Постанова

від 09.03.2021 по справі 635/2758/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

09 березня 2021 року

м. Харків

справа № 635/2758/20

провадження № 22-ц/818/1166/21

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,

ім`я (найменування) сторін:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Форма Партс ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Форма Партс на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року в складі судді Пілюгіної О.М.,

у с т а н о в и в:

В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Форма Партс (далі - ТОВ Форма Партс ) та просив стягнути з підприємства на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 лютого 2020 року до 10 квітня 2020 року в розмірі 13 604,65 грн шляхом безготівкового перерахування на заробітну картку Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль .

Позов мотивовано тим, що з 18 листопада 2019 року по 13 лютого 2020 року він перебував у трудових стосунках з ТОВ Форма Партс . 14 лютого 2020 року він був звільнений за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України. Оскільки офіс ТОВ Форма Партс знаходиться в місті Києві, а місце роботи позивача у місті Харкові, трудову книжку у день звільнення позивач не отримав. У зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виникло 39 робочих днів вимушеного прогулу, а саме - з 14 лютого 2020 року по 10 квітня 2020 року, що призвело до матеріальних труднощів і не дало змоги позивачу стати на облік у центрі зайнятості для отримання грошової допомоги по безробіттю. Місячна заробітна плата позивача у ТОВ Форма Партс становила 7 500,00 грн, кількість сумарних робочих днів у грудні 2019 року та січні 2020 року - 43 дні, а кількість робочих днів за період вимушеного прогулу - 39 дні. Таким чином, заборгованість ТОВ Форма Партс перед позивачем становить 13 604,65 грн, виходячи з такого розрахунку: 7 500,00 грн х 2 місяці ? 43 робочих дні х 39 днів вимушеного прогулу.

19 серпня 2020 року ТОВ Форма Партс подало відзив на позовну заяву, в якому просило у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відзив мотивовано тим, що у день звільнення з позивачем було проведено повний розрахунок, та зважаючи, що його трудова книжка зберігалася у кадровому підрозділі товариства, розташованому в місті Києві, і об`єктивно видати належним чином заповнену трудову книжку у регіональному відділенні у місті Харкові, де фактично працював позивач, не виявилося можливим. Від направлення трудової книжки засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 відмовився. З 17 лютого 2020 року по 10 березня 2020 року трудова книжка позивача знаходилася в регіональному відділенні товариства в місті Харкові, однак у зв`язку з відсутністю умов для зберігання документів суворої звітності та зважаючи на обставини неприбуття ОСОБА_1 для отримання трудової книжки, її було повернуто до головного офісу товариства у місті Києві. 07 квітня 2020 року ОСОБА_1 надав згоду на пересилання трудової книжки засобами почтового зв`язку та отримав її 10 квітня 2020 року, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про відсутність вини ТОВ Форма Партс у затримці видачі ОСОБА_1 трудової книжки, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Форма Партс на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 13 604,65 грн. Стягнуто з ТОВ Форма Партс на користь держави суму судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач перебував у трудових стосунках з відповідачем і був звільнений за згодою сторін 14 лютого 2020 року, однак трудову книжку отримав лише 10 квітня 2020 року. За час затримки видачі відповідачем трудової книжки позивачу з 14 лютого 2020 року по 10 квітня 2020 року включно підлягає відшкодуванню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 13 604,65 грн, виходячи з такого розрахунку - 7 500,00 грн (місячна заробітна плата) х 2 місяці ? 43 робочих дні х 39 днів вимушеного прогулу.

10 листопада 2020 року ТОВ Форма Партс подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга містить доводи, які є аналогічними доводам, які містяться у відзиві на позовну заяву.

ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржив, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд розглядає апеляційну скаргу ТОВ Форма Партс на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами з підстав, передбачених частиною першою статті 369 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Матеріали справи свідчать, що з 18 листопада 2019 року по 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 перебував у трудових стосунках з ТОВ Форма Партс .

Згідно з наказом директора ТОВ Форма Партс Горбача І.П. № 10 - к від 14 лютого 2020 року водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

14 лютого 2020 року ОСОБА_1 перебував на роботі у відділенні ТОВ Форма Партс у місті Харкові, однак трудову книжку в день звільнення не отримав.

Відповідно до акту ТОВ Форма Партс № 1 від 14 лютого 2020 року в зв`язку з тим, що трудова книжка водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 зберігалася в місті Києві, останньому було запропоновано надати поштову адресу для відправки трудової книжки поштою. Однак надана пропозиція залишилась без відповідного реагування ОСОБА_1 .

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні 16 вересня 2020 року в день звільнення він перебував на роботі, трудову книжку не отримав, порядок отримання трудової книжки йому не роз`яснювався, пропозицій про написання заяви для направлення трудового книжки поштою від посадових осіб відповідача не отримував.

Згідно з поясненнями Спиридонова О.В. - представника ТОВ Форма Партс в судовому засіданні 16 вересня 2020 року трудова книжка була направлена на адресу ОСОБА_1 після його усного телефонного звернення до директора ТОВ Форма Партс .

07 квітня 2020 року з поштового відділення № 02064 міста Києва рекомендованим листом на адресу ОСОБА_1 - Харківська область, Харківський район, селище Докучаєвське, направлено трудову книжку, яку останній отримав 10 квітня 2020 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим поштовим повідомленням № 0206400096918.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Пунктом 1 статті 36 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути припинений за угодою сторін.

Згідно з статтею 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівнику виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 Про трудові книжки працівників трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи дійшов обґрунтованого висновку, що трудові права ОСОБА_1 є порушеними, оскільки позивача було звільнено 14 лютого 2020 року, а трудову книжку ним було отримано лише 10 квітня 2020 року. Доказів того, що товариство направляло позивачу листи з роз`ясненням порядку отримання трудової книжки, запрошенням до відділення товариства у м. Харкова з вимогою отримати трудову книжку відповідачем не надано.

З урахуванням встановлених обставин, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки.

Заперечень щодо визначення розміру середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу - затримки видачі трудової книжки та порядку його розрахунку, апеляційна скарга не містить.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судового збору, понесеного у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судового збору, понесеного у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 274, ст. 367, ч. 1 ст. 369, п. 1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Форма Партс - залишити без задоволення.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 09 березня 2021 року.

Головуючий А.В. Котелевець

Судді І.В. Бурлака

О.М. Хорошевський