Рішення

від 25.02.2021 по справі 911/2823/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2823/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Ворко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Адвокатського об`єднання ДІФЕНС (61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 68, офіс 107, код 39097151)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ КОФЕ ГРУП (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, код 38182909)

про стягнення 1594592,64 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідач - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Адвокатського об`єднання ДІФЕНС (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ КОФЕ ГРУП (відповідач) про стягнення 1 594 592,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.11.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.01.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/2823/20 та призначено справу до розгляду по суті на 04.02.2021.

04.02.2021 розгляд справи № 911/2823/20 не відбувся.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 наступне засідання у справі призначено на 25.02.2021.

24.02.2021 на електронну адресу Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 25.02.2021 в режимі відеоконференкції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, в якій він просить суд надати представнику можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку із введенням на території України карантину, та зважаючи на місцезнаходження представника у місті Харків.

Розглянувши вищезазначену заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 197 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Разом з тим, представником позивача клопотання подане лише 24.02.2021, тобто за один день до засідання, що не узгоджується з ч.2 ст. 197 ГПК України.

Суд зазначає, що позивач не був позбавлений права направити до судового засідання письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію та заявити клопотання про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання уповноваженому представнику позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції слід відмовити.

У судове засідання від 25.02.2021 представники позивача та відповідача не з`явились.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копії ухвал суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, повідомлення про вручення поштових відправлень повернуті на адресу суду з відміткою поштового зв`язку за закінченням строку зберігання .

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

З огляду на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

В судовому засіданні 25.02.2021, суд дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

25.02.2021 року, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ХАРПРОДСЕРВІС (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ КОФЕ ГРУП (Покупець) було укладено договір поставки товарів у спрощений спосіб, що підтверджується оформленими належним чином видатковою накладною №1214 від 11.10.2018 року на суму 510 336,00 грн., видатковою накладною №1391 від 12.10.2018 року на суму 515 240,64 грн. та видатковою накладною №1535 від 13.10.2018 року на суму 569 016,00 грн.

Відповідачем було прийнято товари за вказаними первинними документами, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача та відбитком його печатки. Жодних претензій щодо якісних та кількісних характеристик товару за вказаними видатковими накладними від відповідача не надходило.

23 вересня 2019 року між Постачальником (ТОВ КОМПАНІЯ ХАРПРОДСЕРВІС ) та Адвокатським об`єднанням ДІФЕНС було укладено Договір №23/09 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого до позивача перейшло належне Постачальнику право вимоги виконання грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на загальну суму 1 594 592,64 грн., яке виникло у Постачальника на підставі: видаткової накладної №1214 від 11.10.2018 року у сумі 510 336,00 грн., видаткової накладної №1391 від 12.10.2018 року у сумі 515 240,64 грн., видаткової накладної №1535 від 13.10.2018 року у сумі 569 016,00 грн.

Повідомлення про відступлення права вимоги позивачем було направлено відповідачеві 01.10.2019 року цінним листом з описом вкладення.

Втім, як стверджує позивач, відповідач отриманий товар не оплатив, у зв`язку з чим позивач звернуся з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв`язку.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, поставка товару позивачем та його отримання відповідачем свідчить про волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вчиненням конклюдентних дій, сторони підтвердили укладення договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, суд виходить з того, що відповідач був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити.

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, Адвокатське об`єднання ДІФЕНС є належним кредитором ТОВ ГЛОБАЛ КОФЕ ГРУП при виконанні грошового зобов`язання з оплати товару отриманого за видатковими накладними: №1214 від 11.10.2018, №1391 від 12.10.2018, №1535 від 13.10.2018.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що сума боргу в розмірі 1594592,64 гривень за поставлений товар підтверджується матеріалами справи, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ХАРПРОДСЕРВІС , як не надано доказів сплати грошових коштів новому кредитору (позивачу), позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сума судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду із позовом, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається на відповідача, у зв`язку із повним задоволенням позовним вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГЛОБАЛ КОФЕ ГРУП (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, код 38182909) на користь Адвокатського об`єднання ДІФЕНС (61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 68, офіс 107, код 39097151) 1 594 592 (один мільйон п`ятсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 64 коп. боргу та 23 918 (двадцять три тисячі дев`ятсот вісімнадцять) грн. 89 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.03.2021

Суддя Т.Д. Лилак