Рішення

від 27.01.2021 по справі 536/786/20

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/786/20

Провадження № 2/536/106/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Колотієвського О.О.,

при секретарі - Пасєчніковій В.О.,

за участю адвоката - Єрмоленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гориславської сільської Ради Кременчуцького району Полтавської області , ОСОБА_2 , третя особа : Третя кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2020 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,43га , що розташована в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати- ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з: житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 . За життя, ОСОБА_3 02.06.2008 року склала заповіт, посвідчений секретарем Гориславської сільської Ради Кременчуцького району ( реєстровий № 134) , відповідно до якого, все своє майно заповідала сину, ОСОБА_1

10 лютого 2017 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке було видано державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-189, відповідно до якого позивач успадкував після ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Постановою нотаріуса Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори від 10.02.2017 року за № 385/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку , що розташована по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки згідно даних Держгеокадастру у Кременчуцькому р-ні № Д-288/0-283/6-16 від 22.11.2016р дана земельна ділянка зареєстрована за гр. ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю І-ПЛ№036262, виданого 20.05.2001р за № 387.

Просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,43 га ( цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,20га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,23га) , що розташована по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після померлої матері ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, на адресу суду надіслав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - Гориславської сільської Ради Кременчуцького району Полтавської області, в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, про день розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи - Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори в судове засідання не прибув, надав письмову заяву про можливість розгляду даної справи бех їх представника.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об"єктивно оцінивши докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 актовий запис за №01, виданий 11.01.2016р Виконавчим комітетом Гориславської сільської Ради Кременчуцького району Полтавської області . За життя, ОСОБА_3 склала заповіт , який був посвідчений 02.06.2008 року секретарем Гориславської сільської Ради Кременчуцького району Полтавської області ( реєстровий № 134) , відповідно до якого, все своє майно заповідала сину, ОСОБА_1 . На день смерті ОСОБА_3 даний заповіт не відмінявся і не скасовувався.

10.02.2017 року позивачу ОСОБА_1 було видано державним нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстровий № 1-189 , відповідно до якого він успадкував житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Постановою нотаріуса від 10.02.2017 року за № 385/02-31 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку , що розташована по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки згідно даних Держгеокадастру у Кременчуцькому р-ні Полтавської області № Д-288/0-283/6-16 від 22.11.2016р дана земельна ділянка зареєстрована за гр. ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю І-ПЛ№036262, виданого 20.05.2001р за № 387.

За життя, ОСОБА_3 набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями , що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 03.03.2004 року, укладеного між нею, та ОСОБА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Сапко О.Б.,за реєстровим № 273. Фактично , ОСОБА_3 купувала будинок у ОСОБА_2 разом із земельною ділянкою, але даний факт не був зафіксований нотаріусом, з невідомих позивачу причин. Після укладення договору купівлі- продажу житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 з 2004 року та до наступного часу не заявляла своїх прав на дану земельну ділянку.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об"єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебувають у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину , на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру .

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 1216, 1217 ЦК України, встановлено, спадкування є перехід прав та обов"язків ( спадщини) від фізичної особи , яка померла ( спадкодавця), до інших осіб( спадкоємців). Після смерті спадкодавця згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини . Право на спадкування мають особи, які визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 123/2016 , заведеної на спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , її син, ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем за заповітом.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, з збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Стаття 81 ЦПК України покладає на сторони обов"язок довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом . Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Стаття 76 ЦПК України, визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів) , що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 263, 264, 265,268 ЦПК України, ст.ст. 1222, 1223, 1216, 1217, 1218, 1225, 1268 ЦК України, ст. 120 ЗК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до Гориславської сільської Ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

( РНОКПП: НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 0,43 га ( із них : для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,20га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,23 га), що розташована в АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський