Рішення

від 05.03.2021 по справі 640/15545/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року м. Київ № 640/15545/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС в Одеській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівський

завод натуральних продуктів"

про стягнення заборгованості в сумі 45 712,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, ідентифікаційний код - 43142370) (далі - позивач або ГУ ДПС в Одеській області) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівський завод натуральних продуктів" (адреса: 02000, м. Київ, вул. Канальна, буд. 2, ідентифікаційний код - 37422158) (надалі - відповідач або ТОВ "Березівський завод натуральних продуктів"), у якому позивач просить суд стягнути з ТОВ "Березівський завод натуральних продуктів" (код ЄДРПОУ 38805434) а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих ТОВ "Березівський завод натуральних продуктів" суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб - 45 712,82 грн., на бюджетний рахунок - UA278999980334109812000015146, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37983953, отримувач коштів УК у Березівському районі/с. Новоселів/18010600.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем не сплачено податковий борг у розмірі 45 712,82 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/15545/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Копію вказаної ухвали направлено на адресу ТОВ Березівський завод натуральних продуктів , що відповідає відомостям у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштовий лист повернуто з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № 01051 0533379 6.

У відповідності до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Березівський завод натуральних продуктів зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2 та перебуває на обліку Головного управління ДПС у м. Києві.

До внесення змін 27.03.2020 місцем реєстрації юридичної особи відповідача було: Одеська область, м. Одеса, Малинівський район, вул. Колонічна, 7.

Відповідно до довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника податків (ІКП), у ТОВ Березівський завод натуральних продуктів наявна заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 47 712,82 грн.

Враховуючи наявність у ТОВ Березівський завод натуральних продуктів податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб, Головне управління ДПС у Одеській області, просить суд стягнути податковий борг за рахунок коштів на рахунках платника податків у банках, що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі по тексту - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з пунктами 15.1-15.2 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно 14.1.156 пункту 14 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Так, статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В силу положень пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 270 ПК України).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

З матеріалів справи вбачається, що сума податкового боргу виникла внаслідок здійснення нарахувань на підставі:

податкової декларації № 9067829551 від 13.04.2018 на загальну суму 30 259,63 грн.;

податкової декларації № 9030424517 від 20.02.2020 на загальну суму 20 173,12 грн.;

податкового повідомлення-рішення (форми Ш ) № 0018375406 від 20.11.2018 на загальну суму 17,00 грн.;

податкового повідомлення-рішення (форми Ш ) № 0018385406 від 20.11.2018 на загальну суму 262,55 грн.;

податкового повідомлення-рішення (форми Ш ) № 0018395406 від 20.11.2018 на загальну суму 504,33 грн.;

податкового повідомлення-рішення (форми Ш ) № 0018405406 від 20.11.2018 на загальну суму 3 771,93 грн.;

податкового повідомлення-рішення (форми Ш ) № 0118265404 від 12.11.2019 року на загальну суму 2 620,00 грн.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання самостійно визначене платником податків.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

За приписами пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, податковий борг виник внаслідок самостійного визначення позивачем у деклараціях податкових зобов`язань зі сплати орендної плати за землю, що у повній мірі та вчасно погашений не був. Водночас, у зв`язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов`язань податковим органом нараховано штрафні санкції та складено вказані податкові повідомлення-рішення, що позивачем у адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.

Таким чином, самостійно визначене податкове зобов`язання відповідача з орендної плати за землю з юридичних осіб, зазначене ним в податкових деклараціях, є узгодженим з дня подання таких декларацій.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 ПК України, 10.11.2017 контролюючим органом сформовано та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський завод натуральних продуктів податкову вимогу форми Ю № 4-54 від 07.09.2018 про сплату податкового боргу в сумі 5045,50 грн., що отримана відповідачем 15.11.2018.

Доказів оскарження податкової вимоги та погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у загальному розмірі 45 712,82 грн. відповідачем суду не надано.

Наявність податкового боргу у вказаній сумі також підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетами та розрахунком суми податкових вимог.

Згідно з підпунктом 20.1.34 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок реалізації права контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

При цьому, оскільки поняття кошти включає готівку та безготівкові кошти, то судове рішення про стягнення коштів на погашення податкового боргу передбачає стягнення як коштів з рахунків платника, так і вилучення готівки в рахунок погашення податкового боргу.

В силу приписів пунктів 95.3, 95.4 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Березівський завод натуральних продуктів (адреса: 02000, м. Київ, вул. Канальна, буд. 2, ідентифікаційний код - 37422158), а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Березівський завод натуральних продуктів суму заборгованості по орендній платі з юридичних осіб - 45 712,82 грн. (сорок п`ять тисяч сімсот дванадцять гривень 82 коп.), на бюджетний рахунок - UA278999980334109812000015146, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37983953, отримувач коштів УК у Березівському районі/с. Новоселів/18010600.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко