Постанова

від 09.03.2021 по справі 200/3744/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року справа №200/3744/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Кобець О.А., за участі представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року (повне судове рішення складено 05 жовтня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/3744/20-а (суддя в І інстанції Аляб`єв І.Г.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євромінерал до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОМІНЕРАЛ (далі - ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ , платник податків) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган), в якому просив визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2020 року № 0000450402, № 0000460402; № 000047040; зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень стосовно документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в акті перевірки щодо правомірності формування від`ємного значення з податку на додану вартість не має фактів стосовно заниження або завищення податкових зобов`язань платника податків, натомість є тільки неузгоджені висновки попередніх актів перевірок. Податкові повідомлення-рішення прийняті без достатніх підстав щодо встановлення факту наявності порушення з боку платника податків на підставі неузгоджених сум податкових зобов`язань позивача в порушення абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України, що посвідчується чисельними судовими рішеннями. Крім того, позивач відзначив, що в рамках проведення документальної перевірки податковий орган не робив жодного запиту щодо надання інформації та документального підтвердження предмету перевірки. Усі висновки щодо наявності або відсутності документів у платника податків податковий орган зробив на підставі документів, наданих в рамках інформаційних запитів до початку перевірки, що, на думку позивача, є порушенням норм законодавства стосовно податкових перевірок.

Щодо порушень, пов`язаних із нереєстрацією податкових накладних, то позивач зазначив, що висновки відповідача про понесення витрат без мети отримання доходу не базуються на приписах діючого законодавства.

За наведених підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 11 березня 2020 року № 0000450402.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 11 березня 2020 року № 0000460402 на суму 513 446,15 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 11 березня 2020 року № 0000470402 на суму 3017,66 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначені доводи, аналогічні висловленим у відзиві на позовну заяву. Апелянт вказує на невідповідність висновків суду приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, й обставинам справи, зазначає про відсутність підстав для визнання протиправиними та скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

24 грудня 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області направило на адресу позивача інформаційний запит про надання інформації та її документального підтвердження щодо декларації з ПДВ за листопад 2019 року.

22 січня 2020 року позивачем направлено завірені копії відповідних документів, які надійшли до податкового органу 27 січня 2020 року.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Євромінерал з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за листопад 2019 року, проведеної у період з 27 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року, складено акт від 14 лютого 2020 року № 217/05-99-04-02/34850038.

У акті відображені наступні висновки:

- позивачем завищено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 2 151 336 грн;

- позивачем завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 515 515 грн;

- позивачем порушено терміни реєстрації податкової накладної в ЄРПН на суму податкових зобов`язань у розмірі 8104,18 грн.

На підставі висновків акта ГУ ДПС у Донецькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 11 березня 2020 року № 0000450402, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 2 151 336 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 075 668 грн.;

- від 11 березня 2020 року № 0000460402, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 515 515 грн.;

- від 11 березня 2020 року № 0000470402, яким застосовано штраф у розмірі 4052,09 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволенні позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Судами встановлено, що відповідна документальна невиїзна перевірка здійснена на підставі документів, наданих платником на інформаційний запит податкового органу від 24 грудня 2019 року.

Як вбачається зі змісту судового рішення відповідачем підтверджено, що під час проведення самої перевірки додаткових документів у позивача не витребовувалось.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону № 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у т.ч. договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається зі змісту акта перевірки та пояснень представника відповідача, податкові повідомлення-рішення № 0000450402 та № 0000460402 винесені у зв`язку з порушеннями, викладеними у пунктах 3.6, 3.8, 3.14.4, 3.16 та 3.17 акта перевірки, а також у додатках 7-11 до акта.

Щодо взаємовідносин з CBC S.P.A. (пункт 3.6 акта).

Між позивачем та CBC S.P.A. укладено агентський договір, за умовами якого CBC S.P.A. (агент) надав послуги з продажу вогнетривкої глини на території Італії (т.1 а.с. 135-136).

У акті зазначено, що до перевірки позивачем не надано документів, що підтверджують використання зазначених операцій в подальшій господарській діяльності позивача.

У судовому засіданні в суді першої інстанції представник позивача пояснила, що результатом відповідної господарської операції з CBC S.P.A. стало укладення договору купівлі-продажу глини з Kaltun Italia SRL.

Це підтверджується наступним.

У акті виконаних робіт, складеним між позивачем та CBC S.P.A. (т.1, а.с.137) вказано про те, що агентом укладено договір на продаж 19 000 тон глини (комісія 1 долар США за тону, разом 19 000 доларів США).

Факт продажу відповідної кількості глини Kaltun Italia SRL підтверджується коносаментом, рахунком-фактурою (т.1, а.с.139), сертифікатом відповідності (т.1, а.с.140), а також митною експортною декларацією (т.1, а.с.141).

Як вбачається із цих документів, вартість угоди з продажу глини становить 798 000 доларів США.

За таких обставин, вартість агентських послуг в розмірі 19 000 євро (2,5 % вартості угоди) вбачається економічно обґрунтованою, а сама агентська угода такою, що не викликає сумнівів у її реальності.

Слід також зазначити, що податковим органом не витребовувались будь-які інші документи, окрім наданих на інформаційний запит (з якого неможливо дійти висновку про необхідність підтвердження реальності угоди шляхом доведення факту використання її результатів у подальшій господарській дільяності), що позбавило позивача можливості здогадатися про зміст претензій ГУ ДПС.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з місцевим судом, що висновок акта про непідтвердження використання результатів господарської операції з CBC S.P.A. у подальшій господарській діяльності вбачається передчасним та необґрунтованим.

Щодо порушень, відображених у пункті 3.8 акта перевірки, суд зазначає наступне.

Податковим органом зазначено, що у перевіряємому періоді позивачем здійснено списання готової продукції (глини) на суму 22 867,49 грн.

Списання здійснено на підставі службових записок начальника ОТК, актів контрольного переваження вагонів та актів списання.

В бухгалтерському обліку операція відображена записами: Дт 947 Нестачі і втрати від псування цінностей - Кт 26 Готова продукція ; Дт 791 Результат операційної діяльності - Кт 947 Нестачі і втрати від псування цінностей . Вказані обставини не є спірними та визнаються сторонами.

Згідно висновків податкового органу позивач в порушення п.198.5 ст.198, п.201.1 ст. 201 ПК України, ТОВ Євромінерал не нараховано податкові зобов`язання, не складено податкові накладні і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін, у зв`язку з використанням зазначених робіт/послуг в неоподаткованих операціях, що призвело до заниження податкових зобов`язань, які підлягають відображенню по рядку 4.1 колонка Б Декларацій Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за основною ставкою , всього в загальній сумі ПДВ 4 573,49 грн.

Разом з тим, списання неліквідної глини передбачено виробничим процесом розробки Центрального родовища вогнетривких та тугоплавких глини, відповідним робочим проектом та підтверджується службовими записками, актами контрольного перезважуванням, витягом з журналу вивезення неліквідної глини (т.1, а.с. 144-152).

Слід зазначити, що такі втрати глини є частиною виробничого процесу, відтак їх не можна віднести до витрат, не пов`язаних із здійсненням господарської дільності.

Це виключає можливість застосування до відповідних відносин положень п. 198.5 ст.198 ПК України.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що податковий орган необґрунтовано визначив операцію зі списання неліквідної глини, як використання товару виготовленого з податком на додану вартість в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, та нарахував суму податкового зобов`язання з ПДВ на весь обсяг списаної глини в розмірі 4573,49 грн.

Щодо порушення, викладеного у пункті 3.14 акта.

Перевіркою встановлено, що позивач задекларував 320,56 грн. податкового кредиту по операції з ТОВ Вода Донбасу , проте контрагент не відобразив цю операцію у податковому обліку.

Як вбачається із документів, наданих позивачем (т.1 а.с.154-166) між ним та ТОВ Вода Донбасу укладено договір від 06 травня 2019 року про відшкодування витрат з прийому та транспортування накопичених стічних вод.

Реальність спірної господарської операції підтверджується такими документами: розрахунком обсягів та вартості з вивезення рідких побутових відходів; калькуляцією затрат, додатковою угодою від 29 листопада 2019 року, актом надання послуг від 29 листопада 2019 року, ТТН від 29 листопада 2019 року, а також податковою накладною № 1 від 05 листопада 2019 року (в якій відображено надання послуг з транспортування стічних вод, сума ПДВ - 320,56 грн).

Виходячи з вказаних документів, судами не встановлено підстав для сумнівів у реальності відповідної господарської операції.

Щодо порушень, відображених у пункті 3.16 (І) акта.

У пункті 3.16 акта та додатку № 7 до нього йдеться про заниження податкових зобов`язань за операціями позивача із такими контрагентами:

- ТОВ АКВА ПРО ТРЕЙД (на суму ПДВ 22,66 грн.) - придбання води;

- ТОВ РОЗЕТКА. УА (на суму ПДВ 871,5 грн.) - придбання телефону, сім-карти та паперу;

- ТОВ Торговий дім МЕДІАТРЕЙДИНГ (на суму ПДВ 1027,08 грн.) - придбання алкогольних напоїв;

- ТОВ Видавництво РІТЕЙЛ ХОЛДИНГ (на суму ПДВ 1041,08 грн.) - придбання новорічних наборів;

- ПП Виробничо-комерційна фірма ЛІС-С (на суму ПДВ 567,68 грн.) - придбання канцелярського приладдя.

Докази здійснення відповідних господарських операцій містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.162-194).

Зі змісту акта вбачається, що податковий орган вважав відповідні операції такими, що не використовуються у подальшій господарській діяльності, відтак їх сума не може включатися до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

На переконання суддів, в цьому випадку слід зазначити, що придбання води, канцелярського приладдя та офісної техніки пов`язане із здійсненням господарської діяльності, оскільки безпосередньо пов`язане із повсякденним забезпеченням працівників підприємства.

Це означає, що ПДВ по операціям з ТОВ АКВА ПРО ТРЕЙД , ТОВ РОЗЕТКА. УА та ПП Виробничо-комерційна фірма ЛІС-С може бути включено до складу податкового кредиту.

В той же час, придбання алкогольних напоїв та новорічних подарунків не може пов`язуватися у спірному випадку із здійсненням господарської діяльності, відтак, висновки податкового органу по ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МЕДІАТРЕЙДИНГ та ТОВ ВИДАВНИЦТВО РІТЕЙЛ ХОЛДИНГ вбачаються обґрунтованими.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НОРС БІЗНЕС ГРУП (пункт 3.6 акта та додаток № 8 до нього).

Між позивачем та ТОВ НОРС БІЗНЕС ГРУП укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 15 лютого 2018 року (т.1 а.с.194-198).

За змістом вказаного договору, ТОВ НОРС БІЗНЕС ГРУП за замовленням позивача здійснює перевезення вантажів українською залізницею.

У спірний період ТОВ НОРС БІЗНЕС ГРУП надало позивачу послуг на загальну суму 8 129 105,8 грн (ПДВ 1 354 850,97 грн).

Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що під час розгляду справи представник позивача пояснила, що до вартості послуг експедитора включена вартість перевезення, яку експедитор перераховує ПАТ Українська залізниця .

У додатку № 8 до акта перевірки вказано, що на момент проведення перевірки у позивача відсутні документи, які підтверджують факт виконання відповідних робіт: маршрутні листи рухомого складу, відомості плати за подачу, забір вагонів та маневрову роботу, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами.

Як вбачається із змісту відповідного договору, вказане твердження податкового органу є безпідставним, оскільки обов`язок надання позивачу відповідних документів у експедитора відсутній.

Натомість, документи, передбачені договором, позивачем до перевірки та до суду надано, а саме: заявка на відповідні послуги, акт виконаних робіт та звіт до нього.

Крім того, у акті перевірки зазначено, що згідно з відомостями ПАТ Укрзалізниця номери вагонів, дата їх відправлення відповідають відомостям ТОВ НОРС БІЗНЕС ГРУП .

Викладене підтверджує реальність відповідної господарської операції.

Податковий орган у акті також посилається на те, що згідно з відомостями за користування вагонами сума ПДВ встановлена перевіркою 0 грн. (міжнародні перевезення), при тому, що на такі ж перевезення ТОВ НОРС БІЗНЕС ГРУП задекларовано податковий кредит 20 %.

З цього приводу слід зазначити, що згідно із звіту ТОВ НОРС БІЗНЕС ГРУП до акта виконаних робіт, усі перевезення за спірний період здійснені в межах території України, відтак підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20 %.

Твердження податкового органу про неправильне зазначення у податкових накладних номенклатури операції (в якості одиниці виміру послуги зазначено грн ) не впливає на надану судами оцінку реальності відповідної операції.

Щодо порушень, викладених у додатку № 9 до акта перевірки.

Між позивачем та ТОВ Оптимум Транс укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування від 08 лютого 2016 року, за яким ТОВ Оптимум Транс зобов`язується здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів позивача у м. Миколаїв, в ПрАТ Морський спеціалізований порт Ніка-Тера . Доставка згідно з договором здійснюється залізничним транспортом.

Згідно з висновками акта, відповідачем не визнано податкового кредиту за відповідною операцією на суму 12 507,13 грн. (сума ПДВ, обчислена за компенсацію витрат згідно з відомостями плати за користування вагонами).

Під час розгляду справи в місцевому суді представник позивача пояснила, що вказані витрати понесені у зв`язку із простоєм вагонів у порту.

На доведення реальності відповідної операції позивачем надано: відповідний договір та додаткові угоди до нього, залізничні накладні, акт здачі-прийняття робіт, відомості плати за користування вагонами та податкову накладну, докази проведення розрахунків у безготівковій формі (т.1. а.с.217 - т.2. а.с. 48).

У акті перевірки зазначено про відсутність у позивача первинних документів, які повинні складатися відповідно до договору та закону, проте не конкретизовано, які це саме документи.

За встановлених фактичних обставин та наявних доказів в матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що надані до перевірки та до суду докази не викликають сумнівів у реальності відповідної операції.

Не можуть слугувати в якості таких сумнівів і посилання податкового органу на неправильне зазначення у податкових накладних номенклатури операції (в накладних визначена як компенсацію витрат згідно з відомостями плати за користування вагонами , одниця виміру грн ).

Щодо порушень, викладених у додатку № 10 до акта перевірки.

У вказаному додатку йдеться про господарські операції з таким контрагентами: ДРГП Донецькгеологія (послуги з виконання хімічного аналізу), CBS S.P.A. (агентська винагорода), ТОВ Глобус Петроліум (лабораторні випробування), ТОВ РКС телематика (інформаційні послуги з оброблення технічних та навігаційних даних), ТОВ Битхім (послуги перевезення), АТ Українська залізниця (залізничні послуги).

ГУ ДПС у Донецькій області не визнано податковий кредит, задекларований позивачем за вказаними договорами, оскільки у пункті 5 відповідних податкових накладних вказано в якості одиниці виміру грн , в той час як, на думку відповідача, це поле не має заповнюватися.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Оскільки зазначення у графі одиниця виміру не перешкоджає належній ідентифікації відповідних послуг, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідні претензії податкового органу є формальними та такими, що не спростовують дійсність відповідних господарських операцій.

Щодо порушень, викладених у розділі IV пункту 3.16 акта.

У вказаному розділі йдеться про господарські операції позивача ТОВ Термінал (придбання дизельного палива); ФОП ОСОБА_1 (послуги перевезення); ТОВ ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА (придбання палива).

У акті відсутні будь-які пояснення щодо підстав невизнання податковим органом податкового кредиту, задекларованого позивачем за названими операціями.

Відсутні такі пояснення і у відзиві на позов, натомість, податковий орган лише цитує норми податкового законодавства (щодо правил надання послуг транспортного експедирування) та робить висновок про неможливість включення відповідних витрат до податкового кредиту.

В апеляційній скарзі відповідач з цього приводу лише зазначив, що стосовно господарських операції позивача ТОВ Термінал (придбання дизельного палива); ФОП ОСОБА_1 (послуги перевезення); ТОВ ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА (придбання палива) відсутні первинні документи, що підтверджують надання послуг з ТЕО з підтвердження складової з розшифовкою.

Проте, з матеріалів справи встановлено, що жоден із перелічених контрагентів експедиторських послуг не надавав, відповідні пояснення відповідача не можуть прийматися до уваги.

Водночас, позивачем надано до суду належні докази, що підтверджують реальність відповідних операцій:

- по ТОВ Термінал : договір, та додаткові угоди, сертифікат відповідності, видаткові накладні та сертифікат відповідності, податкові накладні та докази проведення розрахунків (т.2 а.с.164-178);

- по ФОП ОСОБА_1 : договір, акти здачі-приймання робіт, протоколи узгодження вартості послуг, податкові накладні (т.2 а.с.179-188);

- по ТОВ ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА : договір та додаткові угоди, накладні на реалізацію, товарно-транспортні накладні, паспорт відповідності, податкові накладні (т.2 а.с.189-198).

З викладеного колегія суддів також погоджується з висновком місцевого суду про необґрунтованість висновків акта щодо завищення позивачем податкового кредиту за вказаним операціями.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11 березня 2020 року № 0000450402, до якого включено суму зменшення бюджетного відшкодування у розмірі 600 126 грн., яка вже була предметом судового розгляду.

Зокрема, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року у справі № 200/3270/20-а визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 0000380402 від 19 лютого 2020 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 600 126,00 грн.

Відповідачем підтверджено, що саме ця сума включена до оскаржуваного повідомлення-рішення повторно.

У згаданому судовому рішенні судом вказано наступне:

Податковим органом під час проведення перевірки застосовані дані по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2018 року та серпень - жовтень 2019 року, але, як зазначає позивач, спірні суми за наведені періоди є неузгодженими, отже, вони не можуть бути прийняті до уваги відповідачем як підстава для прийняття у тому числі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.02.2020 № 0000380402, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 600 126,00 грн.

За період жовтень 2018 року податковим органом була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 15.01.2019 № 37/05-99-12-02/34850038 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.02.2019 № 0000201202, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на 28 933,00 грн. та нарахований штраф у розмірі 14 466,50 грн. Як зазначав позивач, наведені Акт та рішення, прийняте на його підставі, не оскаржувалися. Позивач сплатив штраф 14.03.2019 та відкоригував бюджетне відшкодування у декларації за травень 2019 року на розраховану відповідачем суму.

За період листопад 2018 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 17.01.2019 № 26/05-99-44-03/14324054. На підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000211202 від 20.02.2019, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 180 284,33 грн.

З висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням № 0000211202 позивач частково не погодився. Сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 24 583,33 грн. була оскаржена у судовому порядку (справа № 200/7855/19-а).

За період грудень 2018 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 15.03.2019 № 257/05-99-12-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000481202 від 17.04.2019, № 0000501202 від 17.04.2019, № 0000511202 від 17.04.2019, № 0000491202 від 17.04.2019.

ТОВ Євромінерал частково не погодилося з висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки, а прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення № 0000481202 від 17.04.2019, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на 319 923 грн., та нарахований штраф в сумі 159 961,50 грн., та № 0000501202 від 17.04.2019, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 50 779,00 грн. були оскаржені спочатку в адміністративному, а потім в судовому порядку (справа № 200/10039/19-а).

За період січень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 12.04.2019 № 374/05-99-12-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000571202 від 13.05.2019, № 0000581202 від 13.05.2019, № 0000591202 від 13.05.2019. ТОВ Євромінерал частково не погодилося із висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки та прийнятими на підставі зазначеного акту податковими повідомленнями-рішеннями № 0000571202 від 13.05.2019, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на 36 887 грн., та нарахований штраф в сумі 18 443,50 грн. та № 0000591202 від 13.05.2019, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 46 379 грн. Прийняті на підставі акту зазначеного акту податкові повідомлення-рішення №0000571202 та №0000591202 були оскаржені спочатку в адміністративному, а потім в судовому порядку (справа 200/11930/19-а).

За період лютий 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 471/05-99-12-02/34850038 від 15.05.2019. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000781202 від 07.06.2019 про встановлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування на 102 252 грн.; № 0000791202 від 07.06.2019 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 27 108 грн. (розмір зменшення) та штрафу 13 554 грн.; № 0000801202 від 07.06.2019 про встановлення відсутності реєстрації податкової накладної протягом граничного терміну на суму ПДВ 25 494,61 грн. та застосування штрафу - 12 747,31 грн. Прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення № 0000781202, № 0000791202 та № 0000801202 були оскаржені в судовому порядку (справа № 200/9906/19-а).

За період травень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 817/05-99-12-02/34850038 від 13.08.2019. На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000081202 від 10.09.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 53 307,00 грн., № 0000061202 від 10.09.2019, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 4234,00 грн. Прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення № 0001061202 оскаржені в судовому порядку (справа № 200/1108/20-а).

За період серпень 2019 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за результатами якої складений акт № 200/05-99-04-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення: № 0000580402 від 06.12.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1 516 787 грн. Прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 0000580402 від 06.12.2019 оскаржено в судовому порядку (справа № 200/1643/20-а).

За період вересень 2019 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка за результатами якої складно акт № 367/05-99-04-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000160402 від 20.01.2020, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 714 649,00 грн. Прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення № 0000160402 від 20.01.2020 оскаржено в судовому порядку (справа № 200/3015/20-а).

Також, судами встановлено, що за період березень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 129/05-99-12-02/34850038 від 20.05.2019. На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000891202 від 19.06.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 497 825,00 грн., яке було оскаржено в судовому порядку (справа № 200/11929/19-а); за період квітень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 153/05-99-12-02/34850038 від 18.06.2019. На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001061202 від 19.06.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 497 825,00 грн., яке було оскаржено в судовому порядку (справа № 200/11931/19-а).

За період червень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 182/05-99-12-02/34850038 від 06.08.2019. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000111202 від 11.09.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 66 230,00 грн., № 0000101202 від 11.09.2019, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 4234,00 грн.

Прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000111202, № 0000102202 було оскаржено в судовому порядку (справа №200/1110/20-а).

За період липень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 8/05-99-12-02/34850038 від 09.09.2019. На підставі висновків акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001635004 від 16.10.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 939437,00 грн., яке було оскаржено в судовому порядку (справа № 200/1684/20-а).

Наведені вище обставини дозволяють зробити висновок про неузгодженість сум за зазначені періоди, отже, за таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 № 0000380402, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 600 126,00 грн. є таким, що підлягає визнанню неправомірним та скасуванню .

Під час розгляду цієї справи судами досліджені судові рішення у перелічених вище справах та з`ясовано, що станом на момент розгляду справи, відповідні суми бюджетного відшкодування або набули статусу узгоджених (внаслідок задоволення позовів) або ще знаходяться на стадії судового розгляду.

Відтак, включення відповідних сум до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення є безпідставним, а податковим органом не наведено ґрунтовних підстав включення відповідної суми, тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2020 року № 0000450402 підлягає скасуванню.

Разом з тим, податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2020 року № 0000460402 та № 0000470402 за наведених вище мотивів, підлягають частковому скасуванню за виключенням:

- № 0000460402 - в частині податкового кредиту по ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МЕДІАТРЕЙДИНГ та ТОВ ВИДАВНИЦТВО РІТЕЙЛ ХОЛДИНГ на суму 2068,85 грн,

- № 0000470402 - по штрафним санкціям за недекларування цієї ж суми у розмірі 1034,43 грн).

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, відповідачем не доведено правомірність оскаржуємих податкових повідомлень-рішень, позивач на підтвердження обґрунтованості позовних вимог надав достатньо належних та допустимих доказів, всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі № 200/3744/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 09 березня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук