Рішення

від 23.02.2021 по справі 910/12748/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2021Справа № 910/12748/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Компанії "НІКТО ЛТД" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД"

до генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - КОРПОРАЦІЮ ППМІТ ІНК.

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві

про стягнення 529284,00 грн.

представники сторін:

від Компанії "НІКТО ЛТД": Сугоняко Ю.П., Зіневич О.В.

від ОСОБА_1 : Надточиєва А.П.

від КОРПОРАЦІЇ ППМІТ ІНК.: Судницин Ф.С.

від ГУ ДПС у м. Києві: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "НІКТО ЛТД" звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" з позовом до генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 про стягнення 529284,00 грн в якості відшкодування збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з березня 2020 року по серпень 2020 генеральний директор ТОВ "ВИНЗАВОД", ОСОБА_1 безпідставно здійснював сплату земельного податку за користування земельними ділянками, на яких розташовані об`єкти нерухомості ТОВ "ВИНЗАВОД".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 суд звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1

15.09.2020 через відділ діловодства суду від Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла відповідь на запит.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.09.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначив на 20.10.2020.

07.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у прохальній частині якого міститься клопотання про залучення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача.

У відзиві відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що генеральний директор ТОВ "ВИНЗАВОД" здійснюючи нарахування та сплату земельного податку за фактичне користування земельними ділянками, на яких розташоване належне товариству нерухоме майно - офісно-складський майновий комплекс на вул. Костянтинівська, 68-а у Подільському районі міста Києва, діяв виключно в межах чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень. Відповідачем зазначено, що Компанією "НІКТО ЛТД" не доведено жодної із чотирьох умов, наявність яких в їх сукупності може бути підставою для відшкодування збитків, а саме: - не доведено, що Генеральним директором ТОВ "ВИНЗАВОД" вчинено протиправне діяння; не доведено, що Генеральним директором ТОВ "ВИНЗАВОД" завдано збитків; не доведено, що нею вживались заходи для одержання такого доходу; відсутня вина посадової особи.

20.10.2020 через відділ діловодства суду від Компанії "НІКТО ЛТД" надійшло клопотання про витребування доказів.

Судове засідання у справі №910/12748/20, призначене на 20.10.2020, знято з розгляду.

21.10.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2020 продовжено підготовче провадження у справі №910/12748/20 на 30 днів, підготовче засідання у справі призначено 19.11.2020.

16.11.2020 через відділ діловодства суду від Корпорації ППМІТ ІНК. надійшла заява про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 19.11.2020 суд розглянувши клопотання Компанії "НІКТО ЛТД" про витребування доказів, відмовив у його задоволенні, оскільки відповідне клопотання заявлено з пропуском встановленого строку ч.2 ст.80 ГПК України та заявником не обґрунтовано неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Також протокольною ухвалою від 19.11.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.

Так, правовою підставою даного позову є приписи статті 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першої якої власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.

У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов`язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов (ч.2 ст.54 ГПК України).

Даний позов заявлений учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" - Компанією "НІКТО ЛТД" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" та відповідно останнє після відкриття провадження у справі набуло статусу позивача у справі.

Окрім того, повноваження представника Компанії "НІКТО ЛТД" на підписання позовної заяви підтверджені ордером серії КМ №754917 від 21.08.2020, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що відповідає приписам ст.60 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 задоволено заяву Корпорації ППМІТ ІНК. про залучення в якості третьої особи; залучено до участі у справі №910/12748/20 третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Корпорацію ППМІТ ІНК; задоволено клопотання генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третьої особи; залучено до участі у справі №910/12748/20 третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві; відкладено підготовче засідання у справі № 910/12748/20 на 10.12.2020.

01.12.2020 через відділ діловодства суду від Компанії "НІКТО ЛТД" надійшов розрахунок збитків.

07.12.2020 через відділ діловодства суду від Корпорацію ППМІТ ІНК надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких третя особа-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на відсутність в діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення. Також третя особа-1 вказує, що генеральний директор ТОВ "ВИНЗАВОД" здійснюючи нарахування та сплату земельного податку за фактичне користування земельними ділянками, на яких розташоване належне товариству нерухоме майно - офісно-складський майновий комплекс на вул. Костянтинівська, 68-а у Подільському районі міста Києва, діяв виключно в межах чинного законодавства та в межах наданих йому повноважень

09.12.2020 через відділ діловодства суду від Компанії "НІКТО ЛТД" надійшли клопотання (вих.№07-12/20-01 від 07.12.2020) про долучення доказів та заява про неможливість участі у судовому засіданні представника третьої особи-1.

Представник третьої особи-2 у підготовчому засіданні 10.12.2020 надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2020.

У підготовчому засіданні 10.12.2020 суд визнав поважними причини пропуску строку на подачу доказу і долучив докази надані Компанією "НІКТО ЛТД" до матеріалів справи.

Також у підготовчому засіданні 10.12.2020 суд протокольною ухвалою за заявою заявника залишив без розгляду клопотання КОМПАНІЇ "НІКТО ЛТД." від 06.10.2020 та 26.10.2020 про внесення даних до додаткових відомостей про учасника справи.

Протокольною ухвалою від 10.12.2020 відкладено підготовче засідання на 24.12.2020.

21.12.2020 через відділ діловодства суду від Компанії "НІКТО ЛТД" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи заперечень ТОВ "ВИНЗАВОД" на акт про визначення збитків.

У підготовчому засіданні 24.12.2020 представник Компанії "Нікто ЛТД" заявив клопотання про залишення без розгляду заяви про неможливість участі у судовому засіданні представника з огляду на заяву представника Компанії "Нікто ЛТД" суд залишив без розгляду зазначену заяву.

У підготовчому засіданні 24.12.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.01.2021.

31.12.2020 через канцелярію суду від Компанії "Нікто ЛТД" надійшла заява із повідомленням про порушення.

19.01.2021 через канцелярію суду від Компанії "Нікто ЛТД" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судове засідання 28.01.2021 з`явилися представники Компанії "НІКТО ЛТД" та відповідача, представники третіх осіб не з`явилися.

У судовому засіданні 28.01.2021 суд на підставі ст.207 ГПК України протокольною ухвалою залишив без розгляду заяву Компанії "НІКТО ЛТД" про долучення доказів від 28.12.2020, оскільки заявником не наведено поважних причин неможливості надати відповідні докази в підготовчому провадженні.

Також суд постановив протокольну ухвалу від 28.01.2021 про залишення без розгляду на підставі ст.207 ГПК України клопотання Компанії "НІКТО ЛТД" від 14.01.2021 про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 28.01.2021 відкладено судове засідання на 23.02.2021.

01.02.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли клопотання про долучення доказів.

11.02.2021 через канцелярію суду від Компанії "Нікто ЛТД" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

У судове засідання 23.02.2021 з`явилися представники Компанії "НІКТО ЛТД", відповідача та третьої особи-2, представник третьої особи-2 не з`явився. Третя особа-1 була належним чином повідомлена по розгляд справи ухвалою суду від 28.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 23.02.2021 суд на підставі ст.207 ГПК України протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання Компанії "НІКТО ЛТД" №05-02/21-01 від 05.02.2021 про долучення доказів, оскільки заявником не наведено поважних причин неможливості надати відповідні докази в підготовчому провадженні.

Також у судовому засіданні представник відповідача просив суд залишити без розгляду клопотання №31320 від 27.01.2021 про долучення доказів. У зв`язку із заявленою представником відповідача заявою суд постановив протокольну ухвалу від 23.02.2021 про залишення без розгляду клопотання про долучення доказів.

Присутні у судовому засіданні 23.02.2021 представники Компанії "НІКТО ЛТД" надали пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.02.2021 надав пояснення по суті заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні 23.02.2021 надав пояснення, проти позову заперечив.

У судовому засіданні 23.02.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Компанія "НІКТО ЛТД" є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД", розмір частки у Статутному капіталі ТОВ "ВИНЗАВОД" 50%.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на даний час повноваження керівника ТОВ "ВИНЗАВОД" виконує ОСОБА_1 .

Компанія "НІКТО ЛТД" зазначає, що після набуття ним частки в статутному капіталі Товариства, був проведений аналіз діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" за період з 28 лютого 2020 року по 21 серпня 2020 року.

За результатами такої перевірки було встановлено, що за період з 28 лютого 2020 року по 21 серпня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" до державного бюджету був сплачений земельний податок на загальну суму 529284,00 грн, а саме: 20 березня 2020 року сплачено 132321,00 грн; 13 квітня 2020 року сплачено 132321,00 грн; 29 травня 2020 року сплачено 132321,00 грн; 01 липня 2020 року сплачено 132321,00 грн.

Згідно із Інформаційної довідки № 221174779 від 21.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" належать наступні об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Костянтинівська, 68-А, а саме:

виробничий корпус загальною площею 7266,6 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: (літер А), реєстраційний номер 1816423580000;

будівля, трансформаторна підстанція, загальною площею 46,6 кв.м, матеріали стін: з/б, опис: (літер В), реєстраційний номер 1816605480000;

будівля, офісно-складська, загальною площею 94,5 кв.м, матеріали стін: з/б, опис: (літер Б), реєстраційний номер 1816568380000.

Компанія "НІКТО ЛТД" зазначає, що вищезазначені об`єкти нерухомості знаходяться на земельних ділянках, які не містяться в Державному земельному кадастрі та мають наступні кадастрові номери: 8000000000:85:288:0015, площею 0,4169 га; 8000000000:85:288:0045, площею 0,2632 га; 8000000000:85:288:0046, площею 0,0115 га.

Згідно даних зазначених в інформаційній довідці № 221174779 від 21.08.2020 серед відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про наявні у користуванні чи у власності ТОВ "ВИНЗАВОД" земельні ділянки - відсутня.

Головне управління Держгеокадастру у місті Києві своїм листом №ПІ 103/0-110/0/43-20 від 02.07.2020 повідомило, що інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:85:288:0015, 8000000000:85:288:0045, 8000000000:85:288:0046 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) не передавалась; державними кадастровими реєстраторами Головного управління Держгеокадастру у місті Києві земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:85:288:0015, 8000000000:85:288:0045, 8000000000:85:288:0046 на території міста Києва не реєструвались; земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:85:288:0015, 8000000000:85:288:0045, 8000000000:85:288:0046, відповідно до вимог статті 79-1 Земельного кодексу України не сформовані.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) своїм листом № 0570202/2-11715 від 02 липня 2020 року повідомив, що у Департаменті відсутня інформація про присвоєння кадастрових номерів (8000000000:85:288:0015, 8000000000:85:288:0045, 8000000000:85:288:0046) земельним ділянкам на вул. Костянтинівській, 68-А у Подільському районі міста Києва

В обґрунтування позовних вимог Компанія "НІКТО ЛТД" посилається на те, що у разі відсутності даних про виникнення права власності чи користування у ТОВ "ВИНЗАВОД" щодо земельних ділянок, а також відсутності даних про такі земельні ділянки в державному земельному кадастрі, обов`язок по сплаті земельного податку у ТОВ "ВИНЗАВОД" відсутній, однак дії (бездіяльність) генерального директора Товариства, в результаті яких Товариство сплачувало і продовжує сплачувати земельний податок за земельні ділянки, які не знаходяться у Товариства у власності чи у користуванні (в тому числі постійному), призвели до завдання ТОВ "ВИНЗАВОД" збитків у загальній сумі 529284,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Спір у справі стосується питання відшкодування збитків генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" - Компанії "НІКТО ЛТД", якому належить 50% статутного капіталу Товариства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

Згідно з положеннями статей 92, 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Частиною п`ятою статті 65 Господарського кодексу України визначено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "ВИНЗАВОД" є Мінько Сергій Іванович.

Відповідно до частини другої статті 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;

діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;

діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;

бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;

іншими винними діями посадової особи.

За змістом положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Наявними у матеріалах справи копіями податкових декларацій з плати за землю за 2020 рік, інтегрованої картки платника по земельному податку за 2020 рік підтверджується сплата за період з 28 лютого 2020 року по 21 серпня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" до державного бюджету був сплачений земельний податок на загальну суму 529284,00 грн, а саме: 20 березня 2020 року сплачено 132321,00 грн; 13 квітня 2020 року сплачено 132321,00 грн; 29 травня 2020 року сплачено 132321,00 грн; 01 липня 2020 року сплачено 132321,00 грн.

Згідно із податкової декларації з плати за землю за 2020 рік Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" задекларовано земельні ділянки з кадастровими номерами 85:288:0015 (4169,84 кв.м), 85:288:0045 (2632,99 кв.м), 85:288:0046 (115,49 кв.м).

Згідно із декларації сплата земельного податку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки за адресою: м.Київ, вулиця Костянтинівська, 68-А: кадастрові номери: 8000000000:85:288:0015, площею 0,4169 га; 8000000000:85:288:0045, площею 0,2632 га; 8000000000:85:288:0046, площею 0,0115 га у користуванні чи у власності ТОВ "ВИНЗАВОД" не перебувають.

Разом з тим згідно із наявною у матеріалах справи Інформаційною довідкою №221174779 від 21.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" належать наступні об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: м.Київ, вулиця Костянтинівська, 68-А, а саме:

виробничий корпус загальною площею 7266,6 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: (літер А), реєстраційний номер 1816423580000;

будівля, трансформаторна підстанція, загальною площею 46,6 кв.м, матеріали стін: з/б, опис: (літер В), реєстраційний номер 1816605480000;

будівля, офісно-складська, загальною площею 94,5 кв.м, матеріали стін: з/б, опис: (літер Б), реєстраційний номер 1816568380000.

Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" на праві власності належить нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м.Київ, вулиця Костянтинівська, 68-А та знаходиться на земельних ділянках кадастрові номери: 8000000000:85:288:0015, площею 0,4169 га; 8000000000:85:288:0045, площею 0,2632 га; 8000000000:85:288:0046, площею 0,0115 га.

Згідно із матеріалами справи, зокрема, заявою (клопотанням) про продаж земельної ділянки без земельних торгів від 14.11.2019, клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 17.02.2020, заявою від 31.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" вчиняються дії щодо оформлення права на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості належні Товариству.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, обґрунтування на які сторони посилають в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд зазначає наступне.

Визначення земельної ділянки наведено в частині 1 статті 79 Земельного кодексу України, відповідно до положень якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено приписами ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Земельні ділянки, на яких розташоване нерухоме майно ТОВ "ВИНЗАВОД", мають присвоєні кадастрові номери (8000000000:85:288:0015, площею 0,4169 га; 8000000000:85:288:0045, площею 0,2632 га; 8000000000:85:288:0046, площею 0,0115 га), межі (витяг з чергового кадастрового плану) та щодо них наявні відомості стосовно їх площі та нормативно-грошової оцінки (довідки Департаменту земельних ресурсів №Ю-48596/2019, №Ю-48594/2019, №Ю-48595/2019), що дає можливість визначити базу оподаткування при розрахунку належного до сплати розміру земельного податку.

Стаття 206 Земельного кодексу України визначає, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено принцип платності користування землею, який реалізується у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (підпункт 14.1.147 статті 14 ПК України).

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тобто власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №809/184/15).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №826/13307/18 визначено, що у разі набуття права власності чи оренди на нерухоме майно обов`язок із сплати земельного податку або орендної плати покладається на власника/орендаря нерухомого майна, незалежно від факту оформлення права власності чи користування відповідною земельною ділянкою.

Як зазначено судом вище, пунктом 14.1.72. Податкового кодексу України визначено, що земельний податок - обов`язків платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Разом з цим, суд враховує правові висновки, викладені у пункті 65 постанови від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відтак у відповідності до наведеного вище, несплата Товариством коштів за фактичне користування земельною ділянкою без належних на те підстав у розумінні норм чинного законодавства є безпідставним збереженням майна.

При цьому у відповідності до п.288.5.1. п.288.5. Податкового кодексу України розмір орендної плати не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Водночас судом враховано, правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2020 у справі №904/3852/18, згідно з якими для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

У постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, спір у якій також пов`язаний з відшкодуванням збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою, Верховний Суд зазначив, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень .

Однак, з урахуванням вищенаведеного, згідно із наданих сторонами доказів та встановлених вище обставин, не вбачається зловживання директором своїми посадовими обов`язками, його особиста заінтересованість в цьому випадку.

У матеріалах справи також відсутні докази того, що відповідач мав особисту заінтересованість у перерахуванні грошових коштів зі сплати земельного податку до бюджету, чи одержав з цього якусь користь.

Більш того, матеріали справи не містять доказів визнання протиправними рішення податкового органу щодо сплати земельного податку Товариством.

Судом враховано, що після подання Компанією зазначеного позову відповідачем - Генеральним директором ТОВ "ВИНЗАВОД" було припинено сплату земельного податку, наслідком чого стало отримання від Головного управління ДПС у м. Києві листа №129139/10/26-15-13-07-10 від 15.09.2020 про наявність податкового боргу зі сплати податку на землю, витребуванням документів, та роз`ясненням наслідків непогашення податкового боргу.

Крім того ТОВ "ВИНЗАВОД" отримано рішення ГУДФС у м. Києві № 83335-13 про опис майна в податкову заставу від 11.09.2020 та податкову вимогу від 11.09.2020 № 83335-13 на суму 115056,47 грн з оплати земельного податку з юридичних осіб.

За наведеного вище, генеральний директор ТОВ "ВИНЗАВОД" здійснюючи нарахування та сплату земельного податку за фактичне користування земельними ділянками, на яких розташоване належне товариству нерухоме майно - офісно-складський майновий комплекс на вул. Костянтинівська, 68-а у Подільському районі міста Києва, в межах наданих йому повноважень та в інтересах ТОВ "ВИНЗАВОД", виключно з метою уникнення негативних наслідків у вигляді нарахування штрафних санкцій передбачених ПК Украни (накладення арештів на рахунки, майно) для платника податків ТОВ "ВИНЗАВОД".

Не вбачається з обставин справи і неможливості повернення з бюджету сплачених або надмірно сплачених ТОВ "ВИНЗАВОД" грошових коштів по сплаті земельного податку.

Також згідно із ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належать: визначення основних напрямів діяльності товариства; обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них); визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства.

Втім, Компанією не доведено належними доказами, що загальними зборами учасників ТОВ "ВИНЗАВОД" приймалися рішення щодо заподіяння Товариству діями відповідача збитків і розподілу збитків Товариства в період з березня 2020 року по серпень 2020 року та щодо притягнення генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 до відповідальності за перерахування відповідних коштів до бюджету.

Наданий Компанією в матеріали справи лист вих.№24-06-2020/1 від 24.06.2020 щодо проведення загальних зборів учасників стосувався скликання загальних зборів з приводу питань зокрема, надання інформації щодо стану оформлення земельної ділянки, на якій знаходяться об`єкти нерухомості Товариства, щодо надання інформації у чиєму користуванні перебувають земельні ділянки, чи сформовані земельні ділянки. Питання щодо неправомірності сплати земельного податку директором Товариства у вказаному листі відсутні.

Отже, матеріалами справи не підтверджується наявність в діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення, що виключає притягнення його до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків у заявленій позивачем сумі та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо наданого Компанією заперечення ТОВ "ВИНЗАВОД" на акт про визначення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, то суд зазначає, що вказаний доказ не входить до предмету дослідження, оскільки акт про визначення збитків стосується не спірного періоду.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Компанії "НІКТО ЛТД" генерального про стягнення з директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИНЗАВОД" ОСОБА_1 2748378,54 грн в якості відшкодування збитків.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд справи покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 09.03.2021.

Суддя С. О. Турчин