Рішення

від 05.02.2021 по справі 160/16080/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року Справа № 160/16080/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

02.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до Дніпровської митниці ДФС, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110000/2020/000336/2 від 24.11.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00090 від 24.11.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ Фірма Аделія було надано усі необхідні документи до Дніпровської митниці для підтвердження митної вартості товару у відповідності до Митного кодексу України, проте Відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA110140/2020/00090 від 24.11.2020 року та прийняв рішення про коригування митної вартості товару UA110000/2020/000336/2 від 24.11.2020 року, не маючи на те ніяких правових підстав. Позивач вважає, що посилання митного органу на розбіжності та неможливість застосування основного метожу не відповідають дійсності та вказують на свідоме небажання митного органу виконувати свої функції належним чином.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Аделія до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачеві 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

Копію ухвали від 07.12.2020 направлено відповідачеві разом з копією адміністративного позову засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти 16.12.2020, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов відповідачем сплив 31.12.2020.

Станом на 05.02.2021 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, суд враховує, що пунктом 3 Розділу VI КАС встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України введені посилені обмежувальні протиепідемічні заходи.

Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 05.02.2021 жодних повідомлень про неможливість подання відзиву на позов, в тому числі з огляду на обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачем процесуального строку, встановлений судом для подання відзиву на позов.

З огляду на вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ Фірма Аделія (код ЄДРПОУ 43154742) зареєстровано як юридична особа 06.08.2019 року та є суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності.

01.03.2020 між ТОВ Фірма Аделія (Покупець) та NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD , Китай (Продавець) був укладений зовнішньо-економічний контракт №HAI/AL-2020.

Відповідно до п.1.1 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 Продавець продає, а Покупець купує Товар -побутову техніку, посуд, столові прибори, згідно інвойсів на кожну поставку, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Кожна поставка буде обумовлюватися окремими інвойсами (п.1.2 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020).

У пункті 1.3 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 визначено, що Продавець NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD є виробником та відправником Товару.

Крім того, п.2.1 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 передбачено, що ціни на Товар встановлюються в доларах США і вказуються в інвойсах на кожну окрему партію Товару.

Згідно з п.2.2 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару.

Ціни на Товар та умови поставки (відповідно до правші ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) обумовлюються на кожну партію товару окремо і вказуються в інвойсі (п.2.3 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020).

Відповдіно до п.2.4 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 ціни на Товар включають в себе вартість самого Товару, упаковки, маркування, навантаження і його доставки до обумовленого умовами пункту.

Пунктами 3.1 та 3.2 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 передбачено, що загальна вартість цього контракту становить 500 000,00 (п`ятсот тисяч доларів США). Вартість товару вказується в інвойсах на кожну конкретну поставку вантажу.

У п.4.2 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 встановлено, що оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію Товару.

При цьому, всі витрати, пов`язані з проходженням митних процедур на території України несе Покупець (п.4.4 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020).

У п.6.3 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 визначено, що Продавець гарантує якість Товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого Продавцем, Продавець зобов`язується компенсувати їх вартість Покупцеві.

На виконання умов договору продавцем виставлено рахунок-фактура (комерційний інвойс) від 09.10.2020 №К20LІ02 на поставку з: Ningbo, China до: Дніпро, Україна товарів: Hand Blender LIBERTON LHB-0601 (2004 од.; вартістю за од.: 1,85 USD; сума: 3 707,40 USD); Hand Blender LIBERTON LHB-0800 (2004 од.; вартістю за од.: 1,60 USD; сума: 3 206,40 USD); Hand Blender LIBERTON LHB-0801 (2004 од.; вартістю за од.: 2,15 USD; сума: 4 308,60 USD); Hand Blender LIBERTON LHB-0802 (2004 од.; вартістю за од.: 2,45 USD; сума: 4 909,80 USD); Hand Blender LIBERTON LHB-1000 (1000 од.; вартістю за од.: 3,00 USD; сума: 3 000,00 USD); Hand Blender LIBERTON LHB-1001 (1000 од.; вартістю за од.: 4,00 USD; сума: 4 000,00 USD). Всього 10 016 од. Загальна сума вказаного інвойсу складає 23 132, 20 USD. Оплата: протягом 180 днів після доставки вантажу.

При цьому, суд звертає увагу, що умови поставки згідно Інкотермс-2010, як це передбачено п.2.3 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020, у вказаному інвойсі не визначені.

23.11.2020 ТОВ Фірма Аделія подано до митного оформлення митну декларацію UA110140/2020/010856 на поставку визначеного інвойсом товару на умовах поставки DAP UA Дніпро (графа 20), до якої на підтвердження митної вартості товару 23 132, 20 дол.США позивачем надано (графа 44):

- Пакувальний лист (Packing list) від 09.10.2020;

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № К20LІ02 від 09.10.2020;

- Коносамент (Bill of lading) №UTRUST20100095 від 18.10.2020;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2177 від 20.11.2020;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2177/1 від 20.11.2020;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №К20LІ02 від 09.10.2020;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.09.2020;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення № HA1/AL-2020 від 01.03.2020;

- Інструкція б/н від 01.10.2020;

- Інформація морських агентів від 23.11.2020;

- Копія митної декларації країни відправлення № 310420200549299730 від 18.10.2020.

Між декларантом Позивача та Відповідачем проводилась процедура консультацій в електронному порядку, про що свідчать електронні повідомлення та дані гр.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару.

Так, Відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту надіслано електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім зазначеного, у електронному повідомленні, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, декларанта попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

З вказаного електронного повідомлення митного органу вбачається, що підставами для витребування вказаних документів стало наступне:

- відповідно до пункту 4.3. контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію Товару. У наданому комерційному рахунку №K20LI02 від 09.10.2020 визначена як 180 днів після отримання партії товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ;

- до митного оформлення оцінюваної партії товарів декларантом надано прайс-лист б/н від 01.09.2020, який містить посилання на комерційні умови поставки CFR-Південний та DAP - Дніпро. Наданий прайс-лист від 01.09.2020 має адресний характер та суб`єктивну спрямованість в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить обмежений перелік товарів та конкретні умови поставки - CFR-Південний та DAP Дніпро. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари;

- декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020. Згідно Закону КНР Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації , затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 p., графа 47 (дата заповнення) має містити підпис та печатку митного органу. Графа 47 в митній декларації країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020 не заповнена. Отже, виникають сумніви щодо її достовірності;

- у пункті 1.3. контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 зазначено, що продавець NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай) є одночасно й виробником та відправником товару. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У електронному інвойсі, декларантом заявлені відомості щодо виробника товару - NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай). Для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Для підтвердження виробника товарів декларантом не надано одного з цих документів;

- відповідно до п.6.3 наданого до митного оформлення контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 зазначено, що Продавець гарантує якість Товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого Продавцем, Продавець зобов`язується компенсувати їх вартість Покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано. В мережі Інтернет на сайтах panjiva.com, dnb.com відсутня інформація щодо офіційного сайту виробника товару NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай). Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди - не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару.

Декларантом під час процедури консультацій листом від 24.11.2020 повідомлено митницю про відсутність додаткових документів у підтвердження заявленої митної вартості товару.

24.11.2020 відповідач рішенням UА110000/2020/000336/2 скоригував митну вартість товару Блендери побутові мод.LHB-0601 - 2 004 од.; мод.LHB-0800 - 2 004 од.; мод.LHB-0801 - 2 004 од.; мод.LHB-1000 - 1 000 од.; мод.LHB-1001 - 1 000 од. у загальній кількості 10 016 од. до 47 561,98 USD (вартість за одиницю: 4,7486 USD).

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МКУ. У графі 33 рішення послідовно проаналізовано неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості, зазначених у статтях 58-63 МК України, у зв`язку з чим, вартість товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару Машини електромеханічні побутові з умонтованим електродвигуном. Блендер в упаковці , співставний з оцінюваним з урахуванням опису, імпортований у наближений до митного оформлення час та випущений у вільний обіг за ЕМД від 21.11.2020 UА500150/2020/209708 на рівні 4,7486 дол/шт.

Крім того, Дніпровською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00090 від 24.11.2020 року.

Не погодившись із прийнятими рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України; далі - МК України; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 7 МК України визначено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене ч.5 ст.54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, які надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

При цьому, суд звертає увагу, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Викладена правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 25.06.2020 у справі № 805/2380/16-а та від 20.10.2020 у справі №809/1056/16.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:

- відповідно до пункту 4.3. контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 оплата за товар може проводитися як на умовах передоплати, так і на умовах оплати інвойсу через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні, і це зазначається в інвойсі на конкретну партію Товару. У наданому комерційному рахунку №К201Л02 від 09.10.2020 оплата визначена як 180 днів після отримання партії товару. Вказана схема розрахунків за поставлений товар може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ;

- до митного оформлення оцінюваної партії товарів декларантом надано прайс-лист б/н від 01.09.2020, який містить посилання на комерційні умови поставки CFR-Південний та DAP- Дніпро. Наданий прайс-лист від 01.09.2020 має адресний характер та суб`єктивну спрямованість в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить обмежений перелік товарів та конкретні умови поставки - CFR-Південний та DAP-Дніпро. Вищезазначене може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари;

- декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020. Згідно Закону КНР Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації , затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 p., графа 47 (дата заповнення) має містити підпис та печатку митного органу. Графа 47 в митній декларації країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020 не заповнена. Отже, виникають сумніви щодо її достовірності;

- у пункті 1.3 контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 зазначено, що продавець NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай) є одночасно й виробником та відправником товару; У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У електронному інвойсі, декларантом заявлені відомості щодо виробника товару - NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай). Для підтвердження виробника товарів декларантом не надано жодного документу;

- відповідно до п.6.3 наданого до митного оформлення контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 зазначено, що Продавець гарантує якість Товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого Продавцем, Продавець зобов`язується компенсувати їх вартість Покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано. В мережі Інтернет на сайтах panjiva.com, dnb.com відсутня інформація щодо офіційного сайту виробника товару NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай);

- поставка товару здійснена на умовах поставки товарів DAP Дніпро, на яких продавець передає товар перевізнику чи іншій особі, в узгодженому місці (Дніпро), та, що продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Дніпро) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до Дніпро є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється. Декларантом до митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020, в графі 3 (умови поставки) якої вказані умови поставки CFR. В наданій копії митної декларації країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020 в графі 24 (фрахт) зазначено вартість транспортування 2600 дол.США. Ціни на товар в вищевказаній декларації співпадають з цінами в ЕМД UA110140/2020/010856 від 23.11.2020 на умовах поставки DAP). Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс-2010 на умовах поставки CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов`язаний заключите договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Відповідно до коносаменту від 18.10.2020 № UTRUST20100095 - порт призначення Одеса. Тобто наявна вірогідність невключения до митної вартості товару за ЕМД від 23.11.2020 за ЕМД UA110140/2020/010856 частини транспортних витрат, а саме витрат на перевезення від порту призначення до узгодженого місця призначення (в даному випадку Дніпро).

Отже, суд приходить до висновку, що вищевказані розбіжності свідчили про наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості та правомірно стали підставою для витребовування митним органом додаткових документів у декларанта.

Як встановлено судом в ході судового розгляду справи, декларантом відмовлено митному органу в наданні додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Щодо зауважень митного органу, суд звертає увагу на таке.

Митним органом в електронному повідомленні декларанту та в подальшому в графі 33 рішення про коригування митної вартості було зазанчено, що умови оплати через 180 днів після отримання товару на склад Покупця в Україні можуть свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ.

Проте, суд завертає увагу, що Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16, від 30.11.2018 у справі №815/4044/15.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів`передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд відхиляє посилання контролюючого органу те, що надані декларантом прайс-листи мають адресний характер та суб`єктивну спрямованість, адже містить обмежений перелік товарів та конкретні умови поставки, що може свідчити про суб`єктивний характер даного документу та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари, з огляду на те, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною 2 статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

Наведена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.06.2019 №805/2605/16-а.

Водначас, суд зазначає, як встановлено в ході судового розгляду відповідно до умов контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020 ціни на товар, умови поставки, умови оплати вказані в інвойсі і обумовлюються на кожну партію товару.

Наданий ТОВ Фірма Аделія до митного оформлення товару рахунок-фактура (комерційний інвойс) від 09.10.2020 №К20LІ02 містить ціни на партію товару та умови оплати: протягом 180 днів після доставки вантажу, проте умови поставки згідно Інкотермс-2010, як це передбачено п.2.3 контракту від 01.03.2020 №HAI/AL-2020, у вказаному інвойсі не визначені.

Поряд із цим, поданій декларантом до митного оформлення митній декларації від 23.11.2020 UA110140/2020/010856 у графі 20 вказані умови поставки: DAP UA Дніпро.

Проте, у наданій копії митної декларації країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020 вказані умови поставки CFR.

Суд звертає увагу, що у надано ТОВ Фірма Аделія прайс-листі від 01.09.2020 визначені ціни на моделі ручних блендерів LIBERTON на умовах поставки FOB Ningbo, China, CFR Pivdenny, Ukraine та DAP Dnipro, Ukraine, які відрізняються в залежності від конкретнихумов поставки.

Згідно з наданим декларантом коносаментом від 18.10.2020 № UTRUST20100095 порт призначення - м.Одеса, Україна.

Відповідно до Інкотермс-2010 термін Delivered at Place, скорочено DAP (Постачання в місці призначення) означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Тоді як, на умовах поставки Cost and Freight (… named port of destination), скорочено CFR (Вартість і фрахт (… назва порту призначення) продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту.

Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження. Після завантаження товару на борт ризик втрати чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають (наприклад, розвантаження та митне оформлення в порту призначення), переходять від продавця до покупця.

Таким чином, якщо поставка товару здійснена на умовах поставки товарів DAP Дніпро, продавець повинен укласти договір про перевезення та понести витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення. Тобто всі витрати на перевезення, необхідні для доставки товару в узгодженому місці призначення (в даному випадку Дніпро) несе продавець, і, відповідно, витрати на перевезення до Дніпро є невід`ємною складовою митної вартості товару, що оцінюється, а якщо поставка товару здійснена на умовах поставки товарів CFR Південний (Одеса) на покупця покладаються транспортні витрати, а саме в даному випадку: витрати на перевезення від порту призначення (Одеса) до узгодженого місця призначення (Дніпро).

В наданій ТОВ Фірма Аделія копії митної декларації країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020 в графі 24 (фрахт) зазначено вартість транспортування 2600 дол.США. Ціни на товар в вищевказаній декларації співпадають з цінами в ЕМД UA110140/2020/010856 від 23.11.2020 на умовах поставки DAP.

Отже, митний орган правомірно дійшов висновку про наявність вірогідності невключения до митної вартості товару за ЕМД від 23.11.2020 UA110140/2020/010856 частини транспортних витрат, а саме: витрат на перевезення від порту призначення (м.Одеса) до узгодженого місця призначення (м.Дніпро).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що надана ТОВ Фірма Аделія до митного оформлення митна декларація країни відправлення №310420200549299730 від 18.10.2020, у якій графа 47 не заповнена, а також відсутні будь-які печатки або позначки митного органу країни відправлення.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.

Згідно Закону КНР Про порядок заповнення вантажної експортно-імпортної декларації , затвердженого маніфестом Головного митного управління КНР №52 2008 p., графа 47 (дата заповнення) має містити підпис та печатку митного органу.

Вищенаведене свідчить про правомірність висновків митниці про те, що відсутність печатки та підпису митного органу на декларації країни відправлення викликають сумніви щодо її достовірності.

Крім того, митний орган як в електронному повідомленні декларанту, так і в в графі 33 рішення про коригування митної вартості посилався на те, що у пункті 1.3 контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 зазначено, що продавець NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай) є одночасно й виробником та відправником товару. У графі 44 ЕМД декларантом заявлено характер угоди-контракт з виробником (4104). У електронному інвойсі, декларантом заявлені відомості щодо виробника товару - NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай). Для підтвердження виробника товарів декларантом не надано жодного документу.

Водночас, відповідно до п.6.3 наданого до митного оформлення контракту №HAI/AL-2020 від 01.03.2020 зазначено, що Продавець гарантує якість Товару протягом 12 місяців з дня здійснення поставки за умови його нормального експлуатування. При виявленні дефектів протягом зазначеного терміну, не є наслідком неправильної експлуатації, під технічним контролем і за погодженням сторін після процедури сервісного обслуговування, організованого Продавцем, Продавець зобов`язується компенсувати їх вартість Покупцеві. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано. В мережі Інтернет на сайтах panjiva.com, dnb.com відсутня інформація щодо офіційного сайту виробника товару NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай).

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій коду документа 4104 відповідає зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Як і до митного оформлення, до суду ТОВ Фірма Аделія не було надано жодного документу на підтвердження того, що NINGBO KITCHEN APPLIANCE CO., LTD (Китай) є виробник заявлених у ЕМД від 23.11.2020 UA110140/2020/010856 до декларування товарів.

Таким чином, заявлені декларантом відомості щодо виробника товару та характер зовнішньоекономічної угоди - не підтверджено документально, що впливає на вартість оцінюваного товару.

Суд зазначає, що ТОВ Фірма Аделія вищенаведені розбіжності не спростувало ані під час митного оформлення, ані в ході судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, відповідачем було прийнято рішення про неможливість застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №UA110110/20/013073 від 31.08.2020, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

З огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявність інформації щодо митної вартості ідентичних товарів, суд погоджується тим, що у митного органу були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган правомірно запропонував позивачу надати додаткові документи. Разом із тим документи, подані декларантом до Дніпровської митниці разом з вищевказаною ЕМД та надіслані у подальшому додатково, - не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

Судом враховано, що в спірному рішенні митним органом було послідовно проаналізовано неможливість визначення митної вартості товару за другорядними методами, зазначеними у статтях 58 - 63 МК України, та, як наслідок, застосування резервного методу (статті 64 МК України).

Джерелом інформації для спірного рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровською митницею була використана ЕМД від 30.07.2020 №UA110300/2020/2110, за якою товар Карбоксиметилцелюлоза (виробник: ACISELSAN ACIPAYAM SELULOZ SANAYI VE TICARET A.S., Туреччина; торгівельна марка: ASEL) було оформлено за митною вартістю 1,365 дол.США/кг.

Суд також звертає увагу, що Європейським Судом з прав людини неодноразово підкреслено особливу важливість принципу належного урядування , зокрема, у справі Рисовський проти України (рішення від 20.10.2011 заява №29979/04). Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.03.2006 №3477-ІV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи викладене, приходить до висновку щодо правомірності рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару за резервним методом та відсутність підстав до його скасування.

Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський Суд з прав людини наголосив, що ... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року) .

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За положеннями статі 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКТОРІЯ І К. (місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Дорожна, 64/20; код ЄДРПОУ 36441138) до Дніпровської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно