Ухвала

від 04.03.2021 по справі 757/11296/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11296/21-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_3 про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2013 за ознаками у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2013 за ознаками у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити у повному обсязі.

Представник власника майна в судове засідання не викликався, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12013110100007660 від 30.04.2013 за підозрою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і бажаючи їх настання, вчинили шахрайство в особливо великих розмірах за таких обставин.

Так, ОСОБА_5 у період з 11.01.1999 по 27.11.2012 був засновником та одноосібним власником ПП «Ерідан» (ЄРДПОУ 30181190). Зазначене підприємство 18.01.1999 зареєстровано Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, директором якого з 18.05.2005 призначено ОСОБА_6 .

У невстановлений час, але не раніше 2006 року, у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами невизначеного кола осіб в особливо великих розмірах. З цією метою він розробив план, що передбачав отримання грошових коштів від осіб шляхом укладення з ними договорів, які у подальшому він не мав наміру виконувати. Зазначений план він довів до відома своїй знайомій ОСОБА_6 та отримав її згоду на втілення його у життя шляхом вчинення нею дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами невизначеного кола осіб в особливо великих розмірах.

Так, директор ПП «Ерідан» ОСОБА_6 , діючи згідно заздалегідь розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , 06.01.2006 уклала з останнім договір № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі пункту технічного обслуговування по АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору директор ПП «Ерідан» ОСОБА_6 мала своїми силами і засобами за рахунок коштів ОСОБА_7 збудувати та передати йому шляхом підписання акту прийому-передачі частину офісних приміщень на 3 поверсі будівлі у кількості 13 кімнат орієнтовною площею 500 квадратних метрів.

ОСОБА_7 будучи упевненим, що ОСОБА_6 виконає передбачені договором зобов`язання, не усвідомлюючи, що остання не має наміру їх виконувати та не передбачаючи можливості обману з її сторони, у період часу з 27.01.2006 по 26.12.2006 перерахував грошові кошти на розрахункові рахунки ПП «Ерідан» на загальну суму 1 262 500 грн.

У подальшому, ОСОБА_6 , заволодівши грошовими коштами ОСОБА_7 збудувавши будівлю та маючи реальну можливість виконати передбачені договором зобов`язання, тобто вчинити дії щодо передачі визначеної кількості приміщень ОСОБА_7 , але не вчиняючи ці дії оскільки не мала наміру їх виконувати, діючи відповідно до раніше узгодженого з ОСОБА_5 злочинного плану, переслідуючи мету особистого збагачення, як директор ПП «Ерідан» 13.06.2011 підписала договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень 3 поверху з ТОВ «Медичне консалтингове агентство» (ЄДРПОУ 35917255). До складу цього нерухомого майна також увійшли приміщення, які мали бути передані ОСОБА_7 .

Внаслідок вчинених злочинних дій ОСОБА_7 було завдано майнову шкоду у розмірі 1 262 500 гривень, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Також встановлено, що директор ПП «Ерідан» ОСОБА_6 , діючи згідно заздалегідь розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, направленого на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , 14.04.2008 уклала з останнім договір №1/08 на пайову участь у будівництві частини офісних приміщень адміністративної будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів по АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору директор ПП «Ерідан» ОСОБА_6 мала своїми силами і засобами за рахунок коштів ОСОБА_9 збудувати та передати йому шляхом підписання акту прийому-передачу частину офісних приміщень на 4 поверсі будівлі у кількості 6 кімнат орієнтовною площею 200 квадратних метрів.

ОСОБА_9 , будучи упевненим, що ОСОБА_6 виконає передбачені договором зобов`язання, не усвідомлюючи, що остання не має наміру їх виконувати та не передбачаючи можливості обману з її сторони, у період часу з 18.04.2008 по 17.12.2008 перерахував грошові кошти на розрахункові рахунки ПП «Ерідан» на загальну суму 3 629 000 грн.

У подальшому, ОСОБА_6 заволодівши грошовими коштами ОСОБА_9 , збудувавши будівлю та маючи реальну можливість виконати передбачені договором зобов`язання, тобто вчинити дії щодо передачі визначеної кількості приміщень ОСОБА_9 , але не вчиняючи ці дії у зв`язку з відсутністю наміру їх виконувати, діючи відповідно до раніше узгодженого з ОСОБА_5 злочинного плану, переслідуючи мету особистого збагачення, як директор ПП «Ерідан» 25.10.2012 підписала договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень 2 та 4 поверхів з ТОВ «АКСЕПТ-БУД» (ЄДРПОУ 34998726). До складу цього нерухомого майна також увійшли приміщення 4 поверху, які мали бути передані ОСОБА_9 .

Внаслідок злочинних дій підозрюваних, ОСОБА_9 було спричинено шкоду у розмірі 3 629 000 грн, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Крім цього, директор ПП «Ерідан» ОСОБА_6 , діючи згідно заздалегідь розробленого ОСОБА_5 злочинному плану, направленого на заволодіння грошовими коштами банківської установи, 06.05.2008 уклала із ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» кредитний договір № 90-2008 про надання кредитних коштів для фінансування витрат пов`язаних із будівництвом офісного центру розташованого по АДРЕСА_1 .

Службові особи ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», будучи упевненими, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виконають передбачені договором зобов`язання та повернуть отримані грошові кошти, а у разі їх неповернення вони зможуть звернути стягнення на предмет іпотеки, не усвідомлюючи, що останні не мають наміру виконувати договір та не передбачаючи можливості обману з їх сторони, у не встановлений період часу, але не раніше 06.05.2008, перерахували грошові кошти на розрахункові рахунки ПП «Ерідан» на загальну суму 5 000 000 грн.

У подальшому, директор ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» ОСОБА_10 будучи упевненим, що ОСОБА_6 виконає передбачені кредитним договором зобов`язання, а у разі їх невиконання він зможе звернути стягнення на предмет іпотеки, не усвідомлюючи, що остання не має наміру виконувати умови договору та не передбачаючи можливості обману з її сторони, 06.08.2009 придбав у ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» боргові зобов`язання ПП «Ерідан».

Проте ОСОБА_6 , заволодівши грошовими коштами товариства, збудувавши будівлю та маючи реальну можливість виконати передбачені кредитним договором зобов`язання перед ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест», тобто вчинити дії щодо повернення грошових коштів, у тому числі шляхом передачі іпотечного нерухомого майна, але не вчиняючи ці дії оскільки не мав наміру їх виконувати, контролюючи діяльність службових осіб ПП «Ерідан», переслідуючи мету особистого збагачення, у період часу з 27.11.2012 по 14.06.2013, спільно з ОСОБА_5 організувала вчинення дій, спрямованих на незаконний продаж предмету іпотеки нежитлових приміщень загальною площею 1019,3 квадратних метрів, розташованих на 6 та 7 поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ТОВ «Компанія «Авіста-Інвест» було спричинено шкоду у розмірі 2 432 397 грн, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

Загальний розмір спричинених потерпілим збитків у зазначеному кримінальному провадженні складає 7 323 897 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 190 КК України.

Окрім того, Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві проведено перевірку з питань організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 під час посвідчення:

1) Договору купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень №1351 від 14.06.2013, укладеного між ПП «ЕРІДАН» (продавець) та ТОВ «АЛЬКОР КОМ» (покупець), предметом якого є нежитлові приміщення загальною площею 1039,3 кв.м. розташовані у будинку АДРЕСА_1 , що складаються з:

- нежитлових приміщень на 6 (шостому) поверсі: приміщення № 1 площею 89, 3 кв.м., приміщення № 2 площею 23,6 кв.м., приміщення № 3 площею 70, 4 кв.м., приміщення № 4 площею 18,7 кв.м., приміщення № 5 площею 8,8 кв.м., приміщення № 6 площею 6,0 кв.м., приміщення № 7 площею 20,5 кв.м., приміщення № 8 площею 25, кв.м., приміщення № 9 площею 20,2 кв.м., приміщення № 10 площею 38,6 кв.м., приміщення № 11 площею 71,5 кв.м., приміщення № 12 площею 51,9 кв.м., приміщення № 13 площею 49,5 кв.м., приміщення № 14 площею 43,3 кв.м.;

- нежитлових приміщень на 7 (сьомому) поверсі: приміщення № 1 площею 90,1 кв.м., приміщення № 2 площею 23,1 кв.м., приміщення № 3 площею 19,1 кв.м., приміщення № 4 площею 8,9 кв.м., приміщення № 5 площею 5,8 кв.м., приміщення № 6 площею 20,3 кв.м., приміщення № 7 площею 24,7 кв.м., приміщення № 8 площею 20,7 кв.м., приміщення № 9 площею 25,0 кв.м., приміщення № 10 площею 12,0 кв.м., приміщення № 11 площею 71,2 кв.м., приміщення № 12 площею 51,8 кв.м., приміщення № 13 площею 51,7 кв.м., приміщення № 14 площею 43, 5 кв.м.;

- нежитлових приміщень на 8 (восьмому) поверсі: № 15 площею 34,1 кв.м.

2) Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №2301 від 06.09.2013 укладеного між ТОВ «АЛЬКОР КОМ» (продавець) та ТОВ «Фортінбрас» (покупець) предметом якого є нежитлові приміщення загальною площею 537,3 кв.м., розташовані у будинку АДРЕСА_1 та складаються з:

- нежитлових приміщень на 6 (шостому) поверсі: приміщення № 1 площею 89, 3 кв.м., приміщення № 2 площею 23,6 кв.м., приміщення № 3 площею 70, 4 кв.м., приміщення № 4 площею 18,7 кв.м., приміщення № 5 площею 8,8 кв.м., приміщення № 6 площею 6,0 кв.м., приміщення № 7 площею 20,5 кв.м., приміщення № 8 площею 25, кв.м., приміщення № 9 площею 20,2 кв.м., приміщення № 10 площею 38,6 кв.м., приміщення № 11 площею 71,5 кв.м., приміщення № 12 площею 51,9 кв.м., приміщення № 13 площею 49,5 кв.м., приміщення № 14 площею 43,3 кв.м.

3) Договору купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень від 13.09.2013 за №2352 укладеного між ТОВ «АЛЬКОР КОМ» (продавець) та ТОВ «Фортінбрас» (покупець) предметом котрого являються нежитлові приміщення загальною площею 502,00 кв.м., розташовані у будинку АДРЕСА_1 та складаються з:

- нежитлових приміщень на 7 (сьомому) поверсі: приміщення № 1 площею 90,1 кв.м., приміщення № 2 площею 23,1 кв.м., приміщення № 3 площею 9,1 кв.м., приміщення № 4 площею 8,9 кв.м., приміщення № 5 площею 5,8 кв.м., приміщення № 6 площею 20,3 кв.м., приміщення № 7 площею 24,7 кв.м., приміщення № 8 площею 20,7 кв.м., приміщення № 9 площею 25,0 кв.м., приміщення № 10 площею 12,0 кв.м., приміщення № 11 площею 71,2 кв.м., приміщення № 12 площею 51,8 кв.м., приміщення № 13 площею 51,7 кв.м., приміщення № 14 площею 43, 5 кв.м.;

- нежитлових приміщень на 8 (восьмому) поверсі: № 15 площею 34,1 кв.м.;

4) Договору про поділ та виділення в натуру нерухомого майна, що є спільною частковою власністю №3029 від 05.11.2013, укладеного між ТОВ «АКСЕПТ-БУД» та ТОВ «Фортінбрас», предметом якого являвся поділ та виділення в натурі нежилих приміщень загальною площею 2851,9 кв.м., що знаходяться в будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування в будинку АДРЕСА_1 .

За результатами проведених перевірок вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 встановлено наступне:

- порушення підпункту 2.1 пункту 2 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок), оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень від 13.09.2013 за реєстровим номером 2332 посвідчено нотаріусом за наявності іпотеки на відчужуване майно;

- порушення форми № 38 посвідчувального напису додатку № 25 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 23.12.2010 № 3253/5, оскільки не ураховано застереження щодо державної реєстрації договору;

- порушення пункту 4 глави 8 розділу І Порядку, а саме, нотаріусом не перевірено справжність спеціальних бланків нотаріальних документів, за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Окрім того, нотаріусом не перевірено повноваження директора ПП «Ерідан» (продавця) при посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна нежитлових приміщень від 14.06.2013 №1351 укладеного між ПП «Ерідан» (продавець) та ТОВ «АЛЬКОР КОМ» (покупець), предметом якого є нежитлові приміщення загальною площею 1039,3 кв.м., розташовані у будинку № 4-Г по вулиці Г. Андрющенка в м. Києві.

Відповідно до п.п. 2.4 Статуту ПП «Ерідан», затвердженого рішенням власника ПП «Ерідіан» від 27.11.2012 № 29, для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внеску засновника створюється Статутний капітал у розмірі 200 (двісті) гривень.

Підпунктом 3.5 вказаного Статуту передбачено, що директор має право без попереднього погодження із засновником укладати договори з третіми особами на надання послуг, придбання та реалізацію матеріальних цінностей на суму, що не перевищує Статутний капітал підприємства. Відповідно до звіту про оцінку нерухомого майна, що є предметом вищевказаного договору, ринкова вартість зазначеного нерухомого майна станом на 15.04.2013 становила 6 139 803,69 гривень.

Не зважаючи на викладене, директор ПП «Ерідан» діючи за межами наданих йому Статутом повноважень, здійснив відчуження нерухомого майна шляхом укладання відповідного договору купівлі-продажу.

Також, згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.11.2013 за ТОВ «Фортінбрас» зареєстровано право власності на частину будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1039,3 кв. м., а саме приміщень 6, 7 та 8 поверхів вказаної будівлі (реєстраційний номер об`єкта: 203608380000).

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Положеннями пункту 5 частини 1 статті 24 зазначеного Закону встановлено обов`язок державного реєстратора відмовити у проведенні державної реєстрації у разі наявних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Однак, всупереч вищезазначеним положенням нормативно-правових актів, 20.04.2017 державний реєстратор ОСОБА_12 , не зважаючи на факт вже відкритого розділу на об`єкт нерухомого майна №45789480000 щодо зареєстрованого права власності на 6-7 поверх будівлі №4-Г по вул. Г. Андрющенка в м. Києві, здійснила відкриття нового розділу №1229563580000, зареєструвавши за ТОВ «КОМПАНІЯ «АВІСТА-ІНВЕСТ» нежитлові приміщення в літ. А (групи приміщень №9, 10, 6-го та 7-го поверху) площею 1019,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г.

У подальшому, на підставі наказу Міністерства юстиції України №2295/5 від 06.07.2018 вказана вище реєстраційна дія та безпосередньо відкритий розділ скасовані у зв`язку із відсутністю законних підстав для її проведення.

У межах досудового розслідування даного кримінального провадження, постановою слідчого від 05.02.2019 приміщення, розташовані у нежитловому будинку будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г визнано речовими доказами.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.03.2021 (справа №757/11289/21-к) накладено арешт на нежитловий будинок будівлю офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Цією ж ухвалою слідчим суддею встановлено заборону ПП «Ерідан» (код ЄДРПОУ 30181190), ТОВ «Фортінбрас» (код ЄДРПОУ 38825623), ТОВ «Аксепт-Буд» (код ЄДРПОУ 34998726), ТОВ «Авіста-Інвест» (код ЄДРПОУ 34485641), ТОВ «Комтранс» (код ЄДРПОУ 22899248), компанія ЛІБІТУМ ЛІМІТЕД «LIBITUM LIMITED», ТОВ «АГРОІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ» (код ЄДРПОУ 36086428), ОСОБА_13 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ТОВ «ІДЕЯ ЛУК» (код ЄРДПОУ 42223652) та будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження об`єктів нерухомого майна (приміщень) у нежитловому будинку будівлі офісного центру і пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 4 485,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Вартість вказаного арештованого майна, виходячи із розмірів статутних капіталів підприємств та інших об`єктивних ознак, значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим майно може бути передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості та інтересів держави.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменше не нижче ринкових.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, що підтверджується матеріалами клопотання слідчого, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів власників майна, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

Слідчим доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об`єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, що дозволить підозрюваному продовжувати отримувати незаконні доходи (переваги) від набутого шляхом вчинення кримінальних правопорушень матеріальних благ та продовжувати злочинну діяльність та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2013 за ознаками у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України - задовольнити.

Передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) речові докази у кримінальному провадженні № 12013110100007660 - нежитлові приміщення будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- нежитлові приміщення 6 (шостого) поверху: приміщення № 1 - площею 89, 3 кв.м., приміщення № 2 - площею 23,6 кв.м., приміщення № 3 - площею 70, 4 кв.м., приміщення № 4 - площею 18,7 кв.м., приміщення № 5 -площею 8,8 кв.м., приміщення № 6 - площею 6,0 кв.м., приміщення № 7 - площею 20,5 кв.м., приміщення № 8 - площею 25, кв.м., приміщення № 9 - площею 20,2 кв.м., приміщення № 10 - площею 38,6 кв.м., приміщення № 11 - площею 71,5 кв.м., приміщення № 12 - площею 51,9 кв.м., приміщення № 13 - площею 49,5 кв.м., приміщення № 14 - площею 43,3 кв.м.;

- нежитлові приміщення 7 (сьомого) поверху: приміщення № 1 - площею 90,1 кв.м., приміщення № 2 - площею 23,1 кв.м., приміщення № 3 - площею 19,1 кв.м., приміщення № 4 - площею 8,9 кв.м., приміщення № 5 - площею 5,8 кв.м., приміщення № 6 - площею 20,3 кв.м., приміщення № 7 - площею 24,7 кв.м., приміщення № 8 - площею 20,7 кв.м., приміщення № 9 - площею 25,0 кв.м., приміщення № 10 - площею 12,0 кв.м., приміщення № 11 - площею 71,2 кв.м., приміщення № 12 - площею 51,8 кв.м., приміщення № 13 - площею 51,7 кв.м., приміщення № 14 - площею 43, 5 кв.м.

Зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали щодо передачі Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт, нежитлові приміщення 6, 7 поверхів будівлі за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013110100007660 від 30.04.2013.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя ОСОБА_1