнення цивільної відповідальності відповідача. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має право брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149-153 ЦПК України,-
п о с т а н о в и в :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про забезпечення позову, - задовольнити.
Вжити заходи щодо забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), третя особа - приватний нотаріус Петренко Катерина Володимирівна про визнання договору дарування емфітевтичного права недійсним в частині передачі права користування земельною ділянкою площею 5,500 га (кадастровий номер 1223286000:01:032:0534).
Вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, визначеним ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 5,500 га (кадастровий номер 1223286000:01:032:0534), яка розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03 грудня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Ріхтер Н.В. (спадкова справа № 26/2018), зареєстрованого в реєстрі за № 1505, до набрання законної сили рішенням у справі.
Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.
Апеляційна скарга на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Сорока О.В.
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2021 |
Оприлюднено | 09.03.2021 |
Номер документу | 95367852 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні