Ухвала

від 04.03.2021 по справі 619/283/21

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/283/21

провадження №1-кс/619/243/21

УХВАЛА

іменем України

04 березня 2021 року

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

адвоката ОСОБА_4 ,

власника майна ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 про арешт майна по кримінальному провадженню №42020221280000145 від 26.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

встановив:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасове вилучене майно, яке було вилучене 24.02.2021, в ході обшуку службового автомобіля «Skoda Octavia A7», державний номер НОМЕР_1 , а саме: 1) мобільний телефон марки «Xiaomi» у корпусі чорного кольору з пошкодженням екрану у вигляді тріщин; 2) мобільний телефон марки «Oppo» моделі «CPH2083», s/n НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору; 3) копія експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за дефектним актом серії ЕПГ №002608 замовник Малоданилівська селищна рада, генеральний проектувальник ТОВ «СКІ ГРУП» на одному аркуші.

В обґрунтування клопотання зазначено, що протягом 2018-2020 років службові особи селищної ради Дергачівського району, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою, під час проведення процедур відкритих торгів на виконання робіт по об`єктам житлово-комунального господарства на території району, надавши перевагу афілійованому до них підприємству, привласнили майно, а саме грошові кошти, шляхом підписання актів приймання виконаних робіт, до яких підприємством внесено недостовірну інформацію щодо об`ємів виконаних робіт, та вартості будівельних матеріалів, під час проведення капітального ремонту будівель на території району.

За вказаним фактом 26.08.2020 прокурором Дергачівської місцевої прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42020221280000145, внесено відомості за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

24.02.2021 слідчим СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 згідно ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 26.01.2021 проведено обшук службового автомобіля «Skoda Octavia A7», державний номер НОМЕР_1 .

Під час обшуку було виявлене та вилучено: 1) мобільний телефон марки «Xiaomi» у корпусі чорного кольору з пошкодженням екрану у вигляді тріщин; 2) мобільний телефон марки «Oppo» моделі «CPH2083», s/n НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору; 3) копія експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за дефектним актом серії ЕПГ №002608 замовник Малоданилівська селищна рада, генеральний проектувальник ТОВ «СКІ ГРУП» на одному аркуші, є підстави вважати, що дані речі є доказом кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 167-169 КПК України вилучене під час обшуку 24.02.2021 майно є тимчасово вилученим майном.

Метою накладання арешту на вищезазначене майно є забезпеченням кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, призначення судових експертиз, а також для збереженням речових доказів.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 підтримав клопотання, просив його задовольнити з вищезазначених підстав.

В судовому засіданні власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що майно не підлягає арешту, так як, було вилучене при його особистому обшуку всупереч ухвалі Дергачівського районного суду Харківської області від 26.01.2021, яка не надавала дозволу на обшук фізичних осіб. При цьому працівники поліції не надали йому можливість для виклику його адвоката. Тому адвокат власника майна з`явився у кінець слідчої дії обшуку його автомобіля та фігуранта по справі, у додатках в протоколі обшуку адвокат висловив свої заперечення з даного приводу.

В судовому засіданні представник власника тимчасово вилученого майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що майно не підлягає арешту, так як було вилучене не в автомобілі, а з рук ОСОБА_5 та з його кишені. Фактично було здійснено обшук особи без відповідного дозволу.

Слідчий суддя, дослідивши докази, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.

Як зазначено вище 26.08.2020 відповідно до вимог КПК України внесено до ЄРДР за №42020221280000145 відомості за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно п.1ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.п.1,3 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про арешт майна, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

В статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Відповідно доп.2ч.2ст.173КПК України,при вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За вимогами ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Слідчий суддя вважає, що слідчий довів необхідність арешту на копію експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за дефектним актом серії ЕПГ №002608 замовник Малоданилівська селищна рада, генеральний проектувальник ТОВ «СКІ ГРУП» на одному аркуші оскільки документ відповідає критеріям речового доказу та є достатні підстави вважати, що він зберіг на собі сліди кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому існують обґрунтовані підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити даний вид забезпечення кримінального провадження, так як незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вилученого майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

При цьому слідчий суддя відмовляє в накладенні арешту на мобільний телефон марки «Xiaomi» у корпусі чорного кольору з пошкодженням екрану у вигляді тріщин, мобільний телефон марки «Oppo» моделі «CPH2083», s/n НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору, оскільки слідчим не було доведено наявності правових підстав для накладення арешту на вищезазначене майно. В судовому засіданні було з`ясовано, що дане майно вилучене не в результаті обшуку автомобіля, а всупереч ухвалі Дергачівського районного суду Харківської області від 26.01.2021, яка не надавала дозволу на обшук фізичних осіб. Дане майно було вилучене у фізичної особи ОСОБА_5 , який не давав згоди на вилучення даного майна.

Питання щодо визначення подальшого місця зберігання вилученого майна вирішити відповідно до «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. №1104.

Керуючись статтями 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції №3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №42020221280000145 від 26.08.2020 про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасове вилучене майно, яке було вилучене 24.02.2021, в ході обшуку службового автомобіля «Skoda Octavia A7», державний номер НОМЕР_1 , а саме: копію експертного звіту щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за дефектним актом серії ЕПГ №002608 замовник Малоданилівська селищна рада, генеральний проектувальник ТОВ «СКІ ГРУП» на одному аркуші.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити положення, які закріплені в ч.1 ст.174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1