Рішення

від 05.03.2021 по справі 563/1142/20

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/1142/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2021 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді: Кулика Є.В.

секретар судового засідання Дулюк А.О.

за участю:

представника позивача Данилюка С.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом Корецької міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю,-

в с т а н о в и в:

Позивач Корецька міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Корецької міської територіальної громади в особі Корецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 26 854 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2102 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення (адмінбудинку) за адресою: АДРЕСА_1 , за яким виник обов`язок сплачувати плату за користування земельною ділянкою у встановленому законом розмірі під відповідними об`єктами нерухомості. Проте ОСОБА_1 неналежно виконував вказаний обов`язок із внесення плати за користування земельною ділянкою за період з 23 липня 2017 року по 22 липня 2020 року, таким чином зберіг у себе майно Корецької міської ради у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 26 854 грн. Вказує, що відповідачем було проігноровано листи Корецької міської ради про укладання дострокового договору оренди з подальшою реєстрацією, а також повідомлення про добровільне відшкодування завданих збитків. Із урахуванням вищенаведеного, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів, що підлягає відшкодуванню та просить позивач стягнути з ОСОБА_1 становить 26 854 грн.

По початку розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме зменшення періоду користування земельною ділянкою з 04 грудня 2017 року по 22 липня 2020 року та відповідно зменшення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю до 23 571 грн., пропорційно зменшеному періоду користування. 09 лютого 2021 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в частині суми стягнення в розмірі 24 356 грн. за період з 04 грудня 2017 року по 22 липня 2020 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, мотивів викладених у позовній заяві та запереченнях на відзив відповідача. Просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю в розмірі 24 356 грн., а також судовий збір в розмірі 2102 грн. Також вказав, що збільшення позовних вимог було здійснено через неточність в обрахунку суми при зменшенні позовних вимог.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими. В задоволенні позову просив відмовити у зв`язку з їх недоведеністю та, зважаючи на викладені доводи у відзиві. Відповідно до поданого відзиву, вважає розрахунок суми, поданий позивачем не належним та недопустимим доказом, оскільки вважає, що об`єктивно неможливо визначити збитки за наданими позивачем документами. Також, відповідно до ст.ст. 261, 267 ЦК України просить застосувати строк позовної давності до вказаних вимог. Також вказує, що Корецька РССТ, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та він звертались до Корецької міської ради з клопотанням про викуп земельної ділянки у їх власність, проте рішенням Корецької міської ради їм було відмовлено та рекомендовано спочатку укласти договір оренди земельної ділянки, після Корецька міська рада розгляне заяву про надання дозволу на викуп. Вважає, що цими діями Корецька міська рада грубо порушила його права. Також зазначає, що Корецька районна спілка споживчих товариств має державний акт на право постійного користування землею, згідно якого подає податкову декларацію з плати за землю до Корецької ДПІ Рівненського управління Головного управління ДПС в Рівненській області та сплачує земельний податок на рахунок Корецької міської ради. Оскільки Корецька РССТ платить земельний податок за всю земельну ділянку, тому відповідач вважає, що він сплачувати жодних коштів немає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що Корецька РССТ має державний акт на право постійного користування землею за адресою: площа Київська, м.Корець, Рівненська область та сплачує відповідний земельний податок за всю земельну ділянку, на підтвердження чого надала податкові декларації із плати за землю за 2018, 2019, 2020 роки. Вказує, що всі 5 (п`ять) співвласників звертались до Корецької міської ради із клопотання про викуп вказаної земельної ділянки, проте їм було відмовлено та рекомендовано укласти договір оренди і тільки потім Корецькою міською радою буде розглянуто клопотання про викуп.

Заслухавши представника позивача, відповідача, свідка, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Корецької міської ради № 2409 від 19 червня 2014 року поділено земельну ділянку загальною площею 0,5196 га на три земельні ділянки площами 0,3140, 0,1073 та 0,0983 га.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується відповідачем ОСОБА_1 , що він є власником нежитлового приміщення (адмінбудинку) за адресою: АДРЕСА_1 та використовує частину земельної ділянки під цією будівлею до 12 липня 2018 року в розмірі 15/100, а з 13 липня 2018 року в розмірі 22/100 від 0,1073 га, кадастровий номер якої 5623010100:01:010:0152.

Вказана земельна ділянка розміром 0,1073 га, кадастровий номер 5623010100:01:010:0152, частиною якої користується відповідач, належить до земель житлової та громадської забудови і є комунальною власністю територіальної громади міста Корець в особі Корецької міської ради, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5609060002021 від 18 лютого 2021 року та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №245110474 від 19 лютого 2021 року.

Рішенням Корецької міської ради від 14 травня 2020 року створено комісію та затверджено положення з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. А також додатком №1 до вказаного рішення визначено та затверджено склад цієї комісії.

З метою з`ясування стану земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлення наявності будівель чи іншого майна на ній та підстав користування земельною ділянкою складом затвердженої комісії з питань самоврядного контролю в галузі будівництва, використання та охорони земель Корецької міської ради, було здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , про що був складений Акт обстеження земельної ділянки від 30 червня 2020 року.

За результатами обстеження земельної ділянки комісією встановлено, що об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0,1073 га, кадастровий номер якої 5623010100:01:010:0152, частки на земельну ділянку є пропорційними до часток у праві власності на адмінбудинок ( ОСОБА_1 станом на момент подання позову є власником 22/100). Станом на 30 червня 2020 року співвласники використовують земельну ділянку розміром 0,1073 га для будівництва та обслуговуванням будівель торгівлі без правовстановлючих документів.

Рішенням Корецької міської ради № 1572 від 23 липня 2020 року затверджено акти подані комісією з визначення збитків (безпідставно збережених коштів власникам землі та землекористувачам, серед яких і акт № 16 від 22 липня 2020 року з визначення та вішкодування розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки площею 0,1073 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

02 січня 2018 року Корецькою міською радою кожному із співвласників, серед яких і відповідачу, було надіслано прохання звернутись до міської ради з заявою для укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки з подальшою реєстрацією цього права, відповідно до повідомлення Корецької міської ради від 02 січня 2018 року № 03-12/96.

01 лютого 2018 року повторно надіслано співвласникам повідомлення із аналогічним проханням, що підтверджується повідомлення Корецької міської ради від 01 лютого 2018 року № 03-12/96.

Тобто, станом на момент розгляду справи договір оренди земельної ділянки не укладено і відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

22 липня 2020 року було проведено засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Корецької міської ради та складено акт № 16, відповідно до якого розраховано збиток нанесений ОСОБА_1 . Територіальній громаді м.Корець в розмірі 26 854 грн. Проте, зважаючи на зміну позовних вимог та надання оновленого розрахунку за зменшений період з 04 грудня 2017 року по 22 липня 2020 року сума неотриманого доходу становить 24 356 грн.

Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснювався позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Свого розрахунку відповідач ОСОБА_1 суду не надавав.

ОСОБА_1 Корецькою міською радою надсилалось повідомлення про явку на засідання комісії 08 липня 2020 року, відповідно до повідомлення № 03-12/582 від 22 червня 2020 року.

Також, згідно повідомлення Корецької міської ради № 03-12/737 від 31 липня 2020 року ОСОБА_1 було запропоновано в 10-денний термін добровільно відшкодувати розраховані збитки за користування земельною ділянкою.

За положеннями п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про оцінку землі", п. 1 розділу III „Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який (витяг про нормативну грошову оцінку даної земельної ділянки) і є виключною підставою для розрахунку розміру збитків, відповідно до процентної ставки встановленої рішенням Корецької міської ради.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07 липня 2020 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1073 га, кадастровий номер 5623010100:01:010:0152, становить 647 794 грн. 78 коп. Нормативна грошова оцінка 1 кв. м. становить 603 грн. 73 коп.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності тощо.

Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів - орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав, на якій цей об`єкт розміщений.

Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Судом встановлено, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, а отже, відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першо їстатті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Підстави для застосуваннядо спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власнику земельної ділянки відсутні, оскільки до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Аналогічний висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від23 травня 2018 рокуу справі № 629/4628/16 (провадження № 14-77цс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Безпідставне набуття ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме придбання відповідачем у власність частини будівлі, яка безпосередньо пов`язана із земельною ділянкою.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень .

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першоїстатті 96 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Таким чином, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому він використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Відповідач правомірно володіє лише частиною нежитлового приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 . Правовстановлюючих документів на земельну ділянку ОСОБА_1 не отримав, жодних прав щодо вказаної земельної ділянки за ним не зареєстровано.

З моменту оформлення права власності на нерухоме майно відповідач права на землю не оформив, користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів до теперішнього часу для обслуговування вищевказаного нежитлового приміщення, плату за користування даною земельною не вносить. Внаслідок цього територіальна громада міста Корець в особі Корецької міської ради була позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 24 356 грн. від здачі земельної ділянки в оренду в період з 04 грудня 2017 року по 22 липня 2020 року.

Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а Корецька міська рада втратила належне їй майно, а саме: кошти від орендної плати у розмірі 24 356 грн.

Отже, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі №629/4628/16-ц. Постанові Великої палати Верховного Суду від 20.11.2018 року по справі №922/3412/17, відповідно до яких вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Крім цього, даними рішеннями судів визначено, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Оскільки власником земельних ділянок є територіальна громада м.Корець в особі позивача, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання Корецькою міською радою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідач зобов`язаний повернути Корецькій міській раді кошти, які він зберіг у вигляді несплаченої орендної плати за землю в сумі 24 356 грн. за період з 04 грудня 2017 року по 22 липня 2020 року.

Посилання відповідача щодо того, що Корецька РССТ сплачувала земельний податок за всю земельну ділянку та подвійне стягнення плати за користування землею є неприпустимим, суддя відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; зокрема, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1, 2 статті 21 Закону України Про оренду землі ).

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі , підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Посилання ОСОБА_1 щодо того, що розрахунок розміру безпідставно збережених коштів є неправомірним, не можуть бути взяті до уваги, оскільки його основою обґрунтовано є нормативна грошова оцінка землі.

Наведений позивачем розрахунок неотриманого міською радою доходу від орендної плати за землю належним чином мотивований. Відповідачем вищевказаний розрахунок, зроблений на підставі акту обстеження земельної ділянки, розміру нормативно-грошової оцінки землі та відповідних коефіцієнтів, жодним чином не спростовано.

Посилання відповідача на те, що позивач безпідставно, протиправно відмовив у викупі земельної ділянки також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідне рішення Корецької міської ради про відмову у викупі земельної ділянки ним чи третіми особами не оскаржене та на дату ухвалення рішення є чинним.

Що стосуться заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів, то суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Зважаючи на подане позивачем зменшення періоду стягнення безпідставно збережених коштів з 04 грудня 2017 року по 22 липня 2020 року, що вкладається в рамки загального строку позовної давності встановленим у три роки, відповідно до ст.257 ЦК України, то вказана заява позивача задоволенню не підлягає.

За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені документально підтверджені витрати на оплату судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Корецької міської територіальної громади в особі Корецької міської ради, ЄДРПОУ 26452099, безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю в період з 04 грудня 2017 року по 22 липня 2020 року в розмірі 24 356 (двадцять чотити тисячі триста п`ятдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Корецької міської територіальної громади в особі Корецької міської ради сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Апеляційна скарга може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є.В. Кулик

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 березня 2021 року.