Рішення

від 05.03.2021 по справі 200/649/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 р. Справа№200/649/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому порядку) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання незаконним та скасування рішення; зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 30 листопада 2020 року № 218 щодо відмови в призначенні йому пенсії по інвалідності;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 30 листопада 2020 року, із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи позивача з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року та з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року на Костянтинівському заводі Автоскло .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 листопада 2020 року він звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності у відповідності до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 листопада 2020 року № 218 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку із недостатністю страхового стажу.

При розрахунку страхового стажу позивачу не було зараховано періоди його роботи на Костянтинівському заводі Автоскло з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року та з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року з тих підстав, що записи у дублікаті трудової книжки, наданої ОСОБА_1 , починаються раніше ніж дата видачі дублікату.

Зазначає, що крім дублікату трудової книжки надав відповідачу архівну довідку, яка підтверджує, що у вказані періоди він працював Костянтинівському заводі Автоскло .

Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційні та соціальні права (а.с. 1-4).

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що ОСОБА_1 звернувся із заявою від 30 листопада 2020 року про призначення пенсії по інвалідності згідно ст.ст. 30, 32, 33 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 30 зазначеного Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого ст. 32 цього Закону.

Абзац 28 ч. 1 ст. 32 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає, що особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону (не менше 15 років).

Позивачем до заяви була надана сканована копія дублікату трудової книжки від 23 лютого 2004 року НОМЕР_1 , при цьому на першій сторінці трудової книжки відсутній підпис відповідальної особи за видачу трудової книжки, що є порушенням п. 2.12 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

Відповідно до записів 4-5 позивач з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року, з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року працював на Костянтинівському заводі Автоскло .

Записи про звільнення завірені печатками, які не читаються, що є порушенням абз. 3 п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Враховуючи вищевикладене, періоди роботи позивача з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року, з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року не були зараховані до страхового стажу.

Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача склав 12 років 5 місяців 11 днів.

Як наслідок, на думку відповідача, у позивача відсутній страховий стаж для призначення пенсії по інвалідності 3 групи (а.с. 26-28).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 20-21).

У зв`язку зі знаходженням судді Волгіної Н.П. на лікарняному у період з 16 лютого 2021 року по 4 березня 2021 року рішення приймається після виходу судді з лікарняного.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є особою з інвалідністю третьої групи згідно довідки МСЕК від 31 серпня 2020 року (а.с. 5-6, 14, 37-41, 46-47).

Відповідач, Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ: 42171400; місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та є належним відповідачем у даній справі (а.с. 59).

Як встановлено судом, 30 листопада 2020 року позивач через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності, до якої додав, крім іншого, скан-копію виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААБ № 783267 від 31 серпня 2020 року, скан-копію дублікату трудової книжки від 23 лютого 2004 року НОМЕР_1 , скан-копію архівної довідки від 3 лютого 2011 року № 40/12, виданої Костянтинівським заводом Автоскло (а.с. 7-9, 50).

Суду не надано доказів на підтвердження зазначення відповідачем у розписці-повідомленні про необхідність надати позивачем додаткові документи.

Рішенням голови комісії з припинення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Полякової Н.І. від 30 листопада 2020 року № 218 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку із недостатністю страхового стажу (а.с. 7-9, 51-53).

Як вбачається з цього рішення до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди його роботи з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року та з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року на Костянтинівському заводі Автоскло у зв`язку із тим, що, по-перше, на першій сторінці трудової книжки відсутній підпис відповідальної особи за видачу трудової книжки, що є порушенням п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, по-друге, записи про звільнення позивача у вказані періоди завірені печаткою, яка не читається, що є порушенням абз. 3 п. 2.4 зазначеної Інструкції.

За висновком відповідача страховий стаж позивача склав 12 років 5 місяців 11 днів при необхідному стажі для призначення йому пенсії по інвалідності 15 років (а.с. 7-9, 51-53).

Відповідно до записів у дублікаті трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач у спірні періоди працював:

- з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року слюсарем-сантехніком 3-го розряду на Костянтинівському заводі Автоскло (нак. від 20 вересня 1977 року № 195);

- з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року - на цьому ж заводі у якості механіка цеху 31 (нак. від 2 червня 1989 року № 20) (а.с. 10-11).

Зі змісту архівної довідки від 3 лютого 2011 року № 40/12, виданої Заводом Автоскло ім. К.Т.Бондарева (код ЄДРПОУ 00293166) за підписом ліквідатора ОСОБА_2 , скан-копія якої наявна в матеріалах справи, також вбачається, що позивач працював на вказаному підприємстві у період з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року слюсарем-сантехніком 3-го розряду та з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року механіком цеху 31 (а.с. 12, 45).

Також у даній довідці зазначено, що з 1 січня 1989 року Костянтинівський завод Автоскло перенайменований у Виробниче об`єднання Автоскло ; з 1 квітня 1999 року створено Державне підприємство Завод Автоскло ; з 22 липня 1999 року Державному підприємству Завод Автоскло присвоєно ім`я К.Т.Бондарева .

Будучи не згодним із рішенням відповідача про відмову у призначенні йому пенсії по інвалідності позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі №174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Абзац 28 ч. 1 ст. 32 Закону № 1058-IV визначає, що особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст. 8 Закону № 1058-IV).

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1) Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1) затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Згідно п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п. 2.23 цього Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

Разом із цим Указом Президента України від 8 листопада 2019 року № 837 Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави з метою забезпечення подальшого здійснення структурних економічних реформ, запровадження додаткових механізмів для прискорення соціально-економічного розвитку України, підвищення добробуту населення, гармонійного розвитку регіонів, продовження впровадження європейських стандартів життя, зміцнення держави […] постановлено Кабінету Міністрів України вжити заходи, в тому числі: запровадження надання переважної більшості адміністративних послуг в електронному вигляді, насамперед послуг […] у сфері пенсійного забезпечення […]; до 30 червня 2020 року запровадження механізму автоматичного, без звернення особи, призначення пенсій за віком при досягненні пенсійного віку.

Як вбачається з офіційного сайту Пенсійного фонду України, на виконання зазначеного Указу Пенсійний фонд України в червні 2020 року розпочав упровадження нової системи Автоматичне призначення пенсій (без звернення особи), згідно якої подати документи для призначення пенсії можна через особистий кабінет на веб-порталі Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису, при цьому разом з анкетою-заявою на автоматичне призначення пенсії особа подає файли сканованих документів, що підтверджують набутий трудовий стаж та ідентифікують цю особу. При цьому зазначено, що під час опрацювання звернень особі надсилаються повідомлення на вказаний мобільний номер телефону та адресу електронної пошти. Вказано також, що скановані копії виготовляються з оригіналів трудової книжки та документів про стаж, мають містити всі сторінки трудової книжки в хронологічному порядку та поля відповідних документів, бути придатними для сприйняття їх змісту, […]; скан-копії повинні бути чіткими, тобто мають добре читатися назва документа, його серійний номер (за наявності), дата видачі, прізвище ім`я та по батькові власника, печатки, підписи тощо (https://www.pfu.gov.ua/cn/393004-novi-onlajn-poslugy-pensijnogo-fondu-ukrayiny-gotuyemo-dokumenty-dlya-pryznachennya-pensiyi-samostijno/).

При цьому нормативними документами, якими встановлено вимоги щодо підтвердження трудового стажу у разі відсутності трудової книжки та подання документів для призначення пенсії, як і раніше є Порядок № 22-1 та Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) (https://www.pfu.gov.ua/lg/341181-avtomatychne-pryznachennya-pensiyi/).

Підпунктом 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком 637.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ та ст. 48 Кодексу законів про працю України також основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України за № 58 від 29 липня 1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Разом із цим судом встановлено, що позивачем було додано до заяви про призначення пенсії скан-копію дублікату трудової книжки позивача, оформленого 23 лютого 2004 року.

Згідно п. 5.2 Інструкції № 58 дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про

нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Відповідно до п. 5.3 Інструкції № 58 якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки […].

Як вбачається з наданих суду копій з дублікату трудової книжки позивача записи про роботу позивача після 14 травня 1993 року - відсутні.

Щодо оформлення зазначеного дублікату, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.11 Інструкції № 58 передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до п. 2.12 Інструкції № 58 після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

З наданих суду копій неможливо встановити - яким підприємством виданий цей дублікат, яка саме відповідальна особа заповнила цей титульний лист, відсутній підпис зазначеної особи та наявна печатка підприємства є нерозбірливою.

Отже, зазначений дублікат трудової книжки заповнювався із порушенням вимог Інструкції № 58.

Згідно абз. 3 п. 2.4 Інструкції № 58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення […].

Як вбачається з наданих суду копій з дублікату трудової книжки позивача відтиски печатки підприємства, якими мали бути завірені записи про звільнення позивача (запис № 2 та № 5), є нерозбірливими, проставлені не на записах про звільнення, які печатками мали бути завірені, а в тому числі на записах про прийняття позивача на роботу (а.с. 43-44).

Таким чином при внесенні записів до дублікату трудової книжки позивача були порушені вимоги Інструкції № 58 і в цій частині, а записи про час роботи позивача на Костянтинівському заводі Автоскло з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року та з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року фактично є непідтвердженими належним чином (відсутність належної печатки обґрунтовано викликає сумнів щодо здійснення цього запису відповідальною та належною особою, так як фактично внести запис до дублікату трудової книжки може будь-яка особа, яка має до цього дублікату і зацікавлена у внесенні такого запису).

Відповідно, відповідач правомірно при розгляді заяви позивача від 30 листопада 2020 року про призначення йому пенсії по інвалідності не зарахував на підставі дублікату трудової книжки до страхового стажу позивача періоди роботи останнього з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року та з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року.

Разом із цим суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно абзаців 1 та 3 п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою; заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються у відповідному журналі. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до п. 4.2 цього ж Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно абз. 2 п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до п. 3.3 зазначеного Порядку орган, що призначає пенсію, надає […] допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку (в тому числі непрацюючим особам, які звернулись за призначенням пенсії), щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Як вже зазначалось судом, 30 листопада 2020 року позивач подав відповідачу скан-копії документів, в тому числі, скан-копію архівної довідки від 3 лютого 2011 року № 40/12, виданої Заводом Автоскло ім. К.Т.Бондарева .

Згідно абз. 3 п. 1.7 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, в тому числі архівними установами, а згідно п. 18 цього ж Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних […] трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації […] або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем при прийомі документів від позивача 30 листопада 2020 року останньому роз`яснювалось (надсилались відповідні повідомлення на його номер телефону або електронні листи на його електронну адресу) про невідповідність наданої позивачем копії архівної довідки (та інших документів) документам, які можуть засвідчувати відповідно до п. 3 Порядку 22-1 стаж роботи позивача у зв`язку із невідповідністю записів у дублікаті трудової книжки; про необхідність надати оригінал довідки (або належним чином засвідчену копію) від 3 лютого 2011 року № 40/12, виданої Заводом Автоскло ім. К.Т.Бондарева , а також не роз`яснювалась можливість у випадку неможливості надання належних документів щодо роботи позивача у спірні періоди забезпечити надання показань свідками (двома або більше), які б знали позивача по роботі на Костянтинівському заводі Автоскло і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Отже, відсутні докази на підтвердження виконання управлінням приписів пунктів 1.7 та 3.3 Порядку № 22-1 щодо одержання необхідних документів для призначення пенсії позивачу.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача від 30 листопада 2020 року № 218 про відмову в призначенні позивачу пенсії по інвалідності прийнято без дотримання нормативно-правових приписів та без врахування всіх обставин, які мали значення у спірних правовідносинах, а тому є необґрунтованим та протиправним.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 75-76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За результатом розгляду даної справи судом встановлена відсутність належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наявності трудового стажу позивача у періоди з 21 вересня 1977 року по 11 січня 1980 року та з 17 жовтня 1988 року по 14 травня 1993 року.

Відповідно, позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача - задоволенню не підлягають.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що ухвалою суду від 22 січня 2021 року позивачу відстрочено сплату судового збору в розмірі 908,00 грн до вирішення справи по суті, беручи до уваги, що судом вирішено задовольнити основні вимоги позивача (про визнання спірного рішення неправомірним та його скасування), а позовні вимоги, у задоволенні яких судом вирішено відмовити, є похідними від основних позовних вимог, за подачу яких судовий збір окремо не справлявся, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь Державного бюджету України у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400; місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про визнання незаконним та скасування рішення; зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30 листопада 2020 року № 218, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України з урахуванням висновків суду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 листопада 2020 року про призначення йому пенсії по інвалідності.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400; місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.П. Волгіна