Рішення

від 15.02.2021 по справі 910/2193/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2021Справа № 910/2193/20

Суддя господарського суду міста Києва Данилова М.В. при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю. , розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 );

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - 3 (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 28)

до:

відповідача - 1 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

відповідача - 2 ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )

відповідача - 3 ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 )

про стягнення грошових коштів

за участю представники сторін:

від позивачів: Пухальська Н.С. - адвокат;

від позивача: Кадун А.В.

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача-1, Феделеш Е.М. - адвокат;

від відповідачів 2-3, Відішенко О.В. - адвокат;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.02.2020 року до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд - 3" (позивач-1) та ОСОБА_2 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд- 3" (позивач-2) надійшла позовна заява б/н б/д до ОСОБА_6 (відповідач), в якій викладені позовні вимоги про визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-3", зобов`язання надати документи на проведення аудиту, виключення зі складу учасників відповідача та стягнення збитків.

18.02.2020 року до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області було направлено ухвалу-запит про місце проживання відповідача.

18.02.2020 року до Адресного бюро головного управління Міністерства внутрішніх справи України було направлено ухвалу-запит про місце проживання відповідача.

10 березня 2020 року від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача, а саме АДРЕСА_6 .

10 березня 2020 року від Адресного бюро головного управління Міністерства внутрішніх справи України надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача, а саме АДРЕСА_6 .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2020 року було прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2020 року.

Підготовче засідання 01.04.2020 року не відбулось з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року №211.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2020 року підготовче засідання було призначено на 30.04.2020 року.

30.04.2020 року від представника позивачів через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Суд приєднав надане клопотання до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 30.04.2020 року було оголошено перерву на 13.05.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2020 року було зупинено провадження у справі.

16 жовтня 2020 року на адресу Господарського суду міста Києва від представника позивачів надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/2193/20, яке обґрунтовано тим, що 25.09.2020 року Приватним нотаріусом КМНО Петренко О.В. було видано свідоцтво про право на спадщину після смерті відповідача. Спадкоємці відповідача вступили у Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-3".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 року поновлено провадження у справі № 910/2193/20; підготовче засідання у справі № 910/2193/20 призначено на 04.11.2020 року.

03 листопада 2020 року через відділ діловодства суду від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В підготовчому засіданні 04.11.2020 року суд оглянув оригінал свідоцтва про спадщину та долучив копію до справи, повідомив, що клопотання ОСОБА_4 буде розглянуто в наступному підготовчому засіданні та з метою повного з`ясування обставин справи та для надання часу представникам сторін подати усі наявні пояснення та заперечення по справі, суд оголосив перерву в підготовчому засіданні на 11.11.2020 року.

03 листопада 2020 року через відділ діловодства суду від позивачів надійшла заява про заміну первісного відповідача у справі його правонаступниками та закриття провадження у справі в частині позовних вимог немайнового характеру.

В підготовчому засіданні 11.11.2020 року, суд вирішив задовольнити заяву позивача про заміну первісного відповідача у справі його правонаступниками та заяву стосовно закриття провадження у справі в частині позовних вимог немайнового характеру повідомив, що буде розглянуто в наступному підготовчому засіданні.

Отже, в підготовчому засіданні 11.11.2020 року, судом вирішено задовольнити заяву позивача про заміну первісного відповідача у справі його правонаступниками, а саме: здійснити заміну первісного відповідача у справі № 910/2193/20 - ОСОБА_6 його правонаступниками: відповідачем-1 визначити - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ); відповідачем-2 визначити - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ); відповідачем-3 визначити - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та викласти позовні вимоги наступним чином: стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-3" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 28, код ЄДРПОУ 23719834) збитки в розмірі 813 826, 22 (вісімсот тринадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 22 коп; стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_5 солідарно судові витрати в розмірі 18 513, 39 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 39 коп.

Проте, в підготовчому засіданні 25.11.2020 року в процесі розгляду матеріалів справи та дослідження матеріалів позовної заяви, суд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позовна заява не містить чітко визначення статусу осіб, які подають позов; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; докази направлення копії позовної заяви на адреси відповідачів.

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 позовну заяву б/н б/д ОСОБА_1 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд - 3" та ОСОБА_2 в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд - 3" до відповідача - 1 ОСОБА_3 ; відповідача - 2 ОСОБА_4 ; відповідача - 3 ОСОБА_5 про стягнення збитків було залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

07.12.2020 року через відділ діловодства суду, на виконання вимог ухвали суду від 25.11.2020 року по справі № 910/2193/20, від позивачів надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачі зазначили позовні вимоги наступним чином:

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-3" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 28, код ЄДРПОУ 23719834) збитки в розмірі 813 826, 22 (вісімсот тринадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 22 коп.;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_4 та ОСОБА_2 адреса: АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_5 солідарно судові витрати в розмірі 60513,39 (шістдесят тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 39 коп., що складаються з 18 513, 39 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тринадцять) грн. 39 коп. судового збору та 42 000, 00 (сорок дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 року продовжено розгляд справи № 910/2193/20 та призначено підготовче засідання у справі на 13.01.2021 року.

06 січня 2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідачів 2 та 3 надійшов відзив на уточнену заяву про стягнення збитків.

11 січня 2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на уточнену позовну заяву.

У підготовчому засіданні 13.01.2021 року судом оголошено перерву на 27.01.2021 року.

20 січня 2021 року через канцелярію суду від представника позивачів надійшли додаткові документи по справі.

26 січня 2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26 січня 2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідача 2 та 3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 27 січня 2021 року судом оголошено перерву на 10.02.2021 року.

04 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

08 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від представника відповідачів 2 та надійшли письмові заперечення відповідачів на відповідь на відзив.

09 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові документи по справі.

10 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи у справі.

У підготовчому засіданні 10.02.2021 року від представника позивача надійшли додаткові документи по справі.

У підготовчому засіданні 10.02.2021 року судом оголошено перерву на 11.02.2021 року.

11 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від представника позивачів надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 11.02.2021 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачів про призначення судової економічної експертизи у справі, закрито підготовче провадження по справі та суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивачів підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача 2 та 3 заперечили щодо задоволення позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд - 3" звернулося з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-3" збитки в розмірі 813 826, 22 (вісімсот тринадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 22 коп. та судових витрат в загальному розмірі 60 513, 39 грн.

Як було встановлено судом та не заперечувалося сторонами первісний відповідач ОСОБА_6 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-3" з 2000 року і до дати смерті займав посаду директора.

З позовної заяви вбачається, що первісним відповідачем було прийнято ряд управлінських рішень.

Так, відповідно до протоколу Засідання постійно діючої комісії щодо списання основних засобів №1 було прийнято рішення про виведення з експлуатації об`єктів основних засобів з наступною ліквідацією внаслідок матеріального зносу. Такі матеріали, за рішенням комісії підлягають списанню на спеціалізоване переробне підприємство.

Наказом № 2 від 14.08.2019 року з 14.08.2019 року об`єкти основних засобів були виведені з експлуатації.

За результатами списання між первісним відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбрухт" було укладено договір поставки № 47-07/19 від 25.07.2019 року, за яким усі списані основні засоби було передано на металобрухт.

Позивачі вказують, що внаслідок неправомірних та необґрунтованих дій первісного відповідача щодо безпідставного підвищення заробітної плати директору ТОВ "Гранд - 3" ОСОБА_6 .

Крім того, позивач вказує на те, що первісним відповідачем неправомірно та необґрунтовано прийнято рішення про виплату бухгалтеру ОСОБА_7 винагороди на премію у розмірі 10 465, 00 грн., у зв`язку з чим ТОВ "Гранд - 3" було завдано збитків на загальну суму 15 860, 00 грн.

Також у позовній заяві позивачі посилаються на те, що протягом 2006-2010 років ОСОБА_6 сплачувалися постачальнику електричної енергії кошти за спожиту електроенергію об`єктом торгівлі, що знаходився на ст. Індустріальна на загальну суму 56 752, 22 грн.

Приписами ст. ст. 11, 22 ЦК України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статей 224, 225 ГК України, що кореспондують із ст. 22 ЦК України, унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв`язок між ними; вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності) - такій, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з якою вбачається, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга цієї ж статті).

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 ГПК України на позивача покладений обов`язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Позивачі обґрунтовуючи свої вимоги, у зв`язку з завданням збитків ОСОБА_6 . Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд - 3" внаслідок списання об`єктів основних засобів та укладення договору поставки № 47-07/19 від 25.07.2019 року (Договір) з ТОВ "Укрбрухт", посилаються на таке.

Відповідно до наказу № 2 від 14.08.2019 року з 14.08.2019 року об`єкти основних засобів були виведені з експлуатації.

Позивачі зазначають, що поле характеристика об`єктів у наказі порожнє, у зв`язку з чим документи на списання об`єктів основних засобів не містять назви таких об`єктів, їх кількості та ступеня зносу.

На думку позивачів, укладаючи Договір поставки з ТОВ "Укрбрухт" ОСОБА_6 мав на меті передати основні засоби на металобрухт, а отже накази, протоколи засідання постійно діючої комісії щодо списання основних засобів та акти на списання не можуть вважатися такими, що містять достовірні дані та інформацію що відповідає фактичним обставинам, оскільки був укладений майже за три тижні до того, як за висновком комісії відповідні основні засоби були виведені з експлуатації.

Також обґрунтовуючи свої вимоги позивачі вказують на те, що Договір та акт приймання металів чорних не містить повної інформації, відповідно до якої можливо ідентифікувати об`єкти, що були передані як металобрухт, оскільки в акті міститься лише загальна вага таких об`єктів .

Позивачі вказують, що первісним відповідачем було порушено порядок списання основних засобів та документального оформлення списання, що свідчить про укладення удаваного удаваного договору про здачу на металобрухт діючих основних засобів.

В обґрунтування загальної вартості обладнання, яке було списано на металобрухт позивачі посилаються на інформацію про продаж аналогічних об`єктів, що були у використанні.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає наступне.

Протоколом засідання постійно діючої комісії щодо списання основних засобів № 1 від 14.08.2019 року ухвалено рішення щодо виведення з експлуатації з 14.08.2019 року об`єктів основних засобів з наступною ліквідацією внаслідок морального зносу об`єктів. Ці об`єкти неможливо використовувати в майбутньому за первісним призначенням та ухвалено, що демонтовані матеріали підлягають здаванню на спеціальне переробне підприємство.

Посилання позивачів, що спірний Договір було укладено майже за три тижні до того як за висновком комісії відповідні основні засоби були виведені з експлуатації не є правопорушенням, оскільки чинним законодавством не встановлено жодної заборони завчасно укладати ті чи інші договори.

Статтею 10 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд - 3" визначено повноваження директора товариства, до яких, зокрема, належить вчинення правочинів, укладення угод (договорів, контрактів), в тому числі зовнішньоекономічних, з урахуванням обмежень, встановлених цим статутом.

Отже, факт укладання ОСОБА_6 спірного Договору не свідчить про укладення удаваного правочину, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

В обґрунтування визначення ринкової вартості об`єктів, що були списані та передані на металобрухт, позивачі посилаються на оголошення, що розміщенні на olx.ua, prom.ua stelpako.com та system4.ua.

У даному випадку суд виходить з того, що посилання позивачів на вказані оголошення як на підставу для визначення розміру збитків завданих у зв`язку зі списанням та передачею основних засобів на металобрухт, не є належними доказом, у зв`язку з наступним.

Ринкова вартість повинна встановлюватися виходячи з року випуску засобу, тривалості його експлуатації, терміну амортизації, що відображається у балансі підприємства, відомостях балансу підприємства, вартості засобу у балансі підприємства.

Викладене вище свідчить про те, що визначена позивачами ринкова вартість списаних основних засобів не є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами.

В обґрунтування необхідності стягнення збитків завданих ТОВ "Гранд - 3" у розмірі 15 860, 00 грн. позивачі посилаються на неправомірне збільшення розміру заробітної плати директора ОСОБА_6 .

На підтвердження своєї позиції позивачі вказують на збільшення розміру місячної заробітної плати без належних на те підстав, не маючи на те повноважень, оскільки не змінилася складність та кваліфікація обов`язків первісного відповідача, та первісний відповідач, як директор, халатно ставився до своїх обов`язків.

Позивачі вказують, що ОСОБА_6 майже ніколи не знаходився на робочому місці, часто виїжджав за межі України не призначаючи замість себе виконуючого обов`язки; халатно ставився до своїх прямих обов`язків.

Однак суд зазначає, що позивачами на підтвердження вказаних обставин не надано суду належних доказів.

Так позивачі зазначають, що визначення умов оплати праці посадових осіб органів управління Товариства, відповідно до п. 9.7.14 Статуту ТОВ "Гранд - 3" належить до виключної компетенції Загальних зборів.

У свою чергу відповідно до п. 9.7 Статуту питання визначення умов оплати праці посадових осіб органів управління товариства відносить до звичайної, а не до виключної компетенції Загальних зборів.

Згідно п. 10.10.13 та п. 10.10.15 Статуту до компетенції директора відноситься затвердження штату та структурних підрозділів товариства та систем і розмірів оплати праці в Товаристві, визначення порядку та розмірів преміювання працівників товариства, форм та розмірів винагород за швидке та якісне виконання своїх трудових функцій працівниками товариства.

Відповідно до листа Міністерства праці № 162/06/187-07 від 27.06.2007 року Щодо штатного розпису штатний розпис - це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді.

Отже, дотримання первісним відповідачем обов`язку щодо затвердження штатних розписів та виплата вказаних у штатних розписах заробітних плат, з утриманням усіх необхідних податкових платежів, у сукупності з наявністю у нього статусу не лише учасника, а й засновника ТОВ "Гранд - 3" та частки у статутному капіталі позивача у розмірі 50% свідчить про відсутність порушень ним процедури збільшення свого посадового окладу.

Щодо завдання збитків первісним відповідачем ТОВ "Гранд - 3" у зв`язку виплатою премії бухгалтеру ОСОБА_7 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10.10.15 Статуту ТОВ "Гранд - 3" до компетенції директора товариства належить, зокрема, затвердження систем і розмірів оплати праці в товаристві, визначення порядку та розмірів преміювання працівників товариства, форм та розмірів винагород за швидке та якісне виконання своїх трудових функцій працівникам товариства.

Викладене вище свідчить, що саме до компетенції директора належало право преміювати працівників.

Позивачі посилаючись на відсутність підстав та умов для нарахування премії бухгалтеру ОСОБА_7 не обґрунтували та не надали суду жодного належного, достовірного та допустимого доказу на підтвердження своїх вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується, а позивачем не доведено факту неправомірних та необґрунтованих дій первісного відповідача, якими завдано збитки ТОВ "Гранд - 3" у розмірі 15 860, 00 грн., у зв`язку з призначенням премії бухгалтеру ОСОБА_7 .

Щодо завданих збитків заподіяних у зв`язку зі сплатою протягом 2006-2010 років ОСОБА_6 постачальнику електричної енергії кошти за спожиту електроенергію об`єктом торгівлі, що знаходився на ст. Індустріальна, суд зазначає наступне.

З якості доказів позивачем надаються звіти про використану активну енергію за період з 2006 по 2010 роки.

Суд зауважує як на сплив позовної давності, в межах якої позивач міг звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з положеннями статей 256 та 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України у визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Зі змісту уточненої позовної заяви та заяви свідка вбачається, що ОСОБА_1 , єдиний часник справи, якому згідно зі ст. 54 Господарського процесуального кодексу України надано право звертатися до суду з позовом в інтересах юридичної особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, володів усією інформацією щодо діяльності Позивача, у тому числі, про можливу сплату за електроенергію за об`єкти, які належать на праві власності іншим юридичним особам.

Тому перебіг позовної давності за зазначеною вимогою розпочався від дня, коли первісний відповідач міг вперше здійснити оплату за спожиту електроенергію за кошти позивача.

Зважаючи, що сплата за електроенергію відбувалася щомісяця починаючи з листопада 2006 року та закінчилася у грудні 2009 року, про що свідчать надані позивачем звіти про використану активну електроенергію, то перебіг позовної давності за позовними вимогами про стягнення збитків починається та обчислюється щодо кожного окремо платежу за електроенергію, починаючи відлік від дати вказаної на першому звіті про використану активну електроенергію за листопад 2006 року, тобто від 21 листопада 2006 року.

З аналізу доданих до матеріалів справи документів, суд робить висновок, що позовна давність за останнім платежем, відповідно до останнього звіту про використану активну електроенергію від 21.12.2009 року за позовною вимогою про стягнення збитків завданих неправомірною сплатою за електроенергію закінчилася 21.12.2012 року.

У свою чергу позовна заява про стягнення збитків була подана позивачем 14.02.2020 року, тобто за межами строків судового захисту.

У свою чергу уточнена позовна заява була подана до суду 07.02.2020 року, відповідно також за межами строків судового захисту.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спору, є безумовною підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене вище, суд застосовує до вказаних вимог строки позовної давності та відмовляє у їх задоволенні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen.), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, позивачами не доведено наявності такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, нанесеною ТОВ Гранд-3 , того, що саме протиправна поведінка первісного відповідача є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки, а також вини, тобто умислу прямого чи непрямого, спрямованого на настання цих збитків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги те, що позивачем документально не підтверджено наявності складу правопорушення, як і не доведено розміру шкоди, вини осіб, які визначені відповідачами та причинно-наслідкового зв`язку між їх діями і визначеною Фондом шкоди, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд - 3 до відповідачів 1. ОСОБА_3 , 2. ОСОБА_4 , 3. ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.03.2021 р.

Суддя М.В. Данилова