Рішення

від 24.02.2021 по справі 916/3290/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3290/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.

розглянувши справу №916/3290/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №68/1, код ЄДРПОУ 41121647)

до відповідача Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 32018511)

про стягнення

Представники сторін:

від позивача - Мартиненко М.С., ордер № 1026396, дата видачі : 23.11.20;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 712 265,47грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами купівлі-продажу (поставки) товару (з доставкою) №28 від 28.08.2019р. та №01/04 від 01.04.2019р.

Ухвалою від 23.11.2020р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» було залишено без руху.

24.11.2020р. до господарського суду надійшла заява (вх. №31521/20) від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2020 року було відкрито позовне провадження у справі № 916/3290/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.01.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи було призначено по суті в судовому засіданні.

09.02.2021р. до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 916/3290/20 в частині стягнення частини заборгованості в сумі 152 830,78грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, надавши банківську виписку. Крім того позивач просить суд повернути частину судового збору.

Крім того, 24.02.2020р. до суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 916/3290/20 в частині стягнення частини заборгованості в сумі 250 000грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині, в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, надавши банківську виписку.

Ухвалою суду від 24.02.2021р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» від 09.02.2021р. за вх. №3593/21 та 24.02.2021р. про закриття провадження по справі №916/3290/20 в частині стягнення основного боргу та повернення судового збору були задоволені. Провадження у справі №916/3290/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» до Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в частині стягнення частини заборгованості в розмірі 402 830,68 грн. - закрито.

26.01.2021р. до суду від відповідача надійшов відзив згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв`язку з чим в задавлені позову просить суд відмовити. Відповідний відзив був залучений до матеріалів справи проте до уваги судом не приймається з огляду порушення строків його подання.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.08.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу (поставки) товару (з доставкою) №28, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступні товари: щебінь гранітний фр. 0*40.

У відповідності до п. 3.1. Договору № 28 сторони визначили загальну ціну Договору за 1000 тонн у розмірі 420 000 гривень, в тому числі ПДВ - 70 000гривень, що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості Товару. Загальна вартість Товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього Договору (п. 3.2 договору).

Як встановлено п. 5.1. Договору № 28 поставка здійснюється на умовах DAP - склад Покупця, який вказувався у письмовій заявці Відповідачем.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору №28 ним починаючи з 29.08.2019 року до 22.10.2019 року було поставлено Товару - щебеню гранітного фр. 0x40 загальною вартістю 283 222грн. 80 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними, оформлених належним чином, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того 01.04.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу (поставки) товару (з доставкою) №01/04, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступні товари: щебінь гранітний фр. 0*40.

У відповідності до п. 3.1. Договору № 01/04 сторони визначили загальну ціну Договору за 1036,8 тонн у розмірі 441 990,04 гривень 04 коп., в тому числі ПДВ - 73 665,00 гривень, що станом на дату укладення Договору дорівнювало загальній вартості Товару. Загальна вартість Товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього Договору (п.3.2 договору).

Як встановлено п. 5.1. Договору № 01/04 поставка здійснюється на умовах DAP - склад покупця, який вказувався у письмовій заявці Відповідачем.

На виконання умов Договору №01/04 як вказує позивач, починаючи з 04.02.2020 року до 04.08.2020 року ним було поставлено Товару щебеню гранітного фр. 0x40 загальною вартістю 441 990 грн. 04 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними, оформлених належним чином, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно пунктами 5.5. Договорів № 28 та №01/04 датою передачі Товару від Продавця Покупцю вважається дата підписання видаткової накладної на Товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально- відповідальними (уповноваженими) особами які визначені сторонами та виконання Постачальником умов договору.

Розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом: оплати Покупцем рахунку Постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору, проте у будь-якому випадку після отримання Покупцем повного розрахунку від Служби автомобільних доріг в Одеській області на відповідні цілі. Рахунок приймається до оплати при отриманні Товару та всіх документів, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ Покупця, який безпосередньо отримав партію Товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду Товару Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів (у тому числі електронних) Постачальник зобов`язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати) (п.4.1, 4.2 договорів).

Як домовлено сторонами за пунктами 4.3. Договорів Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар на протязі 60 банківських днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. таких Договорів, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Служби автомобільних доріг в Одеській області на відповідні цілі. У випадку затримки Постачальником передачі повного пакету документів, визначених Договором цінним листом з описом вкладення Покупцю, обов`язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання Постачальником взятих на себе зобов`язань.

Позивач вказує, що оскільки всі необхідні документи (видаткова накладна, ТТН та документи про якість Товару) передавались уповноваженій стороні Покупця в момент поставки передбаченого п. 5.5. Договорів - відстрочку у 60 банківських днів слід рахувати від дати відповідної видаткової накладної.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару належним чином та в повному обсязі не здійснив, сплативши за отриманий по договорами товару в сумі 20 000грн. внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості, в сумі 705 213,34грн.

В той же час, відповідачем ще до звернення до суду було сплачено 151 317,60грн. та після звернення позивача з відповідним позовом до суду, відповідачем було сплачено ще частину заборгованості в сумі 250 000грн. що мало наслідком закриття провадження по справі в цій частині, в зв`язку з чим сума заборгованості склала 303 895,74грн.

Пунктом 7.3.11. Договорів № 28 від 28.08.2019 року та № 01/04 від 01.04.2020 року встановлено, сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності Покупця за цим Договором не може перевищувати 1% (в тому числі річні відсотки та інфляційні витрати) від загальної вартості порушених зобов`язань Покупця.

Також, позивачем в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставник, відповідно до положень п.7.3.11 договорів та ст. 625 ГПК України було нараховано відповідачу загальний розмір штрафних санкцій, з урахування письмових пояснень, в розмірі 5 538,95грн.

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами № 28 від 28.08.2019 року та № 01/04 від 01.04.2020 року стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу (поставки) товару (з доставкою) №28, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступні товари: щебінь гранітний фр. 0*40.

Крім того 01.04.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» (Постачальник) та Дочірнім підприємством «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу (поставки) товару (з доставкою) №01/04, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступні товари: щебінь гранітний фр. 0*40.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як домовлено сторонами за пунктами 4.3. Договорів Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар на протязі 60 банківських днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. таких Договорів.

Судом встановлено, що позивачем зобов`язання за договором №28 від 28.08.2019р. щодо поставки товару були викликані належним чином, в період з 29.08.2019 року до 22.10.2019 року було поставлено Товару - щебеню гранітного фр. 0x40 загальною вартістю 283 222грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того зобов`язання за договором №01/04 від 01.04.2020р. щодо поставки товару були викликані належним чином, в період з 04.02.2020 року до 04.08.2020 року ним було поставлено Товару щебеню гранітного фр. 0x40 загальною вартістю 441 990 грн. 04 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України)

Проте відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не здійснив, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 705 213,34грн.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем ще до звернення позивача до суду з відповідним позово було сплачено 151 317,60грн. та після звернення позивача з відповідним позовом до суду, відповідачем було сплачено ще частину заборгованості в сумі 250 000грн. що мало наслідком закриття провадження по справі в цій частині.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми отриманого та неоплаченого товару в розмірі 303 895,74грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договорами № 28 від 28.08.2019 року та № 01/04 від 01.04.2020 року., що зумовило нарахування останнім штрафних санкцій в загальному розмірі 5 538,95грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Пунктом 7.3.11. Договорів № 28 від 28.08.2019 року та № 01/04 від 01.04.2020 року встановлено, сторони домовилися та підтверджують, що загальний розмір відповідальності Покупця за цим Договором не може перевищувати 1% (в тому числі річні відсотки та інфляційні витрати) від загальної вартості порушених зобов`язань Покупця.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунки пені та 3% річних з урахуванням п. 7.3.11 договору господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 5 538,95грн. за порушення грошових зобов`язань за договорами № 28 від 28.08.2019 року та № 01/04 від 01.04.2020 року підлягають задоволенню.

Разом з тим суд зазначає що заперечення відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд під час розгляду справи та які викладені по тексту рішення вище.

При цьому враховую наявність письмових пояснень позивача наданих на відзив відповідача суд вважає зазначити наступне.

Так, заперечуючи проти позову Відповідач вказував ним не було отримано повного пакету документів необхідних для оплати за отриманий товар, а тому строк оплати за отриманий товар на його переконання ще не настав.

В той же час жодних доказів на підтвердження відповідних посилань відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Крім того відповідачем не надано докази звернення до позивача з зауваженням щодо надання неповного пакету документів необхідних для оплати за отриманий товар, а також як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав та підписав без зауважень видаткові накладні, які є первинними бухгалтерськими документами.

Більш того як вбачається з матеріали справи відповідачем частково погашена наявна заборгованість за договорами, що можливо, як то перебачено умовами договору, лише при отримання повного пакету документів.

Інші посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №68/1, код ЄДРПОУ 41121647) до Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 32018511) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Одеський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, буд. 49, код ЄДРПОУ 32018511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНССЕРВІСБУД» (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. №68/1, код ЄДРПОУ 41121647) основний борг в сумі 303 895 (триста три тисячі вісімсот дев`яносто п`ять)грн. 74коп., штрафні санкції в сумі 5 538 (п`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім)грн. 95коп. та судовий збір 4 641 (чотири тисячі шістсот сорок одна)грн. 52коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 09 березня 2021 р.

Суддя К.Ф. Погребна