Постанова

від 09.03.2021 по справі 280/5251/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5251/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника відповідача: Нурієва - Климиченка Е.А.

представника позивача: Голікової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, (суддя суду першої інстанції Максименко Л.Я.), прийняте за правилами спрощеного провадження в м. Дніпро, в адміністративній справі №280/5251/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

04 серпня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від №20906 від 27.04.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що рішення контролюючого органу №20906 від 27.04.2020 про включення TOB промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» до переліку ризикових платників податків не містить належної мотивації підстав і причин віднесення товариства до такого переліку. Вказує, що відповідно до положень постанови КМУ від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» внесення товариства до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Стверджує, що позивачем було надано у повному обсязі всю інформацію та копії документів, які беззаперечно підтверджують його невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від №20906 від 27.04.2020 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників податку була податкова інформація щодо здійснення операцій з реалізації товару покупцю ТОВ «СТОКХОЛД» , подальша реалізація якого по ланцюгу постачання відсутня. Посилається на те, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків або прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків. Також, відповідач зазначає, що на його думку включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також, позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції за рахунок відповідача.

Перед початком судового засідання від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про заміну сторони відповідача у справі, яке обґрунтоване тим, що постановою КМУ від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Наказом Держаної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» було утворено як відокремлені підрозділи ДПС територіальні органи за переліком згідно з додатком. У зв`язку з наведеним заявник просить суд задовольнити клопотання про заміну сторони відповідача у справі, замінивши Головне управління ДПС у Запорізькій області на його правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області (відокремлений територіальний підрозділ).

Колегія суддів, порадившись на місці, з врахуванням думки учасників процесу, ухвалила клопотання про заміну сторони у справі задовольнити, замінити відповідача у справі Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39396146) на його правонаступника Головне управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.03.2020 № 16004 TOB промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

26.03.2020 TOB промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» звернулось до контролюючого органу із адвокатським запитом щодо того, на підставі якої інформації підприємство було включене до переліку ризикових платників податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Листом від 06.04.2020 вих. № 20420/10-08-01-06-03-17 контролюючий орган повідомив, що підставою для включення платника податку ТОВ промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» до реєстру ризикових платників стала податкова інформація щодо здійснення операцій з реалізації товару покупцю ТОВ «СТОКХОЛД» , подальша реалізація якого по ланцюгу постачання відсутня.

ТОВ промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» , на виконання вимог п. 6 Порядку № 1165, надало ГУ ДПС у Запорізькій області пояснення та додаткові документи щодо взаємовідносин з ТОВ «СТОКХОЛД» .

27.04.2020 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення № 20906 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (п.8), а саме у зв`язку із здійсненням платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, реалізації товарів/послуг, відмінних від придбаних та надання платником документів не в повному обсязі.

Позивач не погодився з вищевказаним рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку, направивши скаргу від 05.05.2020 № 05/05-1. Проте, листом ДПС України від 27.05.2020 вих. № 17184/6/99-00-06-05-02-06 товариство повідомлено про порядок надання інформації та копій необхідних документів, які необхідні для розгляду питання про виключення платника податків з переліку ризикових.

Не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 20906 від 27.04.2020 TOB промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» звернулось до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення № 20906 від 27.04.2020 року не містить конкретних підстав його прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезеня товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних/розрахунків про коригування може бути зупинена, зокрема через віднесення платника податків до категорії ризикових. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 № 2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020 р.), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно пунктів 4, 5 Порядку №1165 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з пунктом 6 вищевказаного Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.

Дослідивши рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.04.2020 року №20906, суд апеляційної інстанції встановив, що комісією регіонального рівня визначено, що ТОВ ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР відповідає п. 8 критеріям ризиковості платника податку, про що зроблено відповідну позначку. В графі Податкова інформація , яка заповнюється в разі відповідності платника п. 8 критеріям ризиковості, податковим органом зазначено наступне: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі .

В той же час, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» № 20906 від 27.04.2020 не містить розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 було зобов`язано ГУ ДПС у Запорізькій області надати протокол засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Запорізькій області від 27.04.2020, а також документи, що містять інформацію, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

На виконання ухвали суду від представника відповідача надійшла копія протоколу обшуку від 07.05.2020 року, де зазначено, що вказані в протоколі обшуку речі та документи вилучені на підставі ухвали слідчого судді, перелік вилучених речей та документів буде зазначено в опису речей та документів, вилучених під час обшуку.

Однак, відповідачем не надано опису речей та документів, вилучених під час обшуку 07.05.2020.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на протокол обшуку 07.05.2020 року, як на неможливість надання витребуваних копій документів, оскільки приписами Порядку № 1165 визначено, що рішення комісії контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС, а матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

Тож, відповідачем взагалі не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 20906 від 27.04.2020 року, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення TOB промислово-комерційне підприємство «ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

При цьому, суд звертає увагу, що зазначення конкретно в чому полягає відмінність реалізованого товару від придбаного згідно ЄРПН, та які саме документи платником не надано до контролюючого органу для підтвердження господарської операції оскаржуване рішення не містить.

Крім того, стосовно посилань контролюючого органу на здійснення позивачем операцій з реалізації товару покупцю ТОВ «СТОКХОЛД» , подальша реалізація якого по ланцюгу відсутня, суд першої інстанції правильно зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо платник податку мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також, за приписами ст. 2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб`єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку, оскаржуване рішення було прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки ним не було наведено жодних обставин, які б обумовлювали підстави його прийняття.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відповідність платника критеріям ризиковості.

З урахуванням того, що платником для умов усунення підстав віднесення його до критерії ризиковості було подано до контролюючого органу пояснення та документи щодо проведених господарських операцій по виписаній податковій накладній, а під час прийняття рішення про відповідність/ не відповідність платника критеріям ризиковості від 270.04.2020 року такі пояснення та документи не були належним чином враховані відповідачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог про виключення ТОВ ПКП ІНСТУМЕНТ СПЕКТР з переліку ризикових, оскільки таке рішення мало бути прийняте відповідачем відповідно до абз. 7 п. 6 Порядку №1165.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу суд виходить із наступного.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. (ч. 1 ст. 139 КАС України)

За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» , від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» , від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Так, у відзиві на апеляційну скаргу, позивачем було заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які були сплачені ТОВ ПКП ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР за надання адвокатом послуги по складанню відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

На підтвердження факту надання послуг з правничої допомоги, позивачем надано копію рахунку із зазначенням найменування послуги: надання правничої допомоги згідно договору від 02.01.2020 року та додаткової угоди №2 від 01.07.2020 року за підготовку відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року №280/5251/20 на суму 3000 грн.. Згідно копії платіжного доручення №170 позивачем сплачено суму 3000 грн. за надання послуг з правничої допомоги.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги, який укладений 02.01.2020 між адвокатським об`єднанням ЛЕГЕС та ТОВ ПКП ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР , копія додаткової угоди № 2 від 01 липня 2020 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2020, відповідно до умов якої адвокатське об`єднання зобов`язалось надати правову допомогу пов`язану із здійсненням заходів з метою виключення клієнта з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Отже, наявними в матеріалах справи копіями документів та додатково наданими позивачем копіями документів повністю підтверджується факт отримання позивачем послуг з правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, та їх оплата.

Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 3000.00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), а тому підлягають стягненню за рахунок асигнувань відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року в адміністративній справі №280/5251/20 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 44118663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство ІНСТРУМЕНТ СПЕКТР витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 3 000 (три тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 09.03.2021 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя Т.С. Прокопчук