Рішення

від 04.03.2021 по справі 136/1503/20

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1503/20

провадження № 2/136/393/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницької області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, приватний нотаріус Васильченко Олена Борисівна про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернулася до суду з вищевказаним позовом проти Турбівської селищної ради Вінницької області (далі - відповідач), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, приватний нотаріус Васильченко Олена Борисівна, з вимогою визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 1,9395 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сиваковецької сільської ради Вінницької області, згідно державного акту на землю серія І-ВН№031259, зареєстрованого за №579 від 20.03.2001, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами, на підтвердження яких подано суду відповідні докази.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після її смерті спадщину за законом прийняла її дочка, рідна сестра позивача - ОСОБА_2 , яка не заявляла про відмову від спадщини, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , однак проживала в одному будинку з спадкодавцем, останнє постійне місце проживання якої було у с.Соболівка Липовецького району Вінницької області. До складу спадкової маси увійшла земельна ділянка площею 1,9395 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, що належала ОСОБА_3 згідно державного акту на землю серія І-ВН№031259, зареєстрованого за №579 від 20.03.2001, але державний акт було втрачено. Позивач пропустила строк прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , оскільки не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, фактично не вступила в управління і володіння спадковим майном, а протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом складеним 17.11.2011, відповідно до якого вона заповіла належну їй земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 5310436100:04:002:0491, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована: АДРЕСА_1 , а також інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, своїй сестрі, позивачу по справі - ОСОБА_1 . Позивач після її смерті спадщину прийняла, оскільки в строк до шести місяців з часу відкриття спадщини подала нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини за заповітом. Однак, в свідоцтві про право на спадщину до складу спадкового майна, що перейшло позивачу в порядку спадкування, не було включено земельну ділянку площею 1, 9395 гектарів, згідно державного акту на землю серія І-ВН №031259, що належала ОСОБА_3 . Однак, остання за життя здійснила державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку. Після її смерті, ОСОБА_2 , яка проживала разом з матір`ю, отримала державний акт на вказану земельну ділянку, але не здійснила з невідомих причин її переоформлення. Позивач являється спадкоємцем за заповітом всього майна померлої ОСОБА_2 . Утім нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадкових прав на вищевказану земельну ділянку з причини відсутності правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на спадкове майно, крім того нотаріусом було зауважено, що немає підтверджень родинних стосунків, що ОСОБА_2 рідна дочка ОСОБА_3 , так як відсутні підтверджуючі документи. На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду: копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; копії заповіту від 17.11.2011; копії постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.04.2020; копії рішень Автозаводського районного суду м. Кременчук; копію довідки органу місцевого самоврядування; копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВН №031259; копії відповіді відділу у Липовецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 16.06.2020; копії Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 26.10.2020 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суд від 19.01.2021 залучено до участі у справі правонаступника відповідача, яким є Турбівська селищна рада Липовецького району Вінницької області, а судове засідання відкладено.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав, однак представник просив про розгляд справи за його відсутності, а спір вирішити на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Васильченко Олена Борисівна також подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує, а при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 09.02.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, однак у своїх заявах просили суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просив його задовольнити.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 20). Після її смерті спадщину за законом прийняла її дочка, рідна сестра позивача - ОСОБА_2 , яка не заявляла про відмову від спадщини, але не оформила своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , однак проживала в одному будинку з спадкодавцем, останнє постійне місце проживання якої було у с. Соболівка Липовецького району Вінницької області. До складу спадкової маси увійшла земельна ділянка площею 1,9395 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, що належала ОСОБА_3 згідно державного акту на землю серія І-ВН№031259, зареєстрованого за №579 від 20.03.2001, але державний акт було втрачено. Позивач пропустила строк прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , оскільки не проживала постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, фактично не вступила в управління і володіння спадковим майном, а протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 21). Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом складеним 17.11.2011 (а.с. 33), відповідно до якого вона заповіла належну їй земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 5310436100:04:002:0491, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована: АДРЕСА_1 , а також інше майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, своїй сестрі, позивачу по справі - ОСОБА_1 . Позивач після її смерті спадщину прийняла, оскільки в строк до шести місяців з часу відкриття спадщини подала нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини за заповітом. Однак, в свідоцтві про право на спадщину до складу спадкового майна, що перейшло позивачу в порядку спадкування, не було включено земельну ділянку площею 1, 9395 гектарів, згідно державного акту на землю серія І-ВН №031259, що належала ОСОБА_3 . Однак, остання за життя здійснила державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку. Після її смерті, ОСОБА_2 , яка проживала разом з матір`ю, отримала державний акт на вказану земельну ділянку, але не здійснила з невідомих причин її переоформлення. Позивач являється спадкоємцем за заповітом всього майна померлої ОСОБА_2 Постановою нотаріуса (а.с. 34-37) було відмовлено позивачу в оформленні спадкових прав на вищевказану земельну ділянку з причини відсутності правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на спадкове майно. Крім того, нотаріус вказав, що рішення про передачу у власність даної земельної ділянки від 26.12.2000 та видача Державного акту 20.03.2001 відбувалася після смерті ОСОБА_3 . Однак позивачем було надіслано відповідні запити до Головного управління Держгеркадастру у Вінницькій області відділу у Липовецькому районі, та отримано лист відповідь від 16.06.2020 за № 0-2-0.182-52/184-20, в якому зазначено, що рішення стосовно передачі вказаної земельної ділянки(паю) відбувалося за життя ОСОБА_3 на підставі розпорядження Липовецької районної державної адміністрації №313 від 17.09.1996. Також нотаріусом було зауважено, що немає підтверджень родинних стосунків, що ОСОБА_2 рідна дочка ОСОБА_3 , так як відсутні підтверджуючі документи. Але позивач зверталася до суду для встановлення родинних стосунків з ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , так як було втрачено документи які підтверджують їхні родинні стосунки. Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 рідні сестри, та мають рідну матір ОСОБА_3 , що підтверджується рішеннями Автозаводського районного суду м. Кременчука (а.с. 38-42).

Суд, вирішуючи питання про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , виходить з наступних норм права та мотивів їх застосування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як визначено в ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу вимог ст. 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку вже не видаються, всі незаповнені бланки в районних відділах земельних ресурсів вилучено, а, отже, заповнити та видати дублікат державного акта неможливо. Разом з тим, згідно з пунктом 47 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868: "48.Для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв`язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник подає органові державної реєстрації прав: 1) завірену в установленому порядку органом, що видав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа; 2)оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім`я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа). За результатом розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа. У свідоцтві зазначається серія, номер, назва, дата видачі та суб`єкт, який здійснив видачу втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа."

Отже, для реєстрації права власності на земельну ділянку при втраті державного акта на право власності на земельну ділянку достатньо надати державному реєстратору прав або нотаріусу належним чином завірену копію втраченого або пошкодженого державного акта.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як визначено ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд зважає на те, що відповідачем не подано заперечень проти позову на пропозицію суду викладену в ухвалі суду від 19.01.2021 та не наведено обставин, які підлягають з`ясуванню та доказуванню у даній справі. Крім того, третя особа приватний нотаріус Васильченко О.Б., проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Отже, з урахуванням викладених обставин та зазначених норм права, суд дійшов висновку, що вимога про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 76-80, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити у повному обсязі позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 42, смт. Турбів, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04326230), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місце знаходження: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, ЄДРПОУ - 39767547), приватний нотаріус Васильченко Олена Борисівна (місце знаходження: просп. Лесі Українки, буд. 27, м. Кременчук, Полтавської обл., РНОКПП - НОМЕР_2 ) про визнання права власності на спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,9395 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сиваковецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, згідно державного акту на землю серія І-ВН№031259, зареєстрованого за №579 від 20.03.2001, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко