Рішення

від 19.02.2021 по справі 636/2977/20

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/2977/20 Провадження № 2/636/650/21

Дата 19.02.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Карімова І.В.,

за участю секретаря - Селеверстової Л.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печінізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про скасування арешту з належного йому нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 6719116, зареєстрованого 04.03.2008т реєстратором - Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області на підставі постанови про накладення арешту на майно від 04.03.2008 року слідчого по ОВС слідчого відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Ковальова А.В. , та зобов`язати відповідачів вчинити відповідні реєстраційні дії щодо зняття зазначеного арешту. Позов мотивований тим, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2010 року він ( ОСОБА_1 ) його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати виборні посади чи займатися організаційно-розпорядчою діяльністю на строк 3 роки,

без конфіскації майна, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2013 року його звільнено від покарання, призначеного за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2010 року.

У лютому 2020 року йому, позивачу, стало відомо про те, що й на цей час діє арешт всього належного йому майна (невизначене майно), який накладений на підставі постанови від 04.03.2008 року слідчого по ОВС слідчого відділу прокуратури Харківської області радником юстиції Ковальова А.В.

Зазначає, що на сьогоднішній час підстави для існування арешту майна відсутні, оскільки постанова про арешт виносилася слідчим в рамках досудового розслідування як захід по забезпеченню позову чи можливої конфіскації майна. Між тим вирок суду щодо нього виконаний та його звільнено від покарання. З метою зняття арешту з належного йому майна він звертався до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби ( МВДВС) по Печінізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (МРУМЮ) України,однак отримав відповідь про відсутність у МВДВС компетенції про зняття арешту, оскільки обтяжувачем є прокуратура Харківської області. При його зверненні до прокуратури Харківської області його було усно повідомлено про те, що з 20.11.2017 року прокуратура України втратила повноваження щодо відкриття та розслідування кримінальних проваджень, які підслідні Державному бюро розслідувань (ДБР), у зв`язку із чим слід звертатися до суду.

Посилаючись на те, що такими діями порушуються його права власника по володінню, розпорядженню, користуванню майном, тому на підставі вимог ст. 391 ЦК України просить усунути перешкоди в здійсненні права власності та зняти арешт на майно.

У зв`язку із чим вказує, що підсудність цієї справи Верховний Суд визначає за нормами ЦПК України( постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 року, справа №2-3392/11(провадження № 14-195цс19).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав за заявленими підставами, просить їх задовольнити.

Від відповідача Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печінізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позов, в якому, посилаючись на те, що МВДВС, який діє в межах своїх повноважень, визначених Законом України Про виконавче провадження , не був заявником або обтяжувачем при реєстрації арешту нерухомого майна позивача, тому у задоволенні позову останнього слід відмовити. Також

просить розглядати справу за відсутності його представника.

Представник Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області просить розглянути справу за його відсутності та ухвалити рішення у відповідності з чинним законодавством України.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками справи докази в їх сукупності , суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати виборні посади чи займатися організаційно-розпорядчою діяльністю на строк 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. ст. 75,76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, покладено зобов`язання під час іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи (а.с. 14-15).

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2013 року відповідно до вимог ст. 408-1 КПК України (в редакції 1960 року) та ч.1 ст. 78 КК України задоволенео клопотання Чугуївського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДДУ ПВП в Харківській області та ОСОБА_1 звільнено від покарання, призначеного за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2010 року (а.с.16).

30 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові у справі № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19, відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спору про звільнення майна з-під арешту, накладеного в кримінальному провадженні, визначивши, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства(пункт 42).

З наданої позивачем копії свідоцтва про право власності на житло від 29 жовтня 1998 року, виданого Відділом житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Чугуївської міської ради згідно розпорядження № 284, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної власності: ОСОБА_1 -1/3 частка; ОСОБА_2 -1/3 частка; ОСОБА_3 -1/3 частка(а.с. 11).

Згідно копії договору ВЕВ №146936 купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Алексик Т.В. 16 серпня 2006 року (зареєстровано в реєстрі за № 1717), ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купив квартиру, що розташована в АДРЕСА_2 , житловою площею 43,2 кв.м, загальною площею -67,2 кв.м. кількість кімнат -3. Дана квартира зареєстрована в цілому на праві власності за ОСОБА_1 в Чугуївському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 24-П за реєстровим № 4421/12 від 26.08.2006 (а.с. 12).

Згідно даних паспорту МК 857058, виданого Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області 19.01.2004 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Новий Бурлук Печенізького району Харківської області, зареєстрований 06.12.2006 року за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 7-8).

Як вбачається з Інформаційної довідки 200928921 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 19.02.2020 року, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності ( підстава - свідоцтво про право на спадщину,р.№ 173, виданого 28.09.2017 Печенізькою державною нотаріальною конторою Харківської області) належить ј частка земельної ділянки кадастровий номер 6324684000:05:001:0318 площею3,8484 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Харківська область, Печенізький р-н,с/рада Новобурлуцька. Також за ОСОБА_1 зареєстрована на праві приватної власності (на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 141210, виданого 24.02.2004 Чугуївським районним відділом земельних ресурсів Харківської області) земельна ділянка кадастровий номер

6325483500:01:001:0015 площею 1,9998 гр для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: Харківська область, Чугуївський р-н,с/рада Кам`янорузька.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 04.03.2008 15:11:45 за № 6719116 реєстратором: Чугуївська державна нотаріальна контора,63503, Харківська обл.., м. Чугуїв, вул.. Старонікольська, буд.44 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно.-04.03.2008, прокуратура Харківської області, м. Харків, Слідчий по ОВС слідчого відділу прокуратури Харківської області радник юстиції А.В. Ковальов. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно. Власник: ОСОБА_1 . Заявник: Прокуратура Харківської області, 61050, Харківська обл., м. Харків, Б.Хмельницького,4 (а.с. 9-10).

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).

Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 8, ст. 16 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

Відповідно до ст. 73 Закону України Про нотаріат нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Аналогічні вимоги містилися й у ст. ст. 34, 73 Закону України Про нотаріат в редакції, яка діяла на час реєстрації Чугуївською державною нотаріальною конторою обтяження за № 6719116 від 04.03.2008.

Відповідно до п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Відповідно до Положення про Єдиний держаний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованим в Мін`юсті 10.06.1999 р. за № 364/3657, реєстр заборон це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з реєстру заборон.

Реєстраторами реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до реєстру заборон через комп`ютерну мережу; державне підприємство Інформаційний центр Міністерства юстиції України та його регіональні філії в частині внесення відомостей щодо податкових застав та арештів, накладених органами державної влади.

У відповідності до ст. 34 Закону України Про нотаріат накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності згідно із ч.1 ст.321 ЦК України є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Існування заборони на відчуження нерухомого майна (невизначене майно, все майно) перешкоджає позивачу ОСОБА_1 розпоряджатися належним йому майном.

Підстави зняття заборони на нерухоме майно передбачено ст. 74 Закону України Про нотаріат .

Згідно пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.

Відповідно до пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

З наведених доказів вбачається, що позивач обмежений в користуванні своєю власністю - вищезазначеним нерухомим майном ( у Реєстрі заборон зазначено невизначене майно, все майно) у зв`язку з наявним обтяженням - арештом нерухомого майна, а судовим розглядом встановлено відсутність невиконаних зобов`язань позивача перед будь-якими особами.

Таким чином , відсутні підстави для подальшого існування вищевказаного обтяження. У зв`язку із чим суд вважає правильним здійснити захист прав позивача шляхом зняття арешту з належного ОСОБА_1 нерухомого майна.

Між тим вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідачів вчинити відповідні реєстраційні дії щодо зняття арешту з нерухомого майна, не відповідають вимогам закону.

Як зазначено вище, відповідно до ст. п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, реєстраційні дії щодо зняття арешту з нерухомого майна здійснюються нотаріусом на підставі рішення суду про зняття арешту.

Оскільки Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Печінізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України при реєстрації арешту ( реєстраційний номер обтяження 6719116 від 04.03.2008 ) нерухомого майна ОСОБА_1 не був заявником чи обтяжувачем, слід відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до цього відповідача про зобов`язання вчинити відповідні реєстраційні дії щодо зняття арешту з нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 10,12, 235, 258, 263 -265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печінізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 6719116, зареєстрований 04.03.2008 15:11:45 за № 6719116 реєстратором: Чугуївська державна нотаріальна контора,63503, Харківська обл.., м. Чугуїв, вул.. Старонікольська, буд.44, підстава обтяження: постанова про накладення арешту на майно, -04.03.2008, прокуратура Харківської області, м. Харків, Слідчий по ОВС слідчого відділу прокуратури Харківської області радник юстиції А.В. Ковальов. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно. Власник: ОСОБА_1 . Заявник: Прокуратура Харківської області, 61050, Харківська обл., м. Харків, Б.Хмельницького,4 .

В задоволенні позову в частині зобов`язання відповідачів вчинити відповідні реєстраційні дії щодо зняття арешту з майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.

Повне рішення складено 19 лютого 2021 року.

Суддя: