Рішення

від 24.02.2021 по справі 681/1587/20

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/1587/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Горщар А.Г.

а участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

та позивача

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полонської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , а також земельні ділянки, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог вказував, що його батькам належало зазначене вище нерухоме майно. У 2006 році помер батько ОСОБА_3 та після його смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину належних йому житла та земельних ділянок. За життя батько склав заповіт на своїх дітей, а саме, на нього та відповідачку ОСОБА_2 , котра відмовилася від прийняття спадщини. Відтак спадщину прийняли дружина спадкодавця, як непрацездатна вдова на 1/12 частку, та він (позивач) на 5/12 частки, але свідоцтва про право на спадщину не отримали.

ОСОБА_2 , котра померла у 2018 році, за життя також не оформила право власності у спільному майні подружжя на належну їй Ѕ частину. Згідно складеного нею заповіту усе своє майно вона заповіла для нього (сина) та він у встановлений законодавством шестимісячний строк прийняв спадщину на 7/12 частин, однак позбавлений можливості оформити в нотаріальній конторі право на спадщину за заповітом, оскільки за життя мати не здійснила державну реєстрацію своїх прав на належну їй частину вказаного житла, тому за захистом свого права змушений звернутися до суду.

В підготовчому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив його вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Полонської міської ради та відповідачка ОСОБА_2 в засідання не з`явилися, подали суду письмові заяви про визнання позову, в яких також просили розгляд справи проводити без їхньої участі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період шлюбу, а саме в 1958 році побудували житловий будинок в АДРЕСА_1 , право власності на який було зареєстровано в КП БТІ 24.09.1981 року в книзі № 10 за номером 1174 за ОСОБА_3 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, виданого відділом комунального господарства 20.01.1958 року та посвідченого Полонською держнотконторою 17.03.1958 року в реєстрі № 646, про що свідчать дані довідки, виданої КП БТІ Полонської міської ради ОТГ № 597 від 07.10.2020 року.

Також згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ХМ № 036445 від 17.12.2002 року, виданого на підставі рішення Полонської міської Ради народних депутатів від 11.12.2002 року за № 14, на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано право власності на наступні земельні ділянки: 1) з цільовим призначенням - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, загальною площею 0,0664 га, кадастровий номер 6823610100:02:005:0358, яка розташована по АДРЕСА_1 ; 2) з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, загальною площею 0,0791 га, кадастровий номер 6823610100:02:003:0177, яка розташована по АДРЕСА_2 ; 3) з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, загальною площею 0,0366 га, кадастровий номер 6823610100:02:006:0364, яка розташована в м. Полонне, р-н Новоселиця, Хмельницької області. Дана обставина стверджується відомостями витягів з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру АБВ-280074, АБВ-280075, АБВ-280076 від 27.07.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст.22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Враховуючи, що зазначений будинок був побудований батьками позивача під час шлюбу на вказаній земельній ділянці, а також отримані в цей період ОСОБА_3 земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства, то зазначене нерухоме майно було їх спільною сумісною власністю і кожному з них належало по 1/2 частині будинковолодіння та земельних ділянок.

06.03.1998 року батько позивача склав заповіт, яким заповів для своїх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (відповідачки по справі) в рівних долях належне йому майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину нерухомого майна.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1217 цього Кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 згаданого Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1223, ч.1 ст.1241 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261- 1265 цього Кодексу.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги та увесь склад спадщини.

Відтак, після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом першої черги були непрацездатна вдова ОСОБА_4 та діти ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , кожен з яких мав право на спадкування 1/6 частини спадкового майна.

Дочка померлого ОСОБА_2 , як спадкоємиця за заповітом, у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини подала до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини.

Відтак, спадщину шляхом подачі відповідних заяв до нотаріуса прийняли ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом та дружина спадкодавця ОСОБА_4 як особа, що має право на обов`язкову частку у спадщині.

Виходячи із зазначеного, незалежно від змісту заповіту розмір обов`язкової частки ОСОБА_4 у спадщині складала половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців, тобто 1/6 (або 1/12 від усього майна в цілому), тому для неї стало належати 7/12 частин житлового будинку та земельних ділянок. Решту спадщини успадкував ОСОБА_1 і йому стало належати 5/12 частин від усього нерухомого майна.

Разом з тим, ОСОБА_4 17.07.2006 року звернулася до Полонської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на Ѕ частку майна в спільній сумісній власності подружжя, але за життя не отримала цього свідоцтва.

Також не видавалися свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , що стверджується повідомленням в.о.завідувача Полонської державної нотаріальної контори Камфорович О.А. від 09.09.2020 року № 483/02-14.

04.05.2017 року мати позивача ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 все належне їй майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на 7/12 частин всього будинковолодіння та земельних ділянок.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняв спадщину на 7/12 частин спадкового майна шляхом подачі нотаріусу, у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України строк у шість місяців після відкриття спадщини, заяви про прийняття спадщини. Однак, через відсутність документів, які посвідчують право власності спадкодавиці на належне їй майно, державний нотаріус Борщівської державної нотаріальної контори Дідик І.О. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а тому іншого шляху оформити право власності на спадкове майно позивач немає.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За положеннями ч.2 ст.328 цього Кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту належним способом, суд знаходить обґрунтовані підстави для захисту порушеного права ОСОБА_1 шляхом визнання за ним права власності на належних йому на праві спадкування за заповітом після смерті батька 5/12 частин зазначеного вище нерухомого майна, та після смерті матері - на 7/12 частин, а в цілому на все нерухоме майно.

Отже, суд не знаходить підстав для відмови у прийнятті заяв про визнання відповідачами позову та, з урахуванням наведених обставин, позов підлягає задоволенню.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 200, 206, 263-265, ч.6 ст.268, ст.ст. 273, 354, 355 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітами після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в цілому:

на житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 ;

на земельну ділянку з цільовим призначенням - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, загальною площею 0,0664 га, кадастровий номер 6823610100:02:005:0358, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

на земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, загальною площею 0,0791 га, кадастровий номер 6823610100:02:003:0177, яка розташована по АДРЕСА_2 ;

на земельну ділянку з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, загальною площею 0,0366 га, кадастровий номер 6823610100:02:006:0364, яка розташована в м. Полонне, р-н Новоселиця, Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішеня складено - 05.03.2021 року.

Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідачі - Полонська міська рада Хмельницької області, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04060743, місцезнаходження: м. Полонне, вул. Лесі Українки, 113, Хмельницької області, поштовий індекс 30500;

ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Головуючий