Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
26 лютого 2021 р. Справа № 120/7786/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши письмово в місті Вінниці адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом:
Комісії з припинення державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) шляхом ліквідації
до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)",
третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про зняття арешту з майна та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2020 року Комісії з припинення державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) шляхом ліквідації звернулася до суду з адміністративним позовом до Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та просить суд зняти арешту майна підприємства та скасувати постанову про арешт майна від 26.11.2015 року, року у ВП №49278454 в частині накладення арешту на майно підприємства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що у зв`язку із наявністю за ДП Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 24314,18 грн, державний виконавець наклав арешт на майно боржника та оголосив заборону на його відчуження.
Позивач зазначає, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані постанови, оскільки майно і кошти, на які накладено арешт не перебувають у власності позивача, а є державною власністю, які передані позивачу на праві господарського відання. Окрім цього вказав, що статутом позивача визначено, що звернення стягнення на майно підприємства не допускається, а тому, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 17.12.2020 року позовну заяву Комісії з припинення державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) шляхом ліквідації до Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з майна та скасування постанови залишити без руху.
05.01.2021 року недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 20.01.2021 року, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання, справа №120/7786/20-а за позовом Комісії з припинення державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) шляхом ліквідації до Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про зняття арешту з майна та скасування постанови, призначена до розгляду на 20.01.2020 року 11:30 знята з розгляду у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.
26.01.2021 року подано відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує щодо змісту і вимог позовної заяви, у зв`язку з чим повідомляє, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 року у справі №802/3009/15-а адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з Державного підприємства Підприємство Вінницької установа виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№1) в сумі 24314,18 грн задоволено. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 05.09.2019 внесено запис про припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці як юридичної особи. Правонаступником управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України , є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 20.10.2015 у справі №802/3009/15-а, який пред`явлено до Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції. На виконання ч.4 ст. 24 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV Про виконавче провадження , при відкритті виконавчого провадження, з метою забезпечення виконання рішення, державний виконавець наклав арешт на майно боржника та оголосив заборону на його відчуження. Тому, державний виконавець діяв у межах та спосіб передбачений чинним законодавством при виконанні рішення у примусовому порядку.
01.02.2021 року надійшли заперечення, відповідно до яких, в якому зазначив, що до Староміського відділу на примусове виконання повторно надійшов виконавчий лист №802/3009/15-а від 20.10.2015 року виданий Вінницьким окружним адміністративним судом щодо стягнення з ДП "Підприємство Вінницької установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №1" на користь УПФУ в місті Вінниці заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені в сумі 24314,18 грн. Відповідно Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії направлено сторонам ВП №60918671. На теперішній час даний виконавчий лист досі перебуває на виконанні, заборгованість боржником не погашена, а отже підстав для зняття арештів з майна у відділу не має.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, поновлено строк звернення до суду та оголошено перерву у судовому засіданні до 03.02.2021 року.
Згідно з положеннями ч.1, ч.3 та ч.9ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалою суду від 03.02.2021 року відкладено судовий розгляд справи на 23 лютого 2021 року в 10:00 год. у залі судового засідання №4 Вінницького окружного адміністративного суду.
Протокольною ухвалою, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, замінено неналежного відповідача - "Староміський відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області", на належного - "Староміський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)". А також, оголошено перерву у судовому засіданні до 26.02.2021 року.
Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, подавши клопотання про розгляд справи без їхньої участі.
Відтак, керуючись ст.205 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу без участі сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Так, Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.09.2015 року в адміністративній справі №802/3009/15-а адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з Державного підприємства Підприємство Вінницької установа виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№1) в сумі 24314,18 грн задоволено.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 05.09.2019 внесено запис про припинення діяльності управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці як юридичної особи. Правонаступником управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України , є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 20.10.2015 у справі №802/3009/15-а, який пред`явлено до Староміського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції.
На виконання ч.4 ст. 24 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV Про виконавче провадження , при відкритті виконавчого провадження, з метою забезпечення виконання рішення, постановою від 26.11.2015 року у ВП №49278454 державний виконавець наклав арешт на майно (боржника) та оголосив заборону на його відчуження.
Не погоджуючись з постановою про арешт майна від 26.11.2015 року у ВП №49278454, позивач звернувся в суд з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII).
Приписами ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Частиною 1 ст.13 Закону №1404-VIII встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із п.6, 7 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно із ч.1 - 2 ст.48 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Частинами 1, 5 ст.52 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
У разі якщо після накладення виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судового рішення і відкриває нові рахунки в банках чи інших фінансових установах, виконавець надсилає відповідним правоохоронним органам матеріали для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Згідно з ч.1, 4 ст.56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Із зазначеного слідує, що накладення арешту є складовою частиною звернення стягнення на майно боржника.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України Про Державну кримінально-виконавчу службу України від 23.06.2005 № 2713-IV.
Частиною 1 ст.6 Закону № 2713-IV передбачено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до приписів пунктів 1.1 та 1.2 Статуту Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)" №3488/5 від 06.12.2016 (надалі, також - Статут), Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)" засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Підприємство безпосередньо підпорядковане Міністерству юстиції України, яке здійснює управління ним безпосередньо або через територіальні органи Міністерства юстиції України - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації та входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 2713-IV, підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.
Частиною 1 ст.24 Закону № 2713-IV встановлено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ст.26 Закону № 2713-IV, майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.
Управління майном здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який закріплює його за органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров`я, підприємствами установ виконання покарань, іншими підприємствами, установами і організаціями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, збереження та раціональне використання цього майна.
Майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об`єктом застави.
Підприємства, створені для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, використовують майно в порядку, передбаченому законодавством.
Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я не допускається.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.13, 4.16 Статуту, майно позивача є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Майно позивача становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1)".
Джерелами формування майна позивача є: державне майно, передане позивачу органом управління; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності позивача; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів, отримані із дотриманням порядку передбаченого законодавством; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством.
Майно позивача не може бути передано в заставу. Звернення стягнення на майно позивача не допускається.
При цьому Закон №2713-IV не розділяє окремо майно у вигляді товарно-матеріальних цінностей, рухомого, нерухомого майна чи грошових коштів, а статут позивача включає до майна доходи у вигляду грошових коштів, що можуть міститися, в тому числі і на рахунках у банківських установах.
Згідно із ч.1 ст.136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Виходячи із аналізу вищенаведених правових норм, суд зазначає, що законом передбачена пряма заборона звернення стягнення на майно органів, установ і підприємств виконання покарань, яке може бути як у вигляді певного рухомого чи нерухомого майна, так і у вигляді коштів готівкових чи на рахунках у банківських установах.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про те, що постанову про арешт майна від 26.11.2015 року у ВП №49278454 винесено протиправно, відтак остання підлягає скасуванню.
Окрім того, як встановлено у ході розгляду справи, що підприємством неодноразово намагалося врегулювати дане питання з Пенсійним фондом добровільно, однак згоди не дійшли. Зазначені обставини призвели до ситуації коли підприємство не може продовжувати процедуру ліквідації та використовувати належне підприємству майно для сплати боргу, оскільки відсутні інші джерела надходжень.
Згідно стаття 287 КАС України (Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця): частина 1 - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб; частина 2 - позовну заяву може бути подано до суду: пункт 1-у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну, та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Комісії з припинення державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) шляхом ліквідації, задовольнити.
Скасувати постанову, винесену державним виконавцем Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26.11.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП № 49278454 у частині накладення арешту майно державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) ,
Зняти арешт з майна державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) , накладений відповідно до Постанови державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 26.11.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженню ВП № 49278454.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Комісія з припинення державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№1) шляхом ліквідації (Юридична адреса: 21001, м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, код за ЄДРПОУ-08679623, e-mail: uvpl@vn.kvs.gov.ua Тел. НОМЕР_1).
Відповідач - Староміський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)" (Юридична адреса: 21050, вул. Соборна, 15-А, м. Вінниця код ЄДРПОУ-34983389, засоби зв`язку: тел. (0432) 67-24-22 e-mail: info_stm@vnm.vn.dvs.gov.ua).
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя Секретар
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2021 |
Оприлюднено | 11.03.2021 |
Номер документу | 95373430 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Крапівницька Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні