Вирок

від 09.03.2021 по справі 564/2744/20

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2744/20

09 березня 2021 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни Рівненської області, фактично проживаючого без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, раніше судимого вироком Острозького районного суду Рівненської області від 26.05.2014 року за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України

за участю сторін та учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 12.09.2020 року о 03 год. 10 хв. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, шляхом віджиму металопластикового вікна проник до належного ОСОБА_5 кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , в якому з підвіконня, яке знаходиться біля дверей до приміщення кухні на другому поверсі вказаного кафе, намагався таємно викрасти належний останній бувший у використанні електричний чайник марки «BOSCH FD9408» вартістю 401 грн. та бувший у використанні тепло вентилятор марки «OLMOOL 200 м. кв.» вартістю 178,2 грн., усього на загальну суму 579,2 грн., однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, так як був виявлений на місці скоєння крадіжки працівниками Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області.

Данні дії, ОСОБА_3 , які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у інше приміщення суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім того, ОСОБА_3 07.10.2020 року о 06 год. 00 хв., діючи повторно, з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до приміщення колишньої ветеринарної лабораторії Костопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини, яка на цей час належить ОСОБА_8 та знаходиться по АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав належні Костопільській районній державній лікарні ветеринарної медицини два бувші у використанні металевих сейфи вартістю 1600 грн., чим спричинив Костопільській районній державній лікарні ветеринарної медицини матеріальну шкоду на вищевказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_3 , 08.10.2020 року о 03 год. 00 хв. діючи, повторно, з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проник до підсобного приміщення, яке належить ОСОБА_9 та знаходиться по АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав належний останньому бувший у використанні велосипед марки ММВЗ вартістю 600 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вищевказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Зазначені дії, ОСОБА_3 , які виразились у викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у інше приміщення, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним себе у пред`явлених йому обвинуваченнях за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та за ч. 3 ст. 185 КК України визнав себе повністю, підтвердив фактичні обставини та пояснив, що здійснювали крадіжку з метою отримати гроші, для власних потреб.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується показами потерпілих, свідків та письмовими доказами досліджених під час розгляду справи.

Так, представник Костопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_10 , показав, що 07.10.2020 року близько 16 год. він дізнався, що з приміщення недіючої ветеринарної лабораторії, яка була продане ОСОБА_8 було викрадено два металеві сейфи, які перебувають на балансі в його закладі. Після чого він одразу приїхав, до приміщення де побачив, що на вулиці стоїть, як йому стало відомо ОСОБА_11 . Він, ОСОБА_10 , показав, що ОСОБА_3 було викрадено два металеві сейфи, які були повернуті власнику на відповідальне зберігання.

Потерпілий ОСОБА_9 , в судовому засіданні показав, що він обвинуваченого не знає. Показав, що 08.10. 2020 року, вночі, у нього з підсобного приміщення, яке зачинялося на замок, було викрадено належний йому велосипед, хто здійснив крадіжку він не бачив. В подальшому велосипед йому було повернуто, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_12 , в судовому засіданні показав, що він працює інспектором СРПП №3 в Костогіільському ВП ГУНП в Рівненській області. 11.09.2020 року о 08 год. він прибув на місце своєї роботи, де з 08 год. 30 хв. разом із інспектором СРПП Костопільського ВП ОСОБА_13 , приступив до патрулювання міста Костопіль та району на службовому автомобілі марки «ВАЗ 21099» реєстраційний знак на синьому фоні № НОМЕР_1 . За кермом службового автомобіля був він. Близько 03 год. 24 хв. 12.09.2020 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що в кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проник невідомий чоловік та на даний час перебуває там. Далі він з метою швидкого реагування на вказане повідомлення разом із старшим о/у СКП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_14 сіли в службовий автомобіль та поїхали до приміщення кафе-бару. Перебуваючи на місця з тильної сторони кафе-бару вони побачили, що проводяться будівельні роботи та побачили, що від металевого контейнера, який стояв біля приміщення на бетонну плиту другого поверху поставлена дерев`яна драбина. Далі вони,спільно із ОСОБА_14 , вилізли на металевий контейнер, після чого по драбині на другий поверх кафе, де йдуть будівельні роботи. На другому поверсі, на якому тривають будівельні роботи, вони дійшли до вікна, та побачили, що дане вікно має ознаки пошкодження, а саме віджате та відкрите. Через це вікно вони потрапили в приміщення кафе, до вбиральні, та при цьому на підвіконнику в середині стояв електричний чайник та тепло вентилятор. Далі вони з ОСОБА_14 почали світити ліхтариком та шукати невідомого чоловіка. Вийшовши із вбиральні та пройшовши по коридору, до сходинкового майданчику на третій поверх та входу до кухні вони з ОСОБА_14 виявили біля вхідних дверей ОСОБА_3 , який намагався віджати двері до кухні, окрім цього, вони побачили сліди злому на дверях до банкетного залу, вхід до якого знаходиться навпроти входу до кухні.

Свідок ОСОБА_14 , в судовому засіданні показав, що він працює старшим оперуповноваженим СКП в Костопільському ВП ГУНГІ в Рівненській області. 11.09.2020 року о 08 год. він прибув на місце своєї роботи, де з 08 год. 30 хв. заступив в слідчо-оперативну групу на чергування. Близько 03 год. 24 хв. 12.09.2020 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що в кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проник невідомий чоловік та на даний час перебуває там. Далі він з метою швидкого реагування на вказане повідомлення разом із поліцейським СРПП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_12 сіли в службовий автомобіль та поїхали до приміщення кафе-бару. Перебуваючи на місці з тильної сторони кафе-бару вони побачили, що проводяться будівельні роботи та від металевого контейнера, який стояв біля приміщення на бетонну плиту другого поверху поставлена дерев`яна драбина. Далі вони спільно із ОСОБА_12 вилізли на металевий контейнер, після чого по драбині на другий поверх кафе, де йдуть будівельні роботи. На другому поверсі, на якому тривають будівельні роботи, вони дійшли до вікна, та побачили, що дане вікно має ознаки пошкодження, а саме віджате та відкрите. Далі вони з ОСОБА_12 залізли через дане вікно в приміщення кафе, де через нього потрапили до вбиральні та при цьому на підвіконнику в середині стояв електричний чайник та тепло вентилятор. Далі вони шукали невідомого чоловіка. Вийшовши із вбиральні та пройшовши по коридору, до сходинкового майданчику на третій поверх та входу до кухні вони виявили біля вхідних дверей ОСОБА_3 , який намагався віджати двері до кухні, окрім цього вони побачили сліди злому на дверях до банкетного залу, вхід до якого знаходиться навпроти входу до кухні.

Свідок ОСОБА_15 показав, що він є приватним підприємцем та здійснюю роздрібну торгівлю продуктами та товарами. Магазин «Мандарин», належить його родині та знаходиться по АДРЕСА_2 . Дане приміщення, в якому окрім магазину, ще є й кафе належить його дружині ОСОБА_5 . Зазначив, що на цей час в будівлі йдуть ремонтні роботи, а саме реконструкція з тильної сторони вулиці. Показав, що близько 04 год. 12.09.2020 року йому зателефонували та повідомили, що на другому поверсі кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 » затримали чоловіка, і він одразу приїхав на місце, де вийшовши на другий поверх побачив знайомого йому чоловіка ОСОБА_3 , який намагався викрасти електричного чайника марки «BOSCH», якого він придбав у липні місяці 2017 року за 800 грн. та тепло вентилятора марки «OLMOOL - 200 м2», якого він придбав у січні місяці 2019 року за 700 грн., так зазначені речі були виявлені працівниками поліції на підвіконнику, а до проникнення в кафе вони знаходилися, при вході в кухню, яка знаходиться також на другому поверсі вказаного кафе. Свідок зазначив, що в ході спілкування із ОСОБА_3 , останній йому повідомив, що він проник через вікно, яке веде до вбиральні, яке віджав за допомогою підручних засобів, які було при ньому.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що обвинуваченого не знає, проживає поруч магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ночі коли сталася подія прокинулася від шуму і побачила через вікно, що на криші металевого контейнера, що біля Мандарину ходить чоловік у капюшоні, щось робив руками і вліз у вікно, і зник. Вона повідомила про це чоловіку та одразу зателефонувала до поліції. Коли приїхали працівники поліції, вона показала їм у яке вікно проник злодій, ще трішки постоявши пішла додому.

Свідок ОСОБА_17 , показав, що він 12.09.2020 року близько 03 год. 30 хв. перебував поблизу кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де працівники поліції запросили його в якості понятого, для огляду кафе. Далі в його присутності та ще одного понятого слідчий розпочав огляд кафе-бару, де при огляді другого поверху вони побачили чоловіка, який представився ОСОБА_3 . Біля ОСОБА_3 стояли працівники поліції та він знаходився біля входу в кухню кафе. Також, на другому поверсі у вбиральні при огляді слідчий виявив пошкоджене вікно та на підвіконнику якого стояв електричний чайник та тепло вентилятор. Також в ході огляду, слідчий вилучив речі ОСОБА_3 , а саме рюкзак, в якому знаходився ремінь, рукавички, мобільний телефон, викрутка, ніж та інші речі.

Свідок ОСОБА_18 показала, що вона 12.09.2020 року близько 03 год. 30 хв., перебувала поблизу кафе-бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де працівники поліції запросили її в якості понятого, для огляду кафе. Далі в її присутності та ще одного понятого слідчий розпочав огляд кафе-бару, де при огляді другого поверху вони побачили чоловіка, який представився ОСОБА_3 . Біля ОСОБА_3 стояли працівники поліції та він знаходився, як їй стало відомо, в ході огляду, біля входу в кухню кафе. Зазначила, що на другому поверсі у вбиральні при огляді слідчий виявив пошкоджене вікно та на підвіконнику якого стояв електричний чайник та тепло вентилятор. Також в ході огляду, слідчий вилучив речі ОСОБА_3 , а саме рюкзак, в якому знаходився ремінь, рукавички, мобільний телефон, викрутка, ніж та інші речі.

Також, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 12.09.2020, ілюстративними таблицями до протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою від 19.10.2020 року.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується: протоколом огляду місця події від 07.10.2020 року, протоколом огляду речей від 07.10.2020 року, протоколом огляду місця події від 08.10.2020 року, протоколом огляду речей від 09.10.2020 року, висновком експерта №1.3-328/20 від 03.11.2020 року.

Аналізуючи вказані докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для підтвердження вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що ОСОБА_3 , 12.09.2020 року о 03 год. 10 хв. повторно скоїв замах на умисне таємне викрадення чужого майна, з проникненням в приміщення, а тому ці його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, суд рахує доведеним, що ОСОБА_3 07.10.2020 року та 08.10.2020 року, повторно, вчинив викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у інше приміщення, а тому ці його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України.

Потерпілою ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 3030,00 грн. та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на суму 10000,00 грн.

В судовому засіданні представник потерпілої адвокат ОСОБА_19 підтримав цивільний позов його довірительки, однак просив суд врахувати, що обвинуваченим 04.03.2021 року було відшкодовано частину шкоди, а саме на суму 2000,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди визнав повністю, вказав, що ним уже частково відшкодовано завдану майнову шкоду на суму 2000,00 грн., щодо моральної шкоди просив суд визначити менший розмір ніж заявлений позивачем.

Дослідивши матеріали кримінальної справи та заслухавши покази учасників судового процесу суд приходить до переконання, що цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої злочином підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У відповідності до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. № 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" із послідуючими змінами і доповненнями, при розгляді позову мають бути наведені докази, якими підтверджується шкода, а також наведені розрахунки сум, що підлягають стягненню.

Судом встановлено, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 було завдано майнової шкоди на загальну суму 3030 грн. 00 коп., що підтверджується накладною № 58 від 03.11.2020 року та рахунком на оплату № 58 від 03.11.2020 року.

Встановлено, що ОСОБА_3 добровільно 04.03.2020 року відшкодував потерпілій ОСОБА_5 частину завданої ним матеріальної шкоди у 2000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 04 березня 2021 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1030 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦПК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У п. 3 постанови пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п. 9 постанови пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи викладене, оцінюючи характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за вірне стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на суму 9000 грн., відмовити.

При призначенні покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.65-67 КК України та роз`яснення Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24 10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому виду та розміру покарання, суд в якості обставин, які його пом`якшують визнає: щире каяття ОСОБА_3 у вчиненному, його активне сприяння органам досудового слідства розкриттю вчинених ним злочинів, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 є рецедив злочину.

Таким чином, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, та приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_3 обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчинених ним злочинів, з урахуванням особи винного, суд вважає за необхідне, обрати обвинуваченому покарання, із передбачених санкцією ч.3 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, а також приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування призначеного покарання, а тому застосувавши ст. 75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України суд, призначивши покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області № 564/2646/20 від 23.10.2020 року до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України

На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 368, 373, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України, ч. 3 ст. 185 КК України на підставі яких, призначити йому покарання :

- за ч.3 ст. 15 , ч. 3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч.3 ст.185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_3 визначити за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років, і застосувавши статті 75, 76 КК України звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк терміном 3 (три) роки , з покладенням на нього обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у виді особистого зобовязання, до набрання вироком законної сили залишти без змін.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1030 (одна тисяча тридцять) гривень 00 копійок майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням та 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 3922 грн. 80 коп.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, а саме:

- сумку джинсову синього кольору, мобільний телефон марки VIAN, які упаковано в спецпакет НПУ № ЕХР 0427469 повернути власнику ОСОБА_3 ;

- викрутку, футляр з ножем, які упаковано в спецпакет НПУ № ЕХР 0427469 знищити;

- електричний чайник марки BOSH та тепло вентилятор марки OLMOOL 200 кв.м., які упаковано в спецпакет експертної служби МВС України № 3273208, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Костопільського ВП повернути власнику ОСОБА_5 ;

- два металеві сейфи, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_10 , вважати повернутими за належністю;

- велосипед зеленого кольору марки ММВЗ, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , вважати повернутим за належністю.

- сліди рук, які упаковано до спеціального пакету Експертої служби МВС України № 2786244 та дактилокарту на ім`я ОСОБА_3 , яку упаковано до спеціального пакету експертної служби МВС України № 2786245 та які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору

СуддяОСОБА_1