Постанова

від 02.03.2021 по справі 520/5778/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 р.Справа № 520/5778/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 28.10.20 року по справі № 520/5778/2020

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко"

до Харківської міської ради в особі Відділу самоврядного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про визнання дій протиправними та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Концерн АВЕК та Ко (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради в особі Відділу самоврядного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати незаконними дії Харківської міської ради в особі відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, щодо проведення заходів контролю земельних ділянок, розташованих по вул. Академіка Павлова у м. Харкові (земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:09:001:0048 загальною площею 1,1510 га та земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:09:001:0049 загальною площею 3,4029 га).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року у справі №520/5778/2020 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про правомірність дій Харківської міської ради в особі відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради щодо способу проведення заходів контролю щодо земельних ділянок, та зазначає, що відповідач повинен був дотриматися способу проведення контрольних заходів, визначених у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який є загальним та повинен застосовуватися всіма суб`єктами владних повноважень у своїй діяльності, у випадку відсутності спеціального законодавства.

Крім того, зазначає про порушення права позивача на участь у проведенні перевірки, можливості скористатися правом на захист, в тому числі, але не виключно поданням заперечень до Акту та правом брати участь при фіксуванні контролюючим органом певних фактів, що стали підставою для ініціювання припинення права позивача на користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківської міської ради від 06.10.2004 року №147/04 АТ Концерн АВЕК та Ко надано в оренду земельну ділянку №1 загальною площею 11510,0 кв.м та земельну ділянку №2 загальною площею 34029,0 кв.м за адресою АДРЕСА_1 для будівництва 1-ї черги ІІ-го пускового комплексу торговельно-виставкового комплексу до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), та подальшої експлуатації до 01.12.2029 року.

Між Харківською міською радою та АТ Концерн АВЕК та Ко укладений Договір оренди землі від 02.02.2005 № 6617/05 (далі - Договір) та складено акт приймання - передачі земельної ділянки (а.с. 23- 31).

На даний час Приватне акціонерне товариство Концерн АВЕК та Ко є користувачем земельних ділянок за договором оренди землі від 02.02.2005 року №6617/05.

Здійснюючи заходи самоврядного контролю, фахівцем Департаменту обстежено земельні ділянки та складений акт від 22.11.2019, згідно якого земельна ділянка площею 1,151 га з кадастровим номером 6310136600:09:001:0048 вільна від будівель і споруд, земельні ділянкм площею 3,4029 га з кадастровим номером 6310136600:09:001:0049 використовується для експлуатації та обслуговування споруд торгівельного призначення та автостоянки (а.с. 34-36).

Вважаючи, що юридичні наслідки для ПАТ "Конценрн АВЕК та Ко" полягають у протиправному фіксуванні фактів під час здійснення владно-управлінських функцій, які в подальшому стали підставою для подання позовної заяви про припинення права позивача на користування земельною ділянкою, справа № 922/704/20 в провадженні Господарського суду Харківської області.

Позивач, вважаючи вказані дії протиправними, звернувся до суду з позовом.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність повноважень у відповідача на обстеження земельної ділянки, а також про те, що в ході розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт порушення складеним на підставі обстеження земельної ділянки по вул. Академіка Павлова у м. Харкові актом від 22.11.2019 року будь-яких прав ПАТ "Конценрн АВЕК та Ко". Крім того, судом першої інстанції зроблено висновки, що позивачем не доведено, що обстеження земельної ділянки по вул. Академіка Павлова у м. Харкові та складання відповідного акту здійснювалось без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України щодо приписів діяльності суб`єктів владних повноважень, або всупереч вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 189 Земельного кодексу України та статті 20 Закону України від 19 червня 2003 року № 962-IV Про охорону земель (далі - Закон №962-IV) самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

За приписами підпункту 1 пункту б частини першої статті 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Таким чином, на дії посадових осіб органу місцевого самоврядування під час призначення та проведення перевірки, яка відбулась 22.11.2019 року, поширювалась дія цього закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Частинами 1, 2, 3 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Частиною 6 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Аналізуючи викладене, слід визначити наступні види контролю - державний, самоврядний і громадський. Самоврядний і державний контроль у галузі використання та охорони земель мають спільне походження. Вони становлять собою реалізацію земельних інтересів Українського народу - через діяльність двох гілок публічної влади - органів державної влади й органів місцевого самоврядування, адже конституційна модель публічної влади в Україні передбачає існування місцевого самоврядування як окремої її форми, до володіє певним ступенем самостійності (автономності).

При цьому державний і самоврядний контроль у сфері використання та охорони земельних ресурсів мають спільну мету, домінантною складовою якої є забезпечення національного використання та охорони земель як основного національного багатства.

Із вищенаведених нормативно правових актів випливає, що Департамент територіального контролю Харківської міської ради наділений правом проводити перевірки додержання вимог земельного законодавства, умов договорів оренди та складати відповідні акти за результатами проведення такої.

Положенням про департамент територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 року №7/15, також врегульовані повноваження останнього на здійснення самоврядного контролю без визначення процедури проведення перевірки.

Поряд з тим, положення, яке регулює саме процедуру порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, Харківською міською радою не приймалось.

Крім того, не затверджувалась і форма Акту обстеження земельної ділянки, яка складається під час здійснення заходів самоврядного контролю.

Предметом спору по цій справі є визнання наявності повноважень та правомірності дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки з дотриманням вимог земельного законодавства.

З 22.07.2014р. у ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності були внесені зміни, відповідно до яких дія цього Закону не поширюється лише на відносини, що виникають під час здійснення заходів: валютного контролю; митного контролю на кордоні; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

Таким чином на дії посадових осіб органу місцевого самоврядування під час призначення та проведення перевірки, яка відбулась 22 листопада 2019 року, поширювалась дія цього закону.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів зазначає, що за відсутності нормативно-правового акту, що встановлює процедуру проведення обстеження щодо використання та охорони земель комунальної власності, під час призначення та проведення обстеження Департамент територіального контролю Харківської міської ради мав дотриматися вимог щодо заходів контролю, зазначених у Законі України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , який є загальним та повинен застосовуватися всіма суб`єктами владних повноважень у своїй діяльності, у випадку відсутності спеціальних законів, оскільки в розумінні цього закону заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій, а спосіб здійснення державного нагляду (контролю) це процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом .

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а не в спосіб який не заборонено законом. Така форма поведінки передбачена для громадян України, а не для органів місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказані нормативні положення спростовують доводи відповідача, що закон не зобов`язує органи місцевого самоврядування встановлювати порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, об`єктів нерухомого майна.

Вимоги щодо процедури проведення контрольних заходів, визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідачем не дотримані, тому колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем порядку призначення та проведення обстеження 22.11.2019 року та оформлення їх результатів.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 01.10.2018 року у справі № 522/15651/16-а.

За висновками Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстнації оспорюваного судового рішення і погоджується з його висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції при розгляді справи №522/11037/16-а дійшов висновку, що на дії посадових осіб органу місцевого самоврядування під час призначення і проведення перевірки поширювалась дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з дотриманням вимог земельного законодавства.

Стосовно доводів апеляційної скарги про порушення права Концерну на участь у проведенні перевірки, можливості скористатися правом на захист, не виключно поданням заперечень до Акту та правом брати участь при фіксуванні контролюючим органом певних фактів, що стали підставою для ініціювання припинення права Позивача на користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані:

повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб`єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

ознайомити керівника суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу (фізичну особу - підприємця або уповноважену ним особу) з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю);

не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;

встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами;

дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

не перешкоджати праву суб`єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами;

виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, достовірну інформацію, документи, матеріали і передбачені цим Законом звіти про здійснені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

сприяти здійсненню посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, покладених на них повноважень.

Матеріалами справи встановлено, що Акт від 22.11.2019 року складено виключно представником Харківської міської ради, в порушення Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері сподарської діяльності та основних принципів здійснення місцевого самоврядування.

Підписів позивача або підписів інших осіб зазначений акт не містить, як і не містить відомостей про повідомлення позивача про факт обстеження земельної ділянки.

Більш того, позивачем вказувалось на те, що серед додатків до вказаного акту обстеження було зазначено лише план-схему земельної ділянки.

Інформація з державних реєстрів, інформація Інспекції ДАБК ДТК ХМР (взагалі без означення реквізитів наданої інформації), фотозйомка, що здійснювалась під час обстеження земельних ділянок, на які міститься посилання в Акті від 22.11.2019 року серед додатків до останнього - відсутні.

За результатами здійснення заходів самоврядного контролю відповідачем було зафіксовано виключно наявність (відсутність) на земельній ділянці об`єктів горгівельного призначення, без визначення суб`єкта, яким останні було розміщено.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем було порушено порядок проведення перевірки, що передбачений Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідач, здійснивши обстеження земельної ділянки, порушив права та інтереси позивача.

За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо протиправності проведення самоврядного контролю слід задовольнити.

Таким чином, оцінюючи правомірність дій відповідача, колегія суддів, керуючись критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, виходячи з наявних у матеріалах доказів дійшла висноку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав належних, вичерпних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності проведення перевірки та складання за її результатом акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлені порушення з боку позивача умов договору оренди та вимог земельного законодавства. В ході розгляду справи таких доказів судом не встановлено, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року по справі № 520/5778/2020 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" до Харківської міської ради в особі Відділу самоврядного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання дій протиправними та скасування акту задовольнити.

Визнати незаконними дії Харківської міської ради в особі Відділу самоврядного контролю за використання земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, щодо проведення заходів контролю щодо земельних ділянок, розташованих по вул. Академіка Павлова у м. Харкові (земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:09:001:0048 загальною площею 1,1510 га та земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:09:001:0049 загальною площею 3,4029 га).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 09.03.2021 року