Рішення

від 02.03.2021 по справі 927/30/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/30/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Сиворакша Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ванеса

про стягнення 1 462 275 грн.

Представники сторін:

від позивача: Городник Т.М. в порядку самопредставництва.

від відповідача: Страшний М.М., адвокат.

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області заявлено позов до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Ванеса про стягнення 1 462 275 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Позов вмотивовано засміченням земельної ділянки, яка знаходилась у платному користуванні (оренді) відповідача, що призвело до заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, сторонам встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та відповіді на нього.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов у якому повідомив про не визнання позовних вимог. Посилається на те, що неодноразово повідомляв екологічну інспекцію, що не має відношення до шпалер, які перебувають на орендованій земельній ділянці. Їх власником є ОСОБА_1 , який за матеріалами виконавчого провадження перебуває у республіці Білорусь. Право власності є непорушним, а тому у відповідача не було підстав утилізувати шпалери. Відповідач також не погоджується з розрахунком шкоди, посилається на відсутність доказів його вини та причинного зв`язку.

Протокольною ухвалою суду від 08.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.03.2021. У судовому засіданні 02.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення у відповідності до ст.240 ГПК України.

Заслухавши у судовому засідання пояснення представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з урахуванням такого.

На час спірних правовідносин відповідач, відповідно до умов договору оренди землі, укладеного 03.08.2012 з Корюківською міською радою, орендував земельну ділянку кадастровий № 7422410100:01:003:0213 несільськогосподарського призначення - землі промисловості /обслуговування виробничих приміщень/, яка знаходиться за адресою: м. Корюківка, вул. Дудка, 17, загальною площею 47372 м. кв. На вказаній земельній ділянці знаходиться майновий комплекс, який належить відповідачу на праві власності.

Відповідно до п.5 Договору оренди землі земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням.

Згідно з п.15 Договору оренди землі відповідач зобов`язався використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, у відповідності до проекту забудови з дотриманням вимог чинного законодавства, державних будівельних та інших норм і правил.

26.07.2019 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , плану роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на 2019 рік , було видано наказ №610 яким держінспектору з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області, головному спеціалісту відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів Сподаренку Анатолію Петровичу наказано провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Ванеса в термін з 05 по 16.08.2019 (а.с.13).

На підставі вищезазначеного наказу № 610 від 26.07.2019, державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренку Анатолію Петровичу видано направлення №610 на проведення у термін з 05 по 16 серпня 2019 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Підстава для здійснення перевірки: план роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на 2019 рік. Попередню перевірку проведено: планова від 14.11.2017 №229/04, позапланова від 28.03.2018 №35/04 (а.с.14).

Про проведення перевірки повідомлено відповідача, що підтверджується повідомленням про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища від 01.07.2019 №04-03/1879 (а.с.12).

За результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів позивачем було складено акт №48/12 яким зафіксовано місцезнаходження відповідача: вул. Дутко,17, м. Корюківка Чернігівської області; строк проведення заходу державного нагляду (контролю): 06.08.2019 початок перевірки, 09.08.2019 завершення перевірки; утворення на підприємстві відповідача таких видів відходів: тверді побутові відходи, відходи від деревообробки: обрізки, щепа, тирса; відпрацьовані шини, відпрацьовані акумулятори, відпрацьовані люмінісцентні лампи, відпрацьовані ПММ. На вивезення побутових відходів укладеного договір з Корюківською ЖЕК №31 від 02.01.2015. У акті також зазначено, що у межах території підприємства розміщуються відходи бракованих шпалер, що є засміченням земель виробничими відходами на площі 375 куб м, об`ємом 562,5 куб м в порушення ст.ст.35, 46 Закону України Про охорону земель , ст.96 Земельного кодексу України. Акт підписано державним інспектором та представниками відповідача (а.с.15-22).

06.08.2019 позивачем складено протоколи про адміністративне правопорушення: № 001410 яким встановлено не виконання керівником відповідача приписів № 229/04 від 14.11.2017 та №35/04 від 28.03.2018 щодо здійснення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці; №001409 яким встановлено адміністративне правопорушення щодо заступника директора відповідача: будучи відповідальною посадовою особою допустив засмічення земель виробничими відходами (відходи шпалер) на орендованій земельній ділянці (а.с.24,27).

Постановами державного інспектора про накладення адміністративного стягнення від 06.08.2019: №81/12 накладено штраф на директора відповідача за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі 510 грн; №80/12 накладено штраф на заступника директора з виробництва відповідача за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі 810 грн, які були сплачені (а.с.25-26, 28-29).

Матеріали справи також містять акти перевірок відповідача від 14.11.2017 №229/04 та від 28.03.2018 якими зафіксовано, що у межах території підприємства відповідача розміщуються відходи бракованих шпалер. Зі слів керівництва підприємства дані відходи належать попередньому власнику та описані Державною виконавчою службою. Представлено лист Управління Державної виконавчої служби №02.1-25/184А/6 від 26.11.2015 про те, що відходи макулатури згідно опису нерухомого майна яке розташовується в м. Корюківка, вул. Дутко, 17 проведеного управлінням Державної виконавчої служби належать боржнику Бондарю Анатолію Мироновичу та згідно якого відкриті та продовжуються судові провадження (а.с.55-61,66-71).

За результатами вказаних перевірок відповідачу видано приписи від 15.11.2017 №229/04 та від 28.03.2018 №35/04 у яких містилась вимога вирішити питання передачі на утилізацію відходів макулатури, а саме бракованих шпалер, які розміщені на території підприємства (а.с.62, 72).

У відповіді на припис №34/2 від 03.05.2018 відповідач вказав, що дане питання вирішується (а.с.63).

Для здійснення розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, позивач листом від 08.08.2019 №12-10/2225 звернувся до відділу Держгеокадастру.

Листом від 08.08.2019 Міжрайонне управління у Корюківському та Сновському районах ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області надало дані щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7422410100:01:003:0213, а саме: нормативно грошова оцінка 1 кв м - 194,97 грн, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; форма власності - комунальна власність; до особливо цінних земель не належить (а.с.32).

19.08.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди у сумі 1462275 грн, заподіяних державі в результаті засмічення земельної ділянки відходами за кадастровим номером 7422410100:01:003:0313, яка використовується ТОВ Ванеса . До претензії позивачем додано розрахунок розміру шкоди на суму 1462275 грн, який виконано на підставі Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення правоохоронного законодавства , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171. В розрахунку вказано площу засміченої земельної ділянки - 375 кв м, об`єм відходів - 562,5 кв м, зазначено, що заміри засмічених земельних ділянок проведено за допомогою мірної стрічки Р50 УЗК ДСТУ 4179-2003, інв.11 (дата повірки ІІ кв 2019), яка є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області ( а.с.33-35).

У відповіді на претензію від 12.09.2019 відповідач зазначив про її безпідставність. Повідомив, що товариство не має ніякого відношення до шпалер, які знаходяться на території та про те, що дані шпалери за повідомленням Головного управління юстиції у Чернігівській області з 2011 року належать ОСОБА_1 , який проживає у Білорусії (а.с.36).

У матеріалах справи наявна копія листа Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 10.09.2019 №113-18 яким повідомлено директора ТОВ Ванеса на його запит, що на виконанні у відділі знаходилось зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Укрпромбанк 1371136,06 грн, 120 грн, 1700 грн, виконавчих листів №2-250 виданих 06.09.2011 Корюківським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1620076 грн та 2790 грн. При проведені опису нерухомого майна, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено значну кількість макулатури, що належить боржнику - ОСОБА_3 . Згідно повідомлення експерта звернення стягнення на вказану макулатуру було недоцільно, в зв`язку з чим звернення стягнення на вказану макулатуру не зверталось (а.с.37).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно з приписами ст. 35, ч.2 ст.46 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Згідно з п.б ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами (п.в ч.1 ст211 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).

Частиною 1 статті 69 названого Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).

Розрахунок розміру шкоди за засмічення земельних ділянок виконано позивачем за формулою (6), яка відповідає формулі, наведеній в п. 5.5. Методики:

Рш = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег, де:

Рш - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами 100;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазначала засмічення, грн./ м2;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки, м2;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів, який визначається за додатком 5;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Абзацами 2 та 11 статті 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Згідно з п.п. 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.5.1 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель; визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення; при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди; об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.

Отже, за змістом приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини. При виявленні засмічення його обсяги визначаються на місці.

Судом встановлено, що примірник акта №48/12 отриманий відповідачем 09.08.2019. Цим актом лише зафіксовано розміщення відходів бракованих шпалер на орендованій відповідачем земельній ділянці.

Відомості, які б підтверджували висновок про розміщення відходів на відкритому грунті та про те, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини відсутні, як того вимагають приписи п.3.2.,3.3. Методики.

Таким чином суд приходить до висновку, що факт наявності відходів бракованих шпалер не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою, і як наслідок, виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, чого останнім зроблено не було.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17, від 25.10.2018 у справі № 905/31/17.

Судом також враховується, що за змістом акта №48/12 основним видом діяльності відповідача є лісопильне та стругальне виробництво. Цим актом також зафіксовано види відходів, які утворюються на підприємстві, до яких не відносяться відходи бракованих шпалер.

Діяльність із розміщення та утилізації відходів з виробництва шпалер відповідач також не проводить, тобто позивачем не доведено, що розміщені на території підприємства відходи бракованих шпалер утворились внаслідок провадження підприємством господарської діяльності способами, які завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів. На земельній ділянці, яка орендувалась відповідачем, розміщено значну кількість макулатури, яка належить ОСОБА_1 , що підтверджується листом Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 10.09.2019, актами позивача №229/04, №35/04. Відповідач повідомляв позивача про належність вказаних відходів попередньому власнику та про те, що вони описані Державною виконавчою службою (акт №229/04, акт №35/04), відповідачем вчинялись заходи щодо розміщеної на території товариства макулатури шляхом направлення запиту до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

При вирішенні спору судом також враховуються, що умови п.5 Договору оренди землі не підтверджують засмічення земельної ділянки відходами бракованих шпалер саме відповідачем враховуючи наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів про їх власника.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Позивачем в порушення вищенаведених приписів чинного законодавства належними і допустимими доказами у розумінні приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено обставин наявності шкоди, та, відповідно, причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, тобто усього складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди. Відповідачем в свою чергу доведено відсутність його вини в порушенні законодавства України про охорону земель, оскільки наявні у матеріалах справи докази підтверджують належність розміщених на орендованій відповідачем земельній ділянці відходів фізичній особі - ОСОБА_1 щодо якого Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області проводились виконавчі дії по примусовому виконанню судових рішень, була описано майно, що знаходилось на орендованій відповідачем земельній ділянці, і лише 10.09.2019, після складення акта №48/12, відповідача було повідомлено про недоцільність звернення стягнення на вказану макулатуру. Наведене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

В И Р І Ш И В:

У позові Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Ванеса про стягнення 1 462 275 грн шкоди відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 09.03.2021.

Суддя Ю.В. Федоренко